Рішення

від 18.05.2022 по справі 911/101/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2022 р. м. Київ Справа № 911/101/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровал вуд ЛТД" про стягнення 154023,82 грн

без виклику учасників процессу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровал вуд ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 154023,82 грн заборгованості , з яких, 145118,85 грн основного боргу; 5681,12 грн пені; 1030,83 грн річних відсотків, 2193,02 грн збитків від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 420086718 від 01.09.2020 про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення повної та вчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Ухвалою від 12.01.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 3, 5 ч. 3 ст 162 та ст. 164, 174 України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

27.01.2022 на адресу Господарського суду Київської області від ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія надійшла заява від 26.01.2022 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 01.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 03.03.2022 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 14.03.2022 (включно).

Копія відповідної ухвали суду отримана позивачем 09.02.2022, відповідачем 10.02.2022, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0103281014327, 0103281014335.

11.02.2022 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії довідки Оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 04/530/20294 від 10.12.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (надалі за текстом також - ПРРЕЕ).

Згідно пункту 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу 01.01.2019 відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника Оптимальна 1.

Відповідна заява містить відомості щодо адреси об`єкту, на який здійснюється постачання електричної енергії та ЕІС-коди точки комерційного обліку за об`єктом споживача, який розташований за адресою: с. Комарівка, вул. Миру, буд. 25.

Постачання електричної енергії погоджено з 01.01.2019.

Згідно умов договору, до якого приєднався відповідач у даній справі (далі договір), за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 договору).

У відповідності до п. 2.3 договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (далі ОСР) підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/ акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктом 5.1 договору стронами погоджено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього договору.

Згідно п. 5.2 договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є Додатком № 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункти 5.4, 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 5.7 договору, порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору. Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитись на веб-сайті постачальника.

Як визначено положеннями пункту 5.8 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право припинити постачання електричної енергії споживачу, вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати. Окрім цього, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Згідно п. 5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплати пені; споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п. 13.1 договору, вказаний договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач яка є додатком № 1 до вказаного договору. Термін дії вказаного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу.

Додаток № 2 до Договору - Комерційна пропозиція "Оптимальна-1" містить наступні умови:

-ціна (тариф) - вартість послуг Постачальника, що визначається шляхом множення обсягу поставленої Споживачу електричної енергії на тариф 0,093 грн./кВт*год. без ПДВ* за розрахунковий період.

-спосіб оплати за послуги з розподілу електричної енергії - споживач самостійно здійснює оплату з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника;

-порядок оплати - остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;

-пеня: подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення;

-термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати -рахунок на попередню оплату та плановий платіж надається Постачальником Споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду.

Як вказується позивачем у позовній заяві, у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом борг за відпущену електричну енергію складає 145118,85 грн, з урахуванням часткових оплат споживачем, крім того, оплата електричної енергії здійснювалась відповідачем не у погоджені строки, у зв`язку з чим нараховано пеню, 3% річних та втрати від інфляції.

На підтвердження поставки (продажу) електричної енергії на об`єкт відповідача позивачем надано суду акти прийняття-передавання електричної енергії за серпень 2021 за №№А-6475699523, А-6574597339.

Також позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-фактури, які було виставлено відповідачу за період з травня 2021- серпень 2021 (включно).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача вартості поставленої електричної енергії, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобов`язання/

Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.п 67, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії (в редакції, чинній на момент підписання заяви про приєднання до умов договору): постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

У відповідності до ч. 4 ст. 63 вказаного Закону постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах типового договору постачання універсальних послуг, що затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Окрім того, відповідно до абз. 2 п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі Правила), для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Таким чином, приєднавшись до договору, відповідач (споживач) взяв на себе зобов`язання, визначені договором з урахуванням комерційної пропозиції Універсал, у т.ч. здійснювати оплату вартості електричної енергії у встановлений строк.

Як визначено ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідною нормою встановлено, що: окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії"; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

В силу ч.1 ст.276 ГК України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.ч.6,7,8,9 ст.276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів; у разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії; особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 4.14 Правил визначено, що платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу; платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно.

Як визначено відповідним пунктом Правил, платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів оплати рахунків у розмірі 145118,85 грн за спожиту електричну енергію не надав, доводи позивача не спростував.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 145118,85 грн основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5681,12 грн пені за період з 01.05.2021 по 31.10.2021.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Встановлений у договорі, з урахуванням комерційної пропозиції Оптимальна-1, розмір пені не перевищує максимального розміру, встановленого відповідною нормою - подвійна облікова ставка НБУ.

При цьому, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд зазначає, що при здійснені розрахунку, позивачем до періоду, за який нараховувалась пеня, помилково включено дні, у які відповідачем здійснено погашення боргу, а отже, і борг після оплати був менше, ніж визначено позивачем.

Здійснивши перевірку розрахунку пені в межах заявленого позивачем періоду, суд здійснив розрахунок пені окремо за кожним з рахунків та встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 5564,40 грн.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення 116,72 грн пені суд відмовляє.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1030,83 грн 3% річних відсотків, 2193,02 грн збитків від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд не може погодитись з тим, що такі розрахунки здійснені арифметично вірно, оскільки позивачем до періодів, за які нараховувались 3% річних, помилково включені дні в які відповідачем здійснювалась часткова оплата, а сума боргу становила, зважаючи на таку оплату, менший розмір.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1008,87 грн, а у задоволенні позову в частині стягнення 21,96 грн - 3% річних у задоволенні позову суд відмовляє.

Розмір втрат від інфляції за заявлений позивачем період за розрахунком суду становить 2063,03 грн. У задоволенні стягнення 129,99 грн втрат від інфляції суд відмовляє.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню: 145118,85 грн основного боргу, 5564,40 грн пен, 1008,87 грн 3 % річних, 2063,03 грн втрат від інфляції. У задоволенні стягнення 116,72 грн пені, 21,96 грн - 3% річних, 129,99 грн втрат від інфляції суд відмовляє.

Пунктами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2266,04 грн.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровал вуд ЛТД» про стягнення 154023,82 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровал вуд ЛТД» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 1, код ЄДРПОУ 43313542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646) 145118,85 грн (сто сорок п`ять тисяч сто вісімнадцять гривень вісімдесят п`ять коп) основного боргу, 5564,40 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні сорок коп) пені, 1008,87 грн (одну тисячу вісім гривень вісімдесят сім коп) 3 % річних, 2063,03 грн (дві тисячі шістдесят три гривні три коп) втрат від інфляції та 2266,04 грн (дві тисячі двісті шістдесят шість гривень чотири коп) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова