Рішення

від 04.05.2022 по справі 144/1282/20

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1282/20

Провадження № 2/144/66/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

з участю секретаря Пігулі А.А.,

представника позивача, прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури - Янчука О.Д.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі: Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, та подав до суду 08 листопада 2021 року заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом та скасувати державну реєстрацію права власності. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2019, 26.12.2016 за № 18299260 державним реєстратором Шаблевським В.І. («Архітектурне планувально-проектне бюро», Вінницька область) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстрованого в реєстрі за номером 2375, виданого 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. (спадкова справа № 379/2016) на підставі заповіту ОСОБА_3 , згідно зазначених у ньому реквізитів: від 17.03.1996, зареєстрованого в реєстрі за № 18 за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючою за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області з кадастровим номером: 0523783900:01:000:0177 площею 3,3225 га.

Водночас встановлено, що Свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за номером 2375 та видане 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. (спадкова справа № 379/2016) на підставі якого відбулась реєстрація права власності є недійсним, а відповідно реєстрація права власності є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020020280000099 від 01.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України та ч. 3 ст. 190 КК України встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , звернулась 01.12.2016 до державного нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори Лужанської Т.В. із заявою, про те, що вона спадщину, що складається із права на земельну ділянку (тобто земельну частку (пай)) прийняла фактично шляхом постійного проживання разом із померлою ОСОБА_3 та просить видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, при цьому ОСОБА_1 надала необхідні документи, в тому числі завідомо підроблені документи, а саме заповіт від 17 березня 1996 року, відповідно до якого ОСОБА_3 , усе своє майно заповіла у власність ОСОБА_1 , а також довідку Маломочульської сільської ради, згідно зазначених в ній реквізитів: № 148 від 12.07.2016, про те, що ОСОБА_1 , на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом із нею в АДРЕСА_1 .

У результаті протиправних дій ОСОБА_1 , 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В., видано останній свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 379/2016), відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) площею 2,94 в умовних кадастрових гектарах без визначення частки в натурі, розташованої на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, по колишньому КСП «Мишарівське» (тобто земельної частки (паю) належної спадкодавцю ОСОБА_3 ).

В подальшому, в вищезазначеному кримінальному провадженні, шляхом тимчасового доступу було вилучено спадкову справу № 379/2016 та Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено судову технічну експертизу документів від 27.08.2019 № 260 та встановлено, що зображення відбитку печатки: «Маломочульська сільська рада народних депутатів Теплицького району Вінницької області*УКРАЇНА*» у заповіті від 17.03.1996 спадкової справи № 379/2016 нанесені за допомогою друкуючого пристрою з струменевим способом формування зображень, зображення відбитків штампу: «Україна Маломочульська сільська рада Ідентифікаційний код 04330705 23834, Вінницька обл., Теплицький район, с. Мала Мочулка, вул. Радянська, буд 10 №__ «__»

---

20__р.» та зображення відбитків печатки: «УКРАЇНА* Вінницька область Теплицький район с. Мала Мочулка * Маломочульська сільська рада * Ідент. код 04330705*» в довідці № 148 від 12.07.2016 спадкової справи № 379/2016 нанесені за допомогою друкуючого пристрою з струменевим способом формування зображень.

Крім того, ОСОБА_1 , в подальшому, маючи технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, яка була виготовлена Державним підприємством «Вінницький науково дослідний проектний інститут землеустрою» та в результаті чого було присвоєно кадастровий номер земельної ділянки: 0523783900:01:000:0177, обчислено площу земельної ділянки 3,3225 га і визначено її координати на місцевості в натурі, 26.12.2016 надала державному реєстратору ОСОБА_4 («Архітектурне планувально-проектне бюро», Вінницька область) необхідні документи для реєстрації права власності за нею вищезазначеної земельної ділянки, в тому числі, отримане злочинним шляхом свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за номером 2375, видане 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. (спадкова справа № 379/2016 на підставі заповіту ОСОБА_3 ) та за номером запису про право власності 18299260 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області з кадастровим номером: 0523783900:01:000:0177, площею 3,3225 га.

Отже відповідачу - ОСОБА_1 земельна ділянка у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області з кадастровим номером: 0523783900:01:000:0177 площею 3,3225 га, у встановленому законом порядком не передавалась, оскільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за номером 2375 та видане 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. (спадкова справа № 379/2016) видане на підставі підробленого заповіту.

Відповідно до інформації наданої Маломочульською сільською радою, ОСОБА_3 , яка проживала одиноко за адресою АДРЕСА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя у Маломочульській сільській раді заповіт не складала, з моменту смерті ОСОБА_3 та по даний час, спадкоємці в сільську раду щодо оформлення спадкового майна не звертались, на території сільської ради спадкоємці відсутні, а також відсутня будь-яка інформація щодо наявності можливих спадкоємців.

З наведених обставин вбачається порушення права власності на землю, відновлення якого можливо лише шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та скасування державної реєстрації.

Відповідачем ОСОБА_1 надано відзив у якому вона вказала, що заперечує щодо позовних вимог позивача. У відзиві вказує, що прокурор не мав права звертатись до суду в інтересах Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області. Також вказує що права позивача не порушені, тому підстави для звернення до суду для захисту порушених прав у позивача відсутні.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Янчук О.Д. позовну заяву підтримав в повному обсязі, пояснив, що прокуратура звернулась до суду в інтересах Маломочульської сільської ради, оскільки вважає, що було порушено інтереси держави, а саме ОСОБА_1 , було незаконно отримано у власність земельну ділянку. Про порушення Маломочульській сільській раді стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запит був зроблений 23.07.2019.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини своєї неявки суд не повідомляла. Заяви про відкладення розгляду справи від не надходило.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Клінчиков С.О., заперечив щодо позовних вимог позивача. Вказав, що права позивача порушені не були. Маломочульська сільська рада Теплицького району Вінницької області з 1997 року жодних дій щодо повернення земельної ділянки або про визнання спадщини відумерлою не вчиняла, жодних прав на земельну ділянку не набула, а тому її права порушені не були і відповідно підстави для звернення до суду для захисту порушених прав у позивача відсутні. Також просив застосувати строк позовної давності, про що було подано відповідну заяву.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тому позивач, має право, гарантоване Конституцією України та іншими нормативними актами,на звернення до суду із відповідною позовною заявою за захистом своїх невизнаних чи оспорюваних прав та законних інтересів.

Згідно ч. 3 ч. 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ч. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Бершадською місцевою прокуратурою відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Маломочульську сільську раду Теплицького району Вінницької області про намір звернутися до суду в інтересах держави з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації (а.с. 67). З листа Маломочульської сільської ради Теплицького району вбачається те, що орган місцевого самоврядування заходи цивільно-правового характеру, щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та скасування державної реєстрації не буде вживати у зв`язку із відсутністю у бюджеті сільської ради коштів на видатки, пов`язані із сплатою судового збору, відсутністю у штаті сільської ради юриста та неможливістю самостійно підготувати до суду заяву з вказаного питання (а.с. 64).

Суд вважає, що у даному випадку прокурор має право звертатися до суду з позовною заявою та брати участь у розгляді справи за його позовом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2019, 26.12.2016 за № 18299260 державним реєстратором Шаблевським В.І. («Архітектурне планувально-проектне бюро», Вінницька область) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстрованого в реєстрі за номером 2375, виданого 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. (спадкова справа № 379/2016) на підставі заповіту ОСОБА_3 , згідно зазначених у ньому реквізитів: від 17.03.1996, зареєстрованого в реєстрі за № 18 за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючою за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області з кадастровим номером: 0523783900:01:000:0177 площею 3,3225 га.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 01.12.2016 до державного нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори Лужанської Т.В. із заявою, про те, що вона спадщину, що складається із права на земельну ділянку (тобто земельну частку (пай)) прийняла фактично шляхом постійного проживання разом із померлою ОСОБА_3 , надала необхідні документи, а саме заповіт від 17 березня 1996 року, відповідно до якого ОСОБА_3 , усе своє майно заповіла у власність ОСОБА_1 , а також довідку Маломочульської сільської ради, згідно зазначених в ній реквізитів: № 148 від 12.07.2016, про те, що ОСОБА_1 , на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом із нею в АДРЕСА_2 .

У результаті дій ОСОБА_1 , 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В., видано останній свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 379/2016), відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) площею 2,94 в умовних кадастрових гектарах без визначення частки в натурі, розташованої на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, по колишньому КСП «Мишарівське» (тобто земельної частки (паю) належної спадкодавцю ОСОБА_3 ).

Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено судову технічну експертизу документів від 27.08.2019 № 260 та встановлено, що зображення відбитку печатки: «Маломочульська сільська рада народних депутатів Теплицького району Вінницької області*УКРАЇНА*» у заповіті від 17.03.1996 спадкової справи № 379/2016 нанесені за допомогою друкуючого пристрою з струменевим способом формування зображень, зображення відбитків штампу: «Україна Маломочульська сільська рада Ідентифікаційний код 04330705 23834, Вінницька обл., Теплицький район, с. Мала Мочулка, вул. Радянська, буд 10 №__ «__»

---

20__р.» та зображення відбитків печатки: «УКРАЇНА* Вінницька область Теплицький район с. Мала Мочулка * Маломочульська сільська рада * Ідент. код 04330705*» в довідці № 148 від 12.07.2016 спадкової справи № 379/2016 нанесені за допомогою друкуючого пристрою з струменевим способом формування зображень.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 , в подальшому, маючи технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, яка була виготовлена Державним підприємством «Вінницький науково дослідний проектний інститут землеустрою» та в результаті чого було присвоєно кадастровий номер земельної ділянки: 0523783900:01:000:0177, обчислено площу земельної ділянки 3,3225 га і визначено її координати на місцевості в натурі, 26.12.2016 надала державному реєстратору ОСОБА_4 («Архітектурне планувально-проектне бюро», Вінницька область) необхідні документи для реєстрації права власності за нею вищезазначеної земельної ділянки, в тому числі свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за номером 2375, видане 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. (спадкова справа № 379/2016 на підставі заповіту ОСОБА_3 ) та за номером запису про право власності 18299260 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області з кадастровим номером: 0523783900:01:000:0177, площею 3,3225 га.

Отже відповідачу ОСОБА_1 земельна ділянка у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області з кадастровим номером: 0523783900:01:000:0177 площею 3,3225 га, у встановленому законом порядком не передавалась, оскільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за номером 2375 та видане 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. (спадкова справа № 379/2016) видане на підставі підробленого заповіту.

Відповідно до інформації наданої Маломочульською сільською радою, ОСОБА_3 , яка проживала одиноко за адресою АДРЕСА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя у Маломочульській сільській раді заповіт не складала, з моменту смерті ОСОБА_3 та по даний час, спадкоємці в сільську раду щодо оформлення спадкового майна не звертались, на території сільської ради спадкоємці відсутні, а також відсутня будь-яка інформація щодо наявності можливих спадкоємців.

Судом досліджено наступні докази у справі: копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2019 (а.с. 18); копія заяви ОСОБА_1 на прийняття спадщини (а.с. 21); копія заповіту від 17 березня 1996 року виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 23); копія довідки Маломочульської сільської ради Теплицького району № 148 від 12.07.2016 (а.с. 24); копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 25); копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с. 26-27); копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 28); копія сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ВН № 0170733 (а.с. 29); копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 32); копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 33); копія висновку експерта № 260 від 27.08.2019 про проведення судової технічної експертизи документів (а.с. 36-46); копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), громадянки ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області (а.с. 47-60); інформація Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області № 90 від 23.07.2020 (а.с. 61); копія супровідного листа Теплицького РВ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та копія актового запису про смерть ОСОБА_3 (а.с. 62-63); лист Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 23.07.2020 № 96 (а.с. 64); листи відділу у Теплицькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.07.2020 та 20.07.2020 (а.с. 65-66); повідомлення Маломочульській сільській раді про звернення до суду від 22.09.2020 (а.с. 67); довідка Маломочульської сільської ради № 135 від 22.09.2020 (а.с. 68).

Заслухавши поясненняосіб,які приймаютьучасть урозгляді справи,дослідивши наданідокументи іматеріали,всебічно таповно з`ясувавшиобставини,на якихґрунтуються вимогита заперечення,об`єктивнооцінивши всукупності докази,які маютьзначення длярозгляду справиі вирішенняїї посуті,суд вважає,що правапозивача порушені,тому позов Бершадської місцевої прокуратури про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації - необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 1301 ЦК України - свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК України РСР, у разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, відносини спадкування регулюються ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. Правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилась після 1 липня 2003 року й не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до статей 529-530 ЦК України РСР.

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року встановлювався строк для прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що і є часом відкриття спадщини, отже з цього часу почався шестимісячний строк на прийняття спадщини, який закінчився до вступу нового ЦК України в дію з 01.01.2004, тому щодо правовідносин успадкування земельної частки паю, яка належала померлій ОСОБА_3 , повинні бути застосовані норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно дост.524ЦК УРСР1963року спадкоємствоздійснюється зазаконом іза заповітом. Спадкоємствоза закономмає місце,коли іоскільки вононе зміненозаповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави - якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, тому Маломочульська сільська рада, як уповноважений орган, мала б вчинити дії для переходу земельної ділянки у власність територіальної громади.

Відповідно до інформації Маломочульської сільської ради, встановлено, що спадкоємці відсутні на території Маломочульської сільської ради, до них ніхто не звертався з питаннями прийняття спадщини ОСОБА_3 з моменту її смерті і по даний час. Оскільки можливі спадкоємці не прийняли спадщину, яка відкрилась після 15.04.1997, отже за змістом наведених норм, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави в силу закону з моменту відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 899-IV, у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 № 2498-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2019 року, установлено, що з дня набрання чинності даним законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, порушення інтересів держави в особі Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області полягають в тому, що незаконний перехід права власності на вищезазначену земельну ділянку до ОСОБА_1 , яка не мала законного права на спадкування, спричинив порушення інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, позбавивши орган місцевого самоврядування можливості ініціювати питання передачі ділянки у власність територіальної громади - оскільки за відсутності спадкоємців після смерті смерті ОСОБА_3 , неприйняття ними спадщини у встановлений строк, спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Мишарівська» с. Мишарівка на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області розміром 2,94 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, належного спадкодавцю згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), а на даний час це земельна ділянка з кадастровим номером 0523783900:01:000:0177 площею 3,3225 га, мала б перейти відповідно до аналізу норм чинного законодавства у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним, а до моменту переходу права власності територіальній громаді, Маломочульська сільська рада в особі уповноваженої посадової особи органу місцевого самоврядування відповідно до ст. 1283 ЦК України зобов`язана вживати заходів до охорони спадкового майна та відповідно до ст. 1285 ЦК України має право на вчинення будь-яких дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

В тому числі Маломочульська сільська рада має право надавати дану земельну ділянку в оренду та отримувати за неї орендну плату, оскільки, в ст.13Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)», передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження, а отже не отримання орендної плати негативно впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків територіальної громади, відповідно, ще раз порушує інтереси держави.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за № 2375 (спадкова справа 379/2016), відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) площею 2,94 в умовних кадастрових гектарах без визначення частки в натурі, розташованої на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, по колишньому КСП «Мишарівське» (тобто земельної частки (паю) належної спадкодавцю ОСОБА_3 ) видане 01.12.2016 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. на підставі підробленого заповіту, тобто видане особі, яка не має права на спадкування, а тому суд вважає, що воно має бути визнане недійсним.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає, що при зверненні до суду позивачем не було пропущено строк позовної давності. Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав (а.с. 18), позивачу стало відомо про зареєстроване право власності на земельну ділянку за відповідачем 23.07.2019, позов було подано 29.09.2020, тому позивачем строк позовної давності не було пропущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Згідно зі ст. 18 зазначеного Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно - правового інтересу у встановленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту(у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 26 вказаного Закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи вищезазначені вимоги Закону, одночасно із скасуванням державної реєстрації підлягає припиненню за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в реєстрі за № 2375 (спадкова справа 379/2016) видане на підставі підробленого заповіту, має бути визнане недійсним, державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку скасована, а право власності останньої на земельну ділянку припиненим.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним видане 01.12.2016 та зареєстроване в реєстрі за № 2375 державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Лужанською Т.В. свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким посвідчено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0523783900:01:000:0177 площею 3,3225 га, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис № 18299260 від 26.12.2016, припинивши за ОСОБА_1 право власності на зазначену земельну ділянку.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, в сумі 4204(чотири тисячі двісті чотири)грн. за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA568201720343110002000003988.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.05.2022.

Суддя