Постанова

від 03.11.2022 по справі 640/4468/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа №640/4468/22

адміністративне провадження № К/990/17251/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Кашпур О.В., Данилевич Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Авто" до Міністерства інфраструктури України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр авто" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Кобаля М.І., суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.) у справі №640/4468/22,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР АВТО" (далі - позивач) з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 662 від 06.12.2021.

2. Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив забезпечити позов, шляхом зупинення дії наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021.

3. В обґрунтування поданої заяви, позивач посилався на те, що наказ Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021, яким товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» за номером UA.CTR.017 призначено органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів відповідно до сфери призначення колісні транспортні засоби категорій МІ, М2, М3, N1, N2, N3, 01, 02, 03, 04, LI, L2, L3,L4, L5, L6, L7 такі, що були у користуванні, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення його дії може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав чи інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

4. Позивач звертав увагу, що відповідачем при прийнятті вказаного наказу було порушено Порядок призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затверджений постановою КМУ від 01.07.2016 №419 (далі -Порядок №419), який визначає процедуру призначення, відмови у призначенні, анулювання призначення, розширення та обмеження сфери призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, нових та таких, що були у користуванні (далі - колісні транспортні засоби), партій частин та обладнання.

5. Зокрема, позивач зазначав, що відповідно до протоколу засідання Комісії Міністерства інфраструктури України з питань забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року № 54 від 03.12.2021 «Порядок денний», на розгляд Комісії подана заява ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», яка надіслана листом від 23.10.2021 № 1021-01, про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до вимог Порядку № 419.

6. У той же час, як вказував позивач, згідно протоколу засідання Комісії № 53 від 26.07.2021 Міністерству рекомендовано відмовити у призначенні ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до вимог п/п.1 п. 10 Порядку № 419.

7. Позивач звертав увагу, що відповідно до пункту 12 Порядку № 419 заявник, щодо якого Мінінфраструктури вперше прийнято рішення про відмову в призначенні, може повторно подати заяву про призначення після здійснення коригувальних заходів, але не раніше ніж через 90 днів після прийняття попереднього рішення про відмову. Заявник, щодо якого Мінінфраструктури повторно прийнято рішення про відмову в призначенні, може подати заяву про призначення після здійснення коригувальних заходів, але не раніше ніж через один рік після прийняття попереднього рішення про відмову.

8. Позивач вказував на те, що ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» з відповідною повторною заявою до Комісії звернулось до спливу 90 денного строку, а саме, 23.10.2021 що, в свою чергу дає підстави вважати про передчасність рішення Комісії, оформленого протоколом № 54 та наявність ознак його протиправності.

9. Також позивач зазначав, що ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», в порушення вимог Порядку № 419, було подано не повний пакет документів, необхідних для призначення органом із сертифікації та у вказаного товариства на час розгляду його заяви були відсутні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких він заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою акредитації органу з оцінки відповідності.

10. На думку заявника, у разі невжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» буде мати можливість видавати сертифікати, які не відповідатимуть вимогам законодавства, а їх дію не можливо буде зупинити чи анулювати, навіть після визнання оспорюваного наказу протиправним.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

11. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року заяву ТОВ «Центр Авто» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію наказу Міністерства інфраструктури України «Про призначення товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів» № 662 від 06.12.2021 до набрання рішенням законної сили.

12. Задовольняючи заяву ТОВ «Центр Авто» про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для розгляду заяви ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», яка була подана 23.10.2021, тобто до спливу 90 денного строку, чим грубо порушено приписи п. 12 Порядку № 419, та, відповідно, за висновками суду першої інстанції, у Міністерства інфраструктури України були відсутні підстави для розгляду вказаної заяви та, відповідно, прийняття оскаржуваного наказу за її наслідками.

13. Суд першої інстанції зазначив, що рішення Комісії, оформлене протоколом засідання № 54 від 03.12.2021 та виданий на підставі нього оскаржуваний наказ Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021, прийняті передчасно, тобто з порушенням процедури прийняття, що свідчить про наявність ознак очевидної протиправності.

14. Крім того, суд першої інстанції зазначав, що існують всі ознаки дискримінації ТОВ «ЦЕНТР АВТО», адже, призначення ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», в порушення відповідної процедури, встановленої нормами чинного законодавства, безпосередньо вказує на упередженість Міністерства інфраструктури України при розгляді питання призначення ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» органом сертифікації з індивідуального затвердження нових та таких, що були в користуванні транспортних засобів або партій обладнання.

15. За висновком суду першої інстанції, незастосування заходів забезпечення позову у межах спірних правовідносин створює очевидну небезпеку та ускладнення ефективного захисту (поновлення) оспорюваних прав та інтересів ТОВ «Центр Авто», за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

16. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року про забезпечення позову скасовано та у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Авто» про забезпечення позову відмовлено.

17. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.

18. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що фактично метою звернення скаржника до суду із відповідною заявою є зупинення дії наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021, правомірність та законність якого, на переконання суду апеляційної інстанції, має переглядатися судом за результатами окремого судового розгляду.

19. Суд апеляційної інстанції також зазначав, що не заслуговують на увагу доводи щодо порушення прав та інтересів останнього, оскільки вирішення даного питання призведе до фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

20. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість заяви ТОВ «Центр Авто» про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для її задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

21. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Авто" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №640/4468/22.

22. В обґрунтування касаційної скарги, касатор вказує на правильність висновків суду першої інстанції про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу відповідача. Скаржник зазначає, що, звертаючись до суду про застосування заходів забезпечення позову, позивачем зазначалось саме про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу поза обґрунтованим сумнівом - допуск до ринку сертифікації суб`єкта, який отримав відповідний статус за наявності очевидних ознак протиправності акту, на підставі якого цей суб`єкт отримав відповідний статус.

23. На переконання касатора, заходи забезпечення позову є співмірними із можливими негативними наслідками суспільним інтересам та інтересам позивача.

24. Скаржник вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що наявність очевидних ознак протиправності може бути виявлена лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оскільки заявником та судом першої інстанції зазначалось, що у разі не зупинення виконання оскаржуваного наказу, ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» буде мати можливість видавати сертифікати, які не відповідатимуть вимогам законодавства, а їх дію не можливо буде зупинити чи анулювати навіть після визнання оспорюваного наказу протиправним.

25. До Верховного Суду від Міністерства інфраструктури України надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022, а у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Авто" - відмовити повністю.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

26. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Авто" до Верховного Суду надійшла 07 липня 2022 року.

27. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Кашпур О.В., Данилевич Н.А.

28. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр авто" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №640/4468/22.

29. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

32. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

33. Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві врегульовано положеннями Глави 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

34. Так, статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

36. Приписами частини другої статті 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

37. Верховний Суд зазначає, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

38. Слід зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

39. Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі № 826/7496/18.

40. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі №600/1136/20-а зазначав, що щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

41. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

42. Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

43. Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.

44. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №826/14303/18, від 12 лютого 2020 року в справі №640/17408/19, від 27 лютого 2020 року в справі №640/16242/19 та ін.

45. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

46. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

47. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

48. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

49. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

50. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі №640/1305/20, від 24 листопада 2020 року у справі №640/9636/20.

51. Матеріалами справи підтверджується, що предметом розгляду даної справи є законність та обґрунтованість наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021 року «Про призначення ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів».

52. Суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу, що фактично метою звернення скаржника до суду із відповідною заявою про забезпечення позову є зупинення дії вищевказаного наказу Міністерства інфраструктури України № 662 від 06.12.2021.

53. Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Авто", Верховний Суд зазначає, що доводи позивача, які, на його переконання, вказують на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу, в контексті спірних правовідносин, можуть бути підтвердженні виключно під час судового розгляду, на підставі з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, які такі доводи і обставини можуть підтвердити.

54. Проаналізувавши висновки суду першої інстанції про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу та порушення прав та інтересів особи-позивача, висновується той факт, що такі висновки можуть свідчити про правову позицію суду першої інстанції наперед до розгляду справи по суті.

55. На підставі наведеного, із врахуванням зазначених вище правових позицій Верховного Суду, суд касаційної інстанції у цій справі вважає, що вжиття заходів забезпечення позову в обраний заявником спосіб не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві, викладені у заяві аргументи не є переконливими в розумінні приписів статті 150 КАС України, а тому така заява задоволенню не підлягала.

56. А тому, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року та про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Центр Авто» про забезпечення позову.

57. Відповідно до частин 1-5 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

58. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59. Враховуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновків, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення. А відтак касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване позивачем судове рішення - без змін.

60. Доводи касаційної скарги висновків цієї постанови та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не спростовують.

61. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр авто" залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №640/4468/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

О.В. Кашпур

Н.А. Данилевич

Судді Верховного Суду