Ухвала

від 04.10.2021 по справі 548/1032/21

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1032/21

Провадження №2/548/492/21

У Х В А Л А

про закриттяпідготовчого провадженнята

призначеннясправи досудовогорозглядупосуті

05.10.2021 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

прокурора - Мілевської Т.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Кінаша Івана Павловича, в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної порубки дерев,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа .

До суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Павелка Р.С. надійшло клопотання про повернення прокурору даного позову у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Павелко Р.С. підтримав раніше подане клопотання про повернення прокурору даного позову у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Мілевська Т.С. заперечувала проти задоволення клопотання.

Крім цього, в судовому засіданні постало питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, заявлене клопотання, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Частина третя статті 3 ЦПК України встановлює, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України).

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, в тому числі, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно частин першої, третьої, шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України, якою керувався суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, позовна заява повертається судом, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

У справі, що переглядається, обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави, прокурор зазначав, що органом місцевого самоврядування не забезпечено охорону лісових насаджень,які відносяться до лісів та є національним надбанням та складовою частиною світової системи природних територій та об"єктів, що перебувають під особливою охороною, а ненадходження коштів за порушення вимог природоохоронного законодавства негативно впливає на реалізацію заходів щодо відтворення лісових ресурсів, а також створює економічні перешкоди у реалізації завдань та функцій, які покладені на державу та органи місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду, вже сам факт не звернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом.

Прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області і такі підстави представництва належним чином перевірені місцевим судом.

Із урахуванням зазначеного клопотання щодо не наведення прокурором підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави є необґрунтованим.

Суд, ознайомившись з матеріалами позову, вважає, що є підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті процесуальних дій вчиняти не потрібно, справа може бути призначена до судового розгляду по суті.

Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; зясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно п. 15 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання тапризначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.189,196-198,200 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ПідготовчепровадженняусправізапозовомЛубенської окружної прокуратури Полтавської області Кінаша Івана Павловича, в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної порубки дерев- закрити.

Справу досудового розглядупризначити на 09.11.2021 рокуо09:00 годині у приміщенні Хорольського районного суду Полтавської області за адресою м. Хорол, вул. Незалежності, 82 Полтавської області .

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Павелка Р.С. про повернення залишення позову без розгляду- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Коновод