Рішення

від 16.05.2022 по справі 360/21/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/21/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт-авто» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 06 січня 2022 року надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт-авто» (далі позивач, ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222882.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 листопада 2021 року заступник начальника Управління начальник ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Хіров І. виніс постанову № 222882 про застосування адміністративно-господарського штрафу. В постанові зазначено, що ПП «Сєвєродокецьке комфорт-авто» 29 жовтня 2021 року о 10 год. 00 хв., а/д М-14, Одеса-Мелітополь - Новоазовськ, акт 284989, допущено перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 39 цього Закону, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

Підставою для винесення штрафних санкцій став акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і вантажів автомобільним транспортом від 29 жовтня 2021 року № 284989, в якому міститься пояснення водія транспортного засобу про те, що усі необхідні документи були надані в повному обсязі, водій веде індивідуальну книжку. Зазначено, що перевірявся транспортний засіб Mercedes-Benz SPRINTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Транспортний засіб Mercedes-Benz SPRINTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно стандарту ISO 3833 має ідентифікаційний номер VIN-код НОМЕР_2 , тахографом не обладнаний, що може бути підтверджено інформацією про комплектацію транспортного засобу, яка є у вільному доступі, і розміщена зокрема на сайті https://carinfo.kiev.ua торгового дилера автобусів Mercedes-Benz за електронною адресою https://carinfo.kiev.ua/cars/vin/mercedes/vin check?su=8itw61plr8o8. За відсутності тахографу також відсутній протокол його адаптації.

Чинне законодавство не зобов`язує перевізника встановлювати тахографи та передбачає можливість ведення обліку праці водія шляхом ведення індивідуальної книжки, яка в даному випадку у водія була наявна.

Вважаючи постанову протиправною позивач листом від 26 листопада 2021 року № 62-ю оскаржив її до Укртрансбезпеки. Скарга залишена відповідачем без задоволення, про що позивача повідомлено листом від 10 грудня 2021 року за вих№8232/3.1/15-21.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 10 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача 23 січня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Рейдову перевірку проведено та справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянуто із дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 284989 складено працівниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 29 жовтня 2021 року за результатами рейдової перевірки, що здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку від 25 жовтня 2021 року № 014606. Розгляд матеріалів відбувся 18 листопада 2021 року у Відділі державного контролю за безпекою на наземному транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у строки, визначені Порядком № 1567, у присутності директора ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто».

Згідно з матеріалами водій ОСОБА_1 29 жовтня 2021 року о 10.00 год. на а/д М-14, Одеса-Мелітополь Новоазовськ, 620 км, керуючи автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , що належить позивачеві, здійснював регулярні перевезення пасажирів за міжміським автобусним маршрутом загального користування Бердянськ-Сєвєродонецьк (рейс № 264), протяжністю понад 50 км, за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, наявність якого передбачена пунктами 6.1 наказу Мінтрансзв`язку від 07.06.2010 № 340 та 3.3 наказу Мінтрансзв`язку від 24.06.2010 № 385, чим порушив вимоги статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». У водія на момент перевірки була індивідуальна контрольна книжка водія.

Відповідач зауважує, що згідно з пунктом 6.1 Положення, затвердженого наказом від 07.06.2010 № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон, повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Ведення індивідуальної контрольної книжки згідно з пунктом 6.3 вказаного Положення не позбавляє перевізника обов`язку щодо облаштування транспортного засобу тахографом, повірки його і використання за призначенням з оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу.

Оскільки у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, то відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову та застосовано до відповідача адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Танкістів, будинок 27, код за ЄДРПОУ 36077806) зареєстровано як юридичну особу, керівник Лигін Олександр Юрійович, основний вид економічної діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт.

Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 25 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, затвердженого начальником управління, та направлення на рейдову перевірку від 25 жовтня 2021 року № 014606, копії яких надані в матеріали справи, 29 жовтня 2021 року о 10 год. 00 хв. на а/д М-14, Одеса-Мелітополь Новоазовськ, 620 км, проведено рейдову перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , що належить ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто», водій ОСОБА_1 , що посвідчує особу водія НОМЕР_4 , видане ВРЕР ДАІ м. Первомайська в Луганській області, за результатами проведення якої складений акт від 29 жовтня 2021 року № 284989.

Як вказано в акті, під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 6.1 наказу Мінтрансзв`язку від 07.06.2010 № 340 та 3.3 наказу Мінтрансзв`язку від 24.06.2010 № 385 під час надання послуг з регулярних перевезень пасажирів за маршрутом «Бердянськ-Сєвєродонецьк» (рейс № 264), на маршруті понад 50 км перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа, чим порушив вимоги статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», - надання послуг з перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 39 вказаного Закону. Водій транспортного засобу пояснив, що всі необхідні документи надані в повному обсязі, автобус не обладнаний тахографом, ведеться індивідуальна контрольна книжка водія.

Позивачем в матеріали справи надані копії вказаних в акті рейдової перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz SPRINTER, державний номер НОМЕР_1 ; індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 на жовтень 2021 року.

Дослідженням копії індивідуальної контрольної книжки водія встановлено, що ОСОБА_1 вів облік свого робочого часу та тривалості перерви між періодами керування за зміну.

Матеріали рейдової перевірки передано на розгляд до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Луганські області.

Представнику позивача 16 листопада 2021 року під підпис вручено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час рейдової перевірки.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженою особою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Луганській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222882, якою до позивача за надання послуг з перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевіри документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представником позивача листом від 26 листопада 2021 року № 62-ю оскаржено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222882 до Укртрансбезпеки.

Листом від 10 грудня 2021 року № 8232/3.1/15-21, копія якого наявна в матеріалах справи, Укртрансбезпека повідомила ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» про відсутність підстав для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та задоволення звернення позивача.

Згідно з копією листа АТ Укрпошта від 12 січня 2022 року № 100004001-48-22 за обліковими даними Укрпошти, відправлення Укртрансбезпеки від 13 грудня 2021 року № 0113515991530, адресоване ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто», отримано представником по довіреності 30 грудня 2021 року.

Також з наданої позивачем в матеріали справи інформації про комплектацію транспортного засобу Mercedes-Benz, розміщеної на сайті https://carinfo.kiev.ua торгового дилера автобусів Mercedes-Benz за електронною адресою https://carinfo.kiev.ua/cars/vin/mercedes/vin check?su=8itw61plr8o8, належний позивачу транспортний засіб Mercedes-Benz SPRINTER тахографом не обладнаний.

З заяв по суті справи судом встановлено, що сторонами не оспорюються обставини, що належний позивачу транспортний засіб Mercedes-Benz SPRINTER, державний номер НОМЕР_1 , на момент перевірки тахографом не обладнаний, а у водія транспортного засобу в наявності була індивідуальна контрольна книжка водія. Відповідно такі обставини є звільненими від доказування.

Спірним є питання, чи звільнений позивач від визначеної в абзаці 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальності, у випадку використання для пасажирських перевезень на маршруті протяжністю понад 50 км автобусу, не обладнаного тахографом, та, відповідно, відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографу, за умови ведення водієм такого транспортного засобу індивідуальної контрольної книжки.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України (підпункт 2 пункту 5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, у тому числі й Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Управління Укртрансбезпеки у Луганській області реорганізовано у Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області.

Таким чином, Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є органом спеціальної компетенції, який під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, разом з тим не є самостійною юридичною особою і не уповноважений виступати стороною у спірних правовідносинах.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III), який відповідно до статті 3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 2344-III водій автобуса зобов`язаний, зокрема, мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі Положення № 340).

Згідно з абзацами першим та другим пункту 4 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012.

Пунктом 1.3 Положення № 340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пункту 1.5 Положення № 340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник);

тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Пунктом 6.1 Положення № 340 визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Відповідно до пункту 6.2 Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до пункту 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» розроблено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі Інструкція № 385).

Пунктом 1.2 Інструкції № 385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР (994_016), - «калібрування»;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 2.1 Інструкції № 385 визначено, що виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР.

Пункти сервісу тахографів установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567), цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абзац перший пункту 21 Порядку № 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац перший пункту 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (абзац перший пункту 29 Порядку № 1567).

З вище наведених правових норм слідує, що територіальні органи Укртрансбезпеки, у тому числі і Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, мають повноваження на здійснення державного контролю автомобільних перевізників, у тому числі щодо наявності у водіїв документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, визначених статтею 39 Закону № 2344-III, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок із дотриманням вимог Порядку № 1567.

Так, Порядком № 1567 визначено, що рейдова перевірка здійснюється за направленням на проведення такої перевірки, виданим згідно з щотижневим планом-графіком проведення таких перевірок, затвердженим керівником Укртрансбезпеки.

Позивачем не оспорюється дотримання відповідачем вимог Порядку № 1567, не встановлено таких порушень й судом при розгляді даної адміністративної справи. Спірним є порушення позивачем положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність в абзаці третьому частини першої статті 60 цього Закону.

Так, водій транспортного засобу за правилами, визначеними частиною другою статті 40 Закону № 2344-III, повинен при собі мати та надавати на перевірку співробітникам Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки пакет документів, визначений статтею 39 Закону № 2344-III.

Цей перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами.

Одним із таких документів відповідно до Інструкції № 385, у разі обладнання вантажного автомобіля цифровим тахографом, є протокол перевірки та адаптації тахографа. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, таким документом є індивідуальна контрольна книжка водія, як це передбачено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за відсутності вказаних документів, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення, до фізичних або юридичних осіб застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Як вказано в акті від 29 жовтня 2021 року № 284989, в ході рейдової перевірки співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Донецькій області встановлено відсутність у водія автобусу, що належить позивачу, протоколу перевірки та адаптації тахографу.

З вищевказаних приписів Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті слідує, що протокол перевірки та адаптації тахографа має бути у водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, а за його відсутності - водій транспортного засобу має бути забезпечений індивідуальною контрольною книжкою водія.

За матеріалами справи автобус Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , не обладнаний тахографом, у зв`язку з чим водієм ведеться індивідуальна контрольна книжка водія, яка на час проведення перевірку була в наявності у водія, про що вказано в акті рейдової перевірки.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04 липня 2019 року в справі № 823/328/17 наведено правовий висновок, що із системного аналізу наведених положень Положення № 340 слідує, що автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким транспортним засобом, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Враховуючи вказаний правовий висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку, що інспектор Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Донецькій області безпідставно вимагав від водія транспортного засобу надання протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідач стверджує, що ведення індивідуальної контрольної книжки водієм не звільняє ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» від відповідальності, визначеної абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III, оскільки відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобус Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , на якому позивачем здійснюється перевезення пасажирів за маршрутом протяжністю понад 50 км, в обов`язковому порядку має бути обладнаний тахографом, а водій мати з собою і пред`являти до перевірки співробітникам Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації тахографа. І це виключає можливість ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водія у будь-якій інший спосіб.

Такі твердження відповідача суд оцінює критично, оскільки в Положенні № 340 (пункти 6.2 та 6.4) визначена можливість обліку робочого часу і час відпочинку водіїв також на основі табеля обліку використання робочого часу, графіку змінності водіїв.

Отже, в Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля, тому саме в пункті 6.1 цього Положення виокремив автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, і вантажних автомобілів з повною масою понад 3.5 тонн. При цьому, в пункті 6.3 Положення № 340 законодавець передбачив можливість ведення водієм індивідуальної контрольної книжки у разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при накладенні на позивача адміністративно-господарського штрафу не врахував наявність у водія автобусу Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , індивідуальної контрольної книжки водія, як способу ведення обліку робочого часу та часу відпочинку водія у разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом.

За таких обставин суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222882 не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 05 січня 2022 року № 1408.

Оскільки позов судом задовольняється повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт-авто» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Танкістів, будинок 27, код за ЄДРПОУ 36077806) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код за ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222882.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт-авто» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова