Рішення

від 04.05.2022 по справі 722/553/20

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/553/20

Номер провадження 2/722/4/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Ткач Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, правонаступником якої є Сокирянська міська рада Дністровського району Чернівецької області та ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

На обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке вона прийняла шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини в установлений законом 6-місячний термін з дня смерті спадкодавця.

Вона була єдиним спадкоємцем після смерті матері, а тому прийнявши спадщину, після спливу 6-місячного терміну, оформила свої спадкові права та отримала свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчуком В.В., про право на спадщину за законом, яка складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На земельній ділянці розташовано: житловий будинок - літ. А, загальною площею 38,70 кв.м., в тому числі житловою площею 29,40 кв.м., літня кухня - літ. Б, сарай з підвалом - літ. В, сарай - літ. Г.; земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 7324080500:02:001:0319, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 2,0909 га, кадастровий номер 7324080501:03:001:0357, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

В той же час в свідоцтві про право на спадщину до складу спадкового майна, що їй перейшло в порядку спадкування, не було включено земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, плошею 0,27 га, яка розташована в урочищі «Аузячка», с.Новоолексіївка Сокирянського району Чернівецької області, яку згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 року було передано її покійному батькові ОСОБА_5 безкоштовно у приватну владність рішенням 12 сесії 21 скликання Олексіївської сільської ради народних депутатів Сокирянського району Чернівецької області від 12.04.1993 року.

Тож, з 12.04.1992 року у спадкодавця ОСОБА_5 виникло право володіння (користування) земельною ділянкою, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,27 га, розташованої в урочищі «Аузячка», с.Новоолексіївка Сокирянського району Чернівецької області.

За життя її батько ОСОБА_5 не завершив процедуру приватизації земельних ділянок, які йому було передано безкоштовно у приватну власність, площею 0,52 га землі, з яких для обслуговування жилого будинку, площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,27 га.

Вважає, що відповідно до чинного законодавства України право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлому на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до її матері ОСОБА_4 , яка стала спадкоємцем померлого.

У грудні 2018 року, з метою реалізації права на безоплатну приватизацію вищезазначених земельних ділянок, які перебували в користуванні ОСОБА_4 , остання звернулася до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_6 з відповідною заявою про проведення топографо-геодезичних робіт вищезазначених земельних ділянок. 10.12.2018 року інженером-землевпорядником було здійснено контрольні обміри ділянок, визначено їхні межі та складено кадастровий план земельної ділянки. Одночасно інженером-землевпорядником було встановлено, що земельна ділянка 7324080500:02:001:0312 для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,27 га, що розташована в урочищі «Аузячка», с.Новоолексіївка Сокирянський район Чернівецька область, на час проведення геодезичних обмірів вже приватизована.

Власником вищевказаної земельної ділянки, площею 0,27 га, кадастровий номер: 7324080500:02:001:0312, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства за адресою: урочище «Аузячка», сНовоолексіївка Сокирянський район Чернівецька область, є мешканка с.Олексіївка відповідачка ОСОБА_3 . Підстава виникнення права власності: рішення сесії Олексіївської сільської ради 17 сесії 7 скликання №3-1/18-17 від 21.12.2017 року, яким було надано їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства за адресою урочище «Аузячка», с.Новоолексіївка Сокирянський район Чернівецька область з земель запасу Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

Разом з тим, на момент смерті її батька ОСОБА_5 дані земельні ділянки знаходились в його постійному користуванні і ніхто за життя не позбавив його цього права. Відповідно був проведений запис у земельно-кадастрових документах.

В інтересах спадкодавця ОСОБА_4 вона зверталася до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області Міськрайонного управління у Сокирянському районі та м.Новодністровськ Відділ у Сокирянському районі. У відповідь отримала лист-відповідь рекомендаційного характеру, яким було рекомендовано зібрати необхідні докази, звернутись до суду для відновлення прав на земельну ділянку.

В подальшому в інтересах спадкодавця ОСОБА_4 вона зверталася до Відділу агропромислового розвитку, у відповідь отримала лист-відповідь рекомендаційного характеру, яким також було рекомендовано зібрати необхідні докази та звернутись до суду для відновлення прав на спірну земельну ділянку.

01.03.2019 року вона в інтересах ОСОБА_4 рекомендованим листом з повідомленням про його вручення звернулась на адресу Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області з заявою про надання письмового роз`яснення із посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази щодо правомірності прийнятого оскаржуваного рішення сесії Олексіївської сільської ради 17 сесії 7 скликання №3-1/18-17 від 21.12.2017 року в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства за адресою урочище «Аузячка», с.Новоолексіївка Сокирянський район Чернівецька область з земель запасу Олексіївської сільської ради. Однак, жодних відповідей від Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області так і не надійшло.

01.03.2019 року в інтересах ОСОБА_4 рекомендованим листом з повідомленням про його вручення вона також звернулась на адресу Олексіївської сільської ради Сокирянського району з заявою про надання дозволу на оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,27 га для ведення особистого підсобного господарства. Відповідь на вказану заяву спадкодавець ОСОБА_4 також не отримала.

Однак, через досить похилий вік матері, довготривалу хронічну хворобу її мати так і не встигла за життя здійснити державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 року передбачено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених цією статтею Декрету, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно - кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Тобто, спадкодавець ОСОБА_4 (після смерті чоловіка ОСОБА_5 ) набула право власності на цю земельну ділянку, про що був проведений відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

За життя її батька ОСОБА_5 вказаною земельною ділянкою вони користувалися разом, а після його смерті продовжувала користуватись її мати ОСОБА_4 . Відповідно був проведений запис у земельно- кадастрових документах.

Також, як вже було зазначено, її мати за життя виявила бажання приватизувати земельну ділянку для ведення підсобного господарства 0,27 га, яка розташована в урочищі «Аузячка», с.Новоолексіївка Сокирянський район Чернівецька область, однак, не отримала правовстановлюючого документу на зазначену земельну ділянку із-за незалежних від неї обставин. Тому, наразі вона не може оформити на вказану земельну ділянку спадщину, тобто не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку у нотаріуса.

Згідно Перехідних положень Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року, є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців. Отже, оскільки було прийняте рішення сільської ради про передачу у приватну власність вищевказаної земельної ділянки відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України, то всі рішення прийняті пізніше можуть бути оскаржені в суді.

Відповідно до ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Оформити спадкові права вона не в змозі з тих підстав, що за життя спадкодавцем ОСОБА_4 на земельну ділянку не були отримані відповідні правовстановлюючі документи, процедура приватизації земельної ділянки не була завершена.

Право на приватизацію вказаних земельних ділянок у спадкодавця ОСОБА_4 виникло на підставі рішення 12 сесії 21 скликання Олексіївської сільської ради народних депутатів Сокирянського району Чернівецької області від 12.041993 року.

Приватизація земельної ділянки не була завершена, документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку не видавався, реєстрація права власності на земельну ділянку не мала місця.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Померла ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте не завершивши її, за життя не отримала документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку, не здійснила державної реєстрації права.

Право на завершення процедури приватизації, яке належало померлій на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до неї як спадкоємці померлої та підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, просила:

- визнати за нею в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,27 га, розташовану по АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Олексіївської сільської ради №3-1/18-17 від 21.12.2017 року щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства за адресою: урочище «Аузячка», с.Новоолексіївка Сокирянський район Чернівецька область;

- визнати незаконною та скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,27 га, кадастровий номер 7324080500:02:001:0312), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала та з наведених у позовній заяві підстав просила їх задовольнити, однак в подальшому в судові засідання не з`являлася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача - Олексіївської сільської ради Гончар І.М., а також відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити. При цьому вказували на те, що з часу смерті ОСОБА_5 і до 2018 2019 років спірна земельна ділянка будь-ким не використовувалася і будь-хто із спадкоємців померлого ОСОБА_5 з приводу оформлення спадкових прав на вказану земельну ділянку до уповноважених органів не звертався. Також, безпосередньо ОСОБА_5 не вчиняв жодних дій щодо приватизації вказаної земельної ділянки, починаючи з часу прийняття рішення сільської ради від 12.04.1993 року і до дня своєї смерті. Крім цього вважають, що позивачем не надано доказів, що земельна ділянка, яка була виділена ОСОБА_5 , є однією і тією ж земельною ділянкою, про яку вказує позивачка, оскільки у справі відсутні докази щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка ОСОБА_1 померла.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивачки ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.07.2021 року залучено до участі у справі правонаступником померлої ОСОБА_1 її доньку ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.12.2021 року в порядку, передбаченому ст.55 ЦПК України, залучено до участі у справі Сокирянську міську раду Дністровського району Чернівецької області як правонаступника Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

В судове засідання, призначене на 05.05.2022 року, представник відповідача - Сокирянської міської ради Заришняк Н.В., а також відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 не з`явилися, подавши до суду письмові заяві про розгляд справи за їх відсутності, просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність.

Розгляд справи також здійснювався за відсутності представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, яким була подала до суду заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Суд, заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням 12-ї сесії Олексіївської сільської ради народних депутатів 21-го скликання №2 від 12.04.1993 року «Про приватизацію земельних ділянок» ОСОБА_5 передано у приватну власність 0,52 га землі, з яких 0,25 га для обслуговування жилого будинку та 0,27 га для ведення підсобного господарства (а.с.15 Т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчуком В.М. 30.09.2014 року за №2033 та від 04.08.2018 року за №843, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_4 . Згідно вказаних свідоцтв спадкове майно складається з: житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай), розміром 2,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Олексіївський» в с.Олексіївка Сокирянського району Чернівецької області (а.с.16-18 Т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.33 Т.1).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчуком В.В. 04.03.2020 року за №№146, 147, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_1 . Згідно вказаних свідоцтв спадкове майно складається з: земельної ділянки площею 2,0428 га, кадастровий номер 7324080500:03:001:0356 та земельної ділянки площею 2,0909 га, кадастровий номер 7324080501:03:001:0357, які розташовані на території Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.235, 240 Т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 померла (а.с.216 Т.1).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчуком В.В. 09.04.2021 року за №№331, 332, 333, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_1 є її донька ОСОБА_2 . Згідно вказаних свідоцтв спадкове майно складається з: земельної ділянки площею 1,9781 га, кадастровий номер 7324080501:06:001:0139; земельної ділянки площею 2,0428 га, кадастровий номер 7324080500:03:001:0356 та земельної ділянки площею 2,0909 га, кадастровий номер 7324080501:03:001:0357, які розташовані на території Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.245, 246, 248 Т.1).

Як вбачається із довідки Олексіївської сільської ради №306 від 01.06.2020 року, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не набув права власності на земельну ділянку площею 0,27 га в урочищі «Аузячка» с.Новоолексіївка, межі та площа цієї земельної ділянки на місцевості (в натурі) не встановлено. Спадкоємці ОСОБА_5 до сільської ради з приводу успадкування даної земельної ділянки до часу її надання у власність ОСОБА_3 не зверталися (а.с.53 Т.1).

При цьому, судом встановлено, що рішенням 28 сесії Олексіївської сільської ради 7 скликання №4/18-17 від 21.12.2017 року надано відповідачці ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,58 га із земель запасу сільської ради (а.с.86-87 Т.2).

Рішенням 21 сесії Олексіївської сільської ради 7 скликання №2/21-18 від 27.08.2018 року затверджено технічну документацію та проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність відповідачці ОСОБА_3 згідно поданої заяви та документів земельну ділянку площею 0,5837 га, кадастровий номер 7324080500:02:001:0312, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.51, 187 Т.1).

Відповідно до абз.2 п.1 розділу Х«Перехідніположення`Земельного КодексуУкраїни (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В п.3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Пунктом 1 Перехідних положеньЗемельного кодексуУкраїни встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КабінетуМіністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч.3 ст.116 ЗК).

Суд наголошує, що метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд критично оцінює подані позивачкою докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, оскільки із них достовірно не вбачається, що спадкодавець ОСОБА_5 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,27 га відповідно до чинного законодавства України, починаючи з дати прийняття рішення сільської ради від 12.04.1993 року, та не закінчив приватизацію у зв`язку зі смертю.

Зокрема, як вбачається із наданих позивачкою доказів, спадкодавець ОСОБА_5 за життя будь-яких дій для подальшої приватизації земельної ділянки не вчинив, тобто не розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а саме: доказів замовлення, виготовлення технічної документації на земельну ділянку та подання такої документації до сільської ради позивачем суду не надано і матеріали справи таких доказів не містять, межі земельної ділянки в натурі не визначалися, із суміжними землевласниками та землекористувачами не погоджувалися.

Також в матеріалах справи відсутні докази початку приватизації земельної ділянки позивачем, та крім того, позивачкою не надано відмови органу місцевого самоврядування у завершенні процедури приватизації.

Враховуючи вищевикладене, оскільки з представлених доказів судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 не розпочав за життя процедуру приватизації земельної ділянку у встановленому законом порядку, суд вважає, що ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 не доведено той факт, що вона має право на завершення процедури приватизації, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із урахуванням висновків суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, а також враховуючи те, що суду не було надано доказів того, що земельна ділянка, яка була передана у власність відповідачці ОСОБА_3 , є саме тією земельною ділянкою, яку було передано у власність спадкодавця ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що Олексіївська сільська рада, правонаступником якої є Сокирянська міська рада, приймаючи оспорюване рішення №4/18-17 від 21.12.2017 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку є необгрунтованими, а тому у їх задоволенні також слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76, 77, 79-82, 89, 141, 142, 206, 211, 247, 258-259, 263, 265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, правонаступником якої є Сокирянська міська рада Дністровського району Чернівецької області та ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради, визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В.Унгурян

Повне судове рішення складено 16.05.2022 року