Рішення

від 16.05.2022 по справі 560/3258/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3258/22

РІШЕННЯ

іменем України

17 травня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Ізяславська виправна колонія (№ 31)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державної установи "Ізяславська виправна колонія (№ 31)", в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 02.12.2019 року (включно), з урахуванням вже виплачених сум;

- зобов`язати державну установу «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 02.12.2019 року (включно), з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на день звільнення із державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» протиправно не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження служби, а саме індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 02.12.2019 року. Вказує, що індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення поліцейських та інших осіб, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідачем подано відзив, у якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Зазначає, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у державній установі «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» з 01.01.2016 року по 02.12.2019 року нараховувалась відповідно до чинного законодавства та була виплачена в повному обсязі.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 у період з 27.03.2015 року по 02.12.2019 року проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)", що підтверджується довідкою від 22.03.2022 року № 26.

Відповідно до наказу від 02.12.2019 року № 183/ОС-19 прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, 02 грудня 2019 року звільнено зі служби у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Позивач звернувся до державної установи "Ізяславська виправна колонія (№ 31)" із заявою від 28.10.2021 року, у якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 02.12.2019 року.

Листом від 10.11.2021 року № 161 на вказану заяву надано відповідь, у якій зазначено, що індексація грошового забезпечення нараховувалася позивачу протягом усього періоду проходження служби (з 01.01.2016 року по 02.12.2019 року).

Відповідно до розрахункових рахунків за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалася:

- з січня по грудень 2016 року;

- з червня по грудень 2017 року;

- з січня по лютий, грудень 2018 року;

- з січня по грудень 2019 року.

Відповідно, індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалася:

- з січня по травень 2017 року;

- з березня по листопад 2018 року.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23 червня 2005 року № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV).

Згідно із частиною п`ятою статті 23 Закону № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Індексація грошових доходів населення, згідно із статтею 1 Закону № 1282-XII, це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 103 відсотка.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень Закону № 1282-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1 Порядку № 1078 встановлено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Враховуючи вказане, індексація, як складова грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

З огляду на вказане, з 01.01.2016 року по 02.12.2019 року позивач мав право на індексацію грошового забезпечення.

У той же час суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.

Вище зазначалося, що індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.

Тому можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. У свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів у такому місяці не проводиться.

Разом із тим, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає особа.

Відповідно до розрахункового рахунку за 2016 рік посадовий оклад ОСОБА_1 протягом року дорівнював 580,00 грн.

У січні 2017 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036) розмір окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби підвищено (додаток 23). Так, розмір посадового окладу молодшого інспектора (посада, яку займав позивач у спірний період) становив 1080,00 грн.

Відповідно до розрахункового рахунку ОСОБА_1 за 2017 рік, його посадовий оклад протягом року дорівнював 1080,00 грн.

Тобто, у січні 2017 року відбулося підвищення розміру посадового окладу позивача з 580,00 грн до 1080,00 грн.

Оскільки у січні 2017 року підвищено розмір посадового окладу позивача, тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, тобто - з лютого 2017 року.

У свою чергу, за даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за лютий 2017 року становив 101,0 %. Цей індекс опубліковано в березні 2017 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у квітні 2017 року, не настає. У подальшому за березень 2017 року індекс споживчих цін становив 101,8 %. Цей індекс опубліковано у квітні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком за лютий - березень (1,01 х 1,018 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у травні 2017 року, не настає. Індекс споживчих цін у квітні 2017 року становить 100,9 %. Цей індекс опубліковано у травні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком індекс споживчих цін за лютий - квітень 2017 року дорівнюватиме 103,74 % (1,01 х 1,018 х 1,009 х 100), що перевищує поріг індексації (103 %), то право на індексацію виникне у червні 2017 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2017 року).

Отже, у квітні 2017 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 103,74 %, а тому у позивача виникло право на індексацію у місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - у червні 2017 року. За таких обставин, починаючи з червня 2017 року у відповідача виник кореспондуючий обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.

Суд зауважує, що відповідач з червня (місяця, коли виникли підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення) по грудень 2017 року провів нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивача. Вказане підтверджується розрахунковим рахунком за 2017 рік.

Тому у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє.

Судом також з`ясовано, що у період з березня по листопад 2018 року індексація позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

Щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення у період з березня по листопад 2018 року, суд звертає увагу на наступне.

У березні 2018 року знову відбулося підвищення грошового забезпечення позивача у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, базовим місяцем для нарахування індексації став березень 2018 року.

Таким чином, посадовий оклад позивача збільшився із 1080,00 грн до 2910,00 грн.

Згідно з даними Державної служби статистики України лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції у розмірі 103 %. При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у позивача з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач не мав передбачених Законом № 1282-XII підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки у періоди з січня по грудень 2016 року, з червня по грудень 2017 року, з січня по лютий та у грудні 2018 року, з січня по грудень 2019 року відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення позивачу, а у періоди з січня по травень 2017 року та з березня по листопад 2018 року були відсутні підстави для нарахування і виплати індексації, у результаті чого індексацію не було нараховано та виплачено, відповідач діяв правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а також оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державної установи "Ізяславська виправна колонія (№ 31)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 травня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Ізяславська виправна колонія (№ 31)" (вул. Гагаріна, 4, Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08594759)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап