Постанова

від 17.05.2022 по справі 640/4468/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4468/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Погрібніченко І.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехконтроль» та Міністерства інфраструктури України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Авто» до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося ТОВ «Центр Авто» із заявою про забезпечення позову, у якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом забезпечення позову і зупинення дії наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021 року.

Обґрунтовуючи вищевказану заяву, ТОВ «Центр Авто» зазначило, що наявні очевидні ознаки протиправності наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (вул. Ватутіна, 174, м. Вінниця, 21000, ЄДРПОУ 38886995) за номером UA.CTR.017 призначено органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів відповідно до сфери призначення колісні транспортні засоби категорій МІ, М2, М3, N1, N2, N3, 01, 02, 03, 04, LI, L2, L3,L4, L5, L6, L7 такі, що були у користуванні.

Також, позивачем вказано, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021 може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав чи інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року заяву ТОВ «Центр Авто» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехконтроль» та Міністерством інфраструктури України подано апеляційні скарги, в яких скаржники просять суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу про забезпечення позову та відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Центр Авто» про забезпечення позову.

Апелянти мотивують свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву ТОВ «Центр Авто» про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для розгляду заяви ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», яка була подана 23.10.2021 року, тобто до спливу 90 денного строку, чим грубо порушено приписи п. 12 Порядку № 419, та, відповідно, за висновками суду першої інстанції, у Міністерства інфраструктури України були відсутні підстави для розгляду вказаної заяви та, відповідно, прийняття оскаржуваного наказу за її наслідками.

Також, суд першої інстанції зазначив, що рішення Комісії, оформлене протоколом засідання № 54 від 03.12.2021 року та виданий на підставі нього оскаржуваний наказ Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021, прийняті передчасно, тобто з порушенням процедури прийняття, що свідчить про наявність ознак очевидної протиправності.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що існують всі ознаки дискримінації ТОВ «ЦЕНТР АВТО», адже, призначення ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», в порушення відповідної процедури, встановленої нормами чинного законодавства, безпосередньо вказує на упередженість Міністерства інфраструктури України при розгляді питання призначення ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» органом сертифікації з індивідуального затвердження нових та таких, що були в користуванні транспортних засобів або партій обладнання.

Тобто, за висновком суду першої інстанції, незастосування заходів забезпечення позову у межах спірних правовідносин створює очевидну небезпеку та ускладнення ефективного захисту (поновлення) оспорюваних прав та інтересів ТОВ «Центр Авто», за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частин першої - другої ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи заявника на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 року в справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Також, суд має вказати мотиви, які слугували причиною постановленню ухвали про забезпечення позову, зокрема, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, предметом розгляду даної справи є законність та обґрунтованість наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021 року «Про призначення ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів».

Відтак, фактично метою звернення скаржника до суду із відповідною заявою є зупинення дії вищевказаного Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021 року.

У свою чергу, правомірність та законність наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021 року «Про призначення ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» має переглядатися судом за результатами окремого судового розгляду.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи викладені заявником щодо порушення прав та інтересів останнього, оскільки вирішення даного питання призведе до фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість заяви ТОВ «Центр Авто» про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для її задоволення.

Щодо інших доводів апелянтів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, та відповідність їх вимогам частини 2 статті 150 КАС України, а тому оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Центр Авто» про забезпечення позову, у зв`язку з чим, апеляційні скарги підлягають задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242, 243, 294, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехконтроль» та Міністерства інфраструктури України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року про забезпечення позову - скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Авто» про забезпечення позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Л.О. Костюк

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено 18.05.2022 року