Ухвала

від 18.05.2022 по справі 371/1556/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" травня 2022 р. Єдиний унікальний № 371/1556/18

Номер провадження № 2/371/209/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. Миронівка

ЄУН 371/1556/18

Провадження № 2/371/209/22

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Грушівська сільська рада Миронівського району Київської області, про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Начальник Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області звернувся з цим позовом, обґрунтувавши позовні вимоги тими обставинами, що відповідач, не маючи належного дозволу, порушуючи законодавство в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, 27 жовтня 2017 року близько 18 години на Канівському водосховищі, в районі села Ходорів Миронівського району Київської області, проводив вилов риби спінінгом з гумового моторного човна, при цьому перевищив добову норму вилову на одну особу на 30 кг, виловивши понад норму 102 судака та 1 сома. Вказаними діями відповідач грубо порушив Правила любительського та спортивного рибальства та завдав збитків рибному господарству України на суму 52 445 грн.

Відповідно до постанови Миронівського районного суду Київської області від 30 листопада 2017 року у справі 371/1472/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП.

Зазначив, що шкода у розмірі 52445 гривень повинна бути відшкодована на користь територіальної громади, зокрема Грушівської сільської ради, оскільки природні ресурси є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи.

Розрахований розмір шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, тому просив стягнути з нього в примусовому порядку 52445 гривень спричиненої шкоди та понесені судові витрати.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 28 грудня 2020 року позов залишено без розгляду, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 257 ЦПК України, оскільки позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представником Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Києвській області Мухіна В.М. подано апеляційну скаргу.

Постановою Київськогоапеляційного суду1березня 2021року прийнятопостанову, якою ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 28 грудня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 28 січня 2019 року відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому вказав, що Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом рибоохорони та структурним підрозділом апарату Держрибагентства і не має статусу юридичної особи, а тому у нього відсутня цивільна процесуальна дієздатність, а отже, вказаний орган не здатний здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати обов`язки в суді від імені та в інтересах держави. На підставі положень пункту першого частини першої статті 257 ЦПК України, просив постановити рішення про залишення позову без розгляду.

13 березня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Заперечуючи проти доводів відповідача, представник позивача зазначив, що відповідно до Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229 (зі змінами), Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством. За ідентифікаційним кодом юридичної особи - 37472282 вказано Державне агентство рибного господарства України, вказано дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, серед інших: Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області за кодом ЄДРПОУ ВП: 40419475.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Таким чином, Управління має всі повноваження на звернення з позовом.

8 квітня 2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області не має статусу юридичної особи, а тому не може виступати в якості позивача чи відповідача у цивільних відносинах.

Встановлені фактичні обставини справи

Відповідно до Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Вказана обставина підтверджується даними наказу Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229 та Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, (а.с. 48,49).

Відповідач ОСОБА_1 27 жовтня 2017 року, близько 18 години, на Канівському водосховищі, в районі села Ходорів Миронівського району Київської області, не маючи належного дозволу, порушуючи законодавство в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, проводив вилов риби спінінгом з гумового моторного човна, при цьому перевищив добову норму вилову на одну особу на 30 кг, виловивши понад норму 102 судака та 1 сома, чим порушив порушив Правила любительського та спортивного рибальства.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, складеного головним спеціалістом відділу охорони водних біоресурсів Клименко Т.М. до протоколу № 003190 від 27 жовтня 2017 року, матеріальна шкода, завдана рибному господарству України, становить 52445 гривень.

Вказані обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення № 003190 від 27 жовтня 2017 року (а.с. 13), розрахунку матеріальної шкоди від 27 жовтня 2017 року (а.с. 12), постанови судді Миронівського районного суду Київської області від 30 листопада 2017 року у справі 371/1472/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП (а.с. 11).

10 вересня 2018 року на адресу ОСОБА_1 . Київським рибоохоронним патрулем було направлено повідомлення № 7-19/5993-18 про необхідність сплатити майнову шкоду, заподіяну внаслідок правопорушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 52 445 гривень (а.с. 9).

Питання відшкодування майнової шкоди, яка була заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів не вирішено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Якщо питання про відшкодування винним майнової шкоди, завданої в результаті вчинення адміністративного правопорушення не вирішено, відповідно до частини 1 або частини 2статті 40 КУпАП, то згідно частини 3статті 40 КУпАПпитання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Даних про сплату зазначених коштів матеріали справи не містять.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України,кожна особамає правов порядку, встановленомуцим Кодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів.У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає обєктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Вказана норма визначає обєктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права повязане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

В контексті завдань цивільного судочинства, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обовязки в суді (цивільнапроцесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до частини 1 статті 56 ЦПК України , у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 5 статті 56 ЦПК України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

За приписамистатті 13 Конституції України,статті 324 ЦК України,статті 5 Закону України «Про тваринний світ», обєкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією України.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Положеннямистатті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що до делегованих повноважень місцевих рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів.

Згідностатті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби, у розмірі 52445 гривень.

Приписамистатті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною 1статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно достатті 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів обєднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних - бюджетів та бюджетів АРК- 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно частини 3статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, серед іншого, доходи місцевих бюджетів та природні ресурси.

Неповернення Грушівській сільській раді коштів від незаконного вилову риби порушує інтереси територіальної громади в частині неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб відповідної територіальної громади.

Крім того,позивач саму позовнійзаяві стверджує,що завдана відповідачем шкода у розмірі 52445 гривень повинна бути відшкодована на користь територіальної громади, зокрема Грушівської сільської ради, оскільки природні ресурси є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи.

Незаконний вилов водних біоресурсів вчинено на узбережжі в районі села Ходорів Миронівського району Київської області, тобто на території Грушівської сілської ради Миронівського району Київської області, предметом судового захисту є права,свободи абозаконні інтереси зазначеного органу місцевого самоврядування, тому, враховуючи положення діючого законодавства вказаний орган місцевого самоврядування має самостійні повноваження здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та наділений повноваженнями виступати в статусі позивача у цій справі.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Аналогічна норма закріплена і в Законі України «Про тваринний світ», де статтею 59 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства у встановленому законом порядку мають право пред`являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

Відповідно до статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Статтею 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1). Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3). Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч.4). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5).

Обсяг повноважень відособленого підрозділу юридичної особи на здійснення у суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентсва, діє у складі Держрибагентсва як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством. Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа з кодом ЄДРПОУ 40419475 чи назвою «Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області» не зареєстрована. Натомість Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як структурний підрозділ Державного агентства рибного господарства України з ідентифікаційним кодом 37472282.

Таким чином, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом рибоохорони та структурним підрозділом апарату Державного рибного агентства України і не наділений статусом юридичної особи.

Слід зауважити, що керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).

За данимидовіреності,виданої Державнимагентством рибногогосподарства УкраїниМухіну ВолодимируМиколайовичу,він уповноваженийпредставляти інтересиДержавного агентстварибного господарстваУкраїни зпитань,що належатьдо компетенції УправлінняДержавного агентстварибного господарствау м.Києві таКиївській області,в усіхорганах державноївлади,органах місцевогосамоврядування,на підприємствах,в установахта організаціяхусіх формвласності,перед всімафізичними таюридичними особами,укладати тапідписувати договори,документи фінансовогота розпорядчогохарактеру,видавати довіреностіщодо представництваКиївського рибоохоронногопатруля вусіх органахдержавної влади,органах місцевогосамоврядування,на підприємствах,установах,організаціях усіхформ власностіта органахсудової влади.Довіреність надаєправо МухінуВ.М.здійснювати повноваженняв межахположення проУправління Державногоагентства рибногогосподарства ум.Києві таКиївській області. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу у довіреності юридичної особи не вказані.

В постанові Верховного Суду у складі Обєднаної палатиКасаційного цивільногосудувід 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 викладено правовий висновок щодо наслідків участі у справі осіб, які не наділені цивільною процесуальною дієздатністю, в результаті чого не можуть бути стороною у спорі.

Зокрема Верховний Суд прийшов до висновку, що «У ЦК України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобовязаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.

З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв, недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких сторою виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у звязку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої предявлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.»

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що керівник відокремленого підрозділу, яким є Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, може представляти юридичну особу - Державне рибне агентство України в суді, якщо він має довіреність, у якій вказані відповідні його процесуальні повноваження.

Разом з тим, стороною у справі (позиваем) повинен виступати орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування, які мають статус юридичної особи, та наділені правом звертатися із заявами про захист державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

В данійсправі позивачемвиступає УправлінняДержавного агентстварибного господарствау містіКиєві таКиївській області,яке в силу положеньстатті 95ЦК України не є юридичною особою,не наділено цивільною-процесуальною дієздатністю, у звязку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.

Відтак,справа запозовом УправлінняДержавного агентстварибного господарствау містіКиєві таКиївській областідо ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмета спору,Грушівська сільськарада Миронівськогорайону Київськоїобласті,про відшкодуванняшкоди,не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у звязку з відсутністю сторони у цивільному процесі (позивача), а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Обєднаної палатиКасаційного цивільногосудувід 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19, який відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України та частини 6статті 13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів»підлягає врахуванню при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись пунктом 2 частини 1статті 255 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Грушівська сільська рада Миронівського району Київської області, про відшкодування шкоди, закрити.

Ухвала суду набирає законної силизмоменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання

апеляційноїскаргипротягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук