Ухвала

від 15.05.2022 по справі 369/2489/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2489/22

Провадження № 2/369/3761/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2022 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Штанько В.О., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Дяченка В.В. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Тайкун», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз Фінанс», про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування із незаконного чужого володіння нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт із застосуванням заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Тайкун», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз Фінанс», про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування із незаконного чужого володіння нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно у якій просить суд: договір купівлі-продажу квартири під АДРЕСА_1 за реєстровим номером 4519, який було укладено між Позивачем та Відповідачем-2 від 24.11.2021 року - визнати недійсним;

скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру під АДРЕСА_1 , вчинену на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 24 листопада 2021 році за реєстровим номером 4519 у Державному реєстрі речових прав;

витребувати із незаконного чужого володіння на користь ОСОБА_1 нерухоме майно - квартиру під АДРЕСА_1 .

визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру під АДРЕСА_1 .

Заявник зазначає, що 30 липня 2021 року між ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 (Відповідач-1) було укладено Договір позики, відповідно до умов якого остання одержала позику у розмірі 322.963,04 (триста двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят три) гривні 04 коп., що на день укладення Договору за офіційним курсом Національного банку України, становить еквівалент 12 012,00 (дванадцять тисяч дванадцять) доларів США.

Договір було укладено на строк до 30 серпня 2023 року.

В подальшому з`ясувалося, що ОСОБА_3 діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності та представляв інтереси своєї дружини - ОСОБА_2 (Відповідач-1). Пунктом 12 Договору позики передбачено наступне: «З метою виконання зобов`язань за цим Договором, сторони домовились укласти Договір іпотеки, та передати в іпотеку земельну ділянку площею 0,0388 га кадастровий номер: 3210700000:01:005:0022, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник зазначає, що Позивач ніколи не володіла вищезазначеною земельною ділянкою.

30 липня 2021 року, між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору позики.

Відповідно до даного Договору, п. 1 Договору Позики узгоджено викласти у наступній редакції: «Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у позику грошові кошти у сумі 496543,83 (чотириста дев`яносто шість тисяч) грн. 83 коп., що на день укладення Договору за офіційним курсом НБУ, становить 18439,00 (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять тисяч).

30липня 2021року, з метою забезпечення виконання вказаного зобов`язання, між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір Іпотеки, а також Договір про внесення змін до Іпотечного Договору, відповідно до умов якого, предметом Іпотеки є: квартира під АДРЕСА_1 .

Таким чином, Предмет іпотеки, зазначений у Договорі Позики від 30.07.2021 року (Правочин, що встановлює права та обов`язки Сторін у Основному зобов`язанні), не відповідає Предмету іпотеки, зазначеному в Іпотечному договорі.

30 липня 2021 року, між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору.

Відповідно до умов вказаного Договору, Сторонами було вирішено викласти пункт 1.1. Іпотечного Договору у наступній редакції: «1.1.: Цей Договір забезпечує виконання Іпотекодавцем зобов язання, що випливає з укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем Договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., додаткового Договору до Договору Позики від 30.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим номером 3188 (надалі за текстом - Основне зобов`язання), за умовами якого Іпотекодавець зобов язаний повернути Іпотекодержателю позичені грошові кошти в 496.543,83 грн., що на день укладення Договору за офіційним курсом Національного банку України, становить еквівалент 18.439,00 (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять дев ять) доларів США.

24 листопада 2021 року між Позивачем та Акціонерним товариством «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд» (Надалі - Відповідач 2) від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів ДАЛО ФІНАНС» (Надалі - Відповідач-3) було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивачка передала, а Відповідач-2 приймає у власність квартиру під АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивачка, що вона випадково виявила на сайті продажу нерухомого майна оголошення про продаж квартири, яка належить Відповідачеві.

Про наявність будь-якого іншого майна у власності Відповідача нічого невідомо, тому це єдиний об`єкт, який може забезпечити позов Позивача.

Заявник вважає, що існує ризик відчуження майна, яке є предметом спору. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у справі, оскільки вказане майно може бути відчужено на користь третіх осіб.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом, яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно довимогч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплатівідповідачевіі знаходятьсяуньогочи віншихосіб; 1-1)накладеннямарештуна активи,якієпредметом спору,чиіншіактиви відповідача,яківідповідаютьїх вартості,усправахпро визнаннянеобґрунтованими активівтаїх стягненняв дохіддержави; 2)забороноювчинятипевні дії; 3)встановленнямобов`язкувчинити певнідії,уразіякщо спірвиникізсімейних правовідносин; 4)забороноюіншимособам вчинятидіїщодо предметаспору абоздійснювати платежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоіншізобов`язання; 5)зупиненнямпродажу арештованогомайна,якщо поданопозов провизнанняправавласності нацемайноі прозняттязнього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчипредметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 6 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006«Про практикузастосування судамипроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.

При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи з матеріалів справи, беручи до уваги, що на теперішній час між сторонами існує спір щодо квартири під АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що забезпечення позову, шляхом арешту даного об`єкту нерухомості, має підстави, а відтак заява підлягає задоволенню.

Враховуючи, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, а також відсутність підстав, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд вважає недоцільним у даному випадку застосовувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 154, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Дяченка В.В. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Тайкун», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз Фінанс», про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування із незаконного чужого володіння нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

В порядку забезпечення позову накласти арешт із застосуванням заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на квартиру АДРЕСА_1 .

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Інформація про відповідача 1: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Інформація про відповідача 2: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Тайкун», ЄДРПОУ: 43580937, адреса місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул.Богомольця 7/14 прим. 182 кім.1.

Інформація про третю особу 1: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Інформація про третю особу 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз Фінанс», ЄДРПОУ: 34938583, адреса місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз,7, прим.49/5.

Суддя Л.М. Ковальчук