Рішення

від 10.05.2022 по справі 380/3166/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року

справа №380/3166/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача Рибак Н.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Остов-Бардс до Львівської митниці Державної митної служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Остов-Бардс (далі - позивач) з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі відповідач) в якому просить:

- визнати дії суб`єкта владних повноважень Львівської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43971343) щодо відмови у формуванні висновку про повернення надлишково сплачених митних платежів (коштів) за Митною декларацією UA209120/2021/040494, а саме мита в розмірі 41 431, 37 грн. і ПДВ в розмірі 91 149, 01 грн., протиправними;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень Львівську митницю Державної митної служби України вчинити дії, а саме підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Остов-Бардс (ідентифікаційний код 32370032) надмірно сплачених мита в розмірі 41431,37 грн. та ПДВ в розмірі 91149,01 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Під час здійснення процедури митного оформлення товару, а саме автомобіля марки Land Rover модель Range Rover 4.4I SDV8 Autobiography ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс здійснило переплату мита в розмірі 41431,37 грн. та ПДВ в розмірі 91149,01 грн., які мали б бути повернутими позивачу на підставі висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів згідно з вимогами п.п. 43.1, 43.3 і 43.4, абз. 1 п. 43.5 і п. 43.6. ст. 43 ПК України; ч. 2, п. 4 ч. 5 ст. 301 МК України; п. 3, абз. 4 п. 4, п. 5, абз. 1 п. 6 розд. ІІ, п.п. 1, 3 розд. ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18 липня 2017 року. Проте, протиправно, на думку позивача, всупереч вищевказаному та не дивлячись на подання митному органу усіх необхідних в даному випадку підтверджуючих документів, які встановлювали факт переплати позивачем визначених чинним законодавством України митних платежів, орган державної влади своїм листом повідомив про відсутність підстав для повернення переплати.

Ухвалою від 11.02.2022 суд відкрив спрощене провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що нарахування сум митних платежів, зокрема й мита і ПДВ, здійснено самим позивачем, виписка з банківської установи SWIFT №01993871337008ІК від 03.12.2021 про зарахування суми в розмірі 13731,09 € на рахунок позивача не є належним документом, оскільки в ній відсутні відомості, які однозначно дозволили б стверджувати, що переказані кошти є сумою податку на додану вартість, поверненою на виконання контракту №G21711 від 11.11.2021, а сам контракт є виконаний його сторонами з моменту оплати вартості товару та передачі автомобіля у власність покупця і у зв`язку із цим є припиненим, а відтак внесення змін до нього будь-якими додатковими угодами є неможливим. Окрім зазначеного, як видно із долученого до митного оформлення Договору №G21711 від 11.11.2021, уповноваженою особою від компанії продавця ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG виступає директор Андреас Смикалла, однак, відповідно до поданої Додаткової угоди до Договору №G21711, така була укладена та підписана продавцем-консультантом Тімом-Крістіаном Мейсе. Усе вищезазначене в сукупності стало підставою для винесення митним органом листа №7.4-3/15/13/16305 від 30.12.2021 про відмову у формуванні висновку про повернення позивачу надлишково сплачених 41431,37 грн. мита і 91149,01 грн. ПДВ.

Позивач надав відповідь на відзив. Вказує, що станом на сьогодні Договір G21711 і Додаткова угода до нього є правомірними, їх недійсність не встановлена нормами чинного законодавства України, або в судовому порядку та, як наслідок є обов`язковими для сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Суд заслухав пояснення представника позивача і представника відповідача, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, та, -

в с т а н о в и в :

11.11.2021 між ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG з однієї сторони та ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс з іншої сторони було укладено Договір G21711 купівлі-продажу автомобіля марки Land Rover модель Range Rover 4.4I SDV8 Autobiography. Пунктом 4.1. вищезаначеного Договору вартість транспортного засобу визначалася в розмірі 86000,00 €.

24.11.2021 згідно з Актом приймання-передачі автомобіля представник підприємства ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс прийняв, а представник ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG передав предмет Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля (Land Rover Range Rover 4.4I SDV8 Autobiography), після чого було подано Митну декларацію UA209120/2021/040494 на загальну суму 2599412,40 грн. (з врахуванням доданої до товару вартості перевезення суми розміром 4500,00 грн. згідно з Довідкою №23/11 від 23.11.2021) та сплачено передбачені чинним законодавством України митні платежі та збори, зокрема, мито в розмірі 10% митної вартості товару, що становило 259941, 24 грн. та ПДВ в розмірі 20% митної вартості товару, обраховане шляхом додавання сум вартості переміщуваного товару, вартості транспортування, мита та акцизу, що в сукупності становило 579776,76 грн.

29.11.2021 у знову ж таки між ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG з однієї сторони та ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс було укладено Додаткову угоду до Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021, яким вартість автомобіля марки Land Rover модель Range Rover 4.4I SDV8 Autobiography було знижено до 72268,91€ та визначено обов`язковий до сплати депозит ПДВ країни походження товару в розмірі 13731,09€.

Згідно з п. 4.2. вищевказаної Додаткової угоди від 29.11.2021 після розмитнення придбаного транспортного засобу депозит ПДВ країни походження товару в розмірі 13731,09 € підлягав поверненню на користь позивача. В подальшому, на виконання умов цього правочину, після проведення процедури митного очищення автомобіля, ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG надіслало 03.12.2021 банківським переказом SWIFT на рахунок ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс вищевказаний депозит ПДВ країни походження товару в розмірі 13731,09€.

Визначена митною декларацією вартість переміщуваного в режимі імпорту товару знизилася на 13731,09€ (414313,67 грн.) та становила 2185098,73 грн. Таким чином, мито в розмірі 10% митної вартості товару, що підлягало сплаті позивачем, складало суму в розмірі 218509,87 грн. (замість сплаченої раніше суми в розмірі 259941,24 грн.) і ПДВ в розмірі 20% митної вартості товару, обраховане шляхом додавання сум вартості переміщуваного товару, вартості транспортування, мита та акцизу, що становило 488627,75 грн. (замість сплаченої раніше суми в розмірі 579776,76 грн.).

Також позивач вказує, що у повній відповідності до зазначених вище вимог податкового та митного законодавства, ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс подало 16.12.2021 відповідачу заяви за №№16/12 та 113 із проханням повернути надлишково сплачені під час здійснення процедури митного очищення товару суми мита в розмірі 41431,37 грн. та ПДВ в розмірі 91149,01 грн., з додаванням підтверджуючих документів, зокрема й Додаткової угоди від 29.11.2021 до Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021 та Виписки з банку №01993871337008ІК від 03.12.2021 про зарахування на рахунок позивача після проведення процедури митного очищення автомобіля депозиту ПДВ країни походження товару в розмірі 13731,09 €.

Листом №7.4-3/15/13/16305 від 30.12.2021 відповідач повідомив позивача про відсутність документів, поданих разом із заявами від 16.12.2021, які б стверджували факт, що одержаний грошовим переказом SWIFT платіж в розмірі 13731,09 € від ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG є поверненням депозиту ПДВ країни походження товару та відмовив у поверненні на користь ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс надлишково сплачених 41431,37 грн. мита і 91149,01 грн. ПДВ.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Правовідносини, пов`язані із сплатою митних платежів, зокрема мита та податку на додану вартість, а також поверненням сум надмірно сплачених митних платежів, регулюються положеннями ПК України, МК України, ЗУ Про митний тариф України і Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18 липня 2017 року (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення та здійснення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 9.1. ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Згідно п. 41.1.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи).

Статті 271 та 272 МК України зазначають, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір. Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, що встановлені цим Кодексом. Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Платником мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 276 МК України.

Законом, яким встановлюються ставки ввізного мита є Закон України Про Митний тариф в Україні. Як вбачається із Митної декларації UA209120/2021/040494 та не заперечується самим відповідачем, позивачем при переміщенні товару на митну територію України було зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД 8703339010 та застосовано ставку ввізного мита у розмірі 10% вартості переміщуваного товару, що на день митного оформлення становила 259941,24 грн. з розрахунку 86000 € х 30, 1734,00 грн. (офіційний курси гривні до євро згідно відомостей Національного банку України) х 0,1 (10% розміру ставки).

Як наслідок, на час подання митному органу Митної декларації UA209120/2021/040494 позивачем підлягала до сплати сума мита в розмірі 259941,24 грн.

Зазначена сума була задекларована, сплачена позивачем та не заперечується відповідачем по справі.

У свою чергу, порядок обрахунку та сплати податку на додану вартість встановлюється ПК України.

Так, підп. 3 п. 180.1 ст. 180 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Підпункт в п. 185.1 ст. 185 ПК України встановлює, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з абз.абз. 1-6 п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Згідно з ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" п. 193.1 ста. 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Підпункт "а" п. 193.1 ст. 193 ПК України зазначає, що ставка податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Як видно з Митної декларації UA209120/2021/040494 і не заперечується відповідачем, позивачем було нараховано та сплачено до бюджету суму податку на додану вартість за ставкою в розмірі 20% митної вартості товару, обраховану шляхом додавання сум вартості переміщуваного товару, вартості його транспортування, мита та акцизу, що в сукупності становило суму в розмірі 579776,76 грн.

Надалі, 29.11.2021 між ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG з однієї сторони та ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс було укладено Додаткову угоду до Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021, якою вартість автомобіля марки Land Rover модель Range Rover 4.4I SDV8 Autobiography було знижено до 72268,91€ та визначено обов`язковий до сплати депозит ПДВ країни походження в розмірі 13731,09€.

Згідно з п. 4.2. вищевказаної Додаткової угоди від 29.11.2021 після розмитнення придбаного транспортного засобу депозит ПДВ країни походження товару в розмірі 13731,09 € підлягав поверненню на користь позивача.

На виконання умов цього правочину від 29.11.2021, після проведення процедури митного очищення автомобіля, ТзОВ Glinicke British Cars Gottingen Co. KG надіслало 03.12.2021 банківським переказом SWIFT на рахунок ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс вищевказаний депозит ПДВ країни походження товару в розмірі 13731,09€.

Як наслідок, визначена митною декларацією вартість переміщуваного в режимі імпорту товару знизилася на 13731,09 € (414313,67 грн.) та становила 72268,91€ (2185098,73 грн.).

Таким чином, мито в розмірі 10% митної вартості товару, що підлягало сплаті позивачем, складало 218509,87 грн. (замість сплаченої ним раніше суми в розмірі 259941,24 грн.) і ПДВ в розмірі 20% митної вартості товару, обраховане шляхом додавання сум вартості переміщуваного товару, мита та акцизу, що становило 488627,75 грн. (замість сплаченої ним раніше суми в розмірі 579776,76 грн.).

Вищевказані обставини підтверджуються Додатковою угодою до Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021 та Випискою з банку №01993871337008ІК від 03.12.2021 про зарахування на рахунок позивача ПДВ країни походження товару в розмірі 13731,09 €.

Порядок повернення надміру сплачених митних платежів регламентується нормами ПК України, МК України та Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18 липня 2017 року.

Згідно п.43.1. ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пункти 43.3. та 43.4. вищевказаної статті зазначають, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку на підставі п. 43.6. ст. 43 ПК України.

Відповідно до абз. 1 п. 43.5. ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Аналогічні положення містяться й у Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18 липня 2017 року.

Зокрема, п.п. 1, 3 розд. ІІІ вказаного Порядку зазначають, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів. До заяви додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені.

Згідно з п. 3 та абз. 4 п. 4 розд. ІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18 липня 2017 року після реєстрації заява платника податку про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до відповідного структурного підрозділу Держмитслужби або митниці Держмитслужби для підготовки висновку (далі Підрозділ). Підрозділ, в свою чергу, за допомогою засобів АСМО формує висновок про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку (далі - висновок на повернення коштів) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пункт 5 та абзац 1 пункту 6 вказаного розділу ІІ зазначають, що в строк не більше восьми робочих днів від дня реєстрації заяви за допомогою засобів АСМО висновок підписується відповідними уповноваженими особами Держмитслужби або митниці Держмитслужби та після підписання реєструється засобами АСМО. Підрозділ не пізніше наступного робочого дня з дня підписання висновку на підставі висновків формує в електронній формі реєстр Держмитслужби або митниці Держмитслужби належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 301 МК України у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Пункт 4 частини 5 вищезазначеної статті вказує, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною.

Під час розгляду справи з`ясовано, що, позивач звернувся до Львівської митниці Державної митної служби України із заявами №16/12 і №113 від 16.12.2021, до яких було додано вищезазначену Додаткову угоду до Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021 та Виписку з банку №01993871337008ІК від 03.12.2021 про надходження на рахунок ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс суми в розмірі 13731,09 €.

Як наслідок, вказані заяви позивача №16/12 і №113 від 16.12.2021 зумовлювали обов`язок митного органу підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення на користь позивача надмірно сплачених мита в розмірі 41431,37 грн. та ПДВ в розмірі 91149,01 грн.

Покликання відповідача на укладення Додаткової угоди до Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021 вже після оплати вартості транспортного засобу та його одержання представником позивача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З вказаного висновується, що з умов Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021 у ТзОВ Торговий дім Остов-Бардс був наявний обов`язок оплатити товар автомобіль марки Land Rover модель Range Rover 4.4I SDV8 Autobiography, а також право продавця визначати розмір вартості такого. Однак, жодною нормою чинного законодавства України не встановлюється заборона сторін змінювати ціну таких видів договорів купівлі-продажу, у тому числі й шляхом внесення змін до них, навіть у випадку, якщо такий договір вже є виконаним.

Що стосується твердження відповідача про підпис Додаткової угоди від 29.11.2021 до Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021 продавцем-консультантом, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, з викладеного можна дійти висновку, що як Договір G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021, так і Додаткова угода від 29.11.2021 до вказаного Договору є правочинами в розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Однак, відповідачем не надано і у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували про недійсність вищезазначених договорів.

З огляду на вказане, суд погоджується з позивачем що, станом на момент розгляду справи по суті вищевказані правочини Договір G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021 і Додаткова угода від 29.11.2021 до вказаного Договору є правомірними, їх недійсність не встановлена нормами чинного законодавства України або в судовому порядку та, як наслідок, є обов`язковими для сторін.

У випадку, якщо Львівська митниця Державної митної служби України вважає такі правочини неправомірними, протиправними тощо, то відповідач мав би звернутися до судових органів з вимогами про визнання таких правочинів, вчинених у формі договорів, недійсними.

Окрім того, як видно із матеріалів справи, як і Договір G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021, який надавався Львівській митниці для проведення процедури митного очищення товару, так і Додаткова угода від 29.11.2021 до вказаного Договору G21711 купівлі-продажу автомобіля від 11.11.2021, яка була надана відповідачу в складі заяви №113 від 16.12.2021 підписані однією і тією ж особою Тімом-Крістіаном Мейсе.

Зазначена позиція відповідає також висновку Касаційного адміністративного суду Верховного суду, який зроблено у Постанові від 16.04.2021 в межах справи №815/4834/17.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294,295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України щодо відмови у формуванні висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Остов-Бардс» надлишково сплачених митних платежів за митною декларацією UА209120/2021/040494, а саме мита в розмірі 41431,37 грн. і ПДВ в розмірі 91149,01 грн.

3. Зобов`язати Львівську митницю Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43971343) підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Остов-Бардс (ЄДРПОУ 32370032) надмірно сплачених мита в розмірі 41431,37 грн. та ПДВ в розмірі 91149,01 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Остов-Бардс (ЄДРПОУ 32370032) судовий збір в сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16.05.2022.

Суддя Кравців О.Р.