Рішення

від 17.05.2022 по справі 466/6103/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/6103/21

Провадження № 2/466/427/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді Зими І.Є.

при секретарі Колодій Я.П.

з участю позивачки ОСОБА_1

представників позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання незаконними наказів , поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

08.07.2021р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання незаконним та скасування наказу директора вказаної установи № 58-АГ від 31.05.2021р. про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Свої вимоги мотивує тим, що працює завідувачем лабораторії відокремленого підрозділу Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів ЛВСЕ №22 на ринку «Нижній Шувар».

Наказом директора вказаної лабораторії № 58-АГ від 31.05.2021р. на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов`язків, за порушення та невідповідності, які виявлені 20.05.2021р. під час проведення внутрішнього аудиту щодо підтвердження відповідності системи управління вимогам ДСТУ EN ISO/IES 17025:2019 у лабораторії ветсанекспертизи на ринку «Нижній Шувар» м. Львова.

Позивач вважає накладення дисциплінарного стягнення необгрунтованим і незаконним. Зазначає, що підставами притягнення її до відповідальності є доповідна записка провідного лікаря ветеринарної медицини відділу організації роботи лабораторії ВСЕ ОСОБА_5 від 20.05.2021 р., звіт про проведення аудиту від 20.05.2021 р. №12 та її пояснювальна записка від 24.05.2021р.

Жоден з вказаних документів не конкретизує, в чому саме полягають її винні дії, які порушення допустила саме вона або неналежне виконання яких трудових обов`язків, покладених саме на неї, вона допустила, а також який причиновий зв`язок між її діями чи бездіяльністю, чи неналежним виконанням трудових обов`язків і порушеннями, викладеними в доповідній.

Зокрема, її трудові обов`язки визначено посадовою інструкцією QF6.2/10 завідувача лабораторії відокремленого підрозділу відповідача, яка затверджена 01.02.2021 р. Між тим, в спірному наказі від 31.05.2021р. відсутнє посилання на конкретні пункти посадової інструкції, які вона порушила чи не належно виконувала, а також не чітко зазначено за що саме її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. А порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції конкретного працівника, що в даному випадку не мало місця.

Ухвалою суду від 24.11.2021р. справа була об`єднана зі справою №466/9059/21 2/466/2391/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, треті особи: профспілковий комітет Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, директор лабораторії, де позивач просить ухвалити рішення,яким: визнати незаконним та скасувати наказ директора Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №54-к від 02 серпня 2021 року про звільнення з її роботи; визнати незаконним та скасувати наказ директора Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №57-к від 03 серпня 2021 року про зміну дати звільнення її з роботи; поновити її на посаді завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку «Нижній Шувар» м. Львова; стягнути з відповідача в її користь 20 000 гривень компенсації моральної шкоди за незаконне звільнення та понесені судові витрати.

Свої вимоги за вказаним позовом позивач мотивує тим, що 02.08.2021р. директором Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів винесено Наказ № 54-к про звільнення її з роботи, у відповідності до п.3 ст. 40, п. 1 ст. 83, ст. 116 КЗпП України з посади завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку «Нижній Шувар» м. Львова, з 03.08.2021р. за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором. Відділу бухгалтерського обліку і звітності надано вказівку провести остаточний розрахунок з нею і виплатити їй компенсацію за 40 днів невикористаної щорічної основної відпустки.

Підставою видачі наказу про звільнення є копія наказу про оголошення догани від 31.05.2021р. №58-аг та згода профспілкового комітету на звільнення.

03.08.2021р. наказом директора вищевказаної лабораторії № 57-к внесено зміни до наказу від 02.08.2021р., якими датою звільнення слід вважати недійсною, а звільнити ОСОБА_1 , за цією ж підставою, в перший день роботи після закінчення листка непрацездатності. Підставою було її усне повідомлення від 03.08.2021р. про перебування на стаціонарному лікуванні. Із вищевказаними наказами позивач була ознайомлена 30.08.2021р.

Позивач вважає вказані накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню, із подальшим поновленням її на займаній посаді.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що підстави, зазначені у наказі про звільнення її з роботи та у поданні до профспілкового комітету на отримання згоди на звільнення позивача є різними. Адже однією з підстав, зазначених у поданні до профкому є проміжні результати аудиту комісії Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за результатами чого складений акт, а що є проміжним результатом - невідомо. При цьому, вона не була ознайомлена з вищезазначеним документом, щодо обставин, описаних у ньому не надавала жодних пояснень, що є грубим порушенням її законних прав та інтересів. Запити , які зазначені як додаток до подання директора Львівської регіональній державній лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №448/2485 від 27 липня 2021 року та ті, які подані комісією при проведенні аудиту різняться за датами та номерами. Вказане, на думку позивача свідчить про те, що метою відповідача є звільнення її із посади будь-якими методами, без вмотивованості та правомірності.

При цьому, відповідачем не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяної шкоди, обставини за яких вчинено проступок, не було отримано письмових пояснень від працівника.

Крім того , підставою для звільнення її роботи є оголошена догана. Таким чином, за один і той же проступок її двічі притягнуто до відповідальності - у вигляді догани, згідно наказу від 31 травня 2021 року та звільнення з роботи, згідно наказу від 02 серпня 2021 року, що є недопустимим та протиправним. Адже, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один з таких заходів стягнення: або догана, або звільнення.

Також порушено порядок надання згоди профспілковим комітетом на її звільнення. Так, засідання профспілкового комітету ЛРДЛВМ по вказаному питанню було призначено на 29.07.2021р., про що її було письмово повідомлено. На її прохання надати час для підготовки письмових пояснень та відкласти засідання профкому хоча б на тиждень, відповідачем відкладено засідання лише до 02.08.2021р., а саме на той день, коли відбувалось засідання по вказаній справі в Шевченківському судді. Таким чином, засідання профспілкового комітету було проведено за її відсутності, без письмової згоди на це, що дає підстави вважати дії членів комітету протиправними та надання згоди на її звільнення незаконним.

Разом з цим позивач вважає, що своїми неправомірними діями відповідач завдав їй моральної шкоди, яку вона оцінює у 20 00 грн. Зазначає, що факт незаконного звільнення спричинив їй значні моральні страждання та глибокі душевні переживання, адже вона протягом багатьох років належним чином виконувала свої посадові обов`язки. Також завдана моральна шкода виразилася у порушенні її права на гарантовану Конституцією України можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає та якій присвятила тривалий період життя. Внаслідок незаконного звільнення, позивач втратила єдине джерело свого доходу, змушена шукати роботу, що є стресовим та важким процесом, особливо в умовах економічної кризи, зумовленої введенням в Україні та у світі карантину та вимагає значних зусиль для належної організації свого життя.

15.09.2021р. та 27.10.2021р. представник відповідача подав відзиви, в яких проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив.

Що стосується вимоги про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення від №58-АГ від 31.05.2021р., зазначає, що такий був прийнятий відповідно до ст. 147 КЗпП України з дотриманням вимог трудового законодавства, на підставі доповідної провідного лікаря ветмедицини ОСОБА_5 від 20.05.2021р., звіту про проведення аудиту від 20.05.2021р. та пояснювальної записки ОСОБА_1 від 24.05.2021р.

У вищевказаних документах було виявлено ряд порушень з боку завідувача лабораторії ОСОБА_1 , передбачені підпунктами 1.9., 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.8., 3.11. Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку N 404/6692 від 29 квітня 2002 р. Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України, а також підпунктами 2.1., 2.2., 2.З., 2.4., 2.5., 2.6., 2.9., 2.10., 2.11., 2.17., 2.18.,2.19 2.21 Посадової інструкції завідувача лабораторії, що і стало підставою застосування дисциплінарного стягнення.

Наказ № 54-к від 02.08.2021р. про звільнення з роботи ОСОБА_1 , як зазначає представник відповідача, був прийнятий відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, також із дотриманням трудового законодавства.

Так, на виконання ст. 43 КЗпП України, 27.07.2021р. директор Львівської регіональної державної лабораторії подав подання №488/2485 голові профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини професійної спілки працівників агропромислового комплексу України Макогін О.Я. з проханням надати згоду на звільнення ОСОБА_1 02.08.2021р. Згоду профспілкового комітету було отримано, що підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету №13 від 02.08.2021р. Остання була звільнена за п.3 ст. 40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни, а саме систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, про що вказано у проміжних результатах аудиту комісії Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, який був проведений у лабораторії ветсанекспертизи ЛВСЕ №22 на ринку «Нижній Шувар» у період з 12.07.2021р. по 23.07.2021р. Наказ про звільнення ОСОБА_1 був виданий 02.08.2021р., а тому терміни застосування дисциплінарного стягнення не пропущені. А директором лабораторії було вчинено всі необхідні дії передбачені трудовим законодавством для отримання відповідної згоди профспілкового комітету на звільнення позивача.

Зважаючи на викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

28.09.2021р. та 04.12.2021р. позивач подала відповіді на відзиви, в яких підтримала первісно заявлені вимоги. Також додала, що у звіті про проведений аудит № 12, метою якого було підтвердження відповідності системи управління вимогам ДСТУ, наявні невідповідності, а саме відсутні посилання на відповідні положення ДСТУ, якими передбачено вчинити певну дію, тобто що саме порушене позивачем або недотримане. Аналогічно, доповідна лікаря ветмедицини ЛВСЕ Луціва В.О. від 20.05.2021р. не містить посилань на відповідні положення ДСТУ, які порушені або недотримані позивачем, а натомість містить перелік порушень, які не підтверджені жодними документами.

Також ОСОБА_1 зазначає, що роботодавець на забезпечив її необхідними ресурсами для ефективного виконання нею покладених на неї завдань і функцій, як це передбачено п. 1.15 Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, на яке посилається відповідач у своєму відзиві.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги з підстав , зазначених у позовах. Крім того уточнила, що в окремому провадженні, у разі задоволення позову в частині поновлення її на роботі, буде звертатись до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Такої можливості була позбавлена при подачі даного позову, оскільки відповідачем не було надано довідку про її заробітну плату.

Представники позивачки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю. Надали пояснення, аналогічні викладеним в заяві та відповідях на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзивах на позовну заяву.

Від третьої особи, профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів поступило письмове пояснення на позов. В подальшому, голова профспілки, за її згоди, була допитана в судовому засіданні у якості свідка.

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, з`ясувавши дійсні обставини справи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, дослідивши надані суду у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу Украйни, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій зазначеної статті.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача лабораторії відокремленого підрозділу Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів ЛВСЕ №22 на ринку «Нижній Шувар». у м. Львові.

Згідно наказу директора ЛВСЕ № 58-АГ від 31.05.2021р. на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов`язків, за порушення та невідповідності, які виявлені 20.05.2021р. під час проведення внутрішнього аудиту щодо підтвердження відповідності системи управління вимогам ДСТУ EN ISO/IES 17025:2019 у лабораторії ветсанекспертизи на ринку «Нижній Шувар».

Підставами оголошення догани, згідно наказу, слугували: Доповідна записка провідного лікаря ветеринарної медицини відділу організації роботи лабораторії ВСЕ ОСОБА_5 від 20.05.2021 р., звіт про проведення аудиту від 20.05.2021р. №12 та пояснювальна записка ОСОБА_1 від 24.05.2021р.

У доповідній записці ОСОБА_5 вказується про те, що за результатами проведення аудиту 20.05.2021р. в ЛВСЕ № 22 на ринку було виявлено в м`ясному терміналі: - реалізацію сала свинного без супровідних документів та експертного висновку; виявлені не проклеймовані тушки курей, на які працівники лабораторії надали супровідні документи, а саме ветеринарне свідоцтво Ф-1 за № НОМЕР_1 від 06.05.2021р.; у 9 підприємців були в реалізації м`ясо-копчені вироби домашнього виробництва; виявлено продукцію без відповідного маркування (відсутні етикетки на державній мові); в магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснюється реалізація сапа соленого, смальцю зі шкварками та м`ясних консерв домашнього виробництва; на момент проведення аудиту, було складено 4 акти на недопущення в реалізацію 50 кг ковбасних виробів, 50 кг сала, 100 кг вакуумованого шпондера, 100 кг сосисок. По факту дана продукція не була знята з реалізації і повернута власнику, як написано в актах, а продовжувалася реалізація даної продукції.

Згідно ст. 31 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Частина 1 статті 147 КЗпП України передбачає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором

Посадові обов`язки ОСОБА_1 визначено посадовою інструкцією QF6.2/10 завідувача лабораторії відокремленого підрозділу Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів ЛВСЕ №22 на ринку «Нижній Шувар», яка затверджена 01.02.2021 р.

Проаналізувавши документи, які стали підставою оголошення ОСОБА_1 догани, судом встановлено, що ні сам наказ №58-АГ від 31.05.2021р. про оголошення догани ОСОБА_1 , ні доповідна записка провідного лікаря ОСОБА_5 від 20.05.2021 р., ні звіт про проведення аудиту від 20.05.2021 р. №12 не конкретизують в чому саме полягають винні дії чи бездіяльність саме ОСОБА_1 , які порушення допустила саме вона або неналежне виконання яких трудових обов`язків вона допустила, а також який причиновий зв`язок між діями чи бездіяльністю саме ОСОБА_1 або неналежним виконанням її трудових обов`язків і порушеннями, викладеними в доповідній.

Таким чином, наказі №58-АГ від 31.05.2021р. про оголошення догани ОСОБА_1 , не містить жодних посилань на конкретні пункти її посадової інструкції, які вона порушила чи не належно виконувала, а також не конкретизовано за саме її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Оскаржуваний наказ від 31.05.2021 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення виданий без дотримання вимог вказаних вище норм трудового законодавства. Такий не містить вказівки про дату вчинення позивачем порушення трудової дисципліни. У наказі не зазначено в чому саме полягало порушення трудової дисципліни позивачем, за невиконання якого трудового обов`язку, покладеного на позивача у встановленому трудовим законодавством порядку, останню притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, як зазначив Верховний суд у своїй постанові від 18.03.2021р. у справі № 219/2474/19, під порушенням трудової дисципліни слід розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку).

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто орган, правомочний застосовувати дисциплінарні стягнення повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

В даному випадку, оскаржуваний наказ про оголошення позивачу догани не містить посилань на пункти посадової інструкції , які порушила ОСОБА_1 , не містить посилань на будь-які інші обов`язкові складові до виконання останньою трудових обов`язків.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові № 336/3679/17 від 21.03.2018р., не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Цю підставу не можна застосовувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця, або за відмову виконання роботи, яка не входить до кола його посадових обов`язків, а також за дії, що не пов`язані з виконанням службових обов`язків.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Такого правового висновку дійшов Верховний суд в постанові від 22.07.2020р. № 554/9493/17.

Аналізуючи викладене та враховуючи недоведення вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та ненадання відповідачем в обґрунтування своїх заперечень належних доказів, суд вважає позов в частині визнання незаконним та скасування наказу № 58-АГ від 31.05.2021р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани обґрунтованим таким, що підлягає до задоволення.

Що стосується решти вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів №54-к від 02 серпня 2021 року про її звільнення з роботи, №57-к від 03 серпня 2021 року про зміну дати звільнення її з роботи та поновлення на посаді, суд зазначає наступне.

Так, наказом директора Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 54-к від 02.08.2021р. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади завідувача лабораторії відокремленого підрозділу Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів ЛВСЕ №22 на ринку «Нижній Шувар» з 03.08.2021р. за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором.

Підставами видачі наказу про звільнення зазначено: копія наказу про оголошення догани від 31.05.2021р. №58-аг та згода профспілкового комітету на звільнення.

03.08.2021р. наказом директора вищевказаної лабораторії № 57-к внесено зміни до наказу від 02.08.2021р., якими датою звільнення ОСОБА_1 слід вважати недійсною, а звільнити її за цією ж підставою, в перший день роботи після закінчення листка непрацездатності. Підставою було її усне повідомлення від 03.08.2021р. про перебування на стаціонарному лікуванні.

Із вищевказаними наказами позивач ознайомлена 30.08.2021р.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

До юридичних фактів, які підлягають встановленню при вирішенні спору про законність звільнення з вказаних підстав, відноситься зокрема, чи мав місце дисциплінарний проступок під час раніше застосованих заходів дисциплінарного чи громадського стягнення.

Таким чином, за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту З частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких-умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Такого правового висновку дійшов Верховний суд у постанові від 22.07.2019р. у справі №363/4221/16-ц (провадження №61-28075св18).

Як зазначалось вище, згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників і інші дисциплінарні стягнення.

В даному випадку, підставою для звільнення позивача є оголошена їй догана.

Таким чином, за один і той же проступок ОСОБА_1 двічі притягнуто до відповідальності, а саме у вигляді догани, згідно наказу від 31 травня 2021 року №58-аг та звільнення з роботи, згідно наказу від 02 серпня 2021 року №54-к.

Тобто, винесення догани на підставі одного проступку та подальше звільнення на підставі цієї догани або цього самого проступку є недопустимим та є підставою для скасування судами наказів про звільнення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року (справа № 489/5112/17; провадження № 61-39198св18).

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Між тим відповідачем, при винесенні наказу про звільнення з роботи ОСОБА_1 №54-к від 02.08.2021р., не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна шкода та обставини за яких вчинено проступок. Від позивача не було отримано письмових пояснень. Із наказу про звільнення від 02.08.2021р. №57-к не зазначено, які саме обов`язки, що покладені на ОСОБА_1 трудовим договором систематично не виконувалися, не зазначено яким чином та коли таке систематичне невиконання мало місце та було зафіксовано.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що мало місце порушення порядку надання згоди профспілковим комітетом на звільнення ОСОБА_1 .

Так, із оспорюваного наказу про звільнення від 02.08.2021р. вбачається, що ОСОБА_1 звільнена із займаної посади, відповідно до п.3 ст. 40, п. 1 ст. 83, ст. 116 КЗпП України.

Згідно ст. 43 КУпАП, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті ( п`ятнадцятиденний строк). У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

В даному випадку, головою профспілкового комітету ОСОБА_6 , позивачу ОСОБА_1 було надіслано письмове повідомлення про виклик на засідання профспілкового комітету ЛРДЛВМ на 29.07.2021р. по питанню її звільнення, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Позивач 29.07.2021р. листом повідомила голову профспілкового комітету ОСОБА_6 про те, що вона не ознайомлена з документами, які були долучені до подання на її звільнення №448/2485 від 27 липня 2021 року та просила надати їй час для підготовки письмових пояснень та відкласти засідання профкому не менше як на тиждень.

Між тим, засідання було повторно призначене на 02 серпня 2021 року. В цей же день в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова відбувався розгляд справи № 466/6103/21 про визнання незаконним наказу про оголошення ОСОБА_1 догани. Про даний факт позивач повідомила голову профспілкового комітету письмово, що вбачається із листа від 02.08.2021р. , вх. № 176. Між тим, всупереч вищевказаним вимогам Закону, засідання профспілкового комітету ЛРДЛВМ 02.08.2021р. було проведено без участі та без письмової згоди на це ОСОБА_1 , що позбавило позивачку можливості ознайомитись з документами та надати свої пояснення з приводу звільнення .

Крім того, із змісту протоколу № 13 від 02.08.2021 засідання профкому первинної профспілкової організації працівників Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вбачається, що жодного обговорення питання про дачу згоди на звільнення позивачки з роботи не було. Головуючим було відразу поставлено на голосування подання адміністрації і більшістю голосів таке було задоволено. При цьому, головою зборів була ОСОБА_6 , а секретарем ОСОБА_5 , на підставі доповідних записок якого і було адміністрацією прийнято рішення про оголошення догани позивачці, а в подальшому і її звільнення з роботи.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що він лише підписував , як секретар зборів, протокол засідання профспілкової організації, проте самого протоколу від 02.08.2021 не складав, тому не може пояснити відсутність записів про обговорення на засіданні подання адміністрації, хоча таке відбувалось.

Допитана в ході судового розгляду у якості свідка ОСОБА_6 зазначила, що на її думку, позивачка належно не забезпечувала покладених на неї обов`язків. Відтак, її звільнення з роботи свідок вважає правомірним. Недотримання ж форми складення протоколу засідання пояснити не може.

Крім того, в ході судового розгляду представник відповідача так і не міг спростувати дані численних актів про недопущення до реалізації продукції за спірний період, що були складені за участі ОСОБА_1 , на виконання своїх посадових обов`язків , та в яких зафіксовано виявлену продукцію неналежної якості та невідомого походження, що була знята з реалізації.

Згідно ст. 235 КзпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи

В даному випадку, позивач просила не розглядати питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за відсутності у неї належних доказів. З приводу вказаного питання, ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з окремим позовом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог статей 147, 149 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, що є підставою для скасування оскаржуваних нею наказів із поновленням на роботі.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача , ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Визначаючи розмір відшкодування завданої позивачці моральної шкоди, суд враховує обставини, які мають суттєве значення, зокрема глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, наслідки, що наступили, а також дотримання засад розумності і справедливості, тому приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у цій частині, стягнувши з відповідача в користь позивача 10 000 грн. моральної шкоди. Адже незаконне звільнення спричинило ОСОБА_1 моральні страждання та душевні переживання. Завдана моральна шкода позивачу виразилася у порушенні її права на гарантовану Конституцією України можливість заробляти на життя працею, яку вона вільно обирає. Внаслідок незаконного звільнення, позивач втратила єдине джерело свого доходу, змушена шукати роботу, що є стресовим та важким процесом, особливо в умовах введенням в Україні карантину, а також воєнного стану, що вимагає значних зусиль для належної організації свого життя.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Крім того, на виконання вимог ст. 235 КЗпП України, рішення в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 58-АГ від 31.05.2021р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №54-к від 02 серпня 2021 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №57-к від 03 серпня 2021 року про зміну дати звільнення з роботи ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку «Нижній Шувар» м. Львова Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Стягнути з Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 10 000 ( десять тисяч ) гривень компенсації моральної шкоди за незаконне звільнення. В решті вимог відмовити.

Стягнути з Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору 3 178 ( три тисячі сто сімдесят вісім ) грн.

Стягнути з Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь держави судовий збір у розмірі 7 443 ( сім тисяч чотириста сорок три ) грн.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: Львівська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, м. Львів , вул. Промислова, 7, Код ЄДРПОУ 00719406.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного його тексту, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 17.05.2022.

Суддя І. Є. Зима