Постанова

від 17.05.2022 по справі 0940/1879/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 0940/1879/18

адміністративне провадження № К/9901/26042/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 0940/1879/18

за позовом ОСОБА_1 до Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Тимощука О.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Гуляка В.В., суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Чукалівської сільської ради від 06.07.2018 року №15-7-1-2018 Розгляд заяв громадян і організацій;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 18.05.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на черговому засіданні сесії сільської ради та прийняти відповідне рішення в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач, всупереч вимог Конституції України та положень Земельного кодексу України, зокрема статті 118, за наслідком розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення не прийняв та мотивованої відповіді щодо відмови у задоволенні поданої заяви не надав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чукалівської сільської ради від 06.07.2018 року №15-7-1-2018 Розгляд заяв громадян і організацій.

Зобов`язано Чукалівську сільську раду розглянути заяву позивача від 18.05.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0502 га. та прийняти за наслідком розгляду заяви рішення, у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області на користь позивача судові витрати в розмірі 704,80 грн..

4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідач, зволікаючи із прийняттям установленого законом рішення за результатами розгляду заяви поивачки, діяв всупереч вимогам статті 118 Земельного кодексу України, чим порушив права та охоронювані законом інтереси останньої. При цьому, суд, вирішуючи справу по суті, виходили з того, що даний спір є публічно-правовим та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та закрити провадження у справі.

6. Касаційна скарга аргументована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.10.2001 року в справі №2-154/2001 проведено розподіл земельної ділянки між касатором та позивачкою відповідно до часток у будинковолодінні, і на даний час між ними існує спір з приводу того, яка частина земельної ділянки належить кожному із них. Тобто, існує спір про право.

Вказане, на думку касатора, свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, та повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

7. Верховний Суд ухвалою від 18 вересня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

8. Позивач надала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Позивач 18.05.2018 звернулася до голови села Чукалівка із проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0502 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями з подальшою передачею земельної ділянки у власність за рахунок земель житлової та громадської забудови, у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

10. Вищезазначена земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд фактично перебуває в користуванні позивача. Вказане підтверджується копією Акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 01.12.2017.

11. Межі земельної ділянки, належної позивачу, погоджено Актом Земельно-узгоджувальної комісії Чукалівської сільської ради від 28.11.2017, затвердженим рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Чукалівської сільської ради від 28.12.2017 №13-7/-2017.

12. На І засіданні п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, яке відбулося 06.07.2018, розглядалося питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За наслідком проведення сесії рішення стосовно поданої позивачем заяви не прийнято, будь-якого обґрунтування з даного приводу не наведено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

16. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

17. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

18. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій оспорюються з мотивів порушення правил предметної юрисдикції. Зокрема, касатор наголошує, що вказана справа має вирішуватися за правилами цивільного судочинства, оскільки має місце спір про право.

За правилами частин 1, 2 статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Чукалівської сільської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року в цій адміністративній справі №0940/1879/18, а це рішення суду залишено без змін.

Зважаючи на вищезазначене, керуючись вимогами статті 341 КАС України, колегія суддів зазанчає, що касаційний перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій у даному провадженні буде відбуватися виключно в частині дотримання правил юрисдикції адмінітсративного суду.

19. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відстуність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 6 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, визначеному цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Зі змісту даного адміністративного позову вбачається, що підставою для звернення позивачки до суду стала по суті бездіяльність відповідача щодо неприйняття жодного із передбачених статею 118 Земельного кодексу України рішення за результатами розгляду її заяви.

При цьому, позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення Чукалівської сільської ради №15-7-1-2018 від 06.07.2018 року Розгляд заяв громадян і організацій такого змісту: по заяві ОСОБА_1 рішення не прийнято.

Вказане свідчить про наявність публічно-правового спору між ОСОБА_1 та Чукалівською сільською радою, як суб`єктом владних повноважень, щодо неналежного розгляду заяви позивача від 18.05.2018 року, оскільки за результатами розгляду цієї заяви відповідачем прийнято.

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання щодо передачі земельної ділянки у власність, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня, 30 травня та 28 листопада 2018 року у справах № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18), № 127/16433/17 (провадження № 11-461апп18) та № 820/4219/17 (провадження № 11-1029апп18) відповідно.

При цьому згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 (провадження 11-986апп18)).

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що спір у справі, яка розглядається, підлягає вирішенню саме за правилами адміністративного судочинства, оскільки він стосується протиправної бездіяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо неналежного виконання наданиї йому повноважень.

Доводи касатора про наявність між ним та позивачкою спору про право на земельну ділянку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає набуття особою права власності на таку ділянку. При цьому, як було зазначено вище, звернення до суду з цим позовом було обумовлено саме неприйняттям Чукалівською сільською радою як суб`єктом владних повноважень у встановлений срок рішення про надання чи відмову у наданні запитуваного дозволу.

Таким чином, доовди касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для їх скасування відсутні.

20. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

21. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

22. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

23. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року по справі № 0940/1879/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій