Ухвала

від 15.05.2022 по справі 910/2790/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.05.2022Справа № 910/2790/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М. О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 910/2790/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія"

до ОСОБА_1

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 56 126 388,89 грн,

Без виклик лику представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 56 126 388,89 грн.

Вищевказану позовну заяву було залишено без руху, про що постановлена відповідна ухвала суду від 12.05.2022.

12.05.2022 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Товариства надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.05.2022 відкрито провадження в справі № 910/2790/22, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2022. Вказаною ухвалою також до участі в справі було залучено третю особу.

Також, 12.05.2022 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 56 126 388, 89 грн;

- накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_1 в наступних юридичних особах, а саме: частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» в розмірі 45%, розмір внеску 45 000,00 грн; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідіопольський Агрошляхбуд» в розмірі 90%, розмір внеску 210 942,00 грн; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» в розмірі 45%, розмір внеску 450 000,00 грн.

Розглянувши подану Товариством заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, у тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову Товариство зазначає, що в період з жовтня 2020 року по липень 2021 року, тобто менше ніж за один рік ОСОБА_1 передав дружині ОСОБА_2 більшість своїх активів.

Заявник наводить наступну інформацію.

Згідно відкритих реєстрів відповідач був засновником та керівником ряду юридичних осіб, однак здійснює відчуження/передачу своїх корпоративних прав на інших осіб, зокрема також і на дружину:

- ОСОБА_1 був засновником ТОВ «Черкаський полімер», однак 30.04.2021 був видалений із переліку засновників даного товариства. Корпоративні права в розмірі 50 % статутного капіталу, що складає 50 000, 00 грн перейшли у власність ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_1 був керівником ТОВ «Торговий Дім «Поліхім», однак 08.09.2021 керівником вказаного товариства став ОСОБА_3 . Також, ОСОБА_1 був засновником даного підприємства, однак 07.09.2021 був видалений із переліку засновників;

- ОСОБА_1 був керівником ТОВ «Торговий Дім «Агроімпорт ЛТД», однак 29.12.2021 керівником товариства став ОСОБА_4 . Також, ОСОБА_1 був засновником цього підприємства, однак 28.12.2021 був видалений із переліку засновників. Корпоративні права були відчужені ОСОБА_4 ;

Вказані обставини, за твердженнями Товариства , засвідчують факт того, що після укладення кредитного договору №КК2020-0201 від 07.12.2020 та договору поруки №КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021 ОСОБА_1 почав здійснювати відчуження своїх корпоративних прав та зміну його статусу, як керівника товариств з метою зменшення обсягу активів за рахунок яких можливо здійснювати погашення заборгованості перед кредиторами, у тому числі перед ТОВ «УМК».

Також, ТОВ «УМК» зазначає про наявність беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 здійснює передачу всіх наявних у нього коштів і нерухомого майна, інших активів на свою дружину - ОСОБА_2 , що підтверджується наступним:

- 06.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. зареєстровано в реєстрі за номером 1222, згідно якого все майно, у тому числі рухоме і не рухоме, придбане подароване та/або набуте Стороною-1 та Стороною-2 після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане чи набуте;

- 06.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спільного майна подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. та зареєстровано в реєстрі за номером 1213, відповідно до якого в особисту приватну власність ОСОБА_1 переходить:

- корпоративні права ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ « АГРОІМПОРТ ЛТД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок.

Відповідно до пункту 4 вище вказаного договору в особисту приватну власність ОСОБА_2 переходить:

- корпоративні права ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «ПОЛІХІМ», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПОЛІХІМ», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛІМЕР», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «АГРАРНИК», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ АГРОШЛЯХБУД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 105 471,00 грн (сто п`ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня ) 00 копійок;

- грошові кошти в розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 копійок, що за курсом НБУ на дату укладання цього договору складає еквівалент 350 447 (триста п`ятдесят тисяч чотириста сорок сім) доларів США 00 центів;

- грошові кошти в розмірі 2 000 000 (два мільйони) доларів США 00 центів, що за курсом НБУ на дату укладення цього договору складає еквівалент 70 089 036 ( сімдесят мільйонів вісімдесят дев`ять тисяч тридцять шість) гривень 00 копійок.

30.12.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору про поділ майна подружжя, посвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. за реєстрованого в реєстрі за № 1213, відповідно до якого доповнено пунктом 2.2, за яким в особисту приватну власність ОСОБА_2 переходять:

- грошові кошти у розмірі 4 876 158,43 (чотири мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 43 копійки, які були сплачені відповідно до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 26.02.2020 Литвин А. С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №752, а саме: майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , що зводиться в межах проекту «Будівництво житлово-адміністративного комплексу з будуванням та прибудуванням приміщення громадського призначення та наземними і підземними та прибудованими приміщеннями громадського призначення та наземними і підземними паркінгами на місці майнового комплексу хлібокомбінату №1, цех №2 (літ. А, Г, Б, В, Е, Д), що знаходиться на АДРЕСА_2 » на земельній ділянці за кадастровим номером: 8000000000:82:052:0025, загальною площею 0,5710 га та на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:82:052:0029.

12.01.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору про поділ майна подружжя, посвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1213, відповідно до якого доповнено пунктом 2.2, за яким в особисту приватну власність ОСОБА_2 переходять:

- земельна ділянка, загальною площею 0,303 га, кадастрові номери яких: 3221483301:01:017:0127, площею 0,2500 га; 3221483301:01:017:0128, площею 0,0301 га; 3221483301:01:017:0130, площею 0,0225 га, які розташовані на території Іванковичівської сільради, село Іванковичі, Васильківського району, Киівської області, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого 17.07.2012 Заєць І.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстрованим № 3774.

29.07.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до шлюбного договору від 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1222, відповідно до якого внесені зміни до пункту 3, а саме: все майно, в тому числі рухоме і не рухоме, придбане, отримане в дар та/або набуте Стороною-1 та Стороною-2 після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане або набуте, якщо інший правовий режим на окремо визначене майно не встановлений умовами цього договору, доповненнями/змінами до нього та/або умовами договору про поділ спільного майна подружжя, посвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. зареєстрованого в реєстрі за № 1222.

Відповідно до пункту 6 вище вказаного договору сторони визнали, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін особистою приватною власністю ОСОБА_1 є:

- корпоративні права ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АГРОІМПОРТ ЛТД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства вартістю 900 000, 00 грн (дев`ятсот тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «ПОЛІХІМ», а саме: 90% статутного капіталу Товариства вартістю 105 471, 00 грн (сто п`ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня) 00 копійок.

- корпоративні права ТОВ «ОВІДІОПОЛБСБКИЙ АГРОШЛЯХБУД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 105 471,00 грн (сто п`ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня ) 00 копійок.

Відповідно до пункту 7 вище вказаного договору сторони визнали, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін особистою приватною власністю ОСОБА_2 є:

- корпоративні права ТОВ "ЧЕРКАСБКИЙ ПОЛІМЕР", а саме: 100% статутного капіталу Товариства вартістю 100 000,00 гри (сто тисяч гривень) 00 копійок.

При цьому, кредитний договір №КК2020-0201, за яким відповідач виступає фінансовим поручителем, було укладено 07.12.2020 між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Торговий Дім «АГРОІМПОРТ ЛТД» за підписом від імені ТОВ «Торговий Дім «АГРОІМПОРТ ЛТД» - директором ОСОБА_1 .

Всі наступні зміни до кредитного договору були підписані від ТОВ «Торговий Дім «АГРОІМПОРТ ЛТД» - ОСОБА_1 , а ТОВ «РОК ТРЕЙД», яке замінило ТОВ «Торговий Дім «АГРОІМПОРТ ЛТД» у зобов`язанні, фактично перебуває у власності ОСОБА_1 , оскільки засновниками товариства є: ТОВ «Черкаський полімер», ТОВ «Торговий Дім «АГРОІМПОРТ ЛТД» та АТ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ФЬЮЧЕ ШВЕСТМЕНТС».

Посилаючись на вказане вище, Товариство стверджує, що ОСОБА_1 , який виступає фінансовим поручителем за договором поруки №КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021, за виконання грошових зобов`язань відповідно до умов кредитного договору №КК2020-0201 від 07.12.2020, та фактично володіє корпоративними правами основного Боржника - здійснює передачу всіх своїх активів на дружину задля забезпечення уникнення виконання грошових зобов`язань.

Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Товариство обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що у відповідача відсутні заборони на здійснення відчуження активів, якими він володіє прямо або опосередковано, тому збереження грошових коштів та будь-який інших активів відповідача має суттєве значення під час розгляду даної справи. Такі твердження заявника ґрунтуються на тому, що за рахунок грошових коштів відповідача та його корпоративних прав можливо буде погасити заборгованість, яка виникла за договором поруки №КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021 перед позивачем.

Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Враховуючи те, що заявник звернувся із позовом про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями з відповідача, як з поручителя, суд вбачає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми позовних вимог та корпоративні права.

У разі невжиття заходів забезпечення позову поновлення прав заявника внаслідок задоволення позовних вимог буде неможливим, а обраний заявником спосіб захисту, який на час подання заяви про забезпечення позову є ефективним, тобто таким, що призводить захист і поновлення порушених прав, не вважатиметься таким.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання відповідачем своїх зобов`язань перед Товариством.

Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що такі заходи не спричиняють порушення прав третіх осіб.

До того ж, суд вважає за необхідне зауважити, що в силу приписів статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Оскільки ОСОБА_1 , є поручителем, то останній, як фінансовий поручитель, поручається усім належним йому майном, у тому числі й корпоративними правами, а тому накладення арешту на корпоративні права узгоджується з предметом поданого позову про стягнення кредитної заборгованості.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись статтями 74-78, 136-140 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 910/2790/22 задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову в розмірі 56 126 388,89 грн (п`ятдесят шість мільйонів сто двадцять шість тисяч триста вісімдесят вісім гривень 89 копійок), які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах та належать ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.03.2003 року Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

3. Накласти арешт на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» (ідентифікаційний код 37165945) в розмірі 45 %, (розмір внеску 45 000,00 грн); частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідіопольський Агрошляхбуд» (ідентифікаційний код 03579087) в розмірі 90 % (розмір внеску 210 942,00 грн); частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код 32716564) в розмірі 45 %, розмір внеску (450 000,00 грн), що належать ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.03.2003 року Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

4. Дана ухвала набирає законної сили 16.05.2022, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 16.05.2025.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" (61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 4-А; ідентифікаційний код 30513086)

6. Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.03.2003 року Голосіївським РУ ГУ МВС Укрзаїни в м. Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Максим Олександрович Лиськов