Ухвала

від 12.05.2022 по справі 296/1360/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 травня 2022 року

м. Київ

справа № 296/1360/21

провадження № 61-4146ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Царіцина Ірина Сергіївна, про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на майно,

за апеляційною скаргою особи незалученої до участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІАДНА РІАЛТІ»,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01 травня 2020 року, укладений між ним та ОСОБА_2 щодо продажу гаража літ. «Б», площею 17,6 кв. м, гаража літ. «В», площею 17,5 кв. м та об`єкта незавершеного будівництва нежитлової нерухомості, площею 47,7 кв. м, відсоток готовності 9 %, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати право власності на гараж літ. «Б», площею 17,6 кв. м, гараж літ. «В», площею 17,5 кв. м та об`єкт незавершеного будівництва нежитлової нерухомості, площею 47,7 кв. м, відсоток готовності 9%, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2021 року, позов задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01 травня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо продажу гаража літ. «Б», площею 17,6 кв. м, гаража літ. «В», площею 17,5 кв. м та об`єкта незавершеного будівництва нежитлової нерухомості, площею 47,7 кв. м, відсоток готовності якої становить 9%, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначене майно. Здійснено розподіл судових витрат.

Установивши, що на виконання попереднього договору купівлі-продажу від 27 квітня 2020 року відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн, 01 травня 2020 року між сторонами укладено основний договір купівлі-продажу, спірне майно передано позивачу на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, проте, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, суд першої інстанції зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІАДНА РІАЛТІ» (далі - ТОВ «АРІАДНА РІАЛТІ») задоволено.

Скасовано рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2021 року, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, здійснено розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суду зазначив, що суд першої інстанції, вирішуючи спір не звернув увагу, що земельна ділянка на якій частково розташований об`єкт незавершеного будівництва, право власності на яке, оскаржуваним рішенням визнано за ОСОБА_1 , перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ «АРІАДНА РІАЛТІ», яке не було залучено до участі у справі як відповідач, а отже позов подано до неналежного суб`єктного складу, що є підставою для скасування рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2021 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 02 травня 2022 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

За правилом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 грн.

Відповідно до змісту судових рішень предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру про визнання дійсним договору купівлі-продажу із ціною правочину 40 000,00 грн та вимоги майнового характеру про визнання права власності на майно, яке є предметом зазначеного договору.

Отже, ціна позову (ціна правочину) у цій справі складає 40 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн х 250 = 620 250, 00 грн).

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 10 березня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої відбувся в порядку спрощеного позовного провадження.

Урахувавши, що ціна позову у цій справі за вимогами майнового характеру становить 40 000,00 грн та в частині немайнових вимог є справою незначної складності, і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі

№ 127/18513/18 виклала правовий висновок про те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Царіцина Ірина Сергіївна, про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на майно, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко