Рішення

від 17.05.2022 по справі 580/1496/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року справа № 580/1496/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до приватного підприємства Наяда плюс про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач) звернулося до приватного підприємства Наяда плюс (далі - відповідач), в якій просить застосувати заходи реагування до відповідача у вигляді повної заборони експлуатації будівель та споруд товариства, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладення печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті № 524 від 25.11.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатом проведеної позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приватного підприємства Наяда плюс були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, у зв`язку з цим, керуючись нормами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Актом позапланової перевірки приватного підприємства Наяда плюс (за місцем проведення господарської діяльності: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 138/5) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.11.2021 №524 (далі - Акт), встановлено порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (зі змінами, внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677 (далі - Правила експлуатації вогнегасників), ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (далі - ДБН В.2.5-56:2014), які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

1.суб`єктом господарювання допускається використання приміщень без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (пункт 2 статті 57 КЦЗУ);

2.усі приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до Таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V ППБУ);

3.допущено з`єднання жил проводів і кабелів за допомогою скрутки (пункт 1.6 розділу IV ППБУ);

4.Частина відгалужувальних та з`єднувальних коробок не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (пункт 1.7 розділу IV ППБУ);

5.допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ (пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

6.у виробничих приміщеннях допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

7.не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);

8.на території об`єкта не забезпечено освітлення входів до будівлі (пункт 1.10 розділу III ППБУ);

9.у приміщенні електрощитової не зашпаровано негорючими матеріалами проходки електричних кабелів через стіни (пункт 2.4 розділу III ППБУ);

10.у приміщенні електрощитової допускається складування матеріальних цінностей (пункт 2.12 розділу III ППБУ);

11.допускається експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8 розділу IV ППБУ);

12.допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитом (пункт 1.8 розділу IV ППБУ);

13.у проходах до робочих місць допускається захаращування матеріальними цінностями (пункт 2.37 розділу III ППБУ);

14. допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (дверей) у протипожежних перешкодах, що відокремлюють приміщення електрощитової від інших приміщень відповідно до п. 6.4, табл. З ДБН В.1.1- 7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (пункт 2.3 розділу III, пункт 1.24 розділу IV ППБУ);

15.усі приміщення не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників (пункт 3.6 розділу V ППБУ);

16.пожежний щит недоукомплектовано згідно з нормами належності (пункт 3.11 розділу V ППБУ);

17.для кожного приміщення не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ);

18.допускається використання кондиціонера без автономного пристрою електричного захисту (пункт 2.26 розділу IV ППБУ);

19.у побутових приміщеннях електророзетки, вимикачі та перемикачі встановлені на горючі основи (конструкції) (пункт 1.17 розділу IV ППБУ);

20.не проведено випробування на тиск та витрату води зовнішній протипожежний водопровід (гідрант) (підпункт 4 пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

21.біля місця розташування пожежного гідранта не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесеним на нього літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (підпункт 9 пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

22.на території об`єкта допускається розміщення обладнання, яке блокує під`їзд до будівлі (пункт 1.3 розділу III ППБУ);

23.не обладнано пристроями блискавкозахисту будівлі (пункт 1.21 розділу IV ППБУ);

24.не передбачено укриття працюючого персоналу у захисній споруді від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та дії засобів ураження в особливий період (пункт 2 статті 32 КЦЗУ);

25.не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку працівників у разі виникнення аварії (пункт 3 частини 1 статті 20 КЦЗУ);

26.не пройдено навчання відповідальною особою з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ППБУ);

27.працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ);

28.суб`єктом господарювання не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункті 1 частини 1 статті 20 КЦЗУ).

Вищевказані обставини стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до суду з даним позовом щодо застосування до приватного підприємства Наяда плюс заходів реагування у сфері державного нагляду.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V).

Згідно зі статтею 1 цього Закону державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За правилами частини 1 статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статі 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Оцінюючи підстави для застосування до відповідача заходів реагування, суд врахував таке.

Пунктом 33 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За приписами п. 21 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Частинами 2, 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктами 1, 4, 6 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Суд врахував, що жодного доказу безпосереднього усунення зафіксованих актом від 25.11.2021 № 524 порушень, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КЦЗ України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення.

Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (далі Правила).

Відповідно до п. 4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п. 2 розділу ІІ Правил є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

Згідно з п. п. 3, 4 Розділу 2 Правил на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає:

порядок утримання шляхів евакуації;

визначення спеціальних місць для куріння;

порядок застосування відкритого вогню;

порядок використання побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил.

Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

Для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

Відповідно до п. 2.5. Розділу 3 Правил у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

На підставі п. п. 1.20., 1.21. Розділу 4 Правил замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.

Згідно з п. 1.2., підп. 2 п. 2.1. Розділу 5 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту.

Зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Як свідчить акт позапланової перевірки від 25.11.2021 № 524, вказаних вимог відповідач не дотримався.

Зазначені обставини свідчать про загрозу життю та здоров`ю людей під час виконання робіт на об`єктах відповідача.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № П/320/1128/20 відповідно до яких відсутність системи протипожежного захисту не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.

Оскільки належних і допустимих доказів усунення викладених в акті від 25.11.2021 №524 порушень суду не надано, а, отже, не підтверджено усунення загрози пожежної небезпеки, життю та здоров`ю людей.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість оцінки позивачем виявлених та вказаних в акті від 25.11.2021 № 524 порушень законодавства з пожежної безпеки, як таких, що спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей, що існує на час вирішення спору.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та доведені стверджувані позивачем факти, наявні підстави для застосування заходів реагування.

Суд акцентує увагу сторін, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених відповідачем порушень, що зумовили звернення до суду з вищевказаним позовом.

Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на реальне забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Він не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей, у тому числі працівникам відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, Головне управління є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування до приватного підприємства Наяда плюс (за місцем проведення господарської діяльності: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 138/5, код ЄДРПОУ 24350822) у вигляді повної заборони експлуатації будівель та споруд товариства, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладення печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті № 524 від 25.11.2021.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій ГАРАНЬ