Ухвала

від 26.04.2022 по справі 2-1991/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2022 Справа №2-1991/10

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участі секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника заявника адвоката Вавріва В.Б.,

розглянувши в режимі відеоконференції, у відкритому судовому засіданні, в м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа частково таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про визнання виконавчого документа частково таким, що не підлягає виконанню. Покликається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2- 1991/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» в особі філії ВАТ «КБ «Надра» Тернопільське РУ 76050 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором та 925 грн. 08 коп. судових витрат.

На виконання вказаного рішення суду, Тернопільським міськрайонним судом 02 лютого 2011 року було видано виконавчий лист № 2-1991/2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 76050 грн. 26 коп. боргу та 925 грн. 08 коп. судових витрат в користь ПАТ КБ «Надра».

На підставі вказаного вище виконавчого листа Відділом ДВС міста Тернополя було відкрито виконавче провадження № 26534189. Після цього, він звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про розстрочку виконання вказаного вище рішення суду, за результатами розгляду якої, 24 червня 2011 року Тернопільський міськрайонний суд ухвалою у справі № 2-114/11 розстрочив виконання вказаного вище рішення суду. 19 липня 2011 року вказана ухвалу суду ним була надана в ДВС м. Тернополя. На виконання виконавчого листа (з врахуванням ухвали суду про розстрочку) він самостійно, 23 червня 2011 року вніс кошти на рахунок ВАТ «КБ «Надра» у відділенні в м. Тернополі, а після ухвали суду про розстрочку - за реквізитами наданими йому державним виконавцем, добровільно, щомісячно сплачував кошти в розмірі вказаному в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2011 року справі № 2-114/11 про розстрочення виконання рішення суду на загальну суму 24 639,91 грн. Копії вказаних квитанції надавались державному виконавцю щомісячно, після сплати коштів. Припинення самостійної сплати коштів на виконання рішення суду було викликане тим, що він потрапив в ДТП із смертельними наслідками для водія, який керував автомобілем в якому він перебував і який йому належав на праві власності. Внаслідок вказано ДТП він отримав інвалідність та не міг працювати досить тривалий час. В подальшому, державним виконавцем 28 квітня 2015 року виконавчий лист був повернутий стягувачу. Проте, в лютому 2016 року ПАТ «КБ «Надра» повторно пред`явив цей самий виконавчий лист в ДВС м. Тернополя і 10 лютого 2016 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 50113249 та щомісячно проводяться відрахування з його доходів (пенсії по інвалідності). 24 грудня 2021 року він направив в ДВС м. Тернополя клопотання про надання інформації про суми стягнутих коштів та надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження. 29 грудня 2021 року Відділ ДВС у м. Тернополі повідомив йому листом про те, що з часу відкриття виконавчого провадження № 50113249 по 29 грудня 2021 року з нього стягнуто 17799 грн. 39 коп. та надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка у нього була відсутня. Під час даного виконавчого провадження він добровільно передав автомобіль (точніше залишки його після дорожньо-транспортної пригоди) який належав йому на праві власності задля реалізації його на відкритих торгах для погашення заборгованості ОСОБА_2 по рішенню суду. Одночасно, цим листом його було повідомлено, що за виконавчим провадженням №226534189, яке було відкрито 19 травня 2011 року, про примусове виконання того ж самого виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2011 року № 2-1991/2010 у Відділі ДВС м. Тернополя відсутні дані про стягнення коштів. Як з`ясувалось 29 грудня 2021 року, державний виконавець Другого відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, приймаючи 28 квітня 2015 року постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, не дотримала вимог Інструкції та як наслідок, 10 лютого 2016 року, державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 50113249 по виконанню повторно поданого стягувачем виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2011 року № 2-1991/2010 знову на всю суму. Така ситуація з виконавчим провадженням може призвести до того, що з нього будуть стягнуті кошти на виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2011 року №2-1991/2010 в більшому розмірі ніж передбачено виконавчим документом, що є не припустимим. 04 січня 2022 року він надіслав в ДВС м. Тернополя копії перелічених вище квитанцій, які підтверджують часткове виконання мною виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2011 року № 2-1991/2010 на суму 24639 грн. 91 коп. та просив врахувати їх при стягненні з мене сум за вказаним вище виконавчим листом. Усно державний виконавець пояснила, що вона врахувати ці суми не може, бо не певна, що ті кошти надходили на рахунок ДВС м. Тернополі оскільки це було дуже давно. На його усне зауваження про те, що він сплачував кошти туди куди йому дав реквізити державний виконавець, він отримав відповідь, що якщо з чимось не згідні звертайтесь в суд. З цих підстав просить заяву задовольнити.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задоволити.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленні про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2-1991/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» в особі філії ВАТ «КБ «Надра» Тернопільське РУ 76050 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором та 925 грн. 08 коп. судових витрат.

На виконання вказаного рішення суду Тернопільським міськрайонним судом 02 лютого 2011 року було видано виконавчий лист № 2-1991/2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 76 050 грн. 26 коп. боргу та 925 грн. 08 коп. судових витрат в користь ПАТ КБ «Надра».

На підставі вказаного вище виконавчого листа Відділом ДВС міста Тернополя було відкрито виконавче провадження № 26534189.

24 червня 2011 року Тернопільський міськрайонний суд ухвалою у справі № 2-114/11 розстрочив виконання вказаного вище рішення суду.

19 липня 2011 року вказана ухвалу суду була надана в ДВС м. Тернополя, що підтверджується інформацією з автоматичної системи виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 26534189 (а.с.10).

На виконання вказаного, виконавчого листа, ОСОБА_4 23 червня 2011 року вніс кошти на рахунок ВАТ «КБ «Надра» у відділенні в м. Тернополі, а після ухвали суду про розстрочку, щомісячно сплачував кошти в розмірі вказаному в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2011 року справі № 2-114/11 про розстрочення виконання рішення суду, а саме: 1) 23 червня 2011 року - 2989 грн. 91 коп. (квитанція № NL5, отримувач: ТФ ПАТ КБ Надра); 2) 30 липня 2011 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 10, отримувач ДВС ТМУЮ); 3) 31 серпня 2011 року -1150 грн. 00 коп. (квитанція № 88, отримувач ДВС ТМУЮ); 4) 30 вересня 2011 року - 1150 грн. 00 коп. (квитанція № 85, отримувач ДВС ТМУЮ); 5) 31 жовтня 2011 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 104, отримувач ДВС ТМУЮ); 6) 02 листопада 2011 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 44, отримувач ДВС ТМУЮ); 7) 30 листопада 2011 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 7, отримувач ДВС ТМУЮ); 8) 30 грудня 2011 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 18, отримувач ДВС ТМУЮ); 9) 31 січня 2012 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 79, отримувач: ДВС ТМУЮ); 10) 29 лютого 2012 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 36, отримувач ДВС ТМУЮ); 11) 31 березня 2012 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 4, отримувач ДВС ТМУЮ); 12) 28 квітня 2012 року - 2150 грн. 00 коп. (квитанція № 53, отримувач ДВС ТМУЮ).

Всього ОСОБА_5 було сплачено 24639 грн. 91 коп.

Як стверджує ОСОБА_1 , припинення самостійної сплати коштів на виконання рішення суду було викликане тим, що 30.05.2012 близько 01.30 год., він потрапив в ДТП із смертельними наслідками для водія, який керував автомобілем в якому він перебував і який йому належав на праві власності. Внаслідок вказано ДТП він отримав інвалідність та не міг працювати досить тривалий час. Факт дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 30.05.2012 підтверджується постановою про закриття кримінального провадження. Після ДТП, ОСОБА_1 отримав 3 групу інвалідності, що стверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 .

Як видно з інформації про виконавче провадження № 26534189 державним виконавцем 28 квітня 2015 року виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

ПАТ «КБ «Надра» в лютому 2016 року повторно пред`явив виконавчий лист в ДВС м. Тернополя і 10 лютого 2016 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 50113249 (а.с.32).

24 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ДВС м. Тернополя з клопотанням про надання інформації про суми стягнутих коштів та надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 30).

Листом № 90717 від 29 грудня 2021 року Відділ ДВС у м. Тернополі повідомив, про те, що з часу відкриття виконавчого провадження № 50113249 по 29 грудня 2021 року з ОСОБА_1 стягнуто 17799 грн. 39 коп. Також, повідомив, що стосовно стягнутих по виконавчому провадженні АСВП 26534189, то у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, зокрема «ВП спецрозділ» відсутні відомості щодо стягнення коштів по даному виконавчому провадженні.

03 січня 2022 року ОСОБА_1 надіслав в ДВС м. Тернополя копії перелічених вище квитанцій, на суму 24639 грн. 91 коп. та просив врахувати їх при стягненні з нього сум за вказаним вище виконавчим листом, що стверджується клопотанням від 03.01.2022 (а.с.33-34).

17 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до Головного управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області про надання довідки для підтвердження факту зарахування сплачених ним сум (а.с. 35).

24 січня 2021 року Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області листом № 9-06-06/382, підтвердило всі одинадцять транзакцій і зарахування коштів від ОСОБА_3 на рахунок ДВС Тернопільського міського управління юстиції (код 34950930) (а.с.36-37).

26 січня 2022 року ОСОБА_1 подав оригінал вказаного вище листа ГУ Державної казначейської служби у Тернопільській області у Відділ ДВС м. Тернополя (а.с.38-39).

Листом від 31 січня 2022 року № 8410 Відділ ДВС м. Тернополя повідомив, що не може врахувати сплату вказаних коштів, оскільки встановлено що кошти сплачувались на рахунок Першого відділу ДВС ТМУЮ, а виконавче провадження № 26534189 перебувало на виконанні Другого відділу ДВС ТМУЮ і відповідно кошти сплачувались не на той рахунок (а.с.41).

Як вбачається із листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №57-036-1610/22 від 07.02.2022, підтверджено проведення 23 червня 2011 року ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 перед ПАТ «КБ «НАДРА» 2989,91 грн. (а.с.45).

01 квітня 2022 року від Відділу ДВС у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2022, згідно якого Відділ ДВС у м. Тернополі, повідомляє, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заступника начальника Мар`яни ЛАРВИ перебуває виконавче провадження №50113249 з примусового виконання виконавчого листа №2-1991/2010 від 02.02.2011 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ "Надра" 76050,26 грн. заборгованості та 925,08 грн. судових витрат.

09.02.2016 на адресу Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції надійшла заява про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 02.02.2011р. №2-1991/2010р. ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. із виконавчим листом №2-1991/2010 від 02.02.2011 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (копія заяви додається). У вказаній заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач не повідомляє державного виконавця про часткове виконання виконавчого листа.

На виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №26534189 з примусового виконання виконавчого листа №2-1991/2010 від 02.02.2011 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ "Надра" 76050,26 грн. заборгованості та 925,08 грн. судових витрат.

В порядку пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на момент вчинення виконавчої дії) 28.04.2015 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану.

Згідно п. 2 Розділу XI знищення справ та виконавчих проваджень Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затверджених Наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Підсумовуючи викладене, надати інформацію щодо перерахування сплачених ОСОБА_5 коштів у 2011-2012 роках не являється можливим, оскільки строк зберігання завершеного виконавчого провадження №26534189 сплив.

Відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, суд повинен враховувати права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, виходячи з конкретних обставин справи та дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом частини другої статті 432 ЦПК Українипередбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

На необхідність врахування вищевикладених обставин при розгляді заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, звертав увагу Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11 та від 30 жовтня 2019 року у справі № 686/5252/17.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально-правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістомстатті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3.18.1. та 3.18.2. розділу III Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 01 квітня 2012 року, в редакції чинній на 28 квітня 2015 року (дата прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні N9 26534189) при завершенні виконавчого провадження державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документу, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава завершення виконавчого провадженні з посиланням на відповідну норму Закону, а також залишок нестягнутої суми, якщо за виконавчим документом проводилось стягнення, сума виконавчого збору. Така відмітка повинна була бути засвідчена підписом державного виконавця та скріплена печаткою органу ДВС.

Як з`ясувалось, державний виконавець Другого відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, приймаючи 28 квітня 2015 року постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, не дотримала вимог вказаної вище інструкції та як наслідок, 10 лютого 2016 року, державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 50113249 по виконанню повторно поданого стягувачем виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2011 року № 2-1991/2010 знову на всю суму.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, задля уникнення подвійного стягнення з боржника, беручи до уваги, що матеріалами справи доведено та документально підтверджено, що ОСОБА_1 самостійно сплатив 24639, 91 грн. у виконавчому провадженні №26534189 на підставі виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2011 з врахуванням ухвали суду у справі № 2-114/11 від 24.06.2011, суд вважає, що є наявні підстави для визнання виконавчого листа №2-1991/11, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 02 лютого 2011 року, таким, що частково не підлягає виконанню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 432, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-1991/2010, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 02 лютого 2011 року таким, що частково не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист №2-1991/2010, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 02 лютого 2011 року таким, що частково, а саме в сумі 24639, 91 грн., не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 02 травня 2022 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк