Рішення

від 04.05.2022 по справі 465/5327/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5327/21

2/465/1227/22

РІШЕННЯ

Іменем України

05.05.2022 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря Добрянської О.М.

розглянувши увідкритому черговому судовому засіданні, в залі суду у м.Львові цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" Філії «Проектно конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій» Акціонерного товариства « Українська Залізниця» про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду та судових витрат. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що він, позивач, перебував у трудових відносинах з відповідачем з 1998 року. Наказом №217/ос від 30.06.2017 був переведений на посаду начальника відділу автоматизації бухгалтерського обліку Філії "Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій" Акціонерного товариства "Українська залізниця". Згідно наказу № 38 від 27.05.2019 позивача звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2020 року у справі №465/3681/19 позов позивача до Акціонерного Товариства «Українська залізниця» Філія «Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій» про визнання незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі - задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ Акціонерного Товариства Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій № 37 від 24.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", визнано незаконним та скасовано наказ Акціонерного Товариства Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій № 38 від 27.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ (розпорядження) № 36/ос від 28.05.2019 про припинення трудового договору (контракту)", зобов`язано Акціонерне Товариство Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій негайно поновити позивача на роботі, стягнено з Акціонерного Товариства Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 259 066,08 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 гривень, судові витрати в сумі 19 300 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі №465/3681/19 рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано Наказ Акціонерного Товариства Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій № 37 від 24.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальност", визнано незаконним та скасовано Наказ Акціонерного Товариства Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій № 38 від 27.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ (розпорядження) № 36/ос від 28.05.2019 про припинення трудового договору (контракту)", поновлено його, позивача, на посаді начальника відділу автоматизації бухгалтерського обліку з 29.05.2019р., стягунуто з Акціонерного Товариства Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 247256,80 грн., моральну шкоду в сумі 3 000 гривень, судові витрати в сумі 15 000 грн.

Зазначає, що незважаючи на рішення суду та неодноразові звернення до відповідача щодо їх виконання, наказ про поновлення позивача на роботі видано лише 27.05.2021р. за №96/ос, а з його змістом позивача ознайомлено 14.06.2021р. та внесено відповідний запис щодо поновлення у трудову книжку позивача. Враховуючи ситуацію, що склалася він, позивач, не мав бажання продовжувати працювати в АТ Львівська залізниця, тому ним подано відповідну заяву про звільнення і 14.06.2021р. сторонами оформлено його звільнення за згодою сторін.

Відповідач в порушення вимог частини сьомої статті 235 КЗпП України, а також принципу обов`язковості судового рішення, виконав рішення Франківського районного суду м. Львова у справі№465/3681/19від 28вересня 2020рокупро поновлення позивача на роботі лише27.05.2021р.

При чому, законодавством Українине передбачено обов`язку із зверненням працівника до роботодавця із заявою про поновлення його на роботі, оскільки судове рішення про поновлення позивача на роботі мало виконуватися негайно без прив`язки до вчинення будь-яких дій з боку позивача.

Відповідно до статті 236КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За змістом положень статті 236КЗпП України, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Невиконання відповідачем протягом тривалого часу рішення Франківського районного суду м. Львова у справі №465/3681/19 від 28 вересня 2020 року про поновленняйого, позивача, на роботі має наслідком застосування приписів статті 236КЗпП України про стягнення з відповідача на його, позивача, користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, а саме за період з 29.09.2020р. по 26.05.2021р. включно. Відтак, просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час невиконання рішення суду в сумі 121045,12грн.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 03.09.2021 року провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу, визнано обов`язковою явку відповідача Акціонерного товариства"Українськазалізниця" для дачі пояснень з приводу обставин справи, та зобов"язано представити оригінали документів, які стосуються предмету спору, для їх дослідження у судовому засіданні.

В матеріалах цивільної справи містяться неодноразові клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи та витребування доказів. При цьому, у відповідності до вимог ст.191 ЦПК України, своїм правом подати відзив на позовну заяву, відповідач не скористався.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, надали аналогічні пояснення, викладені в позовній заяві, просять позов задоволити в повнмоу обсязі.

Представник відповідача в черговому судовому засіданні заперечила позов в повному обсязі, та просила врахувати ту обставину, що позивач був офіційно працевлаштованим на інше місце праці, при цьому не заперечувала, що рішення суду, яке набрало законної сили, в добровільному порядку виконане не було. Разом з тим, наголошувала на необхідності витребування трудової книжки позивача, однак не змогла пояснити необхідність такого витребування з покликанням на обставини, які будуть мати значення для вирішення справи.

Заслухавшипояснення учасників судового процесу,дослідивши матеріалицивільної справи та з`ясувавши фактичні обставини у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, та визнається сторонами у справі, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 16.09.1998. Наказом №217/ос від 30.06.2017 позивач переведений на посаду начальника відділу автоматизації бухгалтерського обліку Філії "Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Наказом №38 від 27.05.2019 позивача звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України, з підстав систематичного невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку філії, посадової інструкції.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2020 року у цивільній справі №465/3681/19 позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Українська залізниця» Філія «Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій», про визнання незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі задоволено частково, визнано незаконним та скасовано накази Акціонерного Товариства "Українська залізниця" Філія "Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій" № 37 від 24.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", № 38 від 27.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ (розпорядження) № 36/ос від 28.05.2019 про припинення трудового договору (контракту)", зобов`язано Акціонерне Товариство "Українська залізниця" Філія "Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій" негайно поновити ОСОБА_1 на роботі, стягнено з Акціонерного Товариства "Українська залізниця" Філія "Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 259066,08 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 гривень, судові витрати в сумі 19 300 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій» задоволено частково, рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2020 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Українська залізниця» Філія «Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій», про визнання незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Наказ Акціонерного Товариства "Українська залізниця" Філія "Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій" № 37 від 24.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", наказ № 38 від 27.05.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та Наказ (розпорядження) № 36/ос від 28.05.2019 про припинення трудового договору (контракту)", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу автоматизації бухгалтерського обліку з 29.05.2019. Стягнено з Акціонерного Товариства "Українська залізниця" Філія "Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 247 256,80 грн., моральну шкоду в сумі 3 000 гривень, судові витрати в сумі 15 000 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Ч.4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за наявності правових підстав для визнання незаконним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом від 24.05.2019 за №37, наказ про звільнення позивача та наказ про припинення трудової діяльності підлягав скасуванню з огляду на відсутність в діях позивача систематичного невиконання трудових обов`язків.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування наказу №37 від 24.05.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; визнання незаконним та скасування наказу № 38 від 27.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказу (розпорядження) № 36/ос від 28.05.2019 про припинення трудового договору (контракту); та поновлення позивача на роботі відповідає матеріалам справи, доказам, нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині.

Ст.129-1Конституції Українизакріплено те,що судоверішення єобов`язковим довиконання.Контроль завиконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2020 року вбачається, що Акціонерне Товариство Українська залізниця Філія Проектно-конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій зобов"язано негайно поновити ОСОБА_1 на роботі.

П.4 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема, про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обовязковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

В матеріалах цивільної справи міститься копія наказу філії "Проектно - конструкторське технологічне бюро інформаційних технологій" Акціонерного Товариства "Українська залізниця" від 27.05.2021р. №96/ос. Згідно п. 2 наказу ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу автоматизації бухгалтерського обліку з 29.05.2019р. з посадовим окладом 10 430 грн. Підставою, згідно наказу, є постанова Львівського апеляційного суду від 02.03.2021р. у справі №465/3681/19.

Зважаючи на наведене, суд вважає встановленим той факт, що позивача поновлено на роботі лише через півтора року, а саме 27 травня 2021 року, тобто в порушення вимог законодавства України.

Так, відповідно до ч.7 ст.235 КЗпП України (чинній станом на 28.09.2020р.), рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Обов"язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (частина пята статті 124 Конституції України). Отже, з огляду на принцип загальнообов"язковості судових рішень за змістом статей 14, 367 ЦПК України, судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов"язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Відповідно до п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.

Представник відповідача в судовому засіданні не обгрунтувала причин непоновлення ОСОБА_1 негайно на роботі після ухвалення рішення суду першої інстанції в цій частині, як і не надала доказів, які свідчать про те, що затримка з поновленням ОСОБА_1 відбулась з об"єктивних причин, що не залежали від волі філії "Проектно - конструкторське технологічне бюро інформаційних технологій" Акціонерного Товариства "Українська залізниця".

В матеріалах справи відсутні будь - які докази, які свідчать про те, що відповідачем в добровільному порядку виконане рішення суду в частині поновлення позивача на роботі. Навпаки, в судовому засіданні представник відповідача підтвердила той факт, що відносно виконання рішення суду відкрито виконавче провадження.

В матеріалах справи відсутні будь - які належні та достатні докази, які б спростовували пояснення позивача, викладені в позовній заяві.

Згідно з частиною другоюстатті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття «затримка» як «зволікання», затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Такий правовий висновок наведнений у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15.

Конституція України, трудове та цивільне законодавство закріплює обов"язок кожного неухильно додержуватися положень Конституції України та законів України, добросовісно здійснювати свої права та обовязки і встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання та передбачає заходи примусового виконання цивільних обов"язків, які виникають, зокрема, безпосередньо з актів законодавства, рішення суду або договору, у разі їх невиконання боржником добровільно.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) за підписом керівника та головного бухгалтера філії "Проектно - конструкторське технологічне бюро інформаційних технологій" Акціонерного Товариства "Українська залізниця", виданої ОСОБА_1 , заробітна плата за березень 2019 року склала 15851,46 грн., за квітень 2019 року - 13671,93 грн.

Згідно інформації, яка розміщена на офіційному сайті Міністерства економіки України (https://www.me.gov.ua/) робочі дні у березні 2019 рокускладають20 днів, у квітні 2019 рокускладають20 днів.

Зважаючи на вимоги Постанови №100, шляхом виконання арифметичних дій встановлено, що середньоденна заробітна плата складає 738,08 грн. Крім того, такий розмір середньоденної заробітної плати встановлений в постанові Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, що не потребує додаткового дослідження та доказування.

Згідно інформації, яка розміщена на офіційному сайті Міністерства економіки України (https://www.me.gov.ua/) , за період з 29.09.2020р. по 26.05.2021р. було 164 робочих днів (вересень 2020р. - 2, жовтень 2020р. - 21, листопад 2020р. 21, грудень 2020р. - 22, січень 2021р. - 19, лютий 2021р. - 20, березень 2021 22, квітень 2021р. 22, травень 2021р. - 15).

Відтак, зважаючи на вимоги Постанови №100, шляхом виконання арифметичних дій встановлено, що середній заробіток за час невиконання рішення суду становить 121 045,12 грн.

Представником відповідача не надані та відсутні в матеріалах справи докази, які б спростовували заявлений розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню за час невиконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 2статті 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України,судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.Обґрунтованим єрішення,ухвалене напідставі повноі всебічноз`ясованихобставин,на якісторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2Постанови пленумуВерховного судуУкраїни №14від 18грудня 2009року «Про судове рішення у цивільній справі»встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,може бутивизначено тількиу світліконкретних обставинсправи (рішенняЄСПЛ від18липня 2006року №63566/00«Проніна протиУкраїни (Proninav.Ukraine)»,§ 23).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статями 3,10,12, 81,89,141, 259, 263- 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" Філії «Проектно конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій» Акціонерного товариства « Українська Залізниця» про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду та судових витрат, задоволити.

Стягнути з Акціонерного товариства"Українськазалізниця" Філія «Проектно конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій» Акціонерного товариства « Українська Залізниця», код ЄДРПОУ: 40081310, м. Київ, 135, вулиця Жилянська, 97 на користь ОСОБА_1 РНОКПП : НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 середній заробіток за час невиконання рішення суду в сумі 121045 (сто двадцять одну тисячу) грн.. 12 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства"Українськазалізниця" Філія «Проектно конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій» Акціонерного товариства « Українська Залізниця», код ЄДРПОУ: 40081310, м. Київ, 135, вулиця Жилянська, 97 на користь ОСОБА_1 РНОКПП : НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1210 (одну тисячу двісті десять) грн.. 45 коп.

Повний текст рішення складено та проголошено 16 травня 2022 року об 08 год. 30 хв.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

- позивач ОСОБА_1 РНОКПП : НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

- відповідач Акціонерное товариство « Українська Залізниця», Філія «Проектно конструкторське технологічне Бюро інформаційних технологій» Акціонерного товариства « Українська Залізниця», код ЄДРПОУ: 40081310, м. Київ, 135, вулиця Жилянська, 97.

Суддя В. Кузь