Постанова

від 15.05.2022 по справі 133/3489/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/3489/21

Провадження № 22-з/801/84/22

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 рокуСправа № 133/3489/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник Г. Є.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву представника позивача адвоката Голівського В. В., про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального навчального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Комунального навчального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» №88-к/тр від 05 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Стягнуто з Комунального навчального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 20652,84 грн без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Вирішено питання про розподіл судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

12 травня 2022 року адвокат Голівський В. В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, надану під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Заява мотивована тим, що 04 квітня 2022 року позивач уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Голівським В. В. Факт надання правничої допомоги, розмір та оплата її вартості підтверджується договором від 26 березня 2022 року, актом виконаних робіт та квитанцією до прибуткового касового ордера б/н.

У заяві адвокат Голівський В. В. просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частинитретьоїстатті 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у своїй Постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-цдійшов висновку, що:«саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Голівським В. В., який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №677, укладено договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2022 року.

Колегія суддів вважає, що надані представником позивача докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Розподіляючи витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правничої допомоги, акт виконання робіт з надання професійної правничої допомоги, квитанція до прибуткового касового ордеру б/н є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, адже цей розмір доведений документально, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн не суперечить принципу розподілу судових витрат. При цьому відповідач жодних заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення у цій справі та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне з власної ініціативи змінити розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, у постанові від 12 травня 2022 року не змінив розподіл судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції.

У справі ухвалено рішення про задоволення позову в повному обсязі.

ОСОБА_2 заявив дві позовні вимоги. Позивач звільнений від сплати судового збору за одну із позовних вимог відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», інша вимога підлягала оплаті судовим збором.

Отже, одна вимога підлягала оплаті судовим збором у розмірі 908 грн. Судовий збір за іншу вимогу, у випадку відмови в задоволенні позову, підлягав компенсації за рахунок держави у розмірі 908 грн, а у випадку задоволення позову стягненню з відповідача на користь держави.

При подані позовної заяви ОСОБА_2 судовий збір не сплатив.

Суд першої інстанції питання стягнення судового збору не вирішував.

У п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 зазначено, якщо факт недоплати судового збору з`ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень ЦПК України.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що у справі ухвалене рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивач не сплачував судовий збір, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути 1816 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 381 ЦПК України, Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Голівського В. В. задовольнити.

Стягнути з Комунального навчального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» на користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Комунального навчального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» на користь держави 1816 грн судового збору за подання позовної заяви.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області», адреса: вул. вул. Сковороди, 5, м. Козятин, Вінницька область, 22102, ЄДРПОУ 25844970.

Головуючий /підпис/ С. К. Медвецький

судді: /підпис/ С. Г. Копаничук

/підпис/ В. В. Оніщук

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 16.05.2022

Згідно із оригіналом:

Помічник голови суду О.П. Маняк