Постанова

від 27.04.2022 по справі 491/649/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2911/22

Номер справи місцевого суду: 491/649/19

Головуючий у першій інстанції Желясков О. О.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря - Рибачук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоюз ЛТД" на додаткове рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року у справі за заявою представника відповідачів - адвоката Вєлєва І.І. про розподіл судових витрат, а саме стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД»,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД».

18 березня 2021 року розгляд зазначеної цивільної справи було завершено з ухваленням рішення, передбаченого п.2 ч.1, ч.3 ст.258 ЦПК України.

Відповідно до зазначеного рішення в задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД», відмовлено в повному обсязі.

При цьому, в судових дебатах, представником відповідачів - адвокатом Вєлєвим І.І., повноваження якого на представництво інтересів С(Ф)Г «ЗАДУМ» підтверджено ордером серії ОД №620861 від 12 березня 2021 року (Том справи №2 а.17) та ОСОБА_1 - ордером серії ОД №510841 від 6 серпня 2019 року (Том справи №1 а.34), було повідомлено суду про те, що ним буде надано суду обґрунтований розрахунок витрат на правову допомогу, які понесли відповідачі, у зв`язку з розглядом справи, та які він просить стягнути з позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року заяву представника відповідачів - адвоката Вєлєва І.І. про розподіл судових витрат, а саме стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД», - задоволено частково.

Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818378, що знаходиться за адресою: 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське, на користь відповідача - СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818451, що знаходиться за адресою: 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12804 (дванадцять тисяч вісімсот чотири) гривні 00 копійок.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційних скарги

28.04.2021 року ТОВ «Украгросоюз ЛТД» подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року, відповідно до якої просив рішення суду першої інстанції - скасувати та постановити нове, яким у заяви представника представника відповідачів - адвоката Вєлєва І.І. про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи осіб, що подали апеляційну скаргу, та інших учасників справи

Апелянт, не погоджується з оскаржуваним додатковим рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року, вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та прийнятим з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, апелянт вказує, що на останній сторінці заяви про розподіл судових витрат факт того, що копії документів, які подані разом з заявою про розподіл судових витрат не є засвідченими, підтверджується і самим представником СФГ «ЗАДУМ» адвокатом Вєлєвим І.І., який зазначив, що в якості додатків подаються саме копії, а не засвідчені копії доказів на підтвердження розміру витрат на професійну допомогу.

Проте, суд першої інстанції не погодився із зазначеними доказами позивача. Та в оскаржуваному рішенні підтвердив, що електронний цифровий підпис було накладено лише один в цілому на цифровий файл в форматі pdf з назвою «Заява про розподіл судових витрат з додатками-1», та електронний цифровий підпис не накладався та інші документи, які містилися в даному цифровому файлі. З огляду на що, апелянт вважає, що додані до заяви документи відповідачем не можуть бути визнані судом належним доказом.

Підсумовуючи наведене, ТОВ «Украгросоюз ЛТД» зазначає, що оскаржуване додаткове рішення підлягає скасування з огляду та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.05.2021 року провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоюз ЛТД" на додаткове рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року у справі за заявою представника відповідачів - адвоката Вєлєва І.І. про розподіл судових витрат, а саме стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД»,-було відкрито.

Ухвалою від 17.05.2021 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду на 28 квітня 2022 року на 11 годину 45 хвилин в приміщенні Одеського апеляційного суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правничу допомогу представником відповідачів додано до заяви: 1) копію договору про надання правової допомоги №06/08/19-4А (Том справи №2 а.43-44), укладеного 6 серпня 2019 року між Адвокатським об`єднанням «Легіст» в особі директори - Вєлєва Івана Івановича та Селянським (Фермерським) господарством «Задум» в особі керівника - Думітрашка Руслана Михайловича; 2) копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АО «Легіст» у справі №491/649/19, складеного 22 березня 2021 року (Том справи №2 а.45); 3) копію рахунку №22/03/21 від 22 березня 2021 року (Том справи №2 а.46); 4) копію платіжного доручення №1451 від 23 березня 2021 року (Том справи №2 а.47); 5) копію акту приймання-передачі наданих послуг від 23 березня 2021 року (Том справи №2 а.48).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 та ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що 06 серпня 2019 року між Адвокатським об`єднанням «Легіст» в особі директори - Вєлєва Івана Івановича та Селянським (Фермерським) господарством «Задум» в особі керівника - Думітрашка Руслана Михайловича було укладено договір про надання правової допомоги №06/08/19-4А (Том справи №2 а.43-44).

На підтвердження заявленого розміру витрат на правничу допомогу представником відповідачів крім копії договору було додано до заяви також^

копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АО «Легіст» у справі №491/649/19, складеного 22 березня 2021 року (Том справи №2 а.45);

копію рахунку №22/03/21 від 22 березня 2021 року (Том справи №2 а.46);

копію платіжного доручення №1451 від 23 березня 2021 року (Том справи №2 а.47);

копію акту приймання-передачі наданих послуг від 23 березня 2021 року (Том справи №2 а.48).

З підпунктів 4.1.1 та 4.1.2 наданої представником відповідача копії договору про надання правової допомоги №06/08/19-4А від 6 серпня 2019 року (Том справи №2 а.43-44) вбачається, що сторонами договору було узгоджено наступну плату за надання послуг адвоката: погодинна оплата (за одну годину роботи Адвоката) у розмірі 40 (сорока) відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати - за надання послуг та вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у справі № 491/649/19 (п.4.1.1); фіксована оплата у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок - за участь у першому судовому засіданні по справі № 491/649/19 та, додатково, 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, за участь у кожному наступному судовому засіданні (п.4.1.2).

При цьому, в наданому представником відповідачів детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних АО «Легіст» у справі №491/649/19 (далі - Розрахунок), складеного 22 березня 2021 року (Том справи №2 а.45) містяться відомості про наступні виконані роботи та надані послуги:

1) Усна консультація керівника С(Ф)Г «Задум» про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» - 1 година - 908 гривень;

2) Складання та формування відзиву на позовну заяву ТОВ «Украгросоюз ЛТД» до ОСОБА_1 та С(Ф)Г «Задум» про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгросоюз ЛТД» з додатками - 5 годин 4540 гривень;

3) Складання та формування заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву ТОВ «Украгросоюз ЛТД» до ОСОБА_1 та С(Ф)Г «Задум» про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгросоюз ЛТД» з додатками - 5 годин 4540 гривень;

4) Участь адвокатів Комісара О.В. та Вєлєва І.І. у судових засіданнях по справі №491/649/19 - 7 судових засідань - 10000 гривень;

5) Складання та формування заяви про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - 2 години - 1816 гривень;

6) Участь у судовому засіданні щодо розгляду про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - 1 засідання - 1000 гривень.

Щодо пунктів Розрахунку 1, 2, 5 суд зазначає, що вказані пункти є зазначенням витрат часу адвоката і не може бути перевірено судом за матеріалами справи, або іншим шляхом. Проте, розрахунок розміру погодинної оплати послуг адвоката відповідає умовам договору про надання правової допомоги (підпункт 4.1.1 Договору), а саме 908 гривень за 1 годину.

При цьому, згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, представником позивача не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт витрат адвокатом часу, наведеного в пунктах 1, 2 та 5 Розрахунку.

Водночас, щодо пунктів 4 та 6 Розрахунку апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не всі з призначених у справі засідань були проведені.

Так, вивченням матеріалів справи встановлено, що з урахуванням засідання з розгляду даної заяви про розподіл судових витрат, у справі №491/649/19 було призначено 11 судових засідань, а саме:

1) Після відкриття провадження у справі, відповідно до ухвали суду від 17 липня 2019 року (Том справи №1 а.19) засідання було призначено на 14 серпня 2019 року. Зазначене засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у щорічній відпустці (Том справи №1 а.59) та було відкладено на 24 жовтня 2019 року.

2) 24 жовтня 2019 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення у іншій справі (Том справи №1 а.105) та було відкладено на 24 грудня 2019 року.

3) 24 грудня 2019 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення у іншій справі (Том справи №1 а.128) та було відкладено на 27 лютого 2020 року.

4) 27 лютого 2020 року представники позивача та представники відповідача у судове засідання не з`явилися (Том справи №1 а.151), надавши клопотання про перенесення судового засідання, а саме: 1) заява представника позивача (Том справи №1 а.148), 2) телефонограма від представника відповідача - адвоката Комісар О.В. (Том справи №1 а.149), 3) телефонограма від представника відповідача - адвоката Вєлєва І.І. (Том справи №1 а.150). Засідання було відкладено на 28 квітня 2020 року.

5)28 квітня 2020 року засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у щорічній відпустці (Том справи №1 а.166) та було відкладено на 18 червня 2020 року.

6) 18 червня 2020 року учасники справи у судове засідання не з`явилися, надавши заяви та клопотання про проведення підготовчого судового засідання без їх участі, а саме: 1) заява від представника позивача (Том справи №1 а.181), 2) клопотання від представника відповідача - адвоката Вєлєва І.І.(Том справи №1 а.179-180), 3) клопотання від представника відповідача - адвоката Комісра О.В. (Том справи №1 а.176-177). За результатами проведення засідання 18 червня 2020 року у справі було закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду на 3 вересня 2020 року.

7) 3 вересня 2020 року засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у щорічній відпустці (Том справи №1 а.209) та було відкладено на 5 листопада 2020 року.

8) 5 листопада 2020 року судове засідання було відкладено (Том справи №1 а.235) за клопотанням представника позивача (Том справи №1 а.232-233). Представник відповідача - адвокат Вєлєв І.І. повідомив суд, що не заперечує проти відкладення розгляду справи (Том справи №1 а.234). засідання відкладено на 13 січня 2021 року.

9) 13 січня 2021 року судове засідання було відкладено (Том справи №1 а.248) за заявою представника позивача (Том справи №1 а.246). Представником відповідача - адвокатом Вєлєвим І.І. було подано клопотання про розгляд справи без його участі (Том справи №1 а.247). Засідання відкладено на 18 березня 2021 року.

10) 18 березня 2021 року у судовому засідання справу було розглянуто по суті з ухваленням рішення, передбаченого п.2 ч.1, ч.3 ст.258 ЦПК України (Том справи №2 а.28-35). У судовому засіданні приймав участь представник відповідачів - адвокат Вєлєв І.І.

11) 7 квітня 2021 року у судове засідання з розгляду даної заяви сторони та їх представники не з`явилися, надавши клопотання про розгляд заяви без їх участі, про що зазначалося вище.

Таким, чином протягом розгляду справи в Ананьївському районному суді Одеської області представники відповідача, прийняли участь лише в одному з одинадцяти судових засідань, що свідчить про те, що доводи та розрахунки сум витрат на правничу допомогу, викладені в пункті 4 Розрахунку є необґрунтованими та розрахунки в ньому явно завищеними, а доводи, викладені в пункті 6 Розрахунку є взагалі безпідставними.

Як зазначалося, підпунктом 4.1.2 Договору передбачено диференційовану плату за участь у судових засіданнях адвокатів АО «Легіст», а саме: фіксована оплата у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок - за участь у першому судовому засіданні по справі № 491/649/19 та, додатково, 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, за участь у кожному наступному судовому засіданні.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що щонайменше в чотирьох судових засіданнях представники відповідачів не прийняли участь подавши до суду заяви, а саме: 1) 27 лютого 2020 року - телефонограми про відкладення засідання (телефонограма від представника відповідача - адвоката Комісар О.В. (Том справи №1 а.149), 3) телефонограма від представника відповідача - адвоката Вєлєва І.І. (Том справи №1 а.150)); 2) 18 червня 2020 року - клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представників відповідачів (клопотання від представника відповідача - адвоката Вєлєва І.І.(Том справи №1 а.179-180), 3) клопотання від представника відповідача - адвоката Комісра О.В. (Том справи №1 а.176-177)); 3) 5 листопада 2020 року - клопотання представника відповідача - адвоката Вєлєва І.І., в якому він зазначив, що не заперечує проти відкладення розгляду справи (Том справи №1 а.234); 4) 13 січня 2021 року - клопотання представника відповідача - Вєлєва І.І. про розгляд справи без його участі (Том справи №1 а.247).

При цьому, представниками відповідача не було наведено будь-яких об`єктивних причин з яких вони не могли прийняти участі у зазначених засіданнях, у зв`язку з чим суд вірно дійшов висновку, що саме одне з них слід вважати першим засіданням, за яке відповідно до підпункту 4.1.2 Договору підлягала сплаті сума в розмірі 4000 гривень.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява представника відповідачів про стягнення з позивача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 12804 гривень, що складається з витрат часу адвоката в розмірі 13 годин і складає 11804 гривні (13 годин * на 908 гривень, згідно Розрахунку та підпункту 4.1.1 Договору) та 1000 гривень за участь в одному засіданні (згідно підпункту 4.1.2 Договору).

Щодо доводів представника позивача про те, що на його думку в порушення вимог ч.ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України всі докази подані адвокатом Вєлєвим І.І. в якості додатків до заяви про розподіл судових витрат не містять відмітки про засвідчення копії документа та взагалі жодним чином не посвідчені, що свідчить про те, що дані доказами є недопустимими у розумінні статті 78 ЦПК України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Заява представника відповідачів про стягнення витрат на професій правничу допомогу та додані до неї матеріали надійшли на офіційну електронну адресу суду у вигляді електронного листа, додатком (прикріпленням) до якого був цифровий файл в форматі «pdf» з назвою «Заява про розподіл судових витрат з додатками-1», який містив в собі скановані копії заяви про стягнення витрат на професій правничу допомогу та доданих до неї матеріалів.

Як зазначено судом першої інстанції перевіркою зазначеного файлу за допомогою сервісу «Перевірка підпису на документі» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Дія», який діє на підставі «Положення про Єдиний державний веб-портал електронних послуг», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1137, за адресою в мережі Інтернет https://sign.diia.gov.ua/verify, було встановлено, що на нього 23 березня 2021 року о 16 годині 51 хвилина накладено електронний цифровий підпис фізичної особи - Вєлєв Іван Іванович (Том справи №2 а.50).

Згідно частин 1-3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

При цьому, згідно частини 3 статті 95 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

За наведених обставин докази додані представником відповідачів до заяви про стягнення витрати є належним чином засвідченими копіями письмових доказів, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість тверджень представника позивача про те, що надані представником відповідача є неналежними, оскільки не посвідчені належним чином.

Вказане узгоджується з правовими позиціями неодноразово висловленими Верховним Судом, як приклад - у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 500/1970/19.

З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги є такими, що не підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 ч. 2 статті 137 ЦПК України вбачається, що 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що заявником не було надано доказів оплати послуг отриманих від адвоката Вєлєва І.І. є такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на зміст статті 137 ЦПК України.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Положеннями ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову - на позивача, у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши умови договору про надання правової допомоги і опис виконаних робіт, суд першої вмотивовано дійшов висновку що заява адвоката частково обґрунтована і є такою, що підлягає частковому задоволенню.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Слід також зазначити, що європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, $ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвiсаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції). (dec.): Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) (ВП). 8 41. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

РЕЗУЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384. 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Украгросоюз ЛТД" - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено 29.04.2022 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе