Постанова

від 11.05.2022 по справі 926/1788/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2022 р. Справа №926/1788/21

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКордюк Г.Т.

суддівМатущака О.І.

Плотніцького Б.Д.

при секретарі судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті Ключі-3» б/н від 21.11.2021 (вх.№01-05/3982/21, №01-05/3983/21 від 29.11.2021)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.10.2021

та додаткове рішення від 12.11.2021

у справі №926/1788/21 (суддя Ніколаєв М.І.)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті Ключі-3»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

ОСОБА_2 ;

ОСОБА_3 ;

ОСОБА_4 ;

ОСОБА_5 ;

ОСОБА_6 ;

ОСОБА_7 ;

ОСОБА_8 ;

ОСОБА_9 ;

ОСОБА_10 ;

ОСОБА_11 ;

ОСОБА_12 ;

ОСОБА_13 ;

ОСОБА_14 ;

ОСОБА_15 ;

ОСОБА_16 ;

ОСОБА_17 ;

ОСОБА_18 ;

ОСОБА_19 ;

ОСОБА_20 ;

ОСОБА_21 ;

ОСОБА_22 ;

ОСОБА_23

про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів,

за участю представників учасників справи:

від позивача ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_24 (адвокат)

від відповідача не з`явився;

від третіх осіб не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

05.05.2021 у Господарський суд Чернівецької області звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 ) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті Ключі-3» (далі по тексту ОСББ «Золоті Ключі-3») про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Золоті Ключі-3», що оформлені протоколом №1 від 31.12.2020, на яких було вирішено (1)затвердити кошторис будинку на 2021 рік, (2)затвердити електронну систему ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення загальних зборів власників/співвласників ОСББ, (3)підписати колективний договір з вивезення твердих побутових відходів (сміття).

Позивач вважає, що загальні збори співвласників ОСББ «Золоті Ключі-3», оформлені протоколом №1 від 31.12.2020, були проведені з суттєвим порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту цього ОСББ, оскільки:

1)скликання загальних зборів шляхом письмового опитування без зазначення конкретної дати, часу і місяця проведення цих зборів і без надання можливості членам ОСББ (у т.ч. позивачу) фактично прийняти участь у загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку суперечить Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3», а також ст.ст. 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;

2)правління ОСББ «Золоті Ключі-3» порушило вимоги Статуту та ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо завчасного повідомлення співвласників ОСББ про проведення загальних зборів;

3)протокол спірних загальних зборів не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015 за №203, оскільки на загальних зборах не було присутніх, не обирався голова зборів, що підтверджується протоколом;

4)відповідачем порушено порядок голосування на зборах та прийняття рішень, оскільки письмове опитування співвласників квартир та нежитлових приміщень, які не були присутні на загальних зборах і не голосували поіменно за питання порядку денного, проведено до дати загальних зборів, а не протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, як це передбачено вимогами статуту та чинного законодавства;

5)до позивача як співвласника багатоквартирного будинку, ніхто з письмовим опитуванням по порядку денному не звертався, оголошення в його поштову скриньку не вкладалося, внаслідок чого порушені його права на участь в управлінні, передбачені розділом ІХ Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3»;

6)по першому питанню порядку денного щодо затвердження кошторису доходів та витрат ОСББ на 2021 рік рішення не прийнято, оскільки не було необхідної кваліфікованої більшості голосів;

7)друге питання по затвердженню електронної системи ДАХ для проведення загальних зборів також не могло бути включено в порядок денний, оскільки прямо суперечить вимогам розділу VІ Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3», який встановлює порядок голосування на зборах та прийняття рішень по них;

8)щодо третього питання порядку денного по підписанню колективного договору по вивезенню твердих побутових відходів (сміття), то ні у рішенні правління, ні у оскаржуваному протоколі взагалі не вказано з ким та на яких умовах пропонується підписати такий колективний договір, а тому під час опитування співвласники ставили свій підпис голосуючи ні за що.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.10.2021 у справі №926/1788/21 вищезазначений позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Золоті Ключі-3», що оформлене протоколом №1 від 31.12.2020. Відмовлено у решті позову щодо визнання протиправним оскаржуваного рішення загальних зборів, оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту порушеного права в спірних правовідносинах. Стягнуто з ОСББ «Золоті Ключі-3» на користь ОСОБА_1 2 270,00 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.11.2021 у справі №926/1788/21 заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат (вх.№4400) від 29.10.2021 задоволено частково. Стягнуто з ОСББ «Золоті Ключі-3» на користь ОСОБА_1 23 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1179,00 грн. витрат необхідних для розгляду справи. В частині стягнення 53,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом справи відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями місцевого господарського суду відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами в яких просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.10.2021 та додаткове рішення від 12.11.2021 у справі № 926/1788/21 та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог та відмову в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що:

1)суд першої інстанції частково задоволив позовні вимог без встановлення факту порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача. Поза увагою суду залишилось те, що позов у даній справі спрямований не на реальний захист своїх порушених права або інтересів, а з метою унеможливлення нормального розвитку ОСББ «Золоті Ключі-3» та блокування його діяльності;

2)місцевим господарським судом не враховано, що спірні загальні збори вправі були здійснювати розгляд питань порядку денного за мінімальної присутності на них лише трьох осіб з подальшим проведенням письмового результативного голосування серед решти співвласників, а не лише у випадку наявності кворуму;

3)висновок суду про те, що відповідачем порушено порядок проведення письмового опитування не узгоджується з приписами чинного законодавства, які не регламентують цієї процедури;

4)для прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, які є предметом оскарження, вимагалось необхідність голосів у розмірі 50%+1, а не кваліфікована більшість, як це встановлено судом;

5)місцевим господарським судом не враховано, що проведення загальних зборів шляхом письмового опитування зумовлене тим, що м. Чернівці починаючи з 19.12.2020 віднесено до червоної зони у зв`язку зі запровадженням загальнонаціонального карантину;

6)висновок про те, що позивач належним чином не був повідомлений, а відтак обізнаний про проведення загальних зборів, не відповідають фактичним обставинам справи згідно з якими всі мешканці будинку були оповіщені через груповий канал у Viber, розклеюванням оголошень у двох під`їздах будинку та телефонними дзвінками на мобільні номери жителів, включаючи позивача;

7)суд першої інстанції не врахував, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспіврозмірним, зважаючи на складність справи й витрачений адвокатом час, а також порушуватиме баланс інтересів сторін, оскільки відповідач являється неприбутковою організацією, яка функціонує виключно за рахунок внесків його членів;

8)поза увагою суду залишилось те, що із 52 год. 15 хв., витрачених на надання позивачу правової допомоги у даній справі, пов`язаними з наданням послуг правового характеру є лише 28 год. 25 хв., а решта 23 год. 50 хв. - пов`язані з технічним оформленням документів;

9)місцевим господарським судом не враховано, що в розрахунок витрат на правову допомогу включено декілька послуг, які за своєю суттю являються однією, внаслідок чого безпідставно збільшено їх загальний розмір.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач погодився з висновками місцевого господарського суду та навів мотиви, аналогічні викладеним в оскаржуваному рішенні та додатковому рішенні суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Серед іншого зазначає, що твердження апелянта про завищення розміру витрат на професійну правничу допомогу ґрунтується виключно на припущеннях без урахування того, що значні витрати на юридичний супровід розгляду даної справи зумовлені діями відповідача, які проявились у затягуванні розгляду справи та залученні до участі в справі 22 співвласників ОСББ «Золоті Ключі-3».

У судове засідання 12.05.2022 з`явився позивач та його представник.

24.01.2022 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява апелянта в якій просить суд здійснювати розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили, а тому в силу п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення та додаткове рішення залишити без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Згідно зі встановленими судом першої інстанції та неоспореними обставинами, а також обставини, встановленими судом апеляційної інстанції, і визначеними відповідно до них правовідносини вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , площею 41,80 м2, на підставі договору купівлі-продажу від 04 серпня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Романюк Г.В., зареєстрованого в реєстрі за №906 (копії договору та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №251531881 від 07.04.2021р. додаються).

Також він є власником нежитлового приміщення в цьому ж будинку машино-місця №15, площею 15,80 м2, на підставі договору купівлі-продажу від 26 жовтня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №2678 (копії договору та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №251536106 від 07.04.2021р. додаються).

Таким чином, він є власником в будинку АДРЕСА_2 квартири та нежитлового приміщення загальною площею 57,60 м2.

Квартира знаходиться в багатоквартирному будинку, в якому є 63 квартири, а також нежитлові приміщення, загальна площа яких становить 3 734,64 м2. Власниками цих квартир і нежитлових приміщень є 72 особи, які є співвласники будинку АДРЕСА_2 .

В 2014 році співвласники будинку АДРЕСА_2 створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті Ключі-3». Ця юридична особа була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 11 листопада 2014 року, їй присвоєно ідентифікаційний код 39484511, що підтверджується випискою та відомостями з ЄДРПОУ від 04 січня 2017 року.

Також в 2014 році був затверджений Статут ОСББ «Золоті Ключі-3», нова редакція якого затверджена протоколом загальних зборів №1 від 10 грудня 2016 року. Статут в цій редакції є чинним і на момент пред`явлення позову.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон «Про ОСББ») об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону «Про ОСББ» встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Аналогічні положення містяться і у розділі ІІ Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3».

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також розділами ІІІ, IV, V, VI Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3» врегульовано склад органів управління ОСББ, їх компетенція, порядок скликання та проведення загальних зборів, порядок голосування та прийняття рішень.

Зокрема, органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання ч. 1 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункт 1 розділу ІІІ Статуту.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання ч. 2 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункт 2 розділу ІІІ Статуту.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання (100 000 грн.), а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації ОСББ; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах - ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункт 3 розділу ІІІ Статуту.

Відповідно до ч. 17-20 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктів 4-6 розділу ІІІ Статуту, виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

До компетенції правління належать, в тому числі і наступне: скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Розділом IV Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3» передбачено порядок скликання та проведення загальних зборів.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання.

Правління не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.

Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Відповідно до розділу V Статуту загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Судами встановлено, що Правлінням ОСББ «Золоті Ключі-3» на засіданні 18 грудня 2020 року було прийнято рішення (оформлене протоколом №5) про проведення загальних зборів шляхом письмового поіменного опитування власників (співвласників) в термін до 29 грудня 2020 року з порядком денним: (1)затвердження кошторису будинку на 2021 рік, (2)затвердження електронної системи ДАХ для проведення загальних зборів власників/співвласників ОСББ, (3)підписання колективного договору з вивезення ТВП.

31 грудня 2020 року об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Золоті Ключі-3» проведено загальні збори, про що складено протокол №1.

Зі змісту даного протоколу вбачається, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку становить 3 734,64 м2. У письмовому опитуванні прийняли участь особисто та/або через представників співвласників 41 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2 105,55 м2.

Головою проведення письмового опитування призначено ОСОБА_25 , а секретарем - ОСОБА_26 .

В порядок денний було включено три питання:

1.Затвердження кошторису будинку на 2021 рік.

2.Затвердження електронної системи ДАХ для проведення загальних зборів власників/співвласників ОСББ.

3.Підписання колективного договору з вивезення ТВП (сміття).

По першому питанню порядку денного проголосувало за затвердження кошторису 41 особа (власники 56,38% загальної площі), рішення прийняте.

По другому питанню порядку денного проголосувало за затвердження електронної системи ДАХ 40 співвласників (власники 54,54% загальної площі), 1 співвласник проти, рішення прийняте.

По третьому питанню порядку денного проголосувало за підписання договору з вивезення ТВП 41 особа (власники 56,38% загальної площі), рішення прийняте.

Розділом VI Статуту визначено порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

1.Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

2.Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

3.Перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована кількість голосів: розмірів внесків і платежів співвласників; порядок управління та користування спільним майном; передача у користування фізичним та юридичним особам спільного майна; реконструкція та капітальний ремонт багатоквартирного будинку; зведення господарських споруд. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

4.Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 3 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

5.Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

6.Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналогічний порядок скликання загальних зборів, порядок голосування та прийняття рішень передбачено статтями 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Таким чином, в порушення вищезазначених вимог Статуту та ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Правління ОСББ «Золоті Ключі-3» не визначило день, час і місце проведення загальних зборів, а одразу призначило письмове опитування, яке може бути проведено виключно протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.

Письмове опитування проведено не серед тих співвласників, які не голосували на загальних зборах, а серед усіх співвласників, що також є порушенням ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що призначення письмового опитування усіх членів ОСББ «Золоті Ключі-3» без призначення самих загальних зборів з можливістю явки бажаючих для реалізації права на відкрите поіменне голосування є незаконним, навіть за умови існування карантинних обмежень, на які покликається апелянт.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Статуту, до компетенції правління належить, зокрема, скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, а також призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

У разі призначення письмового опитування співвласників Правління ОСББ «Золоті Ключі-3» повинно утворити відповідну комісію для його проведення.

Доказів утворення комісії для проведення письмового опитування суду не надано.

Також суду не надано доказів того, хто і на підставі чого обрав голову та секретаря проведення письмового опитування.

Таким чином, рішення Правління ОСББ «Золоті Ключі-3» від 18.12.2020, оформлене протоколом №5, про скликання загальних зборів шляхом письмового опитування без попереднього проведення загальних зборів, утворення відповідної комісії для проведення письмового опитування суперечить розділу ІV Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3», а також ст. ст. 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що є підставою для визнання недійсним прийнятого у подальшому рішення загальних зборів.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта неврахування місцевим господарським судом необхідності проведення письмового опитування зв`язку з введенням з 19.12.2020 карантинних обмежень на всій територій України, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено імперативної заборону на проведення загальних зборів співвласників ОСББ «Золоті Ключі-3».

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що Правлінням ОСББ порушено вимоги розділу ІV Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3» та ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо завчасного повідомлення співвласників ОСББ про проведення загальних зборів.

Зокрема, відповідно до приписів вказаної статті повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17.

Таким чином, порядок і спосіб повідомлення співвласників ОСББ має здійснюватися відповідно до положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та відповідати вимогам ст. 6 цього Закону.

Порушення порядку скликання зборів є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оскільки не дає можливості встановити факт отримання повідомлення та дату такого отримання та позбавляє співвласника реалізувати своє право на участь в управлінні об`єднанням.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (частина 1).

Статтею 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктом 1 розділу ІХ Статуту визначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання і т.д.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.10.2020 по справі №922/2575/19 необізнаність учасника товариства про конкретні дату, час, місце проведення та порядок денний зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити співвласнику будинку реалізувати його право на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі у відповідних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу зборів тощо. Не повідомлений співвласник будинку позбавляється можливості володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком.

Недотримання встановленого законом порядку повідомлення співвласників будинку, зокрема позивача, про скликання загальних зборів порушує права позивача на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу управління Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку та самим будинком, які є суттєвими та могли потенційно вплинути на результати голосування, а позивач позбавляється можливості реалізувати свої права та здійснити вплив на результати голосування.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач у передбачений Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ строк та спосіб повідомив позивача про скликання загальних зборів ОСББ та проведення письмового опитування, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

За таких обставин позивач, як учасник ОСББ «Золоті Ключі-3», був позбавлений можливості володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком.

З огляду на це спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд частково задоволив позов без з`ясування наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача.

Безпідставним є посилання апелянта на те, що про спірні загальні збори ОСББ повідомлено жителів будинку через додаток Viber (груповий канал ОСББ «Золоті Ключі-3»), в додатку ДАХ та шляхом вивішування повідомлень на дошках оголошень в усіх під`їздах будинку, оскільки відповідно до приписів статті 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повідомлення про проведення загальних зборів направляється не менше ніж за 14 днів до дати їх проведення. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом), у повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Відповідно до п. 2 розділу 4 Статуту ОСББ «Золоті Ключі-3» інтереси співвласника, який особисто не бере участі у зборах, може представляти його представник.

Представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

Статтею 245 ЦК України передбачено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Дослідивши бланки письмового опитування співвласників суд першої інстанції правильно встановив, що участь у письмовому опитуванні через представників прийняли ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_9 , ОСОБА_31 .

Довіреності на право представляти інтереси вищевказаних співвласників в матеріалах справи відсутні, відтак відповідач безпідставно зарахував дані голоси.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що скликання та проведення загальних зборів шляхом письмового опитування без попереднього проведення загальних зборів, а також неповідомлення позивача про загальні збори суперечить статуту ОСББ «Золоті Ключі-3» та ст. ст. 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що є підставою для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів від 31.12.2020 з усіх питань порядку денного.

В частині вимог про скасування рішення загальних зборів місцевий господарський суд правильно вказав, що в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів захищаються, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Законодавчі акти України не наділяють суди правом на скасування актів інших суб`єктів, окрім як органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Чинним законодавством не передбачено одночасне визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, такі вимоги за своєю правовою суттю є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акту.

У разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням (постанови Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №916/2386/17, та від 22.08.2018 у справі №925/715/17).

Відтак належним та допустимим способом захисту у даному випадку є саме визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а не його визнання протиправним та скасування.

Що стосується доводів апеляційної скарги, які стосуються оскарження додаткового рішення в даній справі, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Судами встановлено, що відповідач заперечив проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу виклавши їх у відповідній заяві (а.с.72-74,т.3). Ці заперечення зводяться до того, що:

1)розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспіврозмірним, зважаючи на складність справи й витрачений адвокатом час, а також порушуватиме баланс інтересів сторін, оскільки відповідач являється неприбутковою організацією, яка функціонує виключно за рахунок внесків його членів;

2)із 52 год. 15 хв., витрачених на надання позивачу правової допомоги у даній справі, пов`язаними з наданням послуг правового характеру є лише 28 год. 25 хв., а решта 23 год. 50 хв. - пов`язані з технічним оформленням документів;

3)у розрахунок витрат на правову допомогу включено декілька послуг, які за своєю суттю являються однією, внаслідок чого безпідставно збільшено їх загальний розмір.

Аналогічні доводи викладені й в апеляційній скарзі.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судами встановлено, що між позивачем, як клієнтом, та адвокатським об`єднанням «Кирилюк і партнери» підписано договір юридичної (правової) допомоги №13/21 від 04.02.2021 за умовами п. 1.1 клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, додатками до нього, та відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що вартість послуг, що надаються адвокатським об`єднанням, залежить від категорії її складності, що визначена в додатку №1 до даного договору, та становить:

200 грн. за одну годину роботи - по І категорії складності;

400 грн. за одну годину роботи - по II категорії складності;

600 грн. за одну годину роботи - по ІІІ категорії складності;

800 грн. за одну годину роботи - по IV категорії складності;

1000 грн. за одну годину роботи - по V категорії складності, якщо інший порядок розрахунків не передбачений додатковою угодою сторін.

В додатковій угоді до даного договору сторони можуть домовитись про фіксований розмір винагороди незалежно від витрат часу на виконання замовлених послуг, про оплату у відсотковому співвідношенні від задоволених до стягнення коштів (гонорар успіху) або про будь-який змішаний спосіб оплати.

22.07.2021 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, якою доповнили договір пунктом 4.1.1. в наступній редакції:

«Вартість послуг, що надаються адвокатським об`єднанням по справі №926/1788/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСББ «Золоті Ключі-3» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів, що оформлене протоколом №1 від 31.12.2020. Сторони погодили у фіксованому розмірі незалежно від витрат часу на виконання замовлених послуг, а саме 23 600,00 грн. за представництво ОСОБА_1 по справі №926/1788/21 в суді першої інстанції, якщо інший порядок розрахунків не буде передбачений новою додатковою угодою сторін».

Отже, уклавши дану додаткову угоду №1 сторони фактично змінили існуючий порядок розрахунку вартості послуг на професійну правничу допомогу з погодинного тарифу на фіксований, який не залежить від витрат часу на виконання замовлених послуг.

Згідно з п. 4.3 договору, остаточна вартість за надані послуги у кожному конкретному випадку визначається по факту виконання роботи та вказується у звіті про вартість наданих послуг, який підписується керуючим партнером та направляється або вручається клієнту в порядку, передбаченому п. 4.5 даного договору.

На виконання даного пункту між сторонами підписано звіт №1, чим підтвердили відсутність претензій одна до одної за надані послуги та визначили вартість правничої допомоги адвоката в сумі 23 600,00 грн.

Позивач на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 23 600,00 грн. надав: договір №13/21 від 04.02.2021 про надання правничої допомоги та додаткову угоду №1 від 22.07.2021 до нього; замовлення №1 до договору; звіт №1 від 21.10.2021 до договору; квитанції від 08.02.2021 на суму 5600,00 грн., від 06.07.2021 на суму 5000,00 грн., від 25.10.2021 на суму 13000,00 грн.

Повноваження адвоката Кирилюк Тетяни Анатоліївни підтверджуються ордером серія СЕ №1022199 від 27.04.2021; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №339 від 14.04.2009, виданим Головою Чернівецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідно до рішення Чернівецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №21/3 від 21.12.2007.

Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014р., заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ознайомившись з вищезазначеними доказами, оцінивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 600,00 грн., з огляду на наступне.

Як зазначалося, адвокатський гонорар може існувати у двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Зазначені форми відрізняються порядком їх обчислення, зокрема, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту (подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Колегія суддів вважає, що за змістом частини 3 статті 126 ГПК України з метою визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу на учасник справи має подавати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, незалежно від форми адвокатського гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), передбаченої договором про надання правничої допомоги. Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг.

Схожий висновок викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19, в якій вказано, що у цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в межах касаційного перегляду справи у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта в суді касаційної інстанції.

У цій справі №926/1788/21 суди встановили, що між позивачем і адвокатським бюро існувала домовленість про фіксований розмір оплати: пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги ціна послуг адвокатського бюро визначена у фіксованому розмірі 23600,00 грн., тому доводи про ненадання позивачем доказів об`єму виконаних робіт, їх складу, розміру та вартості, ненадання інформації щодо обчислення адвокатського гонорару, які необхідні при обчисленні адвокатського гонорару у формі погодинної оплати, а також про неспівмірність цих витрат є безпідставними.

Тому додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга в цій частині залишенню без задоволення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Позивачем подано докази понесених витрат пов`язаних із розглядом справи, а саме поштового перебігу (направлення на виконання ухвали суду від 22.07.2021 копій позовної заяви залученим третім особам) на суму 1179,00 грн.

Місцевий господарський суд правильно відмовив у частині стягнення 53,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом справи з огляду на те, що в матеріалах справи містяться два однакових фіскальних чеки від 27.07.2021 із зазначенням одного і того самого отримувача Старчука В.В., відтак позивачем направлено одній особі два примірника позовної заяви з додатками.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в судовому засіданні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення - залишенню без змін.

Що стосується заяви, яка надійшла 24.01.2022 на адресу Західного апеляційного господарського суду в якій позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача витрати на професійну допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

28.07.2021 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Кирилюк і партнери» складено звіт № 2 до договору про надання юридичної (правової) допомоги №03/21 від 01.01.2021 (акт про надані послуги), з переліком видів наданих послуг, детальним розрахунком витраченого часу щодо кожної означеної послуги та категорії складності на суму 10000,00 грн.

03.12.2022 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору, якою доповнили договір пунктом 4.1.2. в наступній редакції:

«Вартість послуг, що надаються адвокатським об`єднанням по справі №926/1788/21 за апеляційною скаргою ОСББ «Золоті Ключі-3» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.10.2021 та додаткове рішення від 12.11.2021 по справі №926/1788/21 згідно замовлення №2 від 03.12.2021. Сторони погодили у фіксованому розмірі незалежно від витрат часу на виконання замовлених послуг, а саме 10 000,00 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та представництво Буги Валерія Васильовича по справі №926/1788/21 в суді апеляційної інстанції, якщо інший порядок розрахунків не буде передбачений новою додатковою угодою сторін».

Отже, уклавши дану додаткову угоду №2 сторони визначили фіксований розмір розміру витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Згідно з п. 4.3 договору, остаточна вартість за надані послуги у кожному конкретному випадку визначається по факту виконання роботи та вказується у звіті про вартість наданих послуг, який підписується керуючим партнером та направляється або вручається клієнту в порядку, передбаченому п. 4.5 даного договору.

На виконання даного пункту між сторонами підписано звіт №2, чим підтвердили відсутність претензій одна до одної за надані послуги та визначили вартість правничої допомоги адвоката в сумі 10 000,00 грн.

З даного звіту вбачається, що при розрахунку фіксованої ціни послуг у розмірі 10000,00 грн. враховувалась ціна категорії складності послуги та витрачений час. Тобто доповнивши договір №13/21 від 04.02.2021 пунктом 4.1.2 порядок розрахунків вартості послуги - не змінився.

Позивач на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції надав: договір №13/21 від 04.02.2021 про надання правничої допомоги та додаткову угоду №2 від 03.12.2021 до нього; замовлення №2 до договору; звіт №2 від 28.07.2021 до договору в якому деталізовано вичерпний перелік виконаних робіт; квитанції від 10.01.2022 на суму 8188,00 грн., платіжне доручення від 10.01.2022 на суму 8188,00 грн.

Ознайомившись з вищезазначеними доказами, оцінивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн., як заявлено позивачем.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (така ж правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті Ключі-3» б/н від 21.11.2021 (вх.№01-05/3982/21, №01-05/3983/21 від 29.11.2021) залишити без задоволення

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.10.2021 у справі №926/1788/21 - залишити без змін.

3.Додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.11.2021 у справі №926/1788/21 - залишити без змін.

4.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

5.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті Ключі-3» (вул.Комарівська, 6, м.Чернівці, Чернівецька область, 58004, код ЄДРПОУ - 39484511) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН - НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

6.Місцевому господарському суду видати наказ у порядку ст. 327 ГПК України.

7.Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

8.Порядок та строк оскарження встановлено ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Повний текст постанови складено 17.05.2022.