Рішення

від 21.04.2022 по справі 208/402/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/402/22

№ провадження 2-а/208/53/22

РЕШЕНИЕ

Іменем Украини

22 квітня 2022 р. г. Днепродзержинск

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Івченко Т.П.,

при секретарі Задьори В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кам`янське Дніпропетровської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті «про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності», -

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

20 січня 2022 року в інтересах позивача ОСОБА_1 , адвокат Павленко О.В. звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з матеріалами адміністративного позову до Державної служби України з безпеки на транспорті «про оскарженнярішення суб`єктавладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності»,в якомупросить поновитийому строкдля зверненнядо суду на оскарження постанови серія ВМ № 00001911 від 08.12.2021р., про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00001911 від 08.12.2021р., винесену уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 08грудня 2021року відносно ОСОБА_2 старшим державнимінспектором відділупровадження системавтоматичної фіксаціїпорушень Департаментудержавного контролюна транспорті,Колєснік Н.Г.була винесенапостанова пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферібезпеки наавтомобільному транспорті,зафіксоване вавтоматичному режимі,серія ВМ№ 00001911,про визнання ОСОБА_2 винним ускоєнні правопорушення,передбаченого ч.2ст.132-1КУпАП інакладення адміністративногостягнення увигляді штрафуна суму34000,00грн.Згідно Постанови,08.12.2021року о8год.33хв.за адресою:М-04,км.186+337,відповідальна особа( ОСОБА_2 як директорТовариства,якому належитьтранспортний засіб) допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 25,6% (7,928 тонн). Зазначене адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу - зав. № 5, WAGA-WIM35, зав. № 7. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями вимогст. 283 КУпАП,Інструкції зоформлення матеріалівпро адміністративніправопорушення таПорядку фіксаціїправопорушень усфері безпекина автомобільномутранспорті вавтоматичному режимі,оскільки немістить наступноїінформації: у розділі «установила»: смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі; суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб»: тип обладнання, серійний номер. Вказані недоліки ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановлення факту перевищення встановлених законодавством вагових норм. Як вбачається із змісту постанови, у неї міститься «посилання в інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі». При переході за електронною адресою вказаною в постанові здійснюється вхід до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», де міститься три фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу, інформація про номер постанови, інформація про дату порушення, дату винесення постанови, тип порушення (перевантаження на здвоєну вісь), зафіксовані порушення, інформація про транспортний засіб та відповідальну особу, що склала постанову. Однак, на вищезгаданому веб-сайті за посиланням наведеним у постанові відсутня постанова в електронній формі. Із інформації, що міститься на «Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», неможливо встановити тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, фактичне навантаження на одиночну вісь, застосовану при розрахунку перевищення, похибку. Таким чином, випливає очевидний висновок про те, що відповідачем не здійснювалось вимірювання фактичного навантаження на здвоєні вісі транспортного засобу позивача. Із наявних у постанові даних не вбачається можливим з`ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу.

Крім того оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 отримав лише 12.01.2022р., оскільки з 20.12.2021р. по 12.01.2022р. позивач перебував у відрядженні у м. Київ, що підтверджується Наказом № 35к від 17.12.2021р., відповідно до якого директор ТОВ «Укрпромбуд ЛТД» ОСОБА_2 відбуває у відрядження до м. Київ з метою укладення угод про поставку запчастин та щодо техобслуговування спецтехніки з ТОВ «ШТЕРКРАФТ ГРУП», з 20.12.2021р. по 12.01.2022р., строком на 24 дні.

За таких обставин, просить поновити йому строк на звернення до суду, визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, а також покласти судові витрати на відповідача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Павленко О.В. в судове засідання не з`явилися будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник Відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не скористався своїм правом та на адресу суду Відзив на позов не направив.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

20 січня 2022 року в інтересах позивача ОСОБА_1 , адвокат Павленко О.В. звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з матеріалами адміністративного позову до Державної служби України з безпеки на транспорті «про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності» (а.с.3-9).

20 січня 2022 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 208/402/22 передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с.34).

25 січня 2022 року Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Івченко Т.П. відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін (а.с.35-36).

Відповідно дост. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5ст. 262 КАС Українивизначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст.258КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження .

Відповідно до вимогст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в шість днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті не скористалася своїм правом та на адресу суду Відзиву на позов не надала.

На підставі ч. 4ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9.Правил дорожнього рухуособи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що 08 грудня 2021 року відносно ОСОБА_2 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті, Колєснік Н.Г. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серія ВМ № 00001911, про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 34000,00 грн. (а.с.16).

Згідно Постанови, 08.12.2021 року о 8 год. 33 хв. за адресою: М-04, км. 186+337 Дніпропетровська область, зафіксовано транспортний засіб XCMG QY25K-5-1, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 25,6% (7,928 тонн).(а.с.16).

Зазначене адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу - WAGA-WIM35, зав. № 7 про що зазначено в оскаржуваній постанові, яка містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу XCMG QY25K-5-1, державний номерний знак НОМЕР_1 , в момент вчинення правопорушення спереду та збоку (а.с.16).

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу ТОВ «Укрпромбуд ЛТД» є власником транспортного засобу XCMG QY25K-5-1, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 19).

При цьому, з оскаржуваної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобомприладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35, зав. № 7, відповідність якого вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки підтверджена свідоцтвом про повірку технічного засобу № UA.TR.113-0619/05F-21, строк дії до 22.07.2022 року (а.с. 16).

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ТОВ «Укрпромбуд ЛТД» код 43701927 було зареєстровано 09.07.2020 року (а.с.20).

Згідно Наказу № 1-К від 29.07.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Укрпромбуд ЛТД» код 43701927 (а.с.21).

Відповідно до Наказу № 35к від 17.12.2021р., директор ТОВ «Укрпромбуд ЛТД» Байдуж B.C. відбуває у відрядження до м. Київ з метою укладення угод про поставку запчастин та щодо техобслуговування спецтехніки з ТОВ «ШТЕРКРАФТ ГРУП», з 20.12.2021р. по 12.01.2022р., строком на 24 дні (а.с.22).

Як вбачається з відмітки в посвідченні про відрядження, директор ТОВ «Укрпромбуд ЛТД» ОСОБА_2 прибув 20.12.2021 року до ТОВ «ІНТЕРКРАФТ ГРУП» та вибув 12.01.2022 року, що засвідчено печаткою зазначеного підприємства (а.с.23).

Згідно копії Договору оренди квартири від 20.12.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 як орендарем та ОСОБА_4 , як орендодавцем, вбачається, що у п. 1.1. Договору Орендодавець здає, а Орендар приймає в оренду двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а п.4.1 даного Договору строк оренди становить період з 20.12.2018р. до 12.01.2022р. (а.с.24).

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ № 00001911 від 08.12.2021 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ВМ № 00001911 від 08.12.2021 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього рухута відсутність складу адміністративного правопорушення, скористувався своїм правом і звернувся до суду з захистом свого порушеного права.

4. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні спору та застосовані норми права.

Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-ІІІ від 05.04.2001 рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4. Правил допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі"Правила дорожнього руху").

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідальність за частиною 2 статті 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Санкція частини 2 статті 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Як видно зі змісту статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частинами 2, 3, 4 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно пункту 3 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (даліІнструкція), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

Отже, форма постанови про адміністративне правопорушення повинна відповідати формі згідно Додатку № 1 Інструкції.

Згідно вказаного Додатку № 1 у постанові зазначаються: - дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; - суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; - назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер.

Відповідно форма і зміст постанови повинна відповідати Додатку № 1, як визначає вказана Інструкція.

Згідно пунктів 1, 2 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до пункту 3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідачем не надано документів, які б містили інформацію про зважування транспортного засобу визначену в автоматичному режимі під час проведення зважування. Всупереч вимогам Інструкції в оскаржуваній постанові не міститься наступна інформація: дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортною засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі), а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

Зважаючи на відсутність в оскаржуваних постановах вищезгаданої інформації визначеної Інструкцією, твердження про перевищення транспортними засобами, які належать позивачу, загальної маси транспортного засобу є передчасними.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, в рішеннях у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карелін проти Росії" зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Відповідно достатті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогстатті 245 КУпАП,ст. 280 КУпАПзакріплено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписівстатті 6 КАС Українитастатті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а, Верховний Суд виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно до ч.5ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Згідно ч. 3ст. 241 КАС Українисудовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до ст.ст. 242 КАС Українисудове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.3ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, перевіривши оскаржувану постанову за критеріями, встановленими частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийнято не на підставі і не у спосіб, що визначений Конституцією і законами України, що тягне за особою невідповідність іншим критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення неможе бутирозпочато,а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням того, що Постанову серії ВМ № 00001911 від 08.12.2021р., винесену уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті, позивач отримав лише 12.01.2022р., оскільки з 20.12.2021р. по 12.01.2022р. позивач перебував у відрядженні у м. Київ, що підтверджується Наказом № 35к від 17.12.2021р ( а.с.22), слід поновити Позивачу строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки він був пропущений з поважних підстав.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі є обґрунтованими та доведеними, і цій частині вони підлягають задоволенню.

5. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд, урахувавши положенняст. 139 КАС Українищодо правил розподілу судових витрат, вирішивши питання, регламентовані п.п. 1-4 ч.9 цієї ж статті, як то, чи пов`язані судові витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмет спору, поведінку сторін під час розгляду справи, зокрема, наявність безпідставних тверджень з їх боку, при розподілі судових витрат, які у цьому випадку складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із залученням експерта, виходив із наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 496,20 грн., що підтверджується квитанцією № 36677054 від 19 січня 2022 року, таким чином, судові витрати на суму 496,20 грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.7, 132-1 ч.2, 251,268,283-284,288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2,8,9,72-77,205,241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження Постанови ВМ №00001911від 08.12.2021р.,винесену уповноваженоюособою Державноїслужби Україниз безпекина транспорті,про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті«про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності» задовольнити частково.

Постанову серії ВМ №00001911 від 08.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 132-1 КУпАП закрити.

Стягнути зарахунок бюджетнихасигнувань зДержавної службиУкраїни збезпеки натранспорті кодЄДРПОУ 39816845на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце мешкання та реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: Павленко Олександр Вікторович, АДРЕСА_3

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14.

Судья Івченко Т. П.