Ухвала

від 13.06.2022 по справі 925/1501/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"14" червня 2022 р. Справа№ 925/1501/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Разіної Т.І.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 21.04.2022 (повний текст складено та підписано 18.05.2022)

у справі № 925/1501/21 (суддя Чевгуза О.В.)

за позовом Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Фізична особа - підприємець Крицька Тамара Петрівна,

2) ОСОБА_1

про визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 позов Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи - підприємця Крицької Тамари Петрівни, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок - задоволено повністю:

- визнано протиправною та скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970, які виникли внаслідок скасування державної реєстрації та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області.

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (09.06.2022 згідно поштового трекера на конверті, у якому надіслано апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою та просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка була чинною на момент звернення з відповідними позовом у листопаді 2021 році визначала, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України у 2021 році" визначено з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270, 00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно позовної заяви Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області поданої у листопаді 2021 року на розгляд суду першої інстанції передано позовні вимоги:

- про визнання протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120682100:03:001:0967, 7120682100:03:001:0968, 7120682100:03:001:0969, 7120682100:03:001:0970, які виникли внаслідок скасування державної реєстрації та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, тобто, вимога немайнового характеру, яка задоволена повністю у оскаржуваному рішенні, і в цій частині скаржник оскаржує судове рішення;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 7120682100:03:001:0870 площею 9,6 га, яка належить на праві комунальної власності Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, шляхом поновлення запису в Поземельній книзі, тобто, вимога немайнового характеру, яка задоволена повністю у оскаржуваному рішенні, і в цій частині скаржник оскаржує судове рішення.

Отже, враховуючи вимоги апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, останнім оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволення двох немайнових вимог за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, скаржник не погоджується з ухваленим рішенням і оскаржує його в апеляційному порядку - повністю. Отже, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області оскаржує рішення суду першої інстанції повністю.

П. п. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позову майнового характеру справляється судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

П. п. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позову немайнового характеру справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021, тобто рік звернення до суду з відповідним зустрічним позовом становив 2270,00 грн. згідно з приписами Закону України "Про Державний бюджет України".

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за звернення з апеляційною скаргою, в якій скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 повністю, судовий збір має бути сплачений загалом в розмірі 6810, 00 грн.:

- за 2 немайнові позовні вимоги (2270,00 грн. судовий збір за ставкою вимоги немайнового характеру *2 немайнові вимоги) *150%);

В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області просило відстрочити сплату судового збору за апеляційну скаргу до ухвалення Північним апеляційний господарським судом рішення по справі, оскільки на даний час установа не має можливості сплатити судовий збір через те, що фінансується з державного бюджету і на рахунку скаржника відсутні кошти за відповідною статтею видатків (КЕКВ 2800) в кошторисі.

З цього приводу Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору лише позивача - фізичної особи.

При цьому, за змістом положень статті 8 Закону відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати для юридичних осіб не передбачено.

Тому відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату".

Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду, що було враховано судом апеляційної інстанції.

Оскільки, предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у цій справі немає (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення у цій справі Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не вказує конкретної підстави з зазначених у переліку в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Крім того, скаржником відповідно до вимог ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України так і не надано будь-яких доказів того, що в нього станом на момент прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення постанови у даній справі з`являться грошові кошти для оплати судового збору. Заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, без подання взагалі будь-яких підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, заявником належним чином не обґрунтовано подане клопотання про відстрочку від сплати судового збору, зазначені підстави для відстрочки від сплати судового збору не відповідають вимогам зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за наведених скаржником доводів та поданих документів.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та на підставі ч. 1, 2 ст. 8 України "Про судовий збір" відмовляє у задоволенні такого клопотання, а апеляційна скарга залишається без руху, оскільки зазначена скарга не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частина 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, враховуючи те, що рішення суду першої інстанції від 21.04.2022 (повний текст складено та підписано 18.05.2022), а тому у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції тривав до 07.06.2022 включно.

В свою чергу, 09.06.2022 згідно поштового штемпеля на конверті, скаржник звернувся з відповідною апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 21.04.2022 (повний текст складено та підписано 18.05.2022), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, проте, в межах строку, встановленого п. 1 ч. 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, а тому на підставі наведеної норми скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 21.04.2022 (повний текст складено та підписано 18.05.2022).

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що початок перебігу строку на апеляційне оскарження починається саме, внаслідок проголошення та підписання повного тексту відповідного процесуального документа, і жодним чином початок перебігу відповідного строку не пов`язується з надсиланням/отриманням стороною відповідного процесуального документа, оскільки у випадку отримання стороною процесуального документа з запізненням або неотримання, у скаржника виникає процесуальне право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке може бути реалізоване протягом визначеного строку з дня вручення йому відповідного рішення суду, і таке вручення/обізнаність не поновлює автоматично строк, а є підставою саме для його поновлення, що узгоджується з вищенаведеними приписами статті 256 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги діючого процесуального закону не пов`язують початок процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з датою фактичного отримання або датою, коли стало відомо про наявність відповідного рішення, оскільки отримання рішення з запізненням або встановлення наявності такого рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень - є підставою саме для відновлення такого строку.

Визначений законом строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути поновлений відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску та за наявності клопотання заінтересованої сторони, оскільки вимоги процесуального закону не наділяють суд апеляційної інстанції правом або обов`язком самостійного відновлення такого строку, адже таке право нерозривно кореспондується саме з правом особи (сторони спору, учасника справи) на вчинення процесуальних дій в межах наданих їй законом повноважень.

Крім того, Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", Пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Колегією суддів Північного апеляційного господарського суду при розгляді матеріалів апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21, з врахуванням діючої редакції процесуального закону на момент постановлення даної ухвали, встановлено, що до матеріалів апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 скаржником не додано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на оскарження вказаного рішення, не містить такого клопотання і прохальна частина апеляційної скарги, а суд апеляційної інстанції не наділений правом самостійно відновлювати відповідний строк в частині пропуску процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 , без чіткого волевиявлення скаржника на таке поновлення, що кореспондується з приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258, ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні (скаржнику) можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору, подання у строк, визначений даною ухвалою, звернення/заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Крім того, суд апеляційної інстанції роз`яснює, що згідно з ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання у визначений судом строк документів, а саме: доказів доплати судового збору у розмірі 6 810, 00 грн., ,подання у строк, визначений даною ухвалою, звернення/заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 41, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21 - залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області має право усунути недоліки, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 6810, 00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21, яке оскаржується повністю.

- звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку або вказати інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.04.2022 у справі № 925/1501/21.

4. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

5. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

6. Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі Судової влади Північного апеляційного господарського суду у розділі "Повідомлення щодо руху справ": https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/povidomlennya/.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Т.І. Разіна

Є.Ю. Шаптала