Рішення

від 03.05.2022 по справі 160/20102/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року Справа № 160/20102/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Котляревській Г.С.

за участі:

представника позивача Карюк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області до Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області (далі прокурор, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (далі - сільська рада, відповідач), в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Грушівської сільської ради від 20.10.2020 № 522-ХХХVІІ-VІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність фізичній особі для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області», в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної громади Апостолівського району Дніпропетровської області площею 0,1000 га з земельного масиву кадастровий номер 1220384400:01:001:0048 та надання її у власність ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів порушує інтереси держави у сфері земельних відносин, компрометує, спаплюжує такі рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому, що є підставою для ініціювання прокурором питання про визнання рішення селищної ради незаконним, його скасування, у зв`язку з чим керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області звертається до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з відповідним позовом. Недотримання відповідачами вимог законодавства України з приводу використання земель комунальної власності безумовно порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері. Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як правомірність використання земельних ділянок комунальної форми власності, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Таким чином, вказаною статтею визначено виключний випадок для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, та наділено його правом самостійного звернення до суду з позовом про визнання незаконним рішення, прийнятого з порушенням вимог зазначеного Закону. Крім того, визначає лише 2 способи скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого всупереч вимог цього Закону, добровільне скасування вповноваженою особою або ж визнання такого рішення незаконним у судовому порядку. Разом із цим, Грушівська сільська рада не може звернутись до суду з позовом про визнання незаконним акту сільської ради, оскільки позивач і відповідач будуть співпадати в одній особі, що унеможливлює пред`явлення прокурором позову в інтересах вказаного органу, відтак орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, а тому прокурор, відповідно до положень ч. 5 ст. 53 КАС України, набуває статусу позивача. Інші органи державної влади чи місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження на звернення до суду із позовом в інтересах держави з позовами про визнання незаконним та скасування рішення Грушівської сільської ради, відсутні. Також, позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду. На підтвердження наявності поважних причин позивач зазначає, що проведеним 09.08.2021 моніторингом судових рішень у сфері корупції, прийнятих судами, що розташовані у межах територіальної юрисдикції прокуратури та розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень з початку 2021, виявлено, зокрема постанову Апостолівську районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 у справі № 171/708/21, яка набрала законної сили 24.06.2021. На запит прокуратури № 04/60-3568 вих-21 від 09.09.2021 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області 10.09.2021 виготовлено копію постанови суду від 21.04.2021 у справі № 171/708/21. Про апеляційне оскарження вищевказаної постанови та ухвалення Дніпровським апеляційним судом 24.06.2021 постанови, якою апеляційну скаргу захисника Кудлюка О.І. залишено без задоволення, а постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 залишено без змін, Криворізькій східній окружній прокуратурі відомо не було. Постанова Дніпровського апеляційного суду від 24.06.2021 на адресу окружної прокуратури не надходила. За результатами вивчення постанови суду від 21.04.2021 у справі № 171/708/21 окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України „Про прокуратуру, з метою недопущення порушення законодавства та встановлення підстав для представництва інтересів держави, отримано від Грушівської сільської ради копію спірного рішення Грушівської сільської ради № 522-XXXVII-VII від 20.10.2020 та інших документів, інформації. За результатами вивчення отриманих документів та інформації прокуратурою встановлено підстави для представництва інтересів держави у формі звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави. Враховуючи викладене, Криворізька східна окружна прокуратура, керуючись ст. ст. 121, 122 КАС України, зважаючи на об`єктивні та поважні причини пропуску процесуального строку на звернення до суду з даним позовом, просить суду про поновлення процесуального строку на звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 (далі ОСОБА_4 ).

На підставі ухвали від 21.01.2022 року, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов та доказів, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В підготовчі засідання, призначені на 17.02.2022 року, 15.03.2022 року, 06.04.2022 року відповідач не забезпечив явку свого представника та не надав до суду відзив та докази в обґрунтування своє позиції. Враховуючи ненадання відповідачем відзиву без поважних причин, суд вирішує спір на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Треті особи також жодного разу не з`явились у підготовчі засідання, будь-які письмові заяви щодо суті спору до суду не надали.

В підготовчому засіданні 06.04.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.05.2022 року.

В судовому засіданні 04.05.2022 року представник позивача позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином. Неявка представника відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 у справі № 171/708/21 депутата Грушівської сільської ради Дніпропетровської області VII скликання ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постанова забрала законної сили 24.06.2021.

Депутата Грушівської сільської ради Дніпропетровської області VII скликання ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні 37 сесії Грушівської сільської ради VII скликання під час розгляду 20.10.2020 питання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність фізичній особі для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області (жителі селища Гранітне)», а саме ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та в порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Також, ОСОБА_1 , у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», публічно не оголосивши про конфлікт інтересів взяв участь в розгляді та проголосував «ЗА» в умовах реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні 37 сесії Грушівської сільської ради VII скликання під час розгляду 20.10.2020 питання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність фізичній особі для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області (жителі селища Гранітне)», а саме ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

За результатами голосування Грушівською сільською радою Дніпропетровської області 37 сесії VII скликання прийнято рішення № 522-XXXVII-VII від 20.10.2020, яким ОСОБА_2 та іншим фізичним особам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної громади Апостолівського району Дніпропетровської області площею 0,1000 га з земельного масиву кадастровий номер 1220384400:01:001:0048 та надано її у власність ОСОБА_2 та іншим фізичним особам.

На запит прокуратури № 04/60-3069 вих-21 від 09.08.2021 щодо вжиття сільською радою заходів судово-претензійного характеру про скасування рішення Грушівської сільської ради № 522-XXXVII-VII від 20.10.2020, в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної громади Апостолівського району Дніпропетровської області площею 0,1000 га з земельного масиву кадастровий номер 1220384400:01:001:0048 та надання її у власність ОСОБА_2 , Грушівською сільською радою надано відповідь № 941 від 18.08.2021, якою повідомлено, що заходи щодо скасування вищевказаного рішення не були вжиті, так як голос особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не був вирішальним та не вплинув на правомірність такого рішення.

Крім того, листом № 1057 від 24.09.2021 Грушівською сільською радою надано відомості про те, що рішення № 522-ХХХУІІ-УІІ від 20.10.2020 являється чинним та на теперішній час не скасовано.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 у справі № 171/708/21, яка стала однією з підстав звернення прокурора до суду з цим позовом, набрала законної сили 24.06.2021 після апеляційного оскарження. Докази вручення позивачу судом копії вказаної постанови до матеріалів справи не надано. На запит прокуратури № 04/60-3568 вих-21 від 09.09.2021 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області 10.09.2021 виготовлено копію постанови суду від 21.04.2021 у справі № 171/708/21. З метою недопущення порушення законодавства та встановлення підстав для представництва інтересів держави позивачем вчинялися дії, передбачені Законом України „Про прокуратуру щодо отримання документів та інформації.

До суду позов подано 20.10.2021 року засобами поштового зв`язку.

Враховуючи те, що постанова Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 отримана прокурором лише 10.09.2021 та для звернення до суду необхідно було ще вчити певні дії, суд приходить до висновку, що позивачем порушено строк звернення до суду з поважних причин.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено можливість поновлення судом пропущеного процесуального строку з поважних причин.

За наведених обставин, суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити та поновити строк звернення до суду з цим позовом.

В частині наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в цій справі суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 за № 3-рп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 зазначеного Рішення встановлено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Недотримання відповідачем вимог законодавства України з приводу використання земель комунальної власності безумовно порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.

Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як правомірність використання земельних ділянок комунальної форми власності, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами - з іншого.

Крім цього, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично стверджує, що правильне застосування законодавства беззаперечно становить «суспільний інтерес».

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що відповідно до частини третьої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави, територіальної громади та суспільства, оскільки лише прокуратура є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави з метою реального відновлення її порушених прав та інтересів.

Необхідно також зазначити, що під час розгляду аналогічних справ № 698/119/18, № 442/730/17 Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 та від 20.03.2019 прийшла до висновку, що в спірних правовідносинах прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави як самостійний позивач.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, зокрема не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях.

Статтею 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

У частині другій статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

При виникненні конфлікту інтересів депутат сільської ради має діяти у відповідності до правил, передбачених у ст. 59-1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якого він має право брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів порушує інтереси держави у сфері земельних відносин, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому, що є підставою для визнання рішення селищної ради незаконним та його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 у справі № 171/708/21 депутата Грушівської сільської ради Дніпропетровської області VII скликання ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постанова забрала законної сили 24.06.2021.

Зокрема, депутата Грушівської сільської ради Дніпропетровської області VII скликання ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», публічно не оголосивши про конфлікт інтересів взяв участь в розгляді та проголосував «ЗА» в умовах реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні сесії сільради.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального).

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Велика Палата Верховного Суду в аналогійній справі № 442/730/17 за позовом прокурора у постанові від 20.03.2019 дійшла висновку, що рішення сільської ради прийняте з порушенням частини другої ст. ст. 35, 67 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону «Про місцеве самоврядування з Україні», є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, яка голосувала за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/8330/19, від 19.06.2018 у справі №237/2240/17, від 21.09.2018 в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17, від 31.10.2018 у справі №810/2500/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частинами 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

На підставі ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що рішення Грушівської сільської ради від 20.10.2020 № 522-ХХХVІІ-VІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність фізичній особі для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області», в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної громади Апостолівського району Дніпропетровської області площею 0,1000 га з земельного масиву кадастровий номер 1220384400:01:001:0048 та надання її у власність ОСОБА_2 прийняте з порушенням процедури його прийняття, в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів - ОСОБА_1 , внаслідок чого є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №3231 від 22.10.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, на підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області (адреса: вул. Леоніда Бородича, буд. 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02909938) до Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (адреса: вул. о. Довженка, буд. 16, с. Грушівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 54850; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04338575), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Грушівської сільської ради від 20.10.2020 № 522-ХХХVІІ-VІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність фізичній особі для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області», в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення садівництва на території Грушівської сільської об`єднаної громади Апостолівського району Дніпропетровської області площею 0,1000 га з земельного масиву кадастровий номер 1220384400:01:001:0048 та надання її у власність ОСОБА_2 .

Стягнути на користь Дніпропетровської обласної прокуратури за рахунок Грушівської сільської ради судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 16.05.2022 року.

Суддя М.В. Бондар