Постанова

від 11.05.2022 по справі 640/12721/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12721/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом звернулося Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - позивач, апелянт, ГУ ДПС у Чернігівській області) до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 256 567,24 грн за платежем «орендна плата».

Позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що відповідачем не сплачено податковий борг у розмірі 256 567,24 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити факт вручення відповідачу податкового повідомлення-рішення, на підставі якого в нього виник податковий борг, а тому відсутні підстави вважати такий борг узгодженим.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого у відповідача виник податковий борг, було йому направлено в порядку, визначеному чинним законодавством, та вважається врученим, а спірний податковий борг - узгодженим.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 21 лютого 2022 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні за його участі.

Представник позивача в апеляційній скарзі просить суд про заміну відповідача - ГУ ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966) правонаступником - ГУ ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124). Колегією суддів встановлено, що вищезазначена заява підлягає задоволенню, оскільки відповідно до постанови КМУ №893 від 30.09.2020 року ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби.

Отже, права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам.

Від ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити факт вручення відповідачу податкового повідомлення-рішення, на підставі якого в нього виник податковий борг, а тому відсутні підстави вважати такий борг узгодженим.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сума боргу виникла на підставі прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.03.2018 №27555-1303-2522 на суму 128 283,62 грн та від 26.06.2019 №9414937-5306-2522 на суму 128 283,62 грн.

Вказані ППР, як зазначає позивач, не були отримані відповідачем та повернуті контролюючому органу.

Як наслідок, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 15.11.2018 №4447-53, яка також повернута у зв`язку із неврученням відповідачу.

Оскільки відповідачем заборгованість за платежем «орендна плата» не погашена, податковий орган звернувся до суду з цього питання.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок №1204).

Відповідно до статтей 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Пункт 42.1 статті 42 ПК України визначає, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Аналогічні положення викладено у пункті 3 розділу ІІІ Порядку № 1204.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 06 грудня 2021 року, колегія суддів враховує таке.

Податковим законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати саме узгоджені суми податкових зобов`язань.

При цьому, Податковим кодексом України визначено чітку процедуру звернення контролюючих податкових органів до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника.

Разом з тим, обов`язкові умови (обставини), наявність яких у своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

Водночас, для встановлення визначеній податковим органом сумі грошових зобов`язань статусу узгодженої необхідно, насамперед, довести, що платник податків був обізнаний з наявністю у нього самостійно визначених контролюючим органом сум грошових зобов`язань, які підлягають сплаті.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не надано належних і допустимих у розумінні статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували, що сума податкового боргу, з приводу стягнення якої ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося до суду з цим позовом, є узгодженою.

Колегія суддів звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , що не є податковою адресою позивача як фізичної особи.

Судом першої інстанції на виконання частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлено запит від 11.06.2020 відносно місця проживання відповідача - фізичної особи.

Департаментом КМДА з питань реєстрації надано відповідь від 18.06.2020 відносно того, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований, а зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

На запит суду, позивач надав до суду таблички баз даних ДПС, де зазначена адреса відповідача - АДРЕСА_2 («Реєстраційні дані платника в ДПІ за неосновним місцем обліку», «Довідкові»). (а.с.28-30). Надалі, у графі «місце проживання», зазначено - « АДРЕСА_1 », дата внесення даних 1998 рік. Підстави внесення вказаних відомостей - не зазначені.

Тож, доводи апелянта про те, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого у відповідача виник податковий борг, направлено йомву в порядку, визначеному чинним законодавством, та вважається врученим, а спірний податковий борг - узгодженим, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, під час розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції апелянтом не доведено, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального чи процесуального права, або неповною мірою з`ясував обставини, що мають значення для її вирішення.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі №640/12721/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко