Рішення

від 18.03.2021 по справі 491/649/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/649/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

представника відповідачів - адвоката Вєлєва І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА ЗАДУМ про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА ЗАДУМ про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД .

Згідно позовної заяви, 17 вересня 2001 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) та ДП Украгросоюз (Орендар) був укладений договір оренди земельної частки (паю), який був зареєстрований в Долинській сільській раді народних депутатів в Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 17 жовтня 2002 року за №694 (надалі - Договір).

Позивач зазначає, що відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, Орендар приймає в оренду для сільськогосподарських потреб земельну частку (пай) розміром 4,73 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14490,04 грн., право на яку засвідчено Сертифікатом (Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ОД №0327765, який виданий Ананьївською районною державною адміністрацією на підставі рішення Ананьївської РДА від 06 серпня 1996 року №245), яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Також, в позовній заяві зазначено, що відповідно до п.1.2 Договору земельна ділянка надається за умовами оренди строком на 10 років для проведення повного циклу робіт щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарських культур. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору ні одна із сторін в письмовій формі не доведе до відома іншої сторони про розірвання Договору, дія Договору продовжується на той же строк, на тих же умовах.

Позивач вказує, що з огляду на п.1.2 Договору та на те, що ані Орендодавець ані Орендар за місяць до закінчення строку дії Договору не повідомили іншу сторону про розірвання Договору - строк Договору продовжено на 10 років, тобто до 17 вересня 2021 року.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Як вказує позивач, на підставі права на земельну частку (пай) розміром 4,73 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14490,04 грн., згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ОД №0327765, який виданий Ананьївською районною державною адміністрацією на підставі рішення Ананьївської РДА від 06 серпня 1996 року №245 було виділено земельну ділянку площею 5,8182 га в натурі, якій присвоєно кадастровий номер 5120281400:01:002:0518. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №15544634 від 18.07.2016 року.

В позовній заяві вказано, що відповідно до ч.3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Згідно з ч.4 ст.148-1 ЗК України повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Проте, як зазначає позивач, після реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 ОСОБА_1 приписи ст.148-1 ЗК України не виконала та не повідомила користувача ДП Украгросоюз про реєстрацію за собою права власності. Про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 ДП Украгросоюз дізналось лише 11 лютого 2019 року отримавши Інформаційну довідку із ДЗК.

При цьому, як вказано в позовній заяві, розділом IX Перехідні положення ЗУ Про оренду землі передбачено, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

З огляду на це, ДП Украгросоюз звернулось до ОСОБА_1 із Листом №62 від 28 лютого 2019 року, яким запропонувало переукласти Договір оренди землі на тих самих умовах, що і раніше укладений Договір про оренду земельної частки (паю) від 17 вересня 2001 року. До Листа ДП Украгросоюз додало проект договору оренди землі. Відповідь від ОСОБА_1 на Лист №62 від 28 лютого 2019 року на адресу ДП Украгросоюз не надходила.

Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 фактично ухиляється від виконання приписів Розділу IX Перехідні положення ЗУ Про оренду землі та умов Договору від 17 вересня 2001 року.

Крім того, позивач зазначає, що незважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 перебуває в користуванні ДП Украгросоюз ОСОБА_1 уклала договір оренди спірної земельної ділянки із третьою особою СФГ Задум , право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №15544673 від 18 липня 2016 року.

Позивач вважає, що передавши спірну земельну ділянку в оренду третій особі ОСОБА_1 порушила основні засади цивільного судочинства викладені в ст.3 ЦК України а саме -добросовісність. Договір оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ Задум порушує право ДП Украгросоюз на переукладання Договору оренди землі з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518, яке передбачене Розділом IX Перехідні положення ЗУ Про оренду землі .

Тому позивач вважає, що Договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та СФГ Задум повинен бути визнаний судом недійсним з огляду на те, що він порушує право ДП Украгросоюз на переукладання Договору оренди землі земельної ділянки з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518.

Також, позивач в позовній заяві зазначив, що Рішенням №14/03 засновника від 14 березня 2019 року Дочірнє підприємство Украгросоюз перетворено (змінено організаційно-правову форму) в Товариство з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД . Відомості про дані зміни зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, доступ до яких є у відкритому доступі.

Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просив: 1) договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Задум про оренду земельної ділянки з кадастровими номером 5120281400:01:002:0518, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №15544673 від 18.07.2016 року визнати недійсним; 2) визнати укладеним Договір оренди землі між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД в редакції, викладені в прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою суду від 17 липня 2019 року у справі відкрито провадження, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, роз`яснено відповідачам їх право подати до суду відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву, порядок та строки реалізації зазначених прав.

Копію ухвали суду від 17 липня 2019 року було направлено відповідачу С(Ф)Г ЗАДУМ з супровідним листом від 17 липня 2019 року №491/649/19/6135/2019 (Том справи №1 а.22) та отримано ним 22 липня 2019 року, що підтверджується розпискою в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (Том справи №1 а.25).

Відповідачу - ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі було направлено з супровідним листом від 17 липня 2019 року №491/649/19/6133/2019 (Том справи №1 а.21).

8 серпня 2019 року на адресу суду надійшов, поданий представником відповідача - ОСОБА_1 - адвокатом Вєлєвим Іваном Івановичем, повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №510841 від 6 серпня 2019 року (Том справи №1 а.34), відзив на позовну заяву (Том справи №1 а.27-32), в якому представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 проти позовних вимог ТОВ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД заперечує та просить в їх задоволенні відмовити, навів доводи в обґрунтування своєї позиції та додав до відзиву докази (Том справи №1 а.62-72) на підтвердження доводів, викладених у відзиві.

Крім того, 9 серпня 2019 року на адресу суду надійшов, поданий представником відповідача - С(Ф)Г ЗАДУМ - адвокатом Комісар Олегом Вікторовичем, повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №531067 від 6 серпня 2019 року (Том справи №1 а.50), відзив на позовну заяву (Том справи №1 а.44-49), в якому представник відповідача зазначив, що С(Ф)Г ЗАДУМ проти позовних вимог позивача заперечує та просить в їх задоволенні відмовити, навів доводи в обґрунтування своєї позиції та додав відповідні докази (Том справи №1 а.52).

Крім того, разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача - ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про витребування доказів (Том справи №1 а.35-37), а саме: 1) витребування від Подільського управління ГУ ДФС в Одеській області інформації щодо нарахованих та виплачених доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 (орендодавець, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) від Дочірнього підприємства Украгросоюз та Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378) за період з 2001 по 2019 роки включно, із зазначенням дат нарахувань доходів та сплати податків за договором оренди землі від 17 вересня 2001 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП Украгросоюз (ТОВ Украгросоюз ЛТД ); 2) витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД : інформації щодо нарахованих та виплачених доходів у вигляді орендної плати на користь ОСОБА_1 (орендодавець, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) від Дочірнього підприємства Украгросоюз та Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378) за період з 2001 по 2019 роки включно, із зазначенням дат нарахувань доходів та виплати податків за договором оренди землі від 17 вересня 2001 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП Украгросоюз (ТОВ Украгросоюз ЛТД ); копій документів (відомостей) про нарахування та виплату орендної плати на користь ОСОБА_1 (орендодавець, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) від Дочірнього підприємства Украгросоюз та Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378) за період з 2001 по 2019 роки включно, із зазначенням дат нарахувань доходів та виплати доходів за договором оренди землі від 17 вересня 2001 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП Украгросоюз (ТОВ Украгросоюз ЛТД ).

Зазначене клопотання було розглянуте та задоволено судом, про що 18 червня 2020 року постановлено відповідну ухвалу (Том справи №1 а.192-195).

Також, разом з відзивом на позовну заяву, представником ОСОБА_1 - адвокатом Вєлєвим І.І. було подано до суду клопотання про виклик та допит свідків (Том справи №1 а.38-39), а саме: - керівника ТОВ Украгросоюз ЛТД Калашника Олександра Івановича, 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське, код ЄДРПОУ 30818378, засіб зв`язку (0482)-34-41-82; - ОСОБА_1 , 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське, РНОКПП НОМЕР_1 ; - керівника СФГ Задум Думітрашко Руслана Михайловича, 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське, код ЄДРПОУ 30818451, засіб зв`язку (04863) 71757.

Зазначене клопотання судом було задоволено частково, про що 18 червня 2020 року постановлено відповідну ухвалу (Том справи №1 а.189-191).

23 серпня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (Том справи №1 а.67-69), подана представником позивача - адвокатом Литвиненко Ганною Мірчівною, повноваження якої підтверджені копією довіреності від 11 червня 2019 року, виданою директором ТОВ Украгросоюз ЛТД Калашник О.І. (Том справи № 1 а.12), в якому представник позивача навела заперечення проти доводів, викладених у відзивах відповідачів на позовну заяву, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2 березня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача - ОСОБА_1 (Том справи №1 а.156-157) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (Том справи №1 а.158-162), яке судом було задоволено, про що 21 липня 2020 року постановлено протокольну ухвалу (Том справи №1 а.197).

Крім того, 2 вересня 2019 року на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_1 на відповідь на відзив (Том справи №1 а.82-91), які протокольною ухвалою суду долучені до матеріалів справи. Також, протокольною ухвалою було долучено до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, подані до суду 2 вересня 2019 року представником відповідача - С(Ф)Г Задум (Том справи №1 а.71-81).

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року (Том справи №1 а.198-199) після виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.189 ЦПК України, у справі було закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті.

22 вересня 2020 року на адресу суду на виконання ухвали від 18 червня 2020 року про витребування доказів надійшов лист Головного управління ДПС в Одеській області від 10 серпня 2020 року №16313/9/15-32-55-06-10 (Том справи №1 а.218), до якого додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб про суми доходів на ОСОБА_1 за період з 2001 по 2019 рік (Том справи №1 а.222).

Суд бере до уваги, що станом на 18 березня 2021 року позивачем - ТОВ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД не виконано ухвалу суду від 18 червня 2020 року про витребування доказів, в частині що його стосується. Також, позивачем не повідомлено суд про причини невиконання зазначеної ухвали.

Частиною 10 статті 84 ЦПК України визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

При цьому, суд бере до уваги, що докази, які мав надати позивач на виконання ухвали суду від 18 червня 2020 року, фактично повинні містити ті самі відомості, які містяться в доказах наданих, листом Головного управління ДПС в Одеській області від 10 серпня 2020 року №16313/9/15-32-55-06-10 (Том справи №1 а.218), а саме відомості нарахування та виплату орендної плати на користь ОСОБА_1 (орендодавець, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) від Дочірнього підприємства Украгросоюз та Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД (код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30818378) за період з 2001 по 2019 роки включно, із зазначенням дат нарахувань доходів та виплати доходів за договором оренди землі від 17 вересня 2001 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП Украгросоюз (ТОВ Украгросоюз ЛТД ).

Враховуючи викладене, положення частини 10 статті 84 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за наявними в ній доказами.

18 березня 2021 року позивач та його представники у судове засідання з розгляду справи не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв або клопотань щодо проведення судового засідання, призначеного на 18 березня 2021 року, від сторони позивача на адресу суду не надходило.

Про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи позивача було повідомлено належним чином, шляхом направлення, згідно заяви представника позивача від 18 червня 2020 року (Том справи №1 а.182), на адресу електронної пошти позивача листа з текстом судової повістки (Том справи №2 а.1). Вказаний лист було доставлено на електронну адресу позивача 13 січня 2021 року, що підтверджується відповідною довідкою (Том справи №2 а.2).

Враховуючи неявку в судове засідання представників позивача, якого належним чином було повідомлено про дату, час та місце слухання справи, судом було поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача.

При цьому, присутній у судовому засіданні представник відповідачів - адвокат Вєлєв І.І., який надав на підтвердження повноважень на представництво інтересів С(Ф)Г ЗАДУМ ордер серії ОД №620861 від 12 березня 2021 року (Том справи №2 а.17), проти розгляду справи за відсутності позивача не заперечував.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

При цьому, суду не надано будь-яких відомостей про існування обставин, які є підставою для відкладення судового засідання відповідно до положень ч.2 ст.223 ЦПК України.

Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, наявність відомостей про належне сповіщення позивача про судове засідання, неповідомлення позивачем про причини неявки до суду, з урахуванням положень ч.ч.1-3 ст.223 ЦПК України та думки учасників процесу, судом було прийнято рішення про здійснення розгляду справи за відсутності представників позивача, про що без видалення до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.

Представник відповідачів - адвокат Вєлєв І.І. у судовому засіданні зазначив, що вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог є недоведеними, у зв`язку з чим, на його думку, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

18 березня 2021 року у судовому засіданні з розгляду справи за клопотанням представника відповідача - ОСОБА_1 було допитано в якості свідка ОСОБА_2 , який повідомив суду, що восени 2016 року ним було укладено з ОСОБА_1 договір оренди, належної ОСОБА_1 земельної ділянки. ОСОБА_1 влаштували запропоновані умови оренди. З 2016 року по теперішній час земельну ділянку ОСОБА_1 обробляє С(Ф)Г ОСОБА_3 . При цьому, позивач не розраховувався з орендодавцями в повному обсязі, у зв`язку з чим люди вирішили передати свої земельні ділянки в оренду С(Ф)Г ЗАДУМ .

Також, у судовому засіданні було допитано в якості свідка відповідача - ОСОБА_1 , яка повідомила суду, що в 2001 році вона укладала з позивачем, належної їй земельної ділянки та позивач почав її обробляти, у 2009 році вона переїхала на постійне місце проживання до Ширяївського району Одеської області. В подальшому, у 2016 році її стало відомо від людей, які є власниками сусідніх з її земельних ділянок, що їм пропонує передати земельні ділянки в оренду С(Ф)Г ЗАДУМ , при цьому, умови оренди кращі ніж в позивача, у зв`язку з чим ОСОБА_1 також вирішила передати свою земельну ділянку в оренду С(Ф)Г ЗАДУМ . Про вказаний намір вона повідомила по телефону позивачу, на що заперечень не отримала, представники позивача лише повідомили їй, що в випадку укладення договору оренди землі з іншим орендарем, ОСОБА_1 не отримає від позивача орендну плату в повному обсязі. Письмово до позивача з цього приводу вона не зверталася.

В подальшому в судовому засіданні було досліджено матеріали справи.

У судових дебатах представник відповідачів проти задоволення позовних вимог позивача заперечував.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків та доводи сторін, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД слід відмовити, виходячи з наступного.

Позивачем є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД (колишня назва ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО УКРАГРОСОЮЗ ), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818378, розташоване за адресою: 66442, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Долинське, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 червня 2019 року (Том справи №1 а.11); рішення №14\03 засновників Дочірнього підприємства Украгросоюз від 14 березня 2019 року про перетворення Дочірнього підприємства Украгросоюз в Товариство з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД та зміну його назви (Том справи №1 а.10).

Відповідачами є:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Долинське Ананьївського району Одеської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 31 травня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 16 липня 2019 року №468 (Том справи №1 а.23) та довідкою Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області від 16 липня 2019 року №5123-547 (Том справи №1 а.18), а також іншими матеріалами справи;

-СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО ЗАДУМ (СФГ ЗАДУМ ), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818451, розташоване за адресою: 66442, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Долинське, керівником, представником та підписантом підприємства є ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11 лютого 2019 року (Том справи №1 а.6) та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 5 серпня 2019 року №176365881 (Том справи №1 а.52), а також іншими матеріалами справи.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив: 1) договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Задум про оренду земельної ділянки з кадастровими номером 5120281400:01:002:0518, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №15544673 від 18.07.2016 року визнати недійсним; 2) визнати укладеним Договір оренди землі між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД в редакції, викладені в прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 17 вересня 2001 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) та ДП Украгросоюз (Орендар) був укладений договір оренди земельної частки (паю), який був зареєстрований в Долинській сільській раді народних депутатів в Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 17 жовтня 2002 року за №694 (надалі - Договір оренди від 17 вересня 2001 року).

Позивач зазначає, що відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, Орендар приймає в оренду для сільськогосподарських потреб земельну частку (пай) розміром 4,73 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14490,04 грн, право на яку засвідчено Сертифікатом (Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ОД №0327765, який виданий Ананьївською районною державною адміністрацією на підставі рішення Ананьївської РДА від 06 серпня 1996 року №245), яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Також, в позовній заяві зазначено, що відповідно до п.1.2 Договору земельна ділянка надається за умовами оренди строком на 10 років для проведення повного циклу робіт щодо посіву, вирощування та збирання сільськогосподарських культур. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору ні одна із сторін в письмовій формі не доведе до відома іншої сторони про розірвання Договору, дія Договору продовжується на той же строк, на тих же умовах.

Позивач вказує, що з огляду на п.1.2 Договору та на те, що ані Орендодавець ані Орендар за місяць до закінчення строку дії Договору не повідомили іншу сторону про розірвання Договору - строк Договору продовжено на 10 років, тобто до 17 вересня 2021 року.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Як вказує позивач, на підставі права на земельну частку (пай) розміром 4,73 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14490,04 грн., згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ОД №0327765, який виданий Ананьївською районною державною адміністрацією на підставі рішення Ананьївської РДА від 06 серпня 1996 року №245 було виділено земельну ділянку площею 5,8182 га в натурі, якій присвоєно кадастровий номер 5120281400:01:002:0518. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №15544634 від 18 липня 2016 року.

В позовній заяві вказано, що відповідно до ч.3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Згідно з ч.4 ст.148-1 ЗК України повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Проте, як зазначає позивач, після реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 ОСОБА_1 приписи ст.148-1 ЗК України не виконала та не повідомила користувача ДП Украгросоюз про реєстрацію за собою права власності. Про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 ДП Украгросоюз дізналось лише 11 лютого 2019 року отримавши Інформаційну довідку із ДЗК.

При цьому, як вказано в позовній заяві, розділом IX Перехідні положення ЗУ Про оренду землі передбачено, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

На підтвердження зазначених доводів до позовної заяви позивачем додано копію договору оренди землі від 17 вересня 2001 року (Том справи №1 а.5) та Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11 лютого 2019 року (Том справи №1 а.6).

Проте, з приводу доводів позивача слід зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1 та 3 статті 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

З метою врегулювання питання оренди такого виду майна, як земельна ділянка, Верховною Радою України було прийнято Закону України Про оренду землі , який набрав чинності 22 жовтня 1998 року, тобто до укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року, а отже положення зазначеного Закону розповсюджуються на спірні правовідносини.

Статтею 3 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 7 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Громадяни, які мають право на земельну частку (пай) у недержавному сільськогосподарському підприємстві, можуть передати в оренду відповідну земельну ділянку лише для сільськогосподарського використання в порядку, визначеному Земельним кодексом України та законами України.

Статтею 12 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) визначено, що договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

При цьому, частиною 3 статті 13 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) визначалося, що договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Крім того, згідно частини 1 статті 16 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Частиною 1 статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) визначалося, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію.

Частиною 3 статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) визначалося, що порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог зазначеної норми було постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 було затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі (далі - Порядок), який був чинний до 5 серпня 2011 року.

Пунктом 7 зазначеного Порядку було визначено, що договір оренди відповідно до законодавства повинен бути нотаріально посвідченим, а договір суборенди - може бути нотаріально посвідченим, що відповідає положенням частини 3 статті 13 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року).

Пунктом 12 Порядку визначено, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Вказане відповідає положенням частини 2 статті 2 статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року).

Безпосередньо пунктом 5.6 Договору оренди від 17 вересня 2001 року (Том справи №1 а.5-зворот) визначено, що договір набирає чинності з моменту його реєстрації.

При цьому, вивченням наданої позивачем копії Договору оренди від 17 вересня 2001 року (Том справи №1 а.5) встановлено, що він не посвідчений нотаріально.

Крім того, з копії Договору оренди від 17 вересня 2001 року (Том справи №1 а.5) вбачається, що вона містить відомості про те, що вказаний договір зареєстрований 17 жовтня 2002 року за №694 Долинською сільською Радою народних депутатів.

Проте, як вбачається з наданої позивачем копії Договору оренди від 17 вересня 2001 року факт проведення державної реєстрації договору оренди не посвідчений належним чином, а саме в ньому відсутній підпис посадової особи, яка провела державну реєстрацію, а також відтиск печатки відповідного органу, який начебто здійснив державну реєстрацію договору, що є порушенням вимог частини 2 статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року) та пункту 12 Порядку.

Верховний суд неодноразово вказував на те, що поняття момент укладення договору та момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

За наведених обставин, договір оренди від 17 вересня 2001 року, хоча й можливо вважати укладеним, проте він не набрав чинності, оскільки не було належним чином здійснено його державну реєстрацію, як того вимагали положення статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору оренди від 17 вересня 2001 року), а також пункту 5.6 Договору оренди від 17 вересня 2001 року.

Крім того, слід зазначити, що навіть якщо вважати, що договір оренди від 17 вересня 2001 року набрав чинності з моменту його державної реєстрації, а саме 17 жовтня 2002 року, то зазначений договір мав діяти до 17 жовтня 2012 року та на зазначену дату Закону України Про оренду землі отримав зміни.

Так, зазначений закон було доповнено статтею 33, яка станом на 17 жовтня 2012 року мала наступний вигляд: По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. .

Зі змісту наведеної норми вбачається, що нею було встановлено особливий порядок поновлення договору оренди землі на новий строк, зокрема встановлено обов`язок орендаря повідомити орендодавця про бажання поновити договір оренди на новий строк, а також необхідність укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Проте, суду не надано жодних доказів того, що позивачем було дотримано вимог статті 33 Закону України Про оренду землі в редакції чинній станом на 17 жовтня 2012 року, а отже в суду відсутні підстави вважати, що вказаний договір було продовжено на новий строк.

Крім того, слід звернути увагу на те, що статтею 27 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній станом на 17 вересня 2001 року) визначалося, що Після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. .

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній станом на 17 жовтня 2012 року), якою визначено, що По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). .

Зі змісту наведених норм вбачається, що законодавцем переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі невід`ємно пов`язується з належним виконанням орендарем своїх обов`язків за договором оренди землі.

З цього приводу слід звернути увагу на те, що згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що однією з обов`язкових умов оренди є платність.

Зазначене відповідає положенням статті 1 Закону України Про оренду землі , якою визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Позивач зазначає в позовній заяві, що орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди землі вчасно сплачуючи орендну плату в грошовій чи натуральній формі, тобто добросовісно виконує свої обов`язки за договором оренди.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є землекористувачі.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

22 вересня 2020 року на адресу суду на виконання ухвали від 18 червня 2020 року про витребування доказів надійшов лист Головного управління ДПС в Одеській області від 10 серпня 2020 року №16313/9/15-32-55-06-10 (Том справи №1 а.218), до якого додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб про суми доходів на ОСОБА_1 за період з 2001 по 2019 рік (Том справи №1 а.222).

При цьому, з наданих відомостей вбачається, що позивачем на користь відповідача у проміжок часу з першого кварталу 2001 року по 4 квартал 2008 року орендна плата не сплачувалась, що є порушенням Закону України Про оренду землі та договору оренди від 17 вересня 2001 року, що свідчить про те, що позивач не мав переважного права на переукладення зазначеного договору на новий строк.

Крім того, слід зазначити, що безпосередньо позивач в позовній заяві посилається на розділ IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі , яким передбачено, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, запропонована позивачем в прохальній частині позовної заяви редакція договору про оренду землі суттєво відрізняється від тої редакції договору, який ймовірно було укладено між позивачем та ОСОБА_1 17 вересня 2001 року, зокрема запропонована редакція містить відомості про кадастровий номер земельної ділянки, які в договорі від 17 вересня 2001 року взагалі відсутні.

Також в запропонованій позивачем редакції договору площа земельної ділянки вказана 5,8182 га, хоча в договорі оренди землі від 17 вересня 2001 року вона зазначена, як 4,73, га.

Крім того, в запропонованій позивачем редакції договору оренди землі зазначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, як 180464 грн., в той час як в договорі оренди від 17 вересня 2001 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки взагалі відсутня.

Також, в договорі оренди землі від 17 вересня 2001 року зазначено, що орендна плата складає 1% від вартості земельного паю (пункт 2.1 договору оренди від 17 вересня 2001 року), проте пунктом 3.2 договору оренди землі, запропонованого позивачем в прохальній частині позовної заяви, орендну плату визначено в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, згідно частини 1 статті 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З наведеного вбачається, що в запропонованій позивачем редакції договору оренди землі, який позивач просить визнати укладеним, викладені значною мірою змінені істотні умови договору по відношенню до договору, який було укладено 17 вересня 2001 року, що не відповідає вимогам розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі .

Крім того, слід звернути увагу на те, що позовні вимоги позивача стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 площею 5,8182 га.

Проте, в обґрунтування своїх позовних вимог, та безпосередньо як на причину звернення до суду з даним позовом позивач посилається на договорі оренди землі від 17 вересня 2001 року, предметом якого була земельна ділянка площею 4, 73 га без кадастрового номеру.

З цього приводу позивач зазначає, що на підставі права на земельну частку (пай) розміром 4,73 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14490,04 грн., згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ОД №0327765, який виданий Ананьївською районною державною адміністрацією на підставі рішення Ананьївської РДА від 06 серпня 1996 року №245 було виділено земельну ділянку площею 5,8182 га в натурі, якій присвоєно кадастровий номер 5120281400:01:002:0518.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження зазначеного твердження позивачем суду не надано, що в свою чергу свідчить про те, що позовні вимоги позивача щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 площею 5,8182 га ґрунтуються лише на припущенні позивача про те, що вказана земельна ділянка є саме тою земельною ділянкою, яка була предметом договору оренди від 17 вересня 2001 року.

За наведених обставин вимоги позивача про визнання укладеним Договору оренди землі між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД в редакції, викладені в прохальній частині позовної заяви, задоволенню не підлягають, оскільки є необґрунтованими та недоведеними належними та достовірними доказами.

З приводу вимоги позивача визнати недійсним договорі оренди землі укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Задум про оренду земельної ділянки з кадастровими номером 5120281400:01:002:0518, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №15544673 від 18.07.2016 року, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеної вимог позивач зазначає, що незважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5120281400:01:002:0518 перебуває в користуванні ДП Украгросоюз ОСОБА_1 уклала договір оренди спірної земельної ділянки із третьою особою СФГ Задум , право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №15544673 від 18 липня 2016 року.

Тобто, на думку позивача, договір оренди між ОСОБА_1 та СФГ ЗАДУМ укладено відносно земельної ділянки, яка вже перебуває в оренді ДП УКРАГРОСОЮЗ , що свідчить про невизнання ОСОБА_1 договору оренди землі від 17 вересня 2001 року із ДП УКРАГРОСОЮЗ , що порушує переважне право підприємства на використання спірної земельної ділянки.

Проте, як вбачається з вищенаведених встановлених судом під час розгляду справи обставин зазначені доводи позивач є недоведеними, у зв`язку з чим в задоволенні вимог позивача про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами 18 липня 2016 року також слід відмовити.

Слід також звернути увагу не те, що в супереч вимогам частини 6 статті 177 ЦПК України, суду вказаний договір, укладений між відповідачами, взагалі не наданий.

З приводу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 141 України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі а отже витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню з відповідачів.

Згідно частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представник відповідача - С(Ф)Г ЗАДУМ у відзиві на позовну заяву просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу адвоката.

Згідно частин 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, представником відповідача суду не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, суду не надано жодних доказів фактичного здійснення таких витрат.

У зв`язку з чим вимоги представника відповідача - С(Ф)Г ЗАДУМ , викладені у відзиві на позовну заяву, про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу адвоката, задоволенню не підлягають.

Проте, суд бере до уваги, що в судових дебатах, представником відповідачів - адвокатом Вєлєвим І.І. було повідомлено суду про те, що ним буде надано суду обґрунтований розрахунок витрат на правову допомогу, які понесли відповідачі, у зв`язку з розглядом справи, та які він просить стягнути з позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, в разі подання представником відповідачів доказів понесених відповідачами витрат пов`язаних із розглядом справи питання щодо їх розподілу може бути розглянуте після ухвалення даного рішення.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА ЗАДУМ про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД , - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 березня 2021 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСОЮЗ ЛТД , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818378, що знаходиться за адресою: 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське; Відповідачі: ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО ЗАДУМ , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 30818451, що знаходиться за адресою: 66442, Одеська область, Ананьївський район, с.Долинське.

Суддя: О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили „