Постанова

від 16.05.2022 по справі 420/14233/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14233/21

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л. Р. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Піть І. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО МЕТАЛ до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ ТЕХНО МЕТАЛ звернулось до суду з позовом до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Техно Метал до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442, - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмову Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Техно Метал судовий збір в розмірі 4540 грн. 00 коп. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

У позовній заяві зазначено, що докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у строк передбачений ч.7 ст. 139 КАС України.

21 грудня 2021 року (вхід. № 72417/21) від представника позивача, до суду першої інстанції, надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Метал» (код ЄДРПОУ 43689910, місцезнаходження: 65005, м.Одеса, вул. Болгарська, 80А) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року заяву представника позивача про стягнення судових витрат у справі №420/14233/21 - задоволено частково.

Стягнуто з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Метал» судові витрати у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви, - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про розподіл судових витрат - відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що розмір стягнених судом першої інстанції витрат на правову допомогу є завищеним та не відповідає критеріям співмірності.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи, а тому сторін повідомлено про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження або у режимі відеоконференції про що вони повинні подати відповідні клопотання.

До суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, будь-яких інших заяв або клопотань від сторін до суду не надходило, а тому розгляд справи проводиться у режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення частково, суд прийшов до висновку, що з урахуванням категорії даної справи, кількості застосованого законодавства, та доказів, на які позивач посилався, фактичними та неминучими витратами на виконання робіт є сума 4000 грн., яка й належить відшкодуванню.

Надаючи оцінку доказам підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до заяви про ухвалення додаткового рішення додано: копію договору про залучення адвоката від 11.08.2021 року, копію договору про надання правничої допомоги від 06.07. 2021 року, копію платіжного доручення про сплату коштів від 02.08.2021 року, копію акту прийому-передачі наданої правової допомоги від 15.12.2021 року.

З наданого акту прийому передачі наданої правничої допомоги, вбачається, що адвокатом було надано такі послуги: ознайомлення із матеріалами справи - 2 години роботи адвоката, правовий аналіз документів, наявних в матеріалах справи, вироблення та узгодження із замовником правової позиції 1 година роботи адвоката, підготовка та подання позовної заяви 2 години роботи адвоката, підготовка та подання відповіді на відзив 1 година роботи адвоката, участь у судовому засіданні 3 засідання/3 години роботи адвоката, а вартість наданих послуг складає 10000,00 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, підтвердженням сплати вказаної суми є платіжне доручення № 30 від 02.08.2021 року про сплату 14767,00 грн. з урахуванням суми судового збору, яка відповідно до рахунку-фактури №29/07/21 складається з суми 10 000 грн. передоплата за договором про надання правничої допомоги № 06/07 від 06.07.2021 року та суми 4767 грн. відшкодування сплаченого збору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладено у постанові Верховного Суду по справі № 520/7431/19.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі 10000 грн., не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, факт складання позову й включає в себе необхідність опрацювання законодавчої бази та доказів, формування правової позиції та підготовку відповідних документів, а тому ознайомлення з матеріалами справи, правовий аналіз документів, наявних в матеріалах справи, вироблення та узгодження правової позиції з замовником є фактично діями з підготовки позову та мають охоплюватися саме витратами на підготовку позову.

Щодо відшкодування витрат на підготовку адміністративного позову, підготовки відповіді на відзив та участі у судових засіданнях є неминучими, але вони є необґрунтовано завищеними за витраченим часом, з урахуванням категорії даної справи, невеликої кількості застосованого законодавства та доказів по справі

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з врахуванням категорії даної справи, кількості застосованого законодавства, та доказів, на які позивач посилався, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, стягненню на користь позивача підлягає сума 4000 грн., яка й належить відшкодуванню, а саме: 2000,00 грн. за підготовку позовної заяви, 1000,00 грн. за підготовку відповіді на відзив та 1000,00 грн. за участь у судових засіданнях.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 травня 2022 року.

Головуючий: О.В. Лук`янчук

Судді: А.І. Бітов

І.Г. Ступакова