Повістка

від 16.05.2022 по справі 240/2899/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року м. Житомир справа №240/2899/21

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/2899/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

За наслідками розгляду зазначеної справи, судом було прийнято рішення від 05 листопада 2021 року, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 03.02.2021 №UA100000/2021/300014/2, прийняте Київською митницею Держмитслужби.

Крім того, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

Після прийняття вищезазначеного рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" було подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до змісту якої позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 КАС України).

Враховуючи те, що рішення у справі №240/2899/21 було прийнято судом 05 листопада 2021 року, однак отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" лише 22 листопада 2021 року, суд приходить до висновку, що строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача не пропущений.

Судовий розгляд заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу було призначено на 03 грудня 2021 року о 14:30. Однак, сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду заяви, до суду не з`явились, про причини неявки та їх поважність суду не повідомляли.

Зважаючи на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами справи.

09 грудня 2021 року на електронну пошту суду надійшли заперечення Київської митниці Держмитслужби на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в яких відповідач зазначив, що вартість послуг за надану Товариству з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень, як і кількість витраченого часу не є співмірними з предметом позову, ціна якого складає 20062,12 гривень.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вказана норма КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме: неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Крім того, нормами ч. 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, тобто у разі якщо за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, вирішуються питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 2270,00 гривень за подання вказаної позовної заяви було стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби, про що зазначено в рішенні суду від 05 листопада 2021 року у справі №240/2899/21.

Надаючи оцінку заявленим позивачем судовим витратам на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" надало до суду:

- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 04.05.2020 №04/05, укладеного між товариством та адвокатом Вірьовкіним О.І.;

- акт прийомки передачі наданих послуг до вищезазначеного договору від 22.11.2021 №03;

Крім того, в матеріалах справи міститься ордер на надання адвокатом Вірьовкіним О.І. правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" серія АМ №1010449.

Згідно з акт прийомки передачі наданих послуг від 22.11.2021 №03 адвокатом Вірьовкіним О.І. надано позивачу наступні послуги: підготовка та подання до суду позовної заяви вартістю 3000,00 грн., підготовка та подання відповіді на відзив вартістю 1000,00 грн., представництво інтересів у суді вартістю 3000,00 грн. (із розрахунку 1500,00 грн. за кожне судове засідання, яке відбулося 20.05.2021 та 16.06.2021), всього 7000,00 грн.

Доказів, які підтверджують оплату позивачем вказаних витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 гривень матеріали справи не містять, оскільки актом прийомки передачі наданих послуг від 22.11.2021 №03 визначено, що оплата повинна бути здійснена протягом 30 днів з моменту підписання цього акту, а на момент подачі до суду заяви про ухвалення додаткового судового рішення цей строк ще не сплинув.

Суд акцентує увагу на тому, що при вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Відтак, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, у даній категорії справ є усталена судова практика Верховного Суду, розгляд справи проводився у порядку письмового провадження без виклику представників сторін у судове засідання.

Беручи до уваги зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними з ціною позову та завищеними.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 19.05.2021 адвокат Вірьовкін О.І. надіслав до суду заяву, в якій просив провести підготовче судове засідання 20.05.2021 без його участі. Враховуючи вищезазначене клопотання представника позивача суд провів підготовче судове засідання у справі в порядку письмового провадження. Відтак, включення до витрат на професійну правничу допомогу вартості послуги з представництва інтересів у суді під час судового засідання 20.05.2021 в розмірі 1500,00 грн. є безпідставним.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд, за критеріями обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, враховуючи заперечення відповідача щодо суми таких витрат, суд приходить до висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат (7000,00 гривень) є надмірним.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 гривень, решту витрат повинен нести позивач.

Частиною п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Зважаючи на необхідність розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 243, 248, 252, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №240/2899/21 - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" (вул. Ватутіна, 75, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 37151623) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 43337359) на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень) на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І.Е.Черняхович