Рішення

від 20.04.2022 по справі 925/1501/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1501/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Швидкою О.В., за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: не з`явився,

від третіх осіб: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Фізична особа - підприємець Крицька Тамара Петрівна,

2) ОСОБА_1

про визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області (19812, Черкаська область, Золотоніський район, с. Шрамківка, вул. Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 34238355) (сільська рада, позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131, код ЄДРПОУ 39765890) (відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця Крицької Тамари Петрівни (третя особа 1), ОСОБА_1 (третя особа 2), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970, які виникли внаслідок скасування державної реєстрації та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, шляхом поновлення запису в Поземельній книзі;

- стягнути судові витрати.

У позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв`язку із розглядом справи:

сплачена сума судового збору 4 540,00 грн,

витрати на правову допомогу 11 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог чинного законодавства поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 на чотири інші земельні ділянки та їх реєстрацію в Державному земельному кадастрі було здійснено державним кадастровим реєстратором на підставі неналежної документації із землеустрою, чим було порушено право власності позивача.

Належним способом захисту порушеного права позивач визначив поновлення запису щодо земельної ділянки 7120682100:03:001:0870 у Поземельній книзі.

Без скасування державної реєстрації новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:09678, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970 буде унеможливлено відновлення відомостей у ДЗК стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870.

У відповідності до розділів 4,5 затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру - ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінекономіки державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

З наведених підстав відповідач за заявленими позовними вимогами є належним.

Позивач у позовній заяві зазначив третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фізичну особу - підприємця Крицьку Тамару Петрівну та ОСОБА_1 , вказавши, що рішення по справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Ухвалою від 15.11.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 21 грудня 2021 року; залучив до участі у справі на стороні відповідача Фізичну особу - підприємця Крицьку Тамару Петрівну та ОСОБА_1 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

26 листопада 2021 року від відповідача надійшов відзив на позов від 24.11.2021 № 9-23-0.6-6628/2-21, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 грудня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив від 01.12.2021, у якій він зазначає, що позицію відповідача вважає необґрунтованою.

14 грудня 2021 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив від 13.12.2021 № 9-23-0.6-6945/2-21.

Треті особи письмових пояснень суду не надали, у підготовче засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Конверт з поштовим відправленням, направлений Фізичній особі - підприємцю Крицькій Тамарі Петрівні повернуто до суду у зв`язку із неможливістю вручення: за закінченням терміну зберігання.

Ухвалою від 21.12.2021 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 18 січня 2022 року.

Ухвалою від 18.01.2022 Господарський суд Черкаської області розгляд справи по суті у судовому засіданні відклав на 22 лютого 2022 року.

Копію ухвали надіслано учасникам справи за їх офіційними адресами реєстрації. Для забезпечення дотримання прав третьої особи 1 бути поінформованою про час і дату призначення наступного судового засідання, розміщено інформацію про виклик Фізичної особи - підприємця Крицької Тамари Петрівни на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

У судовому засіданні, що відбулося 22.02.2022, за участю представника відповідача господарський суд розпочав розгляд справи по суті, суд оголошував перерву до 25.02.2022.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача та третіх осіб.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

У судовому засіданні, що відбулося 25.02.2022, суд оголошував перерву до 20.04.2022.

Суд видалявся до нарадчої кімнати.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.04.2022, згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України було підписано вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заслухавши доводи учасників справи з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Предметом спору є оскарження позивачем державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970, які виникли внаслідок скасування державної реєстрації та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області.

Так, у грудні 2020 року ОСОБА_1 (третя особа 2) звернувся до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області з клопотанням від 21.12.2020, в якому просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель запасу у межах Бирлівської сільської ради та земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту, на території Шрамківської сільської громади Драбівського району Черкаської області.

Позивач виносив на розгляд на пленарне засідання питання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та відповідний проект рішення.

Як зазначає позивач, відповідно до витягу з протоколу четвертої сесії Шрамківської сільської ради восьмого скликання від 26.01.2021 на засіданні ради головним спеціалістом відділу з питань земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу було зачитано проект Рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за зверненням громадян, в тому числі і ОСОБА_1 . Однак, радою даний проект Рішення не прийнято.

Копія Витягу з протоколу та проекту рішення були направлені ОСОБА_1 18.03.2021.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі № 580/838/21:

визнано протиправною бездіяльність Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 від 21.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства;

зобов`язано Шрамківську сільську раду Золотоніського району Черкаської області у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та з урахуванням висновків суду відповідно до вимог статті 118 ЗК України прийняти обґрунтоване рішення про його надання чи відмову.

Рішенням Шрамківської сільської ради від 18.06.2021 № 8-94/VIII «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з земель Шрамківської сільської територіальної громади», відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за рахунок вже сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 7120682100:03:001:0870 та 7120682100:03:001:0827, в адміністративних межах Шрамківської сільської ради, оскільки земельні ділянки 7120682100:03:001:0870 та 7120682100:03:001:0827 відносяться до пасовищ, тому такий вид угідь, як пасовища, має на меті сінокосіння та випасання худоби, а не ведення особистого селянського господарства, тому передача вищезазначеної земельної ділянки у власність позивачеві буде суперечити нормам чинного законодавства, що у свою чергу є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку ч. 7 ст. 118 ЗК України. Крім того, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання ділянок, однак позивач звернувся із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не з технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що суперечить вимогам частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України.

ОСОБА_1 звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Шрамківської сільської ради, в якому просив:

- визнати протиправною відмову сільської ради, викладену у рішенні від 18.06.2021 № 8-94/VIII стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, яка знаходиться на території Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області із земель комунальної власності, кадастрові номери земельних ділянок на частину яких подано клопотання про відведення 7120682100:03:001:0870 та 7120682100:03:001:0827;

- зобов`язати сільську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 по справі № 580/5516/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю, оскільки позивач мав звернутися саме із заявою про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а не з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою. У рішенні вказано, що згідно з інформації Державного земельного кадастру, земельна ділянка комунальної власності (за рахунок якої ОСОБА_1 бажає отримати 2,0000 га у власність), з кадастровим № 7120682100:03:001:0870, площею 9,6 га, цільове призначення: землі запасу; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; відповідно до експлікації земельних угідь: пасовища.

Як вказано в частині 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Позивач зазначає, що йому 20.07.2021 стало відомо з відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі про те, що 17.06.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га була поділена на декілька інших земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номерами 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968 (відомості внесено державним кадастровим реєстратором Відділу у Драбівському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Курган Людмилою Василівною).

При цьому, Шрамківська сільська рада не надавала жодного погодження на поділ вказаної земельної ділянки або дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою.

У відповідь на адвокатський запит про надання інформації про те, за заявою чи замовленням якої особи (осіб) було розроблено документацію із землеустрою про поділ земельної ділянки кадастровий номер 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, що належить Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, на земельні ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0967; 7120682100:03:001:0968 та надання копій документації із землеустрою, ФОП Крицька Тамара Петрівна (третя особа 1), як інженер-землевпорядник, відповідальна за розроблення документації із землеустрою, копії документації із землеустрою не надала.

У відповідь на адвокатський запит, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, повідомило, що з метою реалізації земельної реформи в частині земельної децентралізації Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області протягом 2020 - 2021 років передало земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 122,6 тис. га у комунальну власність територіальним громадам Черкащини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2020 № 26-ОТГ передано у комунальну власність Шрамківської сільської ради 4792,0896 га земель сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6000 га.

Право комунальної власності за Шрамківською сільською радою на зазначену земельну ділянку зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2020 номер запису 39866625, тобто, розпорядником земельної ділянки є Шрамківська сільська рада.

При цьому, зазначено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6000 га було поділено на підставі «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га, в тому числі 2,0000 га (пасовищ) гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель не наданих у власність і користування розташованої в адмінмежах Шрамківської сільської ради за межами населеного пункту с. Бирлівка Драбівського району Черкаської облсті». Проект розроблений ФОП Крицька Т.П. на замовлення гр. ОСОБА_1 , договір № 37 від 25.02.2021.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (у редакції чинній у лютому березні 2021 року) у разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто за принципом мовчазної згоди.

У відповідь на адвокатський запит, Відділ 2 Управління у Золотоніському районі Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області надіслав на електронну пошту скан-копію Проекту із землеустрою, на підставі якого державним кадастровим реєстратором Відділу у Драбівському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області було внесено відомості до Державного земельного кадастру про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га на чотири ділянки: земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0967 площею 2,0000 га; земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0968 площею 7,0000 га, земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0969 площею 0,2377 га; земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0970 площею 0,3623 га.

Позивач зазначив, що знайшов у себе оригінальний примірник листа-повідомлення від 09.03.2021 від ОСОБА_1 , яким ОСОБА_1 повідомляв позивача про укладення договору № 37 від 25.02.2021 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та до якого додав копію договору № 37 від 25.02.2021. Лист-повідомлення було отримано 16.03.2021.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема:

1. Розробка Проекту, на підставі якого було зареєстровано земельні ділянки, була замовлена ОСОБА_1 поза межами строку, встановленого абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Так, чинна на момент звернення ОСОБА_1 до позивача з клопотанням редакція абз. 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (ЗК України) передбачала право заявника замовити проект землеустрою за принципом «мовчазної згоди». Зокрема, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання суб`єкт владних повноважень не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою, особа, зацікавлена у безоплатному одержанні у власність земельної ділянки у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку мала право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та письмово повідомити про це відповідний орган місцевого самоврядування, а також додати до повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Клопотання ОСОБА_1 було одержане позивачем та зареєстроване 30.12.2020.

Отже, місячний строк з дня реєстрації клопотання закінчився 30.01.2021, а строк, протягом якого ОСОБА_1 мав право замовити проект землеустрою та письмово повідомити позивача про замовлення розробки проекту землеустрою та надати копію договору 02.03.2021.

Зі змісту Проекту вбачається, що договір № 37 був датований 25.02.2021, тобто, в межах строку, протягом якого ОСОБА_1 мав право реалізувати надане право за принципом «мовчазної згоди». Натомість, повідомлення про замовлення проекту землеустрою було відправлене на адресу позивача 09.03.2021, тобто, з порушенням строку, встановленого абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Крім того, зі змісту Завдання на виконання робіт, датованого 25.02.2021, яке є Додатком № 1 до Договору № 37 від 25.02.2021 та складовою Проекту (сторінки 18-19), вбачається, підставою для виконання робіт є, зокрема, «Лист-повідомлення від 09.03.2021 р.».

Тобто, документ, який датований 25.02.2021, має посилання на документ, датований пізніше 09.03.2021.

Таким чином, позивач припускає, що Договір № 37 та Завдання на виконання робіт були фактично складені та підписані не 25.02.2021, а 09.03.2021, тобто, містять неправдиві відомості. Вбачає, що метою внесення таких неправдивих відомостей могло бути прагнення третьої особи 1 та третьої особи 2 усунути допущений пропуск строку, встановлений абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Позивач наводить висновки Верховного Суд (п. 62 постанови від 17.12.2018 по справі № 509/4156/15-а), відповідно до яких зацікавлена особа відповідно до положень абзацу 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

2. Щодо невідповідності викопіювання позивач зазначає, що викопіювання з Публічної кадастрової карти, яке міститься у Проекті, не відповідає тому викопіюванню, яке додавалось ОСОБА_1 до клопотання від 20.12.2020.

Зокрема, на викопіюванні, що додавалось ОСОБА_1 до клопотання, позначено (обведено контуром та заретушовано) земельну ділянку неправильної продовгуватої форми, витягнутої з півночі на південь, яка знаходиться одночасно як в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870, так і в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0827. При цьому, бажана до відведення земельна ділянка знаходиться у правому (східному) куті земельної ділянки 7120682100:03:001:0870. У клопотанні ОСОБА_1 міститься посилання на розміщення бажаної до відведення земельної ділянки на обох сформованих земельних ділянках 7120682100:03:001:0870 та 7120682100:03:001:0827.

Натомість, на викопіюванні з Проекту зображено земельну ділянку площею 2,0 га, яка повністю знаходиться в межах земельної ділянки 7120682100:03:001:0870 у лівому (західному її куті), є правильної прямокутної форми, не перетинає меж ділянки 7120682100:03:001:0827, має зовсім іншу конфігурацію, ніж ділянка, що зображена на викопіюванні, доданому ОСОБА_1 до клопотання.

Таким чином, ділянки, зображені на викопіюванні, доданому до клопотання, та викопіюванні, доданому до Проекту, є відмінними одна від одної.

Отже, ОСОБА_1 звертався до позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зображеної на викопіюванні, доданому до клопотання. Після вчинення бездіяльності позивачем у ОСОБА_1 виникло право самостійно замовити проект землеустрою без дозволу саме щодо ділянки, зазначеної у викопіюванні до клопотання.

Натомість, ОСОБА_1 замовив проект щодо зовсім іншої земельної ділянки, відмінної від тієї, щодо якої він звертався, та щодо якої у ОСОБА_1 право самостійно замовити проект землеустрою не виникло.

З наведених підстав, позивач вважає, що у третьої особи 1 були відсутні підстави розробляти проект землеустрою щодо ділянки, зазначеної на викопіюванні, доданому до Проекту.

3. Щодо невідповідності цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

При цьому з огляду на позицію Верховного суду, викладену у постанові № 806/171/16 від 14.08.2018, землі запасу не є окремою категорією земель і можуть мати будь-яке цільове призначення.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870, якої стосувалось клопотання ОСОБА_1 , як і сформовані в результаті її неправомірного поділу ділянки з кадастровими номерами 7120682100:03:001:0967; 7120682100:03:001:0968, за видом угідь відносяться до пасовищ, що підтверджується витягом з ДЗК щодо земельної ділянки 7120682100:03:001:0968.

Також зі змісту Проекту не вбачається, що за його результатом було здійснено зміну цільового призначення земельної ділянки.

В свою чергу, землі для випасання худоби, з огляду на зміст ст. 34 Земельного кодексу України, можуть надаватись громадянам лише в оренду, а не у власність.

Окрім того, згідно зі статтею 37 Закону України «Про охорону земель» використання земельних ділянок, що призводить до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність, зокрема, розорювання сіножатей, пасовищ. Поряд із цим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Отже, ведення особистого селянського господарства має за мету виробництво, переробку, споживання і реалізацію сільськогосподарської продукції, що призводить до розорювання ґрунтів (постанова Верховного Суду по справі 904/1054/19 від 12.12.2019).

Такий вид угідь, як пасовища, має на меті сінокосіння та випасання худоби, а не ведення особистого селянського господарства.

Пояснювальна записка до Проекту передбачає, що земельна ділянка відводиться для ведення особистого селянського господарства, попри те, що за видом угідь дані землі відносяться до пасовищ.

З наведених підстав, позивач зазначає, що Проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки передбачає передачу у власність земельної ділянки, яка за видом угідь відноситься до пасовищ.

4. Щодо неналежного виду документації із землеустрою, на підставі якої внесено відомості до ДЗК

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відповідно до положень частин 1-5 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За правилами частини шостої статті 791 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Крім того, згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Подібні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права містяться в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 справа № 823/1179/17, від 03.10.2019 справа № 823/1172/17, 26.11.2019 справа № 823/1180/17, від 12.03.2020 справа № 815/4257/16.

ОСОБА_1 звернувся до позивача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що суперечить вимогам частини шостої статті 791 Земельного кодексу України. При цьому земельна ділянка, яку ОСОБА_1 бажав в подальшому сформувати та отримати у власність, входить до складу вже сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 7120682100:03:001:0870 та 7120682100:03:001:0827, а отже, для формування нової земельної ділянки з межами, які зазначені у доданому до клопотання викопіюванні, потрібно було розробляти технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно з абзацом першим ст. 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Абзац другий зазначеної статті Закону визначає види документації із землеустрою, серед яких:

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Тобто, проект документації землеустрою та проект технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними видами документації з землеустрою. Аналогічні висновки містять у постанові Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 802/1539/17. Верховний Суд зазначив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Тому проект землеустрою та подальша відповідна процедура необхідні лише у разі: переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної статтею 19 ЗК України, в іншу; зміни виду використання земельної ділянки в межах земель оборони; зміни виду використання земельної ділянки в межах земель сільськогосподарського призначення (окрім наданих для ведення ОСГ, які можуть використовуватись також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення).

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 на чотири інші земельні ділянки та їх реєстрацію в Державному земельному кадастрі було здійснено державним кадастровим реєстратором не на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто, на підставі неналежної документації.

Згідно положень ЗУ «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ст. 3 цього Закону, до принципів Державного земельного кадастру відносяться принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 2, 6, 8 ст. 16 вказаного Закону, кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Згідно з ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки є вичерпним.

Таким чином, частина 5 статті 791 ЗК України щодо формування нової земельної ділянки, як підстава для скасування державної реєстрації земельної ділянки 7120682100:03:001:0870 та набуття нею статусу архівної, не може бути застосована, адже згадана норма стосується виключно формування нових земельних ділянок як об`єктів цивільних прав, і не передбачає скасування раніше сформованої земельної ділянки і набуття нею статусу архівної.

Щодо підстав скасування державної реєстрації земельних ділянок, здійсненої на підставі Проекту землеустрою позивач зазначив таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, серед іншого, невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства.

Державний кадастровий реєстратор Відділу у Драбівському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Курган Л.В., виявивши невідповідність поданих документів (Проекту) вимогам законодавства, мав відмовити у державній реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970.

Отже, позивач стверджує, що внаслідок протиправного скасування відповідачем державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 було порушено його право власності, оскільки існування даної земельної ділянки як цілісного об`єкта припинилось.

Способом захисту позивач зазначив зобов`язання відповідача поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 у Поземельній книзі.

Без скасування державної реєстрації новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:09678, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970 буде неможливим відновити відомості у ДЗК стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870. Наявність протиправного запису про державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок з іншими кадастровими номерами порушує права та законні інтереси позивача, з огляду на зміст абз. 5 ч. 6 ст. 24 Закону «Про державний земельний кадастр», відповідно до якої підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Підставою скасування державної реєстрації земельних ділянок позивач зазначив абз. 4 ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр».

Відповідач в обґрунтування заперечень позовних вимог зазначив, таке:

1. ОСОБА_1 було застосовано «принцип мовчазної згоди» та правомірно здійснено розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Копія проекту землеустрою містить всі необхідні складові, відповідає вимогам статті 50 Закону України «Про землеустрій».

2. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,000 га для відведення у власність громадянину ОСОБА_1 не змінила свого цільового призначення та може бути передана у власність ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 22 Земельного кодексу України.

Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою від 09.04.2021 земельна ділянка на момент складання документації із землеустрою відносилась до земель запасу.

На запит Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 0-23-6-6406/2-21 від 12.11.2021 Відділом 3 управління у Золотоніському районі повідомлено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру станом на листопад 2021 року земельні ділянки з кадастровими номерами 120682100:03:001:0967,7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 120682100:03:001:0970 відносяться до земель запасу. Категорія даних земельних ділянок землі сільськогосподарського призначення.

3. ОСОБА_1 було дотримано процедуру погодження проекту землеустрою, яка є обов`язковою, підстави для відмови у погодженні проекту були відсутні.

Висновком про розгляд документації із землеустрою від 09.04.2021 погоджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,000 га, в т.ч. 2,000 га (пасовищ) гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель не наданих у власність і користування розташованої в адмінмежах Шрамківської сільської ради за межами населеного пункту с. Бирлівка Драбівського району Черкаської області» та визначено, що даний проект відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Крім того, відповідач заперечує проти вимоги позивача зобов`язати Головне управління у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку.

Судом встановлено, що станом на час вирішення спору земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, цільове призначення: землі запасу; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; відповідно до експлікації земельних угідь: пасовища поділена на чотири земельні ділянки.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частинами шостою та сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зміст статті 791 ЗК України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Стаття 25 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (Закон № 858-IV) визначає види документації із землеустрою, до яких, крім проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, належать, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до статті 56 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема, включає згоду власника земельної ділянки на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем.

Зміст наведених норм права свідчить, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що в свою чергу здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. При цьому, для вилучення земель державної власності необхідна згода власника земельної ділянки, - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема:

- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідності до ч. 9, 10 ст. 791 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру. Так, згідно ч. 4 Порядку, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

Згідно з положеннями ЗУ «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ст. 3 цього Закону до принципів Державного земельного кадастру відносяться принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 2, 6-8 ст. 16 вказаного Закону, кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Згідно з ч. 1 ст. 18 цього ж Закону, документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, в т.ч. і Поземельні книги.

Згідно ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки є вичерпним.

За результатами вирішення спору суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави, визначені ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 та набуття нею статусу архівної.

При цьому суд виходить з такого:

При цьому згідно ч. 5, 6 ст. 791 Земельного Кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Натомість формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Статтею 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Так, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Отже, суд приходить до висновку, що в порушення вимог чинного законодавства формування новостворених земельних ділянок та їх реєстрацію в ДЗК було проведено не за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, як належить, а за проектом землеустрою.

В справу не подано доказів, що відповідач приймав рішення (накази) про поділ земельної ділянки та про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки. Згода позивача на поділ зазначеної земельної ділянки не надавалася.

За сукупністю наведених підстав підлягає до задоволення позовна вимога про визнання протиправною та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами з кадастровими номерами: 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970, які виникли внаслідок скасування державної реєстрації та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870.

Без скасування реєстрації новоутворених земельних ділянок буде унеможливлено відновлення відомостей у ДЗК стосовно земельної ділянки з кадастровим номером: 7120682100:03:001:0870.

Відповідності до положень ч. 3 ст. 791 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

При цьому, чинним законодавством (ст. 791 ЗК України) визначено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Частиною 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельній кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870, площею 9,6 га шляхом поновлення запису в Поземельній книзі, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 7, ст. 9 ЗУ «Про державний земельний кадастр», до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, в т.ч. ведення поземельних книг. Державний кадастровий реєстратор формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг.

Згідно з ч. 1, 8 ст. 24 вказаного закону, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Частинами 6-8 статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Розділом Порядку про Поземельні книги визначено, що дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру (п. 49-51).

Згідно з п. 57-58 Порядку Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

У разі закриття Поземельної книги Державний кадастровий реєстратор:

1) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі електронну позначку про факт її закриття за власним кваліфікованим електронним підписом;

2) проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначку про факт її закриття за формою згідно з додатком 9.

Відповідно до пункту 114 Порядку - державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Порядком прямо не передбачено заборони чи вказівки на неможливість поновлення Поземельної книги після її закриття.

З боку відповідача не надано належних і допустимих доказів, в т.ч. у вигляді висновку спеціаліста про те, що поновлення закритої Поземельної книги і записів у ній після її закриття є технічно неможливим, в т.ч. шляхом відкриття нової Поземельної книги на ту саму земельну ділянки з тим же кадастровим номером.

Згідно ч.6 ст. 25 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Як вже вказував суд, пунктом 49 Порядку визначено, що поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 Порядку. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Відповідно до пункту 51 Порядку, внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 61 Порядку, скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

При цьому і форма Поземельної книги згідно із додатком № 8 містить відомості про: зміни запису; скасування запису; поновлення запису щодо кожної інформації, яка вноситься до Поземельної книги (дата внесення змін / скасування / поновлення запису/ суть змін/номер аркуша Поземельної книги, який сформовано після внесення змін/підстава внесення змін / скасування / поновлення запису).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено неможливість поновлення Поземельної книги і записів у ній після її закриття і тому не доведено неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права.

При цьому, у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити його становище та захистити порушене право чи законний інтерес.

Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації новоутворених земельних ділянок та зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 шляхом поновлення запису про неї в Поземельній книзі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970, які виникли внаслідок скасування державної реєстрації та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131, код ЄДРПОУ 39765890) на користь Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19812, Черкаська область, Золотоніський район, с. Шрамківка, вул. Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 34238355) 4540,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 18 травня 2022 року

Суддя О.В. Чевгуз