Вирок від 16.05.2022 по справі 451/1452/21

Справа № 451/1452/21

Провадження № 1-кп/451/55/22

ВИРОК

іменем України

16 травня 2022 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів обвинувальний акт у кримінальному №12021142280000050 від 18 червня 2021 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Незнанів Кам`янка-Бузького району Львівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, студент 1 курсу Вищого професійною училища №11 м.Червонограда, не працюючого, не адвокат, не нотаріу та не депутат, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючий в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.335 КК України,-

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення - прокурор ОСОБА_4

захисту - обвинувачений ОСОБА_3

за участю прокурора, обвинуваченого,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що він перебуваючи на військовому обліку призовників ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до строкової військової служби, не маючи права на відстрочку від призову, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки на відправлення до Львівського обласного збірного пункту для відправлення у військову частину, 18.05.2021 року отримавши від працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку з роз`ясненнями та вимогою прибути для подальшого проходження строкової військової служби у Збройних силах України, з метою ухилення від призову на строкову військову службу у вказаний в повістці день, тобто 31.05.2021 року умисно не прибув в ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим ухилився від призову на строкову військову службу.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.335 КК України, а саме, ухилення від призову на строкову військову службу.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому проступку визнав повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчиненого ним проступку. Не прибув в ІНФОРМАЦІЯ_3 , лскільки поїхав в цей здавати документи на вступ до навчального закладу- Вищого професійною училища №11 м.Червонограда, де й в даний час навчається. Усвідомлює, що вчинив неправильно, у вчиненому розкаюється, просив призначити йому найменшу міру покарання без позбавлення його волі.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому проступку ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого, яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.335 КК України є вірною, оскільки останній ухилився від призову на строкову військову службу.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та сприяння у розкритті кримінального проступку.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України, на час його вчинення є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; позитивну характеристику на обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не працює, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря- психіатра в КНП «Камянка-Бузька центральна районна лікарня» не перебуває, раніше не судимий.

Відтак, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ст.335 КК України необхідно призначити у межах, установлених у санкції ст.335 КК України, а саме: у виді обмеження волі.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, а саме його вік, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, з встановленням іспитового строку, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Суд не погоджується із позицією сторони обвинувачення про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства і застосування покарання у виді реальної міри покарання у виді обмеження волі, так як наявна обставини, що пом`якшують покарання, як сприяння у розкритті кримінального правопорушення, щире каяття, та те, що обвинувачений не вчинив інших кримінальних правопорушень і став на шлях, тому його виправлення можливе без реального відбування покарання.

Зазначене узгоджується із положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, якими передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст.100,370,373,374 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.335 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення даного вироку.

Речовий доказ - оригінал розписки від 18.05.2021 року про отримання повістки для прибуття до призовної дільниці та відправки на Львівський обласний збірний пункт призовника строкової військової служби ОСОБА_3 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок відповідно до ст.532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Радехівський районний суд Львівської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Вирок суду виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддяОСОБА_1