Постанова

від 13.04.2022 по справі 522/23485/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6563/22

Справа № 522/23485/21

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/23485/21

Номер провадження: 22-ц/813/6563/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

-відповідачі 1) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою адвоката Кваши Максима Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Науменка А.В. 09 лютого 2022 року, про відмову в забезпеченні позову,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У грудні2021року адвокатКваша МаксимВолодимирович,діючий відімені ОСОБА_1 ,звернувся досуду звищезазначеним позовом,в якомупросить: 1) стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 880 000,00 доларів США, у рівних частках по 440 000,00 доларів США з кожного.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.04.2018 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 880 000 доларів США. Вказані грошові кошти були надані ОСОБА_2 для придбання в інтересах його сім`ї земельних ділянок, що знаходяться в Єгорівській сільській раді Роздільнянського району Одеській області. Гроші були передані безпосередньо продавцям земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Вказані обставини підтверджуються розпискою про отримання зазначеної суми позики 17.04.2018 року, яку власноруч складено та підписано ОСОБА_2 .. Грошові кошти відповідно до розписки ОСОБА_2 зобов`язувався повернути у строк - до 17 квітня 2020 року.

У строк, визначений в розписці - 17 квітня 2020 року, Позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти за договором позики. Однак, відповідачем грошові кошти не були повернуті. На сьогоднішній день відповідачі ухиляються від виконання договору позики (а. с. 1 6).

2.2 Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У лютому 2022 року позивачзвернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме - накласти арешт на:

1) земельну ділянку під № НОМЕР_1 , масив НОМЕР_2 , площею - 9,1873 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

2) земельну ділянку під № НОМЕР_3 , масив НОМЕР_4 , площею - 8,3461 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

3) земельну ділянку під АДРЕСА_1 , площею - 8,5983 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

4) земельну ділянку під АДРЕСА_2 , площею - 7,3329 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

5) земельну ділянку під АДРЕСА_3 , площею - 7,3815 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

6) земельну ділянку під АДРЕСА_4 , площею - 8,0818 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

7) земельну ділянку під АДРЕСА_5 , площею - 9,1874 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

8) земельну ділянку під АДРЕСА_6 , площею - 9,1874 га., що аходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

9) земельну ділянку під АДРЕСА_7 , площею - 8,8326 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

10. на земельну ділянку під № НОМЕР_5 , масив НОМЕР_2 , площею 9,1637 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

11) земельну ділянку під АДРЕСА_8 , площею - 9,097 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

12) земельну ділянку під АДРЕСА_9 , площею - 8,7797 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

13) земельну ділянку під АДРЕСА_10 , площею - 9,0972 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

14) земельну ділянку під АДРЕСА_11 , площею - 9,0969 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

15) земельну ділянку під АДРЕСА_12 , площею - 9,0971 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

16) земельну ділянку під АДРЕСА_13 , площею - 9,0970 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

17) земельну ділянку під АДРЕСА_14 , площею - 9,0968 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

18) земельну ділянку під № 184/1, 184/2, масив 26, площею - 6,1248 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

19) земельну ділянку під АДРЕСА_15 , площею - 9,1874 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву тим, що предметом позову є - стягнення з відповідачів грошових коштів у сумі 880 000,00 доларів США у рівних частках за договором позики. Вказані грошові кошти були надані ОСОБА_2 для придбання в інтересах сім`ї земельних ділянок, що знаходяться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада. 19 квітня 2018 року відповідачі придбали земельні ділянки, що підтверджується договорами купівлі-продажу. Право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано за ОСОБА_3 .. Земельні ділянки набуті як об`єкт права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Грошові кошти, визначені договором позики, відповідачами не було повернуто. Наразі стало відомо, що подружні стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є фактично припиненими, на розгляді Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа про розірвання шлюбу між відповідачами. Тому, з огляду на вказане існує ризик, що майно відповідачів буде відчужено на користь третіх осіб з метою невиконання рішення суду у даній справі (а. с. 22 - 31).

2.3 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні вищевказаноїзаяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутність доказів на підтвердження співмірності заяви про забезпечення позову до заявлених позивачем вимогам позбавляє суд можливості дослідити збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи (а. с. 34 - 36).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Кваша Максим Володимирович, діючий від імені ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року про відмову в забезпеченні позову. Постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову (а. с. 41 - 55).

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) судом першої інстанції не було враховано, що сума за розпискою від 17.04.2018 року є дуже значною, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду; 2) не відповідають обставинам справи висновки суду про неспівмірність заходів забезпечення позову позовним вимогам, оскільки за договором позики, грошові кошти надавались саме для придбання вказаних земельних ділянок.(а. с. 41 55).

2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.03.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Кваши Максима Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Приморсьуого районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року (а. с. 100).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.03.2022 рокупризначено розглядсправи уприміщенні Одеськогоапеляційного суду(а. с. 104).

14.04.2022 року від адвоката Колеснікової Юлії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_2 , надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Вирішення питання щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 просить залишити на розсуд суду.

14.04.2022 року від адвоката Кваши Максима Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. У вказаній заяві представник позивача просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.

Учасники у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому вирішені питання про забезпечення позову, освідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, наявність заяв про розгляд справи за відсутності учасників справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Кваши Максима Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , підлягає задоволенню частково.

3.2 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зположеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржена ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.

Відповідно доположень ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.

3.3 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не у повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Відповідно до частини 9 статті 150 ЦПК України, майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, третіх осіб, з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний, застосований місцевим судом спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованими є доводи адвоката Кваша М.В. в необхідності накладення арешту на земельні ділянки, оскільки відповідно до матеріалів справи між сторонами дійсно виник спір та невжиття вказаних заходів забезпечення позову в разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається наявність об`єктивного спору між сторонами щодо повернення значної суми коштів за договором позики.

Відповідно доч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Такожч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу Українипередбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Отже, грошові кошти, отримані одним з подружжя за кредитним договором, укладеним в інтересах сім`ї, слід вважати спільними коштами подружжя, що підлягає встановленню під час розгляду справи по суті.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сукупна вартість частини земельних ділянок, на які ОСОБА_1 просить накласти арешт, згідно їх вартості, вказаних у договорах купівлі-продажу (а. с. 57 83), складає 1760 010,00 грн., а ціна позову станом на час подачі позовної заяви складала 24022 328 грн., отже частина заходів забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами позивача.

Отже, виходячи з вищевказаного, беручи до уваги предмет спору, колегія суддів вважає, що позивачем вірно обрано спосіб забезпечення позову накладення арешту на земельні ділянки.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням прав відповідача у повній мірі та носить тимчасовий характер.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

У постанові Верховного суду від 19.02.2021 року у справі №643/12369/19, Верховний Суд зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам,балансу інтересам сторін,колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову постановлена при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи,зпорушенням норм процесуального права, неправильним застосування норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

3.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Кваши Максима Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , є доведеними частково, а тому вона підлягає задоволенню частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову за вищевказаного обґрунтування.

3.5 Порядок та строк касаційного оскарження

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 353, пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, після її перегляду в апеляційному порядку із прийняттям рішення про забезпечення позову, може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Кваши Максима Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року про відмову в забезпеченні позову скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Заяву адвоката Кваши Максима Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , про забезпеченні позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

1) земельну ділянку під № 185, масив НОМЕР_2 , площею - 9,1873 га., що знаходиться за адресою -Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0091, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

2) земельну ділянку під АДРЕСА_16 , площею - 8,3461 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0107, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

3) земельну ділянку під АДРЕСА_1 , площею - 8,5983 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0112, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

4) земельну ділянку під АДРЕСА_17 , кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0094, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

5) земельну ділянку під АДРЕСА_3 , площею - 7,3815 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0109, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

6) земельну ділянку під АДРЕСА_4 , площею - 8,0818 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0110, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

7) земельну ділянку під АДРЕСА_5 , площею - 9,1874 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0088, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

8) земельну ділянку під № НОМЕР_6 , масив НОМЕР_2 , площею - 9,1874 га., що аходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0087, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

9) земельну ділянку під АДРЕСА_7 , площею - 8,8326 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0095, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

10) земельну ділянку під № НОМЕР_5 , масив НОМЕР_2 , площею - 9,1637 га, що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0104, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

11) земельну ділянку під АДРЕСА_8 , площею - 9,097 га, що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0902, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

12) земельну ділянку під № НОМЕР_7 , масив НОМЕР_8 , площею 8,7797 га, що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0108, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

13) земельну ділянку під АДРЕСА_10 , площею - 9,0972 га, що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0903, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

14) земельну ділянку під АДРЕСА_11 , площею - 9,0969 га., що знаходиться за адресою - Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5123981400:01:002:0931, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 12 травня 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе