Рішення

від 19.06.2022 по справі 466/6103/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/6103/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Зими І.Є.

при секретарі Колодій Я.П.

з участю позивачки ОСОБА_1

представників позивачки Школьної А.В. , Прохоренко О.І.

представника відповідача Кольбенко Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисників ОСОБА_1 - адвокатів Прохоренка Олега Івановича та Школьної Алли Вікторівни про ухвалення додаткового рішення, -

в с т а н о в и в:

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2022 року:

- визнано незаконним та скасовано наказ директора Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 58-АГ від 31.05.2021р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнано незаконним та скасовано наказ директора Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №54-к від 02 серпня 2021 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 ;

- визнано незаконним та скасовано наказ директора Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №57-к від 03 серпня 2021 року про зміну дати звільнення з роботи ОСОБА_1 ;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача лабораторії ветсанекспертизи на ринку «Нижній Шувар» м. Львова Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- стягнуто з Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 10 000 ( десять тисяч ) гривень компенсації моральної шкоди за незаконне звільнення. В решті вимог відмовити.

- стягнуто з Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору - 3 178 ( три тисячі сто сімдесят вісім ) грн.

- стягнуто з Львівської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь держави судовий збір у розмірі 7 443 ( сім тисяч чотириста сорок три ) грн.

18.05.2022 р. представники позивачки - адвокат Прохоренко О.І. та адвокат Школьна А.В. звернулись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просять провести розподіл судових витрат, а саме стягнути з Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 81 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники Школьна А.В. і Прохоренко О.І. заяву підтримали, зіславшись на викладені в ній обставини та факти.

Представник відповідача Кольбенко Г.С. в судовому засідання проти ухвалення додаткового рішення заперечив, вважає заявлені витрати на правничу допомогу завищеними і необгрунтованими.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За правилами п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування стороню позивача надано копію договору про надання правничої допомоги № 122/21 від 06 серпня 2021 року, що був укладений між ОСОБА_1 та АО «Юридична фірма «Марусяк і партнери»; копію протоколу узгодження гонорару від 06 серпня 2021 року; копію акту приймання-передачі послуг від 12 травня 2022 року, копію розрахунку витрат на правничу допомогу від 12 травня 2022 року на суму 39 000 грн; копію прибуткового касового ордеру №12/05/22_1 від 12 травня 2022 року про оплату вказаної суми; копію акту про надання адвокатських послуг від 10.05.2022 року на суму 42 000 грн. адвоката Прохоренко О.І., копію рахунку №1/05 від 10.05.2022 року та копію меморіального ордеру № @Р1_051101 від 16.05.2022 року про оплату ОСОБА_1 42 000 грн. адвокату Прохоренко О.І.

По розгляду даної справи, інтереси позивача предтавляли два адвокати : Прохоренко О.І. та Школьна А.В. Остання брала участь у справі № 466/9059/21 щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, що перебувала на розгляді іншого судді Шевченківського райсуду і 24.11.2021р. об`єднана зі справою № 466/6103/21 щодо вимог про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, у якій інтереси позивача первинно представляв адвокат Прохоренко О.І.

У позовній заяві від 29.09.2021 ( про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди ) , де представником виступала адвокат Школьна А.В. зазначено, що орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи становить 15 000 грн.

У протоколі узгодження гонорару від 06.08.2021р., сторони погодили, що розмір гонорару адвокатського об`єднання становить 15 000 грн. У випадку необхідності збільшення обсягів надання послуг, сторони узгоджують це додатково. Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі збільшення обсягу або зміни доручення клієнта, і якщо такі зміни вимагають від адвокатського об`єднання додаткового часу, сторони зобов`язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час, витрачений АО на виконання доручення, при цьому розмір гонорару визначається сторонами у окремому додатку до договору та може бути змінений тільки за погодженням сторін.

В даному випадку жодного додатку до договору про надання правничої допомоги про погодження сторонами розміру гонорару у іншому розмірі суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача в користь позивача 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу по договору від 06.08.2021р.

Що стосується стягнення витрат на угоді про надання правової допомоги від 08.04.2021р., укладеної з адвокатом Прохоренком О.І., суд зазначає наступне.

Згідно п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовназаява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Крім того, у справі № 922/676/21 окремо звертається увага, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Отже, подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, проте залишається на розсуд суду, а відтак у сторони залишається і ризик не отримати відповідне відшкодування судових витрат.

В даному випадку, позовна заява , що подана 08.07.2021р. не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому, така подана до суду 08.07.2021р., а угода укладена з адвокатом 08.04.2021р. Пунктом 1.1. угоди передбачено, що предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту (адвокатських послуг) у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта. Жодного посилання на те, що правова допомога буде надаватись саме по розгляду даної справи, немає.

Окрім того, згідно позиції Великої Палати у справі № 910/12876/19, в окремій думці від 07.07.2021 судді зауважили, зокрема, що: «виокремлення адвокатом «аналізу матеріалів судової справи» як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки до судового засідання» у касаційному суді, а тому визначення оплати на суму 660 доларів США є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги; зазначення адвокатом, як окремо наданої адвокатської послуги, здійснення аналізу постанови суду апеляційної інстанції, яка була предметом касаційного оскарження, не відповідає критерію співмірності витрат, зважаючи на сукупно витрачений адвокатом час на підготовку касаційної скарги.

В даному випадку, адвокат Прохоренко О.І. до своїх послуг включив опрацювання законодавчої бази, консультування клієнта з трудового законодавства, аналіз отриманих від клієнта документів, формування правової позиції. Виокремлення адвокатом таких робіт як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки до судового засідання» а тому визначення оплати у розмірі 31 000 грн. є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги у цивільній справі, що розглядалась в порядку спрощеного провадження.

Тому суд вважає завищеною, і такою що не відповідає складності справи суму адвокатського гонорару у 42 000 грн.

Між тим, суд враховує, що адвокат Прохоренко О.І. готував позовну заяву, брав участь у дев`яти засіданнях, а тому вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 11000 грн. витрат на професійну правничу допомогу по угоді від 08.04.2021р. На думку суду, витрати на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Отже, з врахуванням наведеного, загальна суму витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 становить 26 000 грн.

Керуючись ст.ст. 133,137,141, 247, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання незаконними наказів , поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Львівської регіональної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 26 000 ( двадцяти шести тисяч ) грн.

В решті вимог по заяві відмовити за безпідставністю.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Львівська регіональна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, м. Львів , вул. Промислова, 7, Код ЄДРПОУ 00719406.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 20 червня 2022 року.

Суддя І. Є. Зима