Постанова

від 11.05.2022 по справі 824/245/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 травня 2022 року

м. Київ

справа № 824/245/21

провадження № 61-1100ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Пасько І. В.,

учасники справи:

заявник - Olympic Entertainment Group AS (Олімпік Ентертейнмент Груп ЕйЕс),

боржник - держава Україна в особі Міністерства юстиції України,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою «Olympic Entertainment Group AS» про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року та Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року у справі Постійної Палати Третейського Суду № 2019-18 за позовом «Olympic Entertainment Group AS» до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі судді Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2021 року «Olympic Entertainment Group AS» звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року та Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року у справі Постійної палати третейського суду № 2019-18 за позовом «Olympic Entertainment Group AS» до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення коштів, в якій просило:

- визнати та надати дозвіл на виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року, а також Тлумачення і виправлення зазначеного Арбітражного Рішення від 27 травня 2021 року в Україні за позовом «Olympic Entertainment Group AS» до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення коштів;

- видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» суми компенсації збитків у розмірі 7 500 000,00 євро, визначеної відповідно до пункту 205 (с) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року;

- видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» відсотків у розмірі 4 996 812, 64 євро, нарахованих за період з 25 червня 2009 року до 15 квітня 2021 року (включно) за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% із щорічною капіталізацією на суму компенсації збитків, визначену в пункті 205 (с) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року (7 500 000, 00 євро);

- видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України) на користь «Olympic Entertainment Group AS» відсотків у розмірі 231 540,94 євро, нарахованих відповідно до пункту 205 (d) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року за період з 16 квітня до 25 жовтня 2021 року за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% із щорічною капіталізацією на суму компенсації збитків та відсотків річних на неї, присуджених в пункті 205 (с) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року (12 496 812,64 євро);

- видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» арбітражних витрат, включаючи гонорари і витрати Арбітражного суду та Постійної палати третейського суду, у розмірі 2 497 363,12 євро відповідно до пунктів 205 (е) та (f) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року;

- видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» простих відсотків у розмірі 46 510,89 євро, нарахованих за лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% річних на суму заборгованості зі сплати арбітражних витрат (2 497 363,12 євро) за період з 15 квітня до 25 жовтня 2021 року відповідно до пункту 205 (е) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року.

Заяву обґрунтовано тим, що 05 листопада 2018 року «Olympic Entertainment Group AS» звернулося до Постійної палати третейського суду із заявою щодо арбітражного розгляду спору проти України відповідно до положень Арбітражного регламенту Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (далі - ЮНСІТРАЛ) та статті 8 Угоди між Урядом Естонської республіки та Урядом України про сприяння та взаємний захист інвестицій від 15 лютого 1995 року (далі - Інвестиційна угода).

Арбітражним рішенням від 15 квітня 2021 року міжнародного арбітражного трибуналу «ad hoc», який створено згідно зі статтею 8 Інвестиційної угоди та Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ (далі - Арбітражний суд) у справі Постійної палати третейського суду № 2019-18 відмовлено у задоволенні заяви держави Україна в особі Міністерства юстиції України щодо відсутності юрисдикції та визнано, що Арбітражний суд має юрисдикцію. Визнано, що Закон України «Про заборону грального бізнесу» становив непряму експропріацію інвестицій «Olympic Entertainment Group AS» в порушення статті 5 Угоди. Стягнуто з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» збитки в розмірі 7 500 000,00 євро, а також відсотки з наведеної суми, нараховані до винесення Арбітражного рішення, за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4%, із щорічною капіталізацією, що нараховуються з 25 червня 2009 року до (включно) дати винесення цього Арбітражного рішення. Стягнуто з держави Україна відсотки, що нараховуються після винесення Арбітражного рішення, за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4%, із щорічною капіталізацією, що нараховуються на суму заборгованості з будь-якої несплаченої суми, присудженої в попередньому пункті, з дати винесення Арбітражного рішення до моменту їх повної сплати. Стягнуто з держави Україна в особі Міністерства юстиції України витрати «Olympic Entertainment Group AS» в розмірі 2 750 000,00 євро та прості відсотки з цієї суми за лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% річних, що нараховуються на суму заборгованості з дати винесення цього Арбітражного рішення до моменту їх повної сплати. Визначено, що сума авансового залишку сторін цього арбітражного розгляду на рахунках Постійної палати третейського суду в розмірі 316 292,83 дол. США має бути сплачена на користь адвокатів позивача як часткова виплата за наказом Арбітражного суду щодо розподілу витрат, що зазначено у цьому Арбітражному рішенні. У задоволенні всіх інших вимог та клопотань сторін відмовлено.

27 травня 2021 року Арбітражний суд за заявою «Olympic Entertainment Group AS» та за власної ініціативи здійснив Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення, яким було виправлено та внесено зміни до пунктів 199, 200, 200, 203, і 205 (f) Арбітражного рішення.

Зокрема, у Тлумаченні і виправленні Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року Арбітражний суд: збільшив суму арбітражних витрат, включаючи всі позиції, перелічені в пунктах (а), (б) та (в) статті 38 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, до 557 154, 40 дол. США, і, відповідно, уточнив суми таких витрат, зазначені в пунктах 200 та 200 (с) Арбітражного рішення; зменшив суму авансового залишку на рахунку Постійної палати третейського суду, що підлягала поверненню представникам стягувача, до 302 292,83 дол. США, і, відповідно, в пунктах 203 і 205 (1) Арбітражного рішення, замінив посилання 316 292,83 дол. США на суму 302 292,83 дол. США; уточнив, що під адвокатами позивача мається на увазі Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «ЕКВО» (далі - АО «ЮФ «ЕКВО»), ідентифікаційний номер 40832624, зареєстроване за адресою: пров. Бехтеревський, 4-А, н/п №19, м. Київ, 04053, Україна.

З урахуванням наведеного стягувач уточнив вимоги та просив Київський апеляційний суд видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна на користь «Olympic Entertainment Group AS» лише різницю між присудженою сумою в пункті 205 (е) Арбітражного рішення та сумою, що була отримана представниками стягувача від Постійної палати третейського суду в якості авансового залишку. Тож загальна сума заборгованості, присудженої в пункті 205 (е) Арбітражного рішення в розмірі 2 750 000, 00 євро, була зменшена стягувачем до 2 497 363, 12 євро.

10 жовтня 2021 року Міністерство юстиції України подало до Київського апеляційного суду заперечення на заяву «Olympic Entertainment Group AS», в якому зазначило, що визнання та звернення до виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року та Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року у справі Постійної палати третейського суду № 2019-18 суперечить публічному порядку України, а виконання зазначеного рішення ставить під загрозу забезпечення принципу верховенства права та правової визначеності.

16 грудня 2021 року «Olympic Entertainment Group AS» подало відповідь на заперечення Міністерства юстиції України, де вказало на те, що у своїх запереченнях боржник не навів правових підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання та не спростував інші аргументи заявника. Зокрема, боржник не заперечив той факт, що предмет спору у справі Постійної палати третейського суду № 2019-18 підлягає арбітражному розгляду за законами України, тобто є арбітрабельним відповідно до пункту (а) частини другої статті V Нью-Йоркської Конвенції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 20 січня 2022 року про виправлення описки) заяву «Olympic Entertainment Group AS» задоволено. Визнано і надано дозвіл на виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року, а також Тлумачення і виправлення згаданого Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року в Україні за позовом «Olympic Entertainment Group AS» до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення коштів. Постановлено видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» суми компенсації збитків у розмірі 7 500 000, 00 євро, присудженої відповідно до пункту 205 (с) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року. Видано виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» відсотків у розмірі 4 996 812, 64 євро, нарахованих за період з 25 червня 2009 року до 15 квітня 2021 року (включно) за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% із щорічною капіталізацією на суму компенсації збитків, присуджену в пункті 205 (с) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року (7 500 000, 00 євро). Постановлено видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» відсотків у розмірі 231 540,94 євро, нарахованих відповідно до пункту 205 (d) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року за період з 16 квітня 2021 року до 25 жовтня 2021 року за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% із щорічною капіталізацією на суму компенсації збитків та відсотків річних на неї, присуджених в пункті 205 (с) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року (12 496 812, 64 євро). Постановлено видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» арбітражних витрат, включаючи гонорари і витрати Арбітражного суду та Постійної палати третейського суду, у розмірі 2 497 363,12 євро відповідно до пунктів 205 (е) та (f) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року. Постановлено видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» простих відсотків у розмірі 46 510, 89 євро, нарахованих за лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% річних на суму заборгованості зі сплати арбітражних витрат (2 497 363,12 євро) за період з 15 квітня до 25 жовтня 2021 року відповідно до пункту 205 (е) Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року. Стягнуто з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» судові витрати, включаючи витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу у розмірі 1 135,00 грн.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю передбачених законом підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року та Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року у справі Постійної палати третейського суду№ 2019-18 за позовом «Olympic Entertainment Group AS» до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про сприяння та взаємний захист інвестицій від 15 лютого 1995 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги, позиція інших учасників справи

У січні 2022 року Міністерство юстиції України із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви «Olympic Entertainment Group AS» про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року та Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року у справі Постійної палати третейського суду № 2019-18.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції:

- неповно з`ясував обставини, що мають значення для розгляду справи;

- не врахував, що на момент ухвалення Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року в державі Україна не було комплексно врегульовано систему правовідносин, що виникають в процесі здійснення діяльності в сфері азартних ігор;

- не звернув увагу на те, що Арбітражне рішення від 15 квітня 2021 року суперечить публічному порядку України, а тому є передбачені статтею 478 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)підстави для відмови у задоволенні заяви «Olympic Entertainment Group AS» про визнання та надання дозволу на виконання цього арбітражного рішення;

- не надав належної оцінки тому, що Міністерство юстиції України не може бути боржником у цій справі, оскільки за Арбітражним рішенням від 15 квітня 2021 року та Тлумаченням і виправленням Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року відповідачем виступала саме держава Україна.

У лютому 2022 року представник «Olympic Entertainment Group AS» - Волкова Ю. В. із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні та залишити ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року; витребувано із Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/245/21; надано учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

04 лютого 2022 року матеріали справи № 824/245/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року закінчено підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року. Справу № 824/245/21 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за адресою: просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ, з повідомленням учасників справи.

Сторонам та їх представникам засобами поштового зв`язку та електронною поштою направлено судові повістки-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи № 824/245/21, які вони отримали у встановленому законом порядку.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, приймаючи до уваги відзив стягувача та заяви учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до положень статті 8 Інвестиційної угоди, 16 жовтня 2009 року «Olympic Entertainment Group AS», як іноземний інвестор, зареєстрований в Естонській Республіці, звернувся до держави Україна із повідомленням про інвестиційний спір. По закінченню періоду для врегулювання спору шляхом переговорів, що встановлений частиною другою статті 8 Інвестиційної угоди, 05 листопада 2018 року заявник звернувся до Постійної палати третейського суду із заявою щодо арбітражного розгляду спору проти України відповідно до положень Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ та статті 8 Інвестиційної угоди.

Під час арбітражного розгляду у справі Постійної палати третейського суду

№ 2019-18 держава Україна належним чином брала участь у всіх стадіях арбітражного розгляду, призначила арбітра та уповноважила іноземних та українських представників для представництва своїх інтересів, подавала відзив та заперечення, брала участь в процесуальній нараді та усних слуханнях у справі. При цьому, жодних заперечень або заяв стосовно недійсності, нечинності або невиконуваності наведеної арбітражної угоди, та/або неарбітрабельності заявленого інвестиційного спору держава Україна не заявляла.

Арбітражним рішенням, ухваленим Арбітражним судом 15 квітня 2021 року у м. Лондоні, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, відмовлено у задоволенні заяви держави Україна в особі Міністерства юстиції України щодо відсутності юрисдикції та визнано, що Арбітражний суд має юрисдикцію. Визнано, що Закон України «Про заборону грального бізнесу» становив непряму експропріацію інвестицій «Olympic Entertainment Group AS» в порушення статті 5 Інвестиційної угоди. Стягнуто з держави Україна в особі Міністерства юстиції України на користь «Olympic Entertainment Group AS» збитки в розмірі 7 500 000, 00 євро, а також відсотки із зазначеної суми, нараховані до винесення Арбітражного рішення, за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4%, із щорічною капіталізацією, що нараховуються з 25 червня 2009 року до (включно) дати винесення цього Арбітражного рішення. Стягнуто з держави Україна відсотки, що нараховуються після винесення Арбітражного рішення, за річною лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4%, із щорічною капіталізацією, що нараховуються на суму заборгованості з будь-якої несплаченої суми, присудженої в попередньому пункті, з дати винесення Арбітражного рішення до моменту їх повної сплати. Стягнуто з держави Україна в особі Міністерства юстиції України витрати «Olympic Entertainment Group AS» в розмірі 2 750 000,00 євро та прості відсотки з цієї суми за лондонською міжбанківською ставкою LIBOR+4% річних, що нараховуються на суму заборгованості з дати винесення цього Арбітражного рішення до моменту їх повної сплати. Визначено, що сума авансового залишку сторін цього арбітражного розгляду на рахунках Постійної палати третейського суду в розмірі 316 292, 83 дол. США має бути сплачена на користь адвокатів позивача як часткова виплата за наказом Арбітражного суду щодо розподілу витрат, що зазначено у цьому Арбітражному рішенні. У задоволенні всіх інших вимог та клопотань сторін відмовлено.

За заявою «Olympic Entertainment Group AS» та за власної ініціативи Арбітражного суду, відповідно до положень статті 35 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ 27 травня 2021 року Арбітражний суд виніс Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення, яким було виправлено та внесено зміни до пунктів 199, 200, 200, 203, і 205 (f) Арбітражного рішення.

Зокрема, у Тлумаченні і виправленні Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року Арбітражний суд: збільшив суму арбітражних витрат, включаючи всі позиції, перелічені в пунктах (а), (б) та (в) статті 38 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, до 557 154, 40 дол. США, і, відповідно, уточнив суми таких витрат, що зазначені в пунктах 200 та 200 (с) Арбітражного рішення; зменшив суму авансового залишку на рахунку Постійної палати третейського суду, що підлягала поверненню представникам стягувана, до 302 292,83 дол. США, і, відповідно, в пунктах 203 і 205 (1) Арбітражного рішення, замінив посилання на суму 316 292, 83 дол. США на суму 302 292, 83 дол. США; уточнив, що під адвокатами позивача мається на увазі АО «ЮФ «ЕКВО», ідентифікаційний номер 40832624, зареєстроване за адресою: пров. Бехтеревський, 4-А, н/п №19, м. Київ, 04053, Україна.

Відповідно до пункту 20 Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року, сума авансового залишку на рахунку Постійної палати третейського суду, що підлягала поверненню представникам стягувача, була зменшена у зв`язку з відповідним збільшенням арбітражних витрат, і становила 302 292,83 дол. США.

18 серпня 2021 року Постійна палата третейського суду перерахувала зазначену суму на рахунок представників стягувача відповідно до пункту 205 (1) Арбітражного рішення. Довідка АО «ЮФ «ЕКВО» вих. № 26/10/21-1 від 26 жовтня 2021 року про зарахування авансового залишку від Постійної палати третейського суду в розмірі 302 292, 83 дол. США.

З урахуванням наведеного, стягувач просив Київський апеляційний суд видати виконавчий лист про стягнення з держави Україна на користь «Olympic Entertainment Group AS» лише різницю між присудженою сумою в пункті 205 (е) Арбітражного рішення та сумою, що була отримана представниками стягувана від Постійної палати третейського суду в якості авансового залишку.

Отже, загальна сума заборгованості, стягнутої в пункті 205 (е) Арбітражного рішення в розмірі 2 750 000, 00 євро, була зменшена стягувачем до 2 497 363, 12 євро.

Заявник також вказував, що правильність нарахування відсотків річних та їх розрахунку підтверджується висновком експерта від 26 жовтня 2021 року № 1041/56801 за результатами судово-економічної експертизи за запитом АО «ЮФ «ЕКВО».

Нормативно-правове обґрунтування

Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражі в Україні урегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та положеннями Розділу IX ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього Закону, яка містить підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

Згідно з частиною першою статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви «Olympic Entertainment Group AS» про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року та Тлумачення і виправлення Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року у справі Постійної Палати Третейського Суду № 2019-18, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що спір є підвідомчий арбітражному суду, рішення (з урахуванням тлумачень і виправлень до нього) набрало чинності та є обов`язковим для виконання; підстав для відмови у наданні дозволу на його виконання, передбачених статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, статтею 478 ЦПК України, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», не встановлено.

Доводи апеляційної скарги є аналогічні аргументам, що були викладені Міністерством юстиції України у його запереченні на заяву про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення (т. 2 а. с. 8- 11) і їм надана належна правова оцінка судом першої інстанції.

Так, спростовуючи доводи Міністерства юстиції України про те, що Арбітражне рішення від 15 квітня 2021 року суперечить публічному порядку України, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що вони є помилковими, оскільки під публічним порядком потрібно розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.

Суд, до якого подано клопотання про визнання і надання дозволу на виконанняарбітражного рішення, зобов`язаний ex officio, згідно з природою власних повноважень та його правовим статусом у державі, перевірити за власною ініціативою та в обов`язковому порядку дотримання публічного порядку в кожному випадку, незалежно від того, чи посилається сторона, яка заперечує проти визнання та звернення до виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, на предмет існування названих перешкод для такого звернення і його задоволення судом.

Порушення публічного порядку може стосуватися основоположних принципів як матеріального, так і процесуального права.

Як порушення процесуального публічного порядку потрібно розуміти ті процесуальні порушення, допущені арбітражним судом, які є підставою для його скасування відповідно до пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України. Такі підстави для скасування рішення арбітражного суду можуть бути застосовані у тому разі, якщо сторона, яка подала заяву про скасування арбітражного рішення, обґрунтовує таку заяву цими доводами.

Натомість підстави для скасування рішення арбітражного суду відповідно до пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України підлягають перевірці судом ex officio.

Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.

Публічний порядок України може бути порушено таким рішенням арбітражного суду, під час постановлення якого істотно та очевидно порушено право на судовий захист. До таких порушень належать невідповідність рішення арбітражу виключній компетенції державного суду на вирішення такого спору або існує рішення національного суду у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, що і спір, який розглядається арбітражним судом.

У справі, яка переглядається, Верховний Суд встановив, що відповідно до правил статті 20 ГПК України спір, який виник між сторонами, не відноситься до виключної компетенції державного суду України, так само не ухвалювалося рішення національного суду у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, що і спір, який розглядався арбітражним судом, а отже, немає підстав для скасування рішення арбітражного суду у зв`язку з розглядом спору неповноважним судом.

Додатково Верховний Суд врахував, що відповідно до встановлених фактичних обставин справи під час арбітражного розгляду у справі Постійної палати третейського суду № 2019-18 держава Україна належним чином брала участь у всіх стадіях арбітражного розгляду, призначила арбітра та уповноважила іноземних та українських представників для представництва своїх інтересів, подавала відзив та заперечення, брала участь в процесуальній нараді та усних слуханнях у справі. При цьому, жодних заперечень або заяв стосовно недійсності, нечинності або невиконуваності наведеної арбітражної угоди, та/або неарбітрабельності заявленого інвестиційного спору держава Україна не заявляла.

Порушення публічного порядку матиме місце також у тих випадках, коли рішенням арбітражного суду порушено:

1. Засадничі, фундаментальні принципи (засади) українського права, у першу чергу конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов`язковість судового рішення.

2. Загальноприйняті принципи моралі, законні інтереси осіб, суспільства та держави

3. Основоположні принципи та норми міжнародного права, у тому числі міжнародно-правові стандарти прав людини.

Водночас, необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права, є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.

У цій справі, включаючи до Інвестиційної угоди арбітражне застереження та передбачаючи в ній остаточність і обов`язковість для обох сторін арбітражного рішення, ухваленого за результатами будь-якого спору, який випливає з цієї Інвестиційної угоди, держава Україна (боржник) надала згоду: на вирішення спору між інвестором з Естонії та державою Україна певним Арбітражним судом та на відмову від видів імунітету держави, передбачених статтею 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» та Конвенцією Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року.

Отже, оскільки спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), заявник не надав до суду доказів на підтвердження того, що оскаржуване арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна або таке рішення заподіє шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна, тому публічний порядок держави України в даному випадку не зачіпається.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 824/67/20 та у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 824/30/21.

Також, спростовуючи доводи Міністерства юстиції України про те, що воно не може бути боржником у цій справі, оскільки за Арбітражним рішенням від 15 квітня 2021 року та Тлумаченням і виправленням Арбітражного рішення від 27 травня 2021 року відповідачем виступала саме держава Україна, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що питання щодо належного відповідача та представництва держави Україна у справі Постійної Палати Третейського Суду № 2019-18мало вирішуватися під час розгляду справи по суті в Арбітражному суді, а не під час вирішення питання про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в Арбітражному суді Міністерство юстиції України, діючи від імені та в інтересах держави, не подавало своїх заперечень чи зауважень з цього питання.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у законних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України, затвердженого Указом Президента України від 03 березня 2011 року № 261, відповідальним за здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України є Міністерство юстиції України, яке власне і здійснювало представництво інтересів України у цій справі.

Верховний Суд наголошує на тому, що Міністерство юстиції України не є самостійним учасником у спірних правовідносинах, а діє від імені держави Україна. Зміст оскаржуваного рішення Арбітражного суду свідчить, що стороною (боржником) є власне держава Україна, від імені якої діє Міністерства юстиції України.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).

Посилання у апеляційній скарзі на те, що на момент ухвалення Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року в державі Україна не було комплексно врегульовано систему правовідносин, що виникають в процесі здійснення діяльності в сфері азартних ігор, є безпідставними, оскільки 13 серпня 2020 року, тобто задовго до ухвалення Арбітражного рішення від 15 квітня 2021 року, набув чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», яким врегульовано питання щодо проведення та організації азартних ігор в Україні.

Отже, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись статтями 24, 351, 374, 375, 379, 381 - 384, 478, 479 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 16 травня 2022 року.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак