Рішення

від 09.05.2022 по справі 308/14402/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14402/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 травня 2022 року м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.

за участі секретаря судового засідання Чейпеш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , органу самоорганізації населення будинкового комітету "Загорська-26" про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання, -

встановив:

29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Позовну заяву мотивує тим, що 16 квітня 2016 року, відповідно до договору найму житлового приміщення № 40 між позивачем та Дочірнім підприємством «Житловий комплекс» №1 Приватного акціонерного товариства «Житлово-побутове підприємство», для проживання сім`ї, отримала в найм житлову площу 18 кв. у гуртожитку АДРЕСА_1 .

Згідно паспортних даних ОСОБА_1 , зареєстрована за даною адресою з 13 серпня 2016 року.

Проте, при отриманні довідки з Ужгородської міської ради від 01.10.2021 за № 6173/18-21 мені стало відомо, що за даною адресою зареєстрований громадянин: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Незважаючи на те, що відповідач на даний час прописаний (зареєстрований) за вищевказаною адресою, фактично, з дня прописки та по даний час в зазначеній кімнаті не проживає. Підтвердженням тому є Акт відсутності (не проживання) особи за місцем реєстрації від 26 листопада 2021 року.

В свою чергу відповідач, який не проживає за адресою втратив право на користування квартирою, внаслідок його відсутності без поважних причин понад один рік.

Причиною звернення до суду став той факт, що за вищевказаною адресою відповідач не проживає тривалий час та у позивача виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за них, чим об`єктивно порушуються права останнього.

Ввподальшому позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, де уточнені підстави та правове обгрунтування позову, а також залучено до участі у справі співідповідача - орган самоорганізаціїнаселення будинковийкомітет "Загорська-26".

Відзиву на позовну заяву відповідачем ОСОБА_2 у встановлений строк не подано.

Від відповідача органу самоорганізації населення будинкового комітету "Загорська-26" надійшов відзив на позовну аяву у якому зазначено, що позовні вимоги визнають та просять позов задовольнити.

12 липня 2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.

В судове засідання 10.05.2022 року:

представник позивача та позивач - не з`явилися, про час, дату та місце розгляду повідомлялися належним чином. Через канцелярію суду представник позивача, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за їх відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримують повністю.

відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання повістки та розміщенням оголошення на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Відзив у встановлений судом строк, не подав. Будь яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

представник відповідача, Огран самоорганізації населення будинковий комітет «Загорська 26» не з`явився, у відзиві на позовну заяву зазначили, що просить розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги вважають обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 у встановлений законом строк відзив на позов не подано, від позивача та його редставника заперечень щодо ухвалення заочного рішення не надходило, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами та в порядку ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення .

Застосування технічних засобів фіксування під час розгляду цивільної справи не здійснювалось відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників судового процесу.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 16 квітня 2016 року, відповідно до договору найму житлового приміщення № 40 між позивачем та Дочірнім підприємством «Житловий комплекс» №1 Приватного акціонерного товариства «Житлово-побутове підприємство», для проживання сім`ї, отримала в найм житлову площу 18 кв. у гуртожитку АДРЕСА_1 .

Згідно паспортних даних ОСОБА_1 , зареєстрована за даною адресою з 13 серпня 2016 року.

З довідки виданої Ужгородською міською радою від 01.10.2021 за № 6173/18-21 вбачається, що за даною адресою зареєстрований громадянин: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач за вищевказаною адресою, що підтверджується Актом відсутності (не проживання) особи за місцем реєстрації від 26 листопада 2021 року.

Всі договори, які стосуються комунальних послуг за вищевказаною адресою, укладені з позивачем. Будь яких даних, що відповідачем сплачуються комунальні послуги за вказаною адресою не має.

Вказані обставини у відзиві вказує інший відповідач - орган самоорганізації населення будинковий комітет "Загорська-26".

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини другої статті 128 ЖК Української РСР жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

Відповідно до статті 129 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Згідно з частиною першою статті 130 ЖК Української РСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно додоговору найму житлового приміщення.

Змінами до законів «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.92 №2482-ХІІ, «Про приватизацію державного майна» від 4.03.92 №2163-ХІІ передбачено, що гуртожитки включено до об`єктів державного житлового фонду, що підлягає приватизації (закон «Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках» від 3.03.2005 №2453-ІV).

Згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону(державної форми власності, а також у гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону.

Правовий режим гуртожитків розмежовується чинним законодавством на ті, у яких житлові приміщення підлягають приватизації та правовий режим гуртожитків, які призначені для тимчасового проживання. Правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», прирівняно до правового режиму житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, тому на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71, 72 ЖК України. Оскільки житлові та нежитлові приміщення у вищевказаному гуртожитку підлягають приватизації (Позивачем вживаються заходи спрямовані на приватизацію), при вирішенні цієї справи, як свідчить судова практика, застосуванню підлягають положення ст.ст. 71, 72 ЖК України.

Згідно статті 71 ЖК Української РСР яка регулює питання збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; 4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків; 5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них; 6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому; 7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

При розгляді справи судом не встановлено підстав які б свідчили про умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк, за відповідачем.

Відповідно ст. 72 ЖК Української РСР порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст.163 ЖК України у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім`ї не звільняє їх від виконання обов`язків за договором найму жилого приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач більше 6 років не проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Житлом він не цікавиться, витрати по його утриманню не несе, дій, які б свідчили про намір та бажання зберегти за собою право користування жилим приміщенням, не вчинив.

Відомостей про те, що відповідачу чиняться перешкоди через які він позбавлений можливості користуватися житловим приміщенням суду не надано.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні та достатні докази на підтвердження своїх тверджень щодо визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що викладене вище узгоджується із позицією Верховного Суду України що викладена в Постанові 4 листопада 2015 року м.Київ №6-1166цс15, зокрема Суд вказав про наявність правових підстав для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку в порядку стст.71, 72 ЖК УРСР. Та, при цьому зазначив, що оскільки правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підлягають приватизації відповідно до закону «Про приватизацію державного житлового фонду», прирівняний до правового режиму житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, то на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються норми стст.71, 72 ЖК УРСР.

З урахуванням подібності правовідносин щодо користування житловою площею в гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ч.1 ст.71 ЖК УРСР щодо відсутності осіб, які мають право користування житловим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутнім права на житлове приміщення протягом шести місяців слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності особи, якій надавалася житлова площа для проживання в таких гуртожитках (за відсутності підстав для виселення).

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, то з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 908,00 грн. сплачену позивачем за подання до суду даної позовної заяви згідно квитанції №0402920057 від 29 жовтня 2021 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.71, 72, 130 ЖК УРСР, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст.10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 908,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: . АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер суду не відомий.

Відповідач: ОСН БК "Загорська 26" , ЄДРПОУ 40759204, місцезнаходження, м. Ужгород, вул. Загорська, 26.

Суддя К.С. Дегтяренко