Рішення

від 18.05.2022 по справі 120/19750/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 травня 2022 р. Справа № 120/19750/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент"

до: Вінницької митниці

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" до Подільської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.06.2021 № UA401020/2021/01126;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за межами митної території України придбав напівпричіп цистерни марки Feldbinder, модель EUT 35.3, 1995 р.в., номер шасі НОМЕР_1 за 2500 євро.

Вказав, що з метою митного оформлення товару було подано електронну митну декларацію № UA401020/2021/032360 для здійснення імпортного митного оформлення вказаного причіпу, а його митну вартість визначено за ціною договору (основним методом).

За результатами опрацювання декларації відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.06.2021 № UA401020/2021/01126 та прийняв рішення від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено суму митних платежів.

З такими рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними посилаючись на відсутність будь яких розбіжностей між заявленою митною вартістю та встановленою в результаті митного оформлення вартістю причіпу. На думку позивача, митною службою порушено норми ст. 57 МК України, а саме визначено вартість задекларованого товару за другорядним методом, зокрема, ціною договору щодо ідентичних товарів, тоді як подані в цілях митного оформлення причіпу документи давали достатні підстави для застосування основного методу. Тому, за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду.

04.05.2022 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 30.06.2021 було прийнято до митного оформлення ЕМД № UA 401020/2021/032360, товар: напівпричіп - цистерна для перевезення сипучих вантажів, причіпна, бувша у використанні, марки Feldbinder, модель EUT 35.3, 1995 р.в., номер шасі НОМЕР_1 . Митна вартість заявленого товару 2500 євро. За вказаною митною декларацією спрацювала АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками), якою сформовано відповідні форми контролю щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару, в наданій довідці про вартість перевезення вантажу та страхування від 25.06.2021 № б/н зазначено, що вартість страхування складає 73 польських злотих, що станом на дату здійснення страхування 26.05.2021 складає 16,28Євро, а всі складові в сумі 201,28Євро, а не 200Євро як заявлено декларантом. Таким чином, подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

У зв`язку із наведеним, враховуючи, що документи, надані позивачем, не містили всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за придбані товари, у відповідача виникли сумніви щодо вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, декларанту були направлені електронні повідомлення наступного змісту: «За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (у довідці про транспортні витрати відсутні конкретні числові значення складових митної вартості товару, а саме: безпосередньо вартість транспортування та безпосередньо вартість страхування). На підставі вищевикладеного та на виконання вимог ч.З ст.53 МКУ прошу Вас надати такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи - за бажанням». Декларант листом від 25.06.2021 №31 відмовився від надання додаткових документів. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» транспортного засобу відповідно до статті VII ГАТТ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та ст.60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та щ.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 04.08.2020 №UA401020/2020/034284, за якою цим самим суб`єктом ЗЕД випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп FELDBINDER 1995 року, а саме 5300EUR. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п.З сг.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ, Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Підсумовуючи відповідач вважає, що приймаючи оскаржувані рішення митний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Ухвалою суду від 19.05.2022 допущено заміну відповідача його правонаступником Вінницькою митницею.

Дослідивши наявні у справі докази та аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

11.05.2021 між позивачем та компанією Przedsiebiorstwo GRAPOL Katarzyna Gralinska (Польща) було укладено договір шляхом вставлення інвойсу №06/2021, згідно умов якого продавець здійснив на умовах FCA Rzasnia продаж напівпричіпу цистерни марки Feldbinder, модель EUT 35.3, 1995 р.в., номер шасі НОМЕР_1 за 2500 євро.

З метою митного оформленні товару для підтвердження його митної вартості до відповідача була подана електронну митну декларацію від № UA401020/2021/032360.

За результатами опрацювання декларації відповідач прийняв рішення від 29.06.2021 № UA401020/2021/0025/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено суму митних платежів.

Підставою для прийняття рішення від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів стали такі аргументи: до ЕМД надано рахунок-фактура (інвойс) від 11.05.2020 №06/2021, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 22.02.2021 № НОМЕР_2 , довідка про транспортні витрати від 24.06.2021 № б/н та від 25.06.2021 № б/н, платіжне доручення в іноземній валюті від 12.05.2021 № б/н, декларацію країни відправлення від 17.06.2021 № 21РІ402010Е0894624. Зокрема, в наданій довідці про вартість перевезення вантажу та страхування від 25.06.2021 № б/н зазначено, що вартість страхування складає 73 польських злотих, що станом на дату здійснення страхування 26.05.2021 складає 16,28Євро, а всі складові в сумі 201,28Євро, а не 200Євро як заявлено декларантом. Таким чином, подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Окрім того, у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення товару, який за всіма ознаками ідентичний з оцінюваним товаром (країна виробництва, виробник, якість та репутація на ринку, фізичні характеристики), джерелом числового значення митної вартості є ЕМД 04.08.2020 №UA401020/2020/034284, за якою цим самим суб`єктом ЗЕД випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп FELDBINDER 1995 року, а саме 5300EUR.

Відтак, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів та зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби. У разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду.

У зв`язку із прийняттям рішення від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.06.2021 № UA401020/2021/01126.

Не погодившись з рішенням відповідача від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.06.2021 № UA401020/2021/01126 з метою їх скасування, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легкового автомобіля за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладається на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

Відповідно до ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як встановлено із тексту рішення про коригування митної вартості товару від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 мотивом його прийняття було виявлення у поданих документах таких розбіжностей та неточностей, зокрема, до ЕМД надано рахунок-фактура (інвойс) від 11.05.2020 №06/2021, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 22.02.2021 № НОМЕР_2 , довідка про транспортні витрати від 24.06.2021 № б/н та від 25.06.2021 № б/н, платіжне доручення в іноземній валюті від 12.05.2021 № б/н, декларацію країни відправлення від 17.06.2021 № 21РІ402010Е0894624. Зокрема, в наданій довідці про вартість перевезення вантажу та страхування від 25.06.2021 № б/н зазначено, що вартість страхування складає 73 польських злотих, що станом на дату здійснення страхування 26.05.2021 складає 16,28Євро, а всі складові в сумі 201,28Євро, а не 200Євро як заявлено декларантом. Таким чином, подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Аналізуючи причини, що призвели до невизнання відповідачем заявленої декларантом митної вартості, судом встановлена їх необґрунтованість та невідповідність вимогам Митного кодексу України.

Так, відповідач вказує на те, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Перевіряючи вказані доводи, суд встановив, що до митного оформлення було подано уточнену довідку вих. №б/н від 25.06.2021 де вказано розбивку щодо числових даних про вартість транспортування та послуг брокера. Крім того, зазначено, що страхування здійснено продавцем за власний рахунок, а тому у позивача відсутні витрати на страхування. На підтвердження вказаних обставин також надано поліс страхування. , що відповідає вимогам FCA Rzasnia.

Відтак, на думку суду, зазначені обставини не можуть викликати сумнів у митного органу щодо достовірності поданих даних і, як наслідок, вплинути на коригування значення складових митної вартості товару.

Отже, посилання відповідача на відсутність достатніх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару суд вважає безпідставними.

Щодо митної декларації № UA 100060/2021/204719 від 12.02.2021, яка стала джерелом інформації про числове значення митної вартості, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що як джерело інформації для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару стала інформація, що містилася в електронній митній декларації від 04.08.2020 №UA401020/2020/034284, за якою цим самим суб`єктом ЗЕД випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп FELDBINDER 1995 року, а саме 5300EUR.

На думку суду, електронна митна декларація від 04.08.2020 №UA401020/2020/034284 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не враховано усі індивідуальні ознаки товару, країна його виробництва, загальний стан, тощо. До того ж вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час розмитнення.

Відтак, суд вважає безпідставним проведення відповідачем митного оформлення товару, що декларувався позивачем, виходячи з митної вартості товару згідно з МД від 04.08.2020 №UA401020/2020/034284.

Щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього МК України, суд зазначає, що первинні документи, подані декларантом до митного органу, містять повну інформацію щодо вартості автомобіля.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості автомобіля, оскільки наведені дані відповідають вимогам закону та підтверджені поданими позивачем документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем причіпу - цистерни та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправним і скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.06.2021 № UA401020/2021/01126.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.06.2021 № UA401020/2021/01126.

Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.06.2021 № UA401020/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" (21008, м. Вінниця, вул. Ярослава Мудрого, 27, код ЄДРПОУ 36995470) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 43997544) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2270, 00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Суддя Комар Павло Анатолійович