Рішення

від 18.05.2022 по справі 696/114/22

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.05.2022

Справа № 696/114/22

2/696/86/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18травня 2022 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Ніколенко О.Є.,

за участю секретаря - Старущенко Н.П.,

позивача - ОСОБА_1 та її представника адвоката Мельник С.А.,

представника відповідача та третьої особи - Коваленко Т.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданнівзалі судув м.Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області», третя особа: ОСОБА_2 , тимчасово виконуюча обов`язки директора Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області»

про скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області, третя особа: ОСОБА_2 т.в.о. директора Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області». Позивачка просить скасувати наказ (розпорядження) №108 від 31.12.2021 КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» про припинення трудового договору та звільнення її з посади завідувача відділення соціальної допомоги вдома, у зв`язку з закінченням строку договору п.2 ст.36 КЗпП України, поновити на вказаній посаді та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов`язати відповідача зробити розрахунок.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 працювала в установі соціального забезпечення м.Кам`янка з 17.02.1993 по 05.01.2022 на посаді керівника. 31.12.2020, у зв`язку зі змінами до законодавства та процессами децентралізації, було запропоновано звільнитись за власним бажанням, на що позивачка погодилась та написала відповідну заяву. 05.01.2021 за її заявою без зазначення строку ОСОБА_1 було прийнято на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома новоствореної КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» по безстроковому трудовому договору.

За заявою позивачки від 16.11.2021 їй було надано щорічну відпустку з 30.11.2021 по 31.12.2021, за період роботи з 05.01.2021 по 04.01.2022, відповідно до графіка надання відпусток. Після закінчення відпустки 31.12.2021 та новорічних свят, 04.01.2022 вона вийшла на роботу та приступила до виконання своїх обов`язків. 05.01.2022 позивачка також вийшла на роботу та виконувала свої посадові обов`язки, надавала розпорядження підлеглим працівникам. Однак, після обіду, т.в.о. керівника установи Коваленко Т.І. повідомила про звільнення з роботи та наполягала на тому, щоб ОСОБА_1 залишила робоче місце. Вказує, що їй не було надано ані копії наказу про звільнення, ані трудової книжки з записом про звільнення. 06.01.2022 ОСОБА_1 прийшла на робоче місце, однак потрапити туди не мала змоги, так як було змінено замок у дверях кабінету. У зв`язку з чим позивачка викликала наряд поліції, в присутності яких ОСОБА_2 видала позивачкі трудову книжку із записом про звільнення з роботи 31.12.2021. Вважає, що дії т.в.о. директора установи Коваленко Т.І. незаконними та такими, що порушують прово на працю позивачки.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Витребувано від КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» документи.

18.02.2022 до Кам`янського районного суду Черкаської області надійшов відзив на позовну заяву, де вказано, що установа не визнає заявлених позовних вимог та вважає даний позов необґрунтованим. Вказують, що 04.01.2021 ОСОБА_1 до КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» було подано заяву про прийняття її на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома (тимчасово) на період з 05.01.2021 по 31.12.2021, та відповідно до наказу (розпорядження) від 04.01.2021 прийнято на роботу. Позивачка добровільно, без будь-якого тиску, погодилася з усіма умовами трудового договору. На підставі заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021, згідно наказу №50 від 16.11.2021 було надано щорічну відпустку, а також на підставі заяви позивачки від 16.11.2021, останній надана матеріальна допомога. Наказом (розпорядженням) установи №108 від 31.12.2021 було припинено з ОСОБА_1 трудовий договір, внаслідок чого 31.12.2021 її було звільнено. 04.01.2022 ОСОБА_1 було запропоновано отримати у інспектора з кадрів свою трудову книжку та підписати усі необхідні документи для звільнення, проте остання відмовилась від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання своєї трудової книжки, про що було складено відповідний акт. Факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір. Зазначає, що законодавством не передбачено обов`язку власника повідомляти про закінчення дії строкового трудового контракту. Закінчення строку трудового договору припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору працівник чи власник або уповноважений ним орган. Тому з моменту написання заяви про прийняття на роботу за строковою угодою ОСОБА_1 фактично підтвердила свою волю на припинення трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Вказує, що доводи позивача, що між нею та установою був укладений безстроковий трудовий договір є безпідставними, оскільки з моменту видачі наказу від 04.01.2021 №18 сторони обумовили строк укладення тродового договору, з настанням якого даний договір було припинено. Доводи позивачки є безпідставними і щодо допуску її на роботу 04.01.2021 та 05.01.2021, виконання посадових обов`язків у ці дні, оскільки наявність Акту про відмову від ознайомленя з наказом про звільнення та отримання трудової книжки від 04.04.2021 спростовує зазначені позивачем обставини.

06.04.2022 надійшла відповідь на відзив позивача. ОСОБА_1 вказує, що заява про прийняття її на роботу на посаду на умовах безстрокового трудового договору була нею підписана ще у грудні 2020 року, на підставі якої відповідачем був виданий наказ від 04 січня 2021 року №18 про прийняття на роботу. На момент ознайомлення позивачки з цим наказом у графі «прийняття на роботу до (заповнюється у разі строкового трудового договору (контракту), ніяких записів про строк дії наказу зроблено не було, тому позивачка вважала, що договір заключений на невизначений строк. Приблизно в середині січня 2021 року до позивачки звернулась т.в.о. директора установи з проханням написати заяву на її ім`я про прийняття на роботу за строковим трудовим договором до 31.12.2021 датовану 04.01.2021, пояснюючи це необхідністю вирішення кадрових питань, що вона і зробила. Факт того, що вона не знала про існування саме строкового договору, на її думку, свідчить також затверджений графік відпустки за період роботи з 05.01.2021 по 04.01.2022, а не по 31.12.2021. В останній день відпустки ніяких повідомлень, копій наказів про звільнення до неї не надходило, тому підстав для оскарження умов трудового договору у неї не було. Після закінчення новорічних свят позивачка вийшла на роботу та приступила до виконання своїх посадових обов`язків, першкод у цьому не створювалося. З актом від 04.01.2022 про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки позивачку не ознайомлювали. Ознайомившись із копією наказу (розпорядження) №18 від 04.01.2021 про прийняття на роботу, яка була надана відповідачем на задоволення клопотання, позивачка побачила у тексті наказу допис, а саме в графі «прийняття на роботу» строк дії договору до 31 грудня 2021 р., було дописано без її відома та після ознайомлення її з оригіналом наказу. Зазначає, що на заключення договору на невизначений строк вказує характер роботи та умови її виконання, що закріплені у Статуті КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області», Положенні про роботу відділення соціальної допомоги вдома, Посадовій інструкції завідуючого відділенням соціальної допомоги вдома, Штатним розкладом, яким посада завідувача відділення соціальної допомоги вдома передбачена постійно.

06.04.2022 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме просить визнати наказ (розпорядження) від 04.01.2021 №18 Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома в частині строку дії трудового договору, а саме до 31.12.2021 не дійсним.

Ухвалою Кам`янськогорайонного судуЧеркаської областівід 06.04.2022було відмовленов прийняттідо розглядузазначеної заявита повернутопозивачу заявупро збільшенняпозовних вимогвід 06.04.2022в справіза позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області», третя особа: ОСОБА_2 , тимчасово виконуюча обов`язки директора Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» про скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

12.04.2022 до Кам`янського районного суду Черкаської області від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь позивача. Представник відповідача не погоджується з твердженням позивачки відносно того, що заява про прийняття її на роботу була написана ще у грудні 2020 року на умовах безстрокового трудового договору, так як КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» зареєстрована в ЄДР тільки 29.12.2020 і в порядку взаємодії між ЄДР та інформаційними системами державних органів ГУ ДПС Черкаській області, Смілянське управління, Кам`янська ДПІ та Державну службу статистики України відомості були подані 30.12.2020 та 31.12.2020 відповідно. Заява була написана позивачкою 04.01.2021 з проханням прийняти її на роботу (тимчасово) на певний строк «з 05.01.2021 по 31.12.2021», що є підтвердженням того, що між позивачем та установою було укладено саме строковий трудовий договір, та подано Повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПС. Укладення строкового трудового договору з ОСОБА_1 було на підставі власноручно написаної заяви позивачем, з власного волевиявлення, добровільно та без будь-якого тиску, на конкретний термін. Також позивачка була ознайомлена з Положенням про роботу відділення соціальної допомоги вдома, відповідно до аб.2 п.5 вказаного положення зазначено, що «Завідувач відділення соціальної допомоги вдома повинен мати вищу освіту (магістр, спеціаліст) відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менше, як три роки». Також позивач підписала та отримала копію посадової інструкції «Завідуючого відділення соціальної допомоги вдома», де в п.1.5. Розділу1 зазначені анологічні вимоги. Саме відповідно до заяви позивача про тимчасове прийняття на роботу, в зв`язку з відсутністю вище згаданих вимог, було підставою укладення строкового договору терміном по 31.12.2021. Щодо твердження позивача, що в середені січня 2021 до неї звернулася т.в.о. директора установи Коваленко Т.І. з проханням переписати заяву, пояснюючи це необхідністю вирішення кадрових питань, пов`язаних з ліквідацією попередьної установи, вказує, що інформація є неправдивою, оскільки установа, де раніше працювала позивач та новостворена комунальна установа є дві різні організації, які жодним чином не пов`язані і вирішувати кадрові питання попередньої установи ОСОБА_2 не мала жодних підстав. Щодо твердження позивачки, що вона 04.01.2022 вийшла на роботу та приступила до виконання посадових обов`язків відповідач заперечує, так як т.в.о. директора ОСОБА_2 04.01.2022 знаходилась у міській раді, погоджувала річний бюджет установи, ніяких доручень позивачу не давала, плану роботи на місяць не затверджувала. Під час написання заяви про надання щорічної відпустки позивачем представник відповідача наголосила, що в заяві термін відпустки має бути 31.12.2021, оскільки це останній робочий день позивача в установі, про що остання не заперечувала, так як подала відповідну заяву до відділу кадрів. 04.01.2022 позивач зранку з`явилася до установи та пояснила свою неявку в день звільнення, а саме 31.12.2021, тим що знаходилась в цей день на вакцинації від COVID та не мала змоги прийти до установи. 04.01.2022 інспектором з кадрів ОСОБА_3 було запропоновано отримати трудову книжку та копію Наказу про звільнення, але позивач відмовилась, про що було складено відповідний Акт. 06.01.2022, коли позивач прийшла до установи, вона не змогла потрапити до кабінету та викликала наряд поліції. Працівники поліції не вбачали ознак злочину чи адміністративного правопорушення, рекомендували позивачу повернути ключі від замків, забрати власні речі, покинути приміщення установи. Про недостовірність твердження позивача, що т.в.о. директора 05.01.2022 біля 14 год. 00 хв. повідомила їй про звільнення, свідчать покази свідка ОСОБА_4 , яку позивачка в телефонному режимі з самого ранку 05.01.2022 повідомила, що не може видати доручення, оскільки вона звільнена з посади. Також, інспектором з кадрів 05.01.2022 біля 11 год. 00 хв. було подано Інформацію до Центру зайнятості Про попит на робочу силу (вакансії), на посаду «Завідувач відділення соціальної допомоги вдома».

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову. Вказала, що між нею та КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» був укладений безстроковий трудовий договір. Про наявність наказу з кінцевим терміном їй було невідомо. Пояснила, що другу заяву про прийняття її на роботу з 05.01.2021 по 31.12.2021 переписала власноруч десь в середині січня, відтак це було не тією датою, яка зазначена нею в заяві. Написала заяву, на прохання керівника організації - ОСОБА_2 для вирішення останньою кадрових питань з іншими працівниками, як приклад, а саме щоб інша завідуюча установи написала заяву про прийняття на роботу на умовах строкового договору. Про те, що ОСОБА_2 для виготовлення наказу щодо неї використала саме другу заяву, де значиться строк перебування на посаді з 05.01.2021 по 31.12.2021 їй було не відомо. Чому керівник повина була укласти з позивачкою саме безстроковий договір, а не строковий, як з усіма іншими завідуючими, - не пояснила.

Представик відповідача та третя особа ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що позивач була прийнята на роботу за строковим трудовим договорм і звільнена відповідно до вимог законодавста. Заява щодо строкового договору була написана власноруч, на підставі чого і було винесено наказ про прийняття на роботу. Укладення саме строкового договору щодо посади, яка має постійний характер, пояснила тим що у позивачки не було вищої освіти, а згідно посадової інструкції така вимога була обов`язковою. Щодо неточностей допущених кадровиком у графіку відпусток, особовій справі, листі, зазначила що дані документи та зазначені в них відомості заповнюються кадровиком, і вимоги до цих документів не є суворими, тобто не є порушенням законодавства чи інструкцій.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що стосунки зі стронами у неї робочі. Вказала, що її відсторонили від роботи з 09.12.2021 через відсутність вакцинації, з 4 січня 2022 року була у відпустці. Вона зателефонувала до позивачки, щоб дізнатися чи та відмічає це в журналі, вона відмічала, ставила бувку «в» (у відпустці), сказала, що табелює її. Про те, що журнал обліку більше не ведеться ОСОБА_1 її не повідомляла. Також пояснила, що 20 років працювала під керівництвом позивачки, жодних конфліктів в колективі не було. У новоствореній установі працює біля року і її безпосереднім керівником була позивач.

Свідок ОСОБА_4 вказала, що працює у КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» соціальним робітником, із сторонами та третьою особою робочі стосунки. Разом з позивачкою вона працювала близько трьох років. 05 січня 2022 року вона прийшла до позивачки, щоб взяти проект довіреності для виконання службових обов`язків, який їй надала ОСОБА_1 , потім від керівника, яка мала підписати цю довіреність, дізналась, що ОСОБА_1 звільнили, але вона продовжувала сидіти на робочому місці. Додатково ОСОБА_4 вказує, що працювала з 2018 року у територіальному центрі на постійній основі. У зв`язку з реорганізацією їх було звільнено, а потім знову прийнято на роботу до даної установи. Зазначає, що під час телефонної розмови з позивачкою - 05.01.2022, остання її повідомила, що не знає чи може видати їй довіреність, оскільки її звільнено.

Свідок ОСОБА_6 вказала, що працює в установі на 0,5 посадового окладу завідуюча відділення, на 0,5 посадового окладу фахівця із соціальної роботи. Розповідає, що 04 січня 2022 всі були на роботі, працювали у звичайному режимі, позивачка теж була на роботі і 05 числа також. Потім між позивачем та відповідачем відбулася розмова, після якої сказали, що вона більше не працює. Про звільнення позивачки дізналася від неї ж. Конфліктів не було, робочі питання вирішувалися. Причиною звільнення послужило те, що позивачка йшла на роботу по договору, термін якого закінчився, але остання помилково вважала, що договір автоматично пролонгується. Свідку відомо, що до новоутвореної установи всі завідуючі прийняті на роботу за строковим договором терміном на один рік.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні вказала, що працює бухгалтером в установі, мала робочі стосунки з позивачем. Зазначила, що ще у 2021 році, коли позивач захотіла йти у відпустку, дала розпорядження бухгалтеру по зарплаті зробити всі відповідні розрахунки для відпустки і для звільнення. Вони повинні були нарахувати їй відпускні і розрахункові, що було зроблено, так як в неї була написана заява по 31.12.2021, та не було заяви на продовження договору. Зранку, 04.01.2022, вона з директором ОСОБА_2 пішли у міську раду. ОСОБА_2 залишилася у міській раді, а свідок повернулася на роботу. 04.01.2022 позивачкі було вручено наказ про звільнення, в якому ОСОБА_8 не захотіла розписуватися, тому було складено відповідний акт без неї. 05.01.2022 ОСОБА_1 була у кабінеті, і відмовлялась залишати робоче місце. Після чого директор повідомила, що будуть змінені замки в кабінеті. 06.01.2022 позивачка викликала поліцію, бо у її кабінеті були змінені замки. Після чого, в присутності поліцейських, ОСОБА_8 забрала речі і покинула установу. Наказ був вручений ОСОБА_9 04.01.2022, у її кабінеті, при складені акту всі зазначені у ньому особи були присутні, але знаходились в коридорі, щоб не заходити всім до кабінету, двері були відкриті. Трудова книжка була вручена 06.01.2022 при працівниках поліції. Позивачка ключі від кабінету не віддавала.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що працює інспектором відділу кадрів, має добрі стосунки зі сторонами. 04.01.2021 всі хто мав намір працювати у новоствореній організації писали відповідну заяву. Позивачка також писала заяву 04.01.2021 до 31.12.2021.

Свідку достаменновідомо,що завідуючівсіх відділень Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» під час прийняття їх на роботу, писали заяви про строковий договір на рік, без виключень. У грудні 2021 року, інші завідувачі подали заяви про продовження договору ще на рік. ОСОБА_1 з відповідною заявою не зверталася. Позивачка по 31 грудня 2021 року перебувала у відпустці. 31.12.2021 керівник повідомила її про те, що трудові відносини з ОСОБА_9 припиняються, так як за рік перебування на посаді остання так і не вступила до навчального закладу для здобуття вищої освіти.

Вказує, що з 01 по 03 січня 2022 були святкові вихідні дні. 04.01.2021 вона понесла позивачці наказ про звільнення від 31.12.2021, у зв`язку із закінченням строкового договору, для ознайомлення. Від підпису наказу ОСОБА_1 відмовилась, після чого було скликано комісію та написано акт про відмову у підписі наказу. 05.01.2022 було подано в центр зайнятості вакансію і після обіду їм було запропоновано людину, яка вже 06.01.2022 приступила до роботи.

Позивач не бажала звільнити своє робоче місце, сказала, що буде працювати далі, звільнятися з роботи не буде, після чого керівник змінила замки в кабінеті позивачки.

Суд, заслухавши думку сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно рішення І сесії VІІ скликання Кам`янської міської ради Черкаської області від 04.12.2020 №1-21, було вирішено створити комунальну установу «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області».

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що позивачка 05.01.2021 прийнята на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області», а 31.12.2021 звільнена з роботи у зв`язку з закінченням строку договору п.2 ст.36 КЗпП України.

04.01.2021 ОСОБА_1 написала заяву т.в.о. директора КУ «ЦНСП Кам`янської міської ради Черкаської області» Коваленко Т.І., де просила прийняти її на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома тимчасово на період з 05.01.2021 по 31.12.2021.

Наказом (розпорядженням) №18 від 04.01.2021 про прийняття на роботу, ОСОБА_1 прийнято на роботу з 05.01.2021 до 31.12.2021 на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома. Про що позивачка підписала власним підписом наказ 04.01.2021.

Позивачка ОСОБА_1 була ознайомлена з Посадовою інструкцією завідуючого відділенням соціальної допомоги вдома.

16.11.2021 ОСОБА_1 надала заяву, де просила надати їй щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні та додаткову відпустку на 7 календарних днів з 30.11.2021.

Наказом (розпорядженням) №50 КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» від 16.11.2021 ОСОБА_1 було надано щорічну основну та додаткову відпустки, за період роботи з 05.01.2021 по 31.12.2021. Період відпустки з 30.11.2021 по 31.12.2021.

З повідомлення т.в.о. начальника СПД №2 ВП №2 РУП ГУНП в Черкаській області В. Пугача від 17.01.2022 вбачається, що в процесі проведення перевірки, при опитуванні в.о. директора КУ «ЦНСП» Кам`янської міської ради, з`ясувалося, що ОСОБА_1 працювала у даній організації на посаді завідуючої відділення соціальною допомогою, та згідно посадової інструкції працівник, працюючий на даній посаді повинен мати вищу освіту, у випадку із заявницею, вона даної освіти не мала, що і стало причиною не продовження її трудового договору, про що свідчить підписана нею заява про прийняття на посаду тимчасово з 05.01.2021 по 31.12.2021 та укладений трудовий договір. Колишня працівниця 05.01.2022 з`явилася до установи та зайняла робоче місце, хоча на її місце уже було прийнято іншого працівника, та також з даною громадянкою повністю розрахувалися по заробітній платі. Рекомендовано звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Згідно з особової картки працівника №18 на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що 05.01.2021 працювала завідувачем відділення соціальної допомоги вдома, отримала щорічну та додаткову відпустку за період з 05.01.2021 по 04.01.2022, дата початку відпустки 30.11.2021, дата закінчення відпустки 31.12.2021.

Щодо посилання позивачки, що її не було ознайомлено з наказом про звільнення та не повідомлено про необхідність отримання трудової книжки, відповідачем надано Акт № 2 від 04.01.2022 про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки. Відповідно до даного акту 31.12.2021 ОСОБА_1 , завідуючій відділенням соціальної допомоги вдома, звільненій 31.12.2021 наказом від 31.12.2021 №108 за п.2 ст.36 КЗпП України було запропоновано отримати у інспектора з кадрів свою трудову книжку та підписати всі необхідні документи для звільнення, проте ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання своєї трудової книжки.

Представником відповідача наданий статут КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області», затверджений рішенням Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області 04.12.2020 №1-21.

05.01.2022 було подано Звітність Інформацію про попит на робочу силу (вакансії), на посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома, кількість вакансій -1, режим роботи 5-денний робочий тиждень, характер виконуваної роботи постійний, освітній рівень - вища освіта, стаж роботи (років) за відповідною професією (спеціальністю) 3 роки.

З книги обліку руху трудових книжок установи вбачається, що підставою видачі працівнику трудової книжки - трудова книжка НОМЕР_1 , став Наказ №108 від 31.12.21.

У матеріалах міститься розпорядження міського голови виконавчого комітету Кам`янської міської ради №56-к від 22.12.2020 про тимчасове виконання обов`язків директора КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» ОСОБА_2 .

Відповідно до положення про роботу відділення соціальної допомоги вдома, а саме п.5 вбачається, що завідувач відділення повинен мати вищу освіту відповідного напряму підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

П.1.5 розділу 1 Загальні положення Посадової інструкції завідуючого відділенням соціальної допомоги вдома №27 вбачається, що на посаду завідуючого відділенням призначають осіб, які мають повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст) та стажем роботи за фахом не менше 3 років.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» вбачається, що дата запису в реєстрі 29.12.2020.

Представник відповідача надала міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику ОСОБА_1 з якого вбачається, що 31.12.2021 остання була вакцинована проти COVID-19.

Відповідачем наданий штатний розпис на 01.01.2021, штатний розпис на 01.02.2021, штатний розпис на 01.07.2021, штатний розис на 01.12.2021, штатний розпис на 01.01.2022 та штатний розпис на 01.10.2022.

З наданого розрахункового листа по заробітній платі ОСОБА_1 за листопад 2021 було нараховано: оклад 5785,50 грн; за стаж (вислуга років) 1735,65 грн; матер. допомога 1212,20 грн; відпускні 8342,41 (листопад-грудень); індексація доходів 77,21 грн.; за грудень 2021: премія (за 2021 р) 200 грн.

Згідно особової справи №1 ОСОБА_1 КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області», а саме особового листка по обліку кадрів вбачається, що ОСОБА_1 01.2021 була на посаді завідувача відділення соц. допомоги вдома.

З Журналу реєстрації наказів прийому, переведення, звільнення на (з) роботи вбачається, що під №18 міститься відомості про прийняття на роботу 04.01.2021 ОСОБА_1 , наказ №18 від 04.01.2021.

Відповідно до Журналу обліку відпусток КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» вбачається, що під №50 містяться відомості про надання ОСОБА_1 31 день відпустки згідно Наказу №50 від 16.11.21.

Згідно графіку щорічних відпусток КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» на 2021 рік ОСОБА_1 за період роботи з 05.01.2021 по 04.01.2022, мала 15 календарних днів щорічної основної відпустки.

Судом досліджено Колективний договір КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» на 2021-2023 р.р. та Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників установи.

Нормами частини першої статті 21 КЗпП України, визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 2 частини другої статті 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може укладатись на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні контракту.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 цього Кодексу), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Відповідно до статті 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Однак такі наслідки не настають, якщо хоча б одна із сторін вимагає припинення трудових правовідносин.

Вимога власника оформлюється наказом про звільнення, записом у трудовій книжці і пропозицією отримати трудову книжку та розрахунок по заробітній платі.

Крім того, переукладення строкового трудового договору у випадках, що підпадають під частину другу статті 23 КЗпП України, не тягне набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 761/34471/16-ц (провадження № 61-9763св19).

На підставі належним чином оцінених доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладений між сторонами трудовий договір носить строковий характер, звільнення позивачки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінчення строку дії строкового трудового договору є таким, що відповідає вимогам закону.

Якщо працівник і роботодавець узгодили між собою строковий договір при прийнятті на роботу, то незважачю на те, що посада має постійних характер, укладення строкового договору не буде суперечити трудовому законодавству, оскільки в даному випадку наявне волевиявлення сторін.

Доводи позивачки про те, що трудовий договір між нею та відповідачем був укладений на невизначений строк, і відповідач використала написану позивачкою власноручну заяву не попередивши її, зводяться до особистих претензій, образ та невиправданих очікувань позивачки. Крім того, остання маючи досвід керівника подібної установи, не могла не розуміти наслідки написання заяви про строкові трудові відносини, в той же час не вжила жодних заходів, щоб дізнатися про те, на якій підставі продовжує працювати.

Посилання позивачки на те, що у наказі про прийняття на роботу №18 від 04.01.2021 дописано іншою ручкою, щодо прийнята на роботу ОСОБА_11 до 31 грудня 2021 року, не заслуговує на увагу, оскільки суд не є фахівцем у сфері почеркознавчої експертизи, і враховуючи факт наявності власноручної заяви про прийняття на роботу саме з 05.01.2021 по 31.12.2021, видача наказу саме в такому виді є логічним і послідовним.

Посилання сторони позивача на:

- особову карту працівника (а.с.49), де вбачається що відпустка надається за період з 05.01.2021 по 04.01.2022, і по факту була надана з 30.11.2021 по 31.12.2021;

- журнал обліку відпусток (а.с.180-181),де незазначено період з якого ОСОБА_1 перебувала у відпустці;

- графік щорічних відпусток КУ «ЦНСП Кам`янської міської ради», де зазначено про період за який надається відпустка ОСОБА_1 саме з 05.01.2021 по 04.01.2022.

не заслуговують на увагу, оскільки не є прямими доказами, та у своїй сукупності з іншими доказами не можуть свідчити про те, що між сторонами був укладений безстроковий договір, і зазначені неточності у зазначених організаційно-розпорядчих документах не вплинули негативно на працівника як при призначенні відпустки, так і при звільненні, оскільки основними документами при вирішенні спірних правовідносин є: заява про прийняття на роботу та відповідний наказ.

Доводи позивача про те, що вона після 31.12.2021 продовжувала виконувати свої посадові обов`язки до 05.01.2022 включно, і не знала про своє звільнення, суперечать показанням свідків ОСОБА_7 ОСОБА_3 , які були присутні при тому як позивачці вручали наказ про звільнення, і остання відмовлялася його отримати, про що було складено акт про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки від 04.01.2022, який підписаний посадовими особами організації. У зазначеному акті відсутній підпис позивачки про його отримання, а також відсутній запис, про те, що ОСОБА_1 відмовилася від його отримання. В той же час, відсутність цього застереження не спростовує факт того, що позивачу було відомо про її звільнення, і вона, достеменно знаючи про це категорично відмовлялася залишати своє робоче місце аж до 06.01.2022.

З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що 05.01.2022 ОСОБА_1 знала, що її звільнили, але продовжувала приходити на своє робоче місце і намагалася виконувати роботу, на яку була уповноважена до звільнення. Відтак позивач продовжувала вести журнал розпоряджень, окремих доручень, який не передбачений номенклатурою справ, також надала проект доручення свідку ОСОБА_4 . В той же час в судовому засіданні позивач не змогла пояснити чи уповноважував її керівник на виконання цих дій, та не заперечила що між нею та керівником таких дій не було узгоджено. Сторона відповідача категорично заперечила про те, що надавала їй якісь доручення, крім того на той час план роботи на місяць ще не був затверджений.

Отже, посилання ОСОБА_1 на той факт, що після винесення наказу про звільнення продовжувала працювати та надавала розпорядження підпорядкованим колегам не свідчать про реальне виконання нею своїх посадових обов`язків, такі дії свідчать про імітацію роботи та небажання сприйняти реальність такою, яка є, що призвело до необхідності керівництва змінювати замки в робочому кабінеті. Відтак позивач, незважаючи на наявність наказу про звільнення, викликала поліцейський патруль, щоб продовжувати перебувати у своєму кабінеті. Зворотнього в судовому засіданні не доведено.

З показів допитаних в судовому засіданні сторін, свідків, вбачається, що ні позивачка, ні сторона відповідача до самого звільнення не обговорювали того, що буде після 31.12.2021, тобто після закінчення дії строкового договору. Позивач мала сподівання на те, що договір буде продовжений, так як це відбулося з іншими завідуючими відділень організації. Відповідач не вважала за необхідне принаймні провести бесіду з працівницею, яка є особою перед пенсійного віку, про те що звільнення неминуче. Саме відсутність комунікації між керівником та працівником, призвело до ескалації конфлікту, емоційної напруги та непорозуміння у його крайньому прояві, і як наслідок судового спору.

Керівник установи перебуває у більш вигідному становищі, порівняно зі звільненим працівником, зокрема має доступ до всіх документів, може впливати на свідків, які є її підлеглими, і суд, враховуючи сукупність зазначених факторів, може поставити під сумнів певні докази надані стороною відповідача. В той же час, при вирішені спору даної категорії важливим є наявність заяви про прийняття на роботу, та обізнаність позивача про наявність відповідного наказу, і ці умови доведені у судовому засіданні належними та допустимими доказами. Суд також враховує поведінку позивачки, яка, маючи достатній стаж керівника в організації такого ж типу, не могла не знати, які наслідки можуть бути у разі написання двох заяв про прийняття на роботу, якщо б події відбувалися так як вона стверджує.

Суд наголошує, що не знати про події, які відбувається безпосередньо щодо нас самих, і не бажати знати - це різні речі.

Позивачу, з її пояснень наданих в судовому засіданні, було достамено відомо, що інші завідуючі відділеннями були прийняті на роботу в новостворену організацію, уклавши саме строковий договір. Обставин, які б свідчили про те, що до неї могли бути застосовані інші умови, у виді укладення безстрокового договору, в судовому засіданні не пояснила. Позивач особисто не вжила жодних дій для того, щоб уникнути будь-яких непорозумінь, фактично переклавши відповідальність за свою трудову діяльність в руки іншої людини, що і призвело до таких наслідків як звільнення.

Ураховуючи вищевикладене, суддійшов висновку,що міжсторонами булоукладено строковийтрудовий договір,припинено йоговідповідно донорм чинногозаконодавства,а томувимога проскасування наказу(розпорядження)№108від 31.20.2021КУ «Центрнадання соціальнихпослуг Кам`янськоїміської радиЧеркаської області»про припиненнятрудового договорута звільнення ОСОБА_1 з посадизавідувача відділеннясоціальної допомогивдома взв`язку ззакінченням строкудоговору п.2ст.36КЗпП Українита поновленняна посадіне підлягаєдо задоволення. Не підлягає задоволенню й вимога позивача КУ «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» про стягнення з на її користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вона є похідною від первинної вимоги.

Керуючись статтями 23, 36, 235, 237, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області», третя особа: ОСОБА_2 , тимчасово виконуюча обов`язки директора Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» про скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складено складено 19 травня 2022 року.

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області», місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 37, м. Кам`янка, Черкаської області, 20801, код ЄДРПОУ 44082852.

Третя особа: ОСОБА_2 , тимчасово виконуюча обов`язки директора Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області».

Суддя О.Є. Ніколенко