Постанова

від 20.04.2022 по справі 501/3413/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6218/22

Справа № 501/3413/20

Головуючий у першій інстанції Тюмін Ю. О.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 501/3413/20

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/6218/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідачі 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІТКУМ ЮГ», 2) ОСОБА_2 , 3) Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТІКУМ ЮГ», ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про припинення трудових відносин, зобов`язання внести запис про виключення відомостей про директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТІКУМ ЮГ», за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, ухвалене у складі судді Тюміна Ю.О. об 11 годині 22 хвилині 02 червня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним уточненим у подальшому позовом, в якому остаточно просить: 1) припинити з 19.11.2019 р. трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІТІКУМ ЮГ» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України; 2) зобов`язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області внести запис про виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТІКУМ ЮГ».

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що з липня 2019 року він був призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТІКУМ ЮГ» та здійснював повноваження цієї посадової особи. 17.11.2019 р. він написав заяву про звільнення його з посади директора за власним бажанням з 19.11.2019 року. Засновник товариства - ОСОБА_2 наклала резолюцію - «Звільнити з посади директора згідно дійсного законодавства». Однак, уповноважена особа ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» більше жодних дій щодо його звільнення не вчинила (а. с. 1 3, 21 23).

2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції

Відповідачі, будучи освідомленими про розгляд справи, правом подання відзиву на позов не скористалися. Відзив на позов не надійшов.

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області 02 червня 2021 року в задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено обставин, коли між ним та відповідачем ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» виникли трудові відносини. Не надано також і доказів, що такі відносини не припинені, а ще тривають. З досліджених судом доказів випливає, що трудові відносини існують між позивачем ОСОБА_1 та іншим підприємством ТОВ «Модерн-Рітейл».

Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що позивач є керівником підприємства є недостатніми, оскільки виникнення трудових відносин та їх припинення не пов`язується з наявністю таких відомостей в реєстрі.

Позивачем не надано доказів порушення його права відповідачем Реєстраційною службою, яку він просить суд зобов`язати внести запис про виключення відомостей про нього як директора товариства. Не надано доказів, що ним були вчинені вичерпні дії, необхідні для здійснення такої дії, однак Реєстраційна служба безпідставно не вносить відповідний запис, або ж Реєстраційна служба потребує певних дій або документів, які він позбавлений можливості надати (а. с. 85 86).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 червня 2021 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує,що:1)суд порушивпринцип диспозитивностіцивільного процесу.За відсутностізаперечень відповідачівпроти позову,суд вдавсядо повтореннянаданих позивачемдоказів тазаявлених вимог;2)безпідставним єпосилання судуна наявністьйого трудовихвідносин з ТОВ «Модерн-Рітейл». Він не позбавлений права з працевлаштування в іншому підприємстві за наявності трудових відносин з ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» ; 3) судом не враховано практику Верховного Суду по ідентичній справі ( а. с. 124 - 129).

2.6 Позиція інших учасників справи в апеляційному суді

Відповідачі правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.02.2022 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху (а. с. 132- 132 зворотна сторона).

22.02.2022 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення зазначених в ухвалі недоліків (а. с. 134 137).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.03.2022року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 червня 2021 року (а. с. 139 140).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.03.2022 року призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 141).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином. Заяв, клопотань не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність завчасно поданих клопотань, зокрема про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відкладення розгляду справи, у тому числі у зв`язку із введенням воєнного стану і неможливістю взяти участь у судовому засіданні за конкретних обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

З липня 2019 року ОСОБА_1 здійснює повноваження директора ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» (а. с. 75). Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 значиться керівником ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» (а. с. 61).

17.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до засновника ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» - ОСОБА_2 , в якій просить звільнити його з посади директора цього підприємства за власним бажанням 19 листопада 2019 року. На заяві наявний текст резолюції - «Звільнити з посади директора згідно дійсного законодавства», проставлена дата - 18.11.2019 р. та міститься підпис (а. с. 4).

Відповідно до даних Пенсійного фонду України відносно ОСОБА_1 серед роботодавців останнього відсутнє ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ». В період з травня 2020 року по березень 2021 року його роботодавцями є - ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», ТОВ «Копійка-Центр», ТОВ «Модерн-Трейд» та ТОВ «Модерн-Рітейл» (а. с. 66 72).

Позивач звертався до поліції про вчинення ОСОБА_2 засновником «ТРІТІКУМ ЮГ» злочинів, передбачених ст. ст. 173, 191, 200 КК України, невжиття заходів щодо його звільнення (а. с. 74, 75).

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/непогодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. ч.1, 2 , 4 ст. 10 ЦПК України).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відмову в задоволенні вищевказаних позовних вимог.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Згідно з частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно дочастини першої статті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, заякою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістомстатті 22 КЗпП Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Установлено, що ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства. Отже, вказані дії порушують права позивача на припинення трудових відносин.

Згідно зчастиною першоюстаттею 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен маєправо наповагу досвого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський судз правлюдини вказує,що приватнежиття «включаєправо особина формуваннята розвитокстосунків зіншими людьми,включаючи стосункипрофесійного абоділовогохарактеру».Стаття 8Конвенції «захищаєправо наособистий розвитокта правовстановлювати тарозвивати стосункиз іншимилюдьми таоточуючим світом».Поняття «приватнежиття» впринципі невиключає відносинипрофесійного абоділового характеру.Врешті-решт,саме урамках трудовоїдіяльності більшістьлюдей маютьзначну можливістьрозвивати стосункиз оточуючимсвітом.Отже,обмеження,накладені надоступ допрофесії,були визнанітакими,що впливаютьна «приватнежиття» (рішенняЄвропейського судуз правлюдини усправі «ОлександрВолков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 17.11.2019 року звернувся із заявою до засновника ТОВ «ТРІТІКУМЮГ» - ОСОБА_2 та просив звільнити його з посади директора цього підприємства за власним бажанням 19 листопада 2019 року. На заяві наявний текст резолюції - «Звільнити з посади директора згідно дійсного законодавства», проставлена дата 18.11.2019 р. та міститься підпис (а. с. 4).

З урахуваннямположень частинипершої статті 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободта усталеноїпрактики ЄвропейськогоСуду зправ людиниколегія суддівприходить довисновоку,що наявністьу реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник маєправо розірватитрудовий договір,укладений наневизначений строк,попередивши проце власникаабо уповноважений ниморган письмовоза дватижні.У разі,коли заявапрацівника про звільненняз роботиза власнимбажанням зумовленанеможливістю продовжувати роботу (переїздна новемісце проживання;переведення чоловікаабо дружинина роботу віншу місцевість;вступ донавчального закладу;неможливість проживання у даніймісцевості,підтверджена медичнимвисновком;вагітність;догляд за дитиною додосягнення неючотирнадцятирічного вікуабо дитиноюз інвалідністю; догляд захворим членомсім`ївідповідно домедичного висновкуабо особоюз інвалідністю Iгрупи;вихід напенсію;прийняття нароботу законкурсом,а також зінших поважнихпричин),власник абоуповноважений ниморган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту (визнання трудових відносин припиненими) направлений на дотримання його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою провизнання трудових відносин припиненими.

Виходячи з вищевказаного та враховуючи те, що ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» жодних дій щодо оформлення звільнення ОСОБА_1 не здійснило, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» у зв`язку із звільненням із займаної посади директора товариства на підставі частини першої статті 38 КЗпП України,оскільки невирішення питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області внести запис про виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТІКУМ ЮГ», колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Вичерпний перелік підстав для відмови у здійснення державної реєстрації міститься у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що законодавством регламентовано перелік підстав для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, зі змісту наведених правових норм убачається, що внесення відомостей до ЄДР здійснюється державним реєстратор на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в державному реєстрі.

Таким чином, виключення відомостей про позивача відомостей як директора (керівника) ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можливе лише після набрання законної сили цим рішенням, надання певних документів державному реєстратору та сплати адміністративного збору.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 3 ЦПК України суд вважає, що зазначені позовні вимоги заявлені позивачем передчасно, а тому задоволенню не підлягають, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а права позивача Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області на день ухвалення вказаного рішення порушені не були.

Колегія суддівтакож звертаєувагу,що у рішенні серед відповідачів судом першої інстанції зазначена ОСОБА_2 (а. с. 85). Разом з тим, позивач у позові (а. с. 1 3, 21 - 23) вказану фізичну особу відповідачем не визначив, жодних вимог до цієї особи не заявив. Ухвала суду першої інстанції про залучення ОСОБА_2 співвідповідачем в матеріалах справи відсутня.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є доведеними частково, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норм процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 за вищевказаного обґрунтування.

3.6 Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, необхідно стягнути з ТОВ «ТРІТІКУМ ЮГ» на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі - 1681,40 грн. (а. с. 17, 18) та за подання апеляційної скарги в сумі 2522,40 грн. (а. с. 135), разом у сумі 4204,00 грн..

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 червня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ТРІТІКУМ ЮГ», ОСОБА_2 ,Реєстраційної службиОдеського міськогоуправління юстиціїОдеської областіпро припиненнятрудових відносин,зобов`язаннявнести записпро виключеннявідомостей продиректора товаристваз обмеженоювідповідальністю «ТРІТІКУМЮГ» задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІТІКУМ ЮГ» з 19 листопада 2019 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області відмовити.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ТРІТІКУМЮГ» (КодЄДРПОУ 39206841)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )судовий збір у сумі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 18 травня 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе