Рішення

від 18.05.2022 по справі 140/12921/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/12921/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації Юрія Погуляйко від 04.10.2021 №85-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на посаді начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації або на рівнозначній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 04.10.2021 і до моменту фактичного поновлення на роботі.

Позовні вимоги, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 30.11.2021 та про зміну підстав позову від 06.12.2021, обгрунтовані тим, що позивач працювала у Волинській обласній державній адміністрації на посаді начальника управління транспорту та інфраструктури.

Розпорядженням голови Волинської ОДА від 04.10.2021 за №82-ос позивача було звільнено з посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської ОДА на підставі п.1 ч.1 ст.87 ЗУ "Про державну службу" у зв`язку з скороченням чисельності або штату державних службовців, реорганізацію державного органа з припиненням державної служби та за погодженням з Міністерством інфраструктури України.

Підставою для звільнення позивача в розпорядженні зазначено: розпорядження голови ОДА від 25.08.2021 № 68-ос «Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення», протокол від 25.08.2021 №7 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 , шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, лист Міністерства інфраструктури України від 02.09.2021.

Позивач вважає таке звільнення незаконним. Зазначає, що позивача персонально та в письмовій формі не було попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за тридцять календарних днів, а тому оскаржуване позивачем розпорядження не відповідає вимогам Закону України "Про державну службу", КЗпП України та Конституції України, що є підставою для його скасування.

Крім того, відповідачем не запропоновано позивачу іншу рівнозначу посаду державної служби або нижчу (за її згодою) посаду державної служби відповідно професійної підготовки та професійних компетентностей.

З урахуванням викладеного, позивач вважає дії відповідача порушення установленого Законом порядку звільнення, що свідчить про незаконність такого звільнення, у зв`язку із чим просила суд поновити її на посаді начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації або на рівнозначній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.10.2021 і до моменту фактичного поновлення на роботі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на позовну заяву від 02.12.2021 №9347/54/2-21, представник відповідача проти задоволення позову заперечила. Зазначила, що відносини щодо припинення державної служби регулюються Законом №889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані Законом №889-VIII, який у відношенні до Кодексу законів про працю України є спеціальним законом, що регулює правовідносини, в тому числі щодо припинення державної служби.

Так, відповідно до частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Статтею 9-1 Закону №889-VIII регламентовано, що порядок доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

25 серпня 2021 року службою управління персоналом апарату Волинської ОДА о 16.32 з електронної пошти post@voladm.gov.ua (електронна адреса Волинської ОДА) електронним листом на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та о 16.44 з мобільного телефону начальника управління персоналом апарату Волинської ОДА - 050 838 71 93 через мобільний додаток Viber на номер мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток Viber надіслано розпорядження голови облдержадміністрації від 25.08.2021 №68-ос "Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення" та лист-попередження від 25.08.2021 №6564/56/2-21.

Згідно з Print Screen з екрана телефона на контакт ОСОБА_1 видно, що повідомлення містить позначку з двома галочками, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті мобільного додатка Viber (https://www.viber.com/ru/blog/2021-08-25), підтверджує факт доставлення повідомлення на пристрій отримувача.

Водночас, доведення зазначеної вище інформації до відома ОСОБА_1 зафіксовано в протоколі від 25.08.2021 №7 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 , начальника управління транспорту та зв`язку облдержадміністрації, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, складеним о 16.55 з дотриманням усіх вимог Порядку №1042.

Таким чином, вважає, що відповідачем повністю дотримано передбаченого законодавством порядку повідомлення позивача про його звільнення в письмовій формі.

Крім того, вважає завищеними та необґрунтованими витрати на правову допомогу, а відтак заперечує щодо стягнення з відповідача н користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000, 00 грн.

З урахуванням викладеного, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 08.12.2021 представник позивача вважає, що аргумент про те, що законодавством передбачена можливість доведення до відома державного службовця інформації або документів шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку не заслуговує до уваги, оскільки прямо суперечить вимогам с.49-2 КЗпП України та ст.87 Закону України "Про державну службу".

Водночас, зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Полюшко А.В. (справа №161/4661/21), мобільний телефон позивача марки "IPHONE 11 Promax" з сім карткою оператора "Водафон" - НОМЕР_1 , був вилучений у позивача і на нього накладений арешт із забороною користуватись.

Крім того, позивач знаходилась на домашньому арешті, а тому не змінювала адресу фактичного місця проживання, і довести до неї попередження про звільнення ніякої складності для відповідача не складало.

Що стосується доведення інформації до позивача шляхом направлення попередження на мобільний додаток "Вайбер", то слід зазначити, що згідно скріну з телефону позивача, дана інформація їй доведена не була так як не була прочитана. Про це свідчить доданий до відзиву скрін телефону з якого вбачається відсутність номеру телефону абоненту та відсутність інформації щодо відкриття абонентом повідомлення. На час відправлення абоненту вказаного повідомлення телефон позивача з додатком "Вайбер" знаходився в камері зберігання речових доказів в ГУНП у Волинській області.

Щодо доводів відповідача на відправлення електронним листом, на електронну адресу позивача з мобільного телефону начальника управління персоналом апарату Волинської ОДА через мобільний додаток "Вайбер" на номер мобільного телефону позивача через мобільний додаток "Вайбер", то викликає сумнів про можливість взагалі такого відправлення, а якщо воно і відбулося, то вказане повідомлення було отримане в камері зберігання речових доказів в ГУНП у Волинській області.

Відповідач рахує, що надана ним копія конверту та квитанція Укрпошти є доказом отримання позивачем попередження про звільнення, проте в протоколі №7 від 25.08.2021 не згадується вказана дія відповідача, крім того відповідач не надав докази отримання позивачем вказаного поштового відправлення.

З приводу стягнення з Волинської ОДА на користь позивача понесених нею судових витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн., зазначає, що необхідні докази на здійснення позивачем витрат необхідних для надання правничої допомоги будуть надані додатково.

У відповіді на відзив від 11.12.2021 позивач заперечила проти доводів відповідача у відзиві на позовну заяву та підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

При цьому, вважає протокол №7 від 25.08.2021 таким, що не відповідає дійсності та є незаконним, оскільки на запит представника позивача отримано протокол з додатками, який відрізняється від протоколу з додатками, який відповідач подав до суду.

Крім того, стверджує, що відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Полюшко А.В. (справа №161/4661/21), її мобільний телефон марки "IPHONE 11 Promax" з сім карткою оператора "Водафон" - НОМЕР_1 з додатком "Вайбер" та з e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також блокнот з чорновими записами у якому був записаний пароль до e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 були вилучені у позивача і на них було накладений арешт із забороною користуватись.

Також, стверджує, що відповідачем завідома не було отримано запит її представника на отримання копій документів, для того щоб позивач не змогла скористатися своїм правом звернення до суду у місячний строк.

20.12.2021 представником відповідача подано заперечення від 15.12.2021 №9768/54/2-21 у якому зазначає, що державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII в разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також в разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Згідно з інформації, наданої керівником апарату облдержадміністрації Юрієм Судаковим голові облдержадміністрації Юрію Погуляйку, станом на 25.08.2021 вакантні посади в облдержадміністрації, призначення на які здійснює голова облдержадміністрації, були відсутні.

Тому, попереджаючи 25.08.2021 позивача про наступне звільнення, врахувавши професійну підготовку та професійні компетентності ОСОБА_1 відповідачу не було запропоновано вакантні посади державної служби, суб`єктом призначення на які був голова обласної державної адміністрації, у зв`язку з їх відсутністю.

Щодо наданого на запит представника позивача копії протоколу №7 від 25.08.2021 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 з різними додатками, звертає увагу на те, що "копія з Укрпошти опису на ім`я позивача" є саме додатком до цінного листа, який надавався як доказ лише до суду і не повинен був надаватися позивачу, оскільки не був його невід`ємною частиною.

Щодо посилань позивача на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Полюшко А. В. від 17.03.2021, відповідно до якої у позивача вилучені та на них накладений арешт із забороною користуватися мобільний телефон з сім-картою оператора "Водафон" НОМЕР_1 з додатком "Вайбер" та з e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також блокнот з чорновими записами, у якому записано пароль до e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 акцентує увагу на тому, що державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Тому позивач, як державний службовець, перебуваючи в трудових відносинах з Волинською ОДА зобов`язана була повідомити управління персоналом апарату облдержадміністрації про використання нових засобів електронної пошти чи інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Однак, ОСОБА_1 всупереч вимогам статті 8 Закону України "Про державну службу" цього не зробила.

Відтак, надіслані позивачу 25.08.2021 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та на номер мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток "Вайбер" документи, а саме: розпорядження голови облдержадміністрації від 25.08.2021 №68-ос "Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення" та лист-попередження від 25.08.2021 №6564/56/2-21, вважаються доведені до відома ОСОБА_1 на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення - 30.08.2021, тобто з дотриманням вимог пункту 4 статті 9-1 Закону №889-VIII.

Крім того, помилковим є твердження представника позивача про те, що відповідач не надав докази отримання позивачем вказаного поштового відправлення, оскільки відповідно до приписів частини четвертої статті 9-1 Закону №889-VIII передбачено, що інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення, а не так як вважає позивач - за наявності доказів отримання поштового відправляння.

23.12.2021 позивачем подано відповідь на заперечення від 21.12.2021 у якій вчергове стверджує, що відповідачем не запропоновано позивачу іншу рівнозначу посаду державної служби або нижчу (за її згодою) посаду державної служби відповідно професійної підготовки та професійних компетентностей. В той час, як розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 27.11.2021 №744 "Про зміни у граничній чисельності працівників окремих структурних підрозділів обласної державної адміністрації та її апарату" внесено додатково до штату департаменту інфраструктури обласної державної адміністрації 5 одиниць, створений новий відділ транспорту та пасажирських перевезень та проводяться заходи по наповненню вказаного відділу працівниками.

Вважає, що інформація про вакантні посади в облдержадміністрації, підписана керівником апарату Юрієм Судаковим , не зареєстрована в системі електронного документообігу, як того вимагає Інструкція з діловодства у Волинській обласній державній адміністрації, а тому не може бути належним доказом у справі.

Також, з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, вважає протокол №7 від 25.08.2021 таким, що не відповідає дійсності та є незаконним.

Представник відповідача у поясненнях на відповідь на заперечення від 30.12.2021 №10174/54/2-21 позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Додатково звертає увагу на те, що 31.08.2021 трьох працівників управління транспорту та зв`язку облдержадміністрації за їх заявами було переведено в департамент інфраструктури облдержадміністрації виключно за рішенням директора департаменту, який виконує повноваження керівника структурного підрозділу зі статусом юридичної особи публічного права - у такому підрозділі, а не за рішенням відповідача, який не є суб`єктом їх призначення, про що помилково стверджує позивач.

В подальшому, призначення на вільні вакансії у новий відділ транспорту та пасажирських перевезень департаменту інфраструктури облдержадміністрації здійснює безпосередньо директор департаменту, як керівник структурного підрозділу зі статусом юридичної особи публічного права. Тому, заходи щодо наповнення нового відділу працівниками не є незаконними діями відповідача, оскільки він не виступає роботодавцем для таких працівників.

При цьому, від позивача до директора департаменту інфраструктури облдержадміністрації не надходила заява щодо її працевлаштування.

Крім того, у відповіді на відзив та запереченні відповідач звертав увагу на те, що управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації очолює начальник (посада позивача на момент попередження про звільнення - 25.08.2021), який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Міністерством інфраструктури України в установленому законодавством порядку.

Як уже зазначалось раніше станом на 25.08.2021 вакантні посади в облдержадміністрації, призначення на які здійснює голова облдержадміністрації, були відсутні. Підтвердженням тому є інформація з Єдиного порталу вакансій державної служби за інтернет посиланням https://career.gov.ua щодо посад начальника відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Волинської ОДА та начальника управління економічного розвитку та торгівлі Волинської ОДА. Сайт є загальнодоступним.

Водночас, позивач вкотре не погоджується з думкою відповідача про те, що законодавець статтею 9-1 Закону України "Про державну службу" передбачив можливість доведення до відома державного службовця інформації або документів шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, зокрема, шляхом направлення їх електронною поштою чи за іншими контактними даними.

У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Іншого чинним законодавством не передбачено.

Також, позивач, як державний службовець, перебуваючи в трудових відносинах з Волинською ОДА, незважаючи на її відсутність на робочому місці у зв`язку з відстороненням від займаної посади, зобов`язана була повідомити управління персоналом апарату облдержадміністрації про використання нових засобів електронної пошти чи інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Однак, всупереч вимогам статті 8 Закону України "Про державну службу" остання цього не зробила.

05.01.2022 позивачем подано до суду пояснення у кому стверджує, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Враховуючи вищевикладене, не позивач особисто мала звертатися із заявами щодо працевлаштування, як зазначає у своїх поясненнях відповідач, а відповідачу передбачено зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідаційної установи тобто позивача ОСОБА_1 .

Відносно інформації з Єдиного порталу вакансій державної служби, то на даному порталі розміщуються лише оголошені конкурси на заміщення вакантних посад, а не як зазначає відповідач наявність вакантних посад.

Вакантні посади розміщуються на офіційному сайті відповідача voladm.gov.ua. і на даному сайті у грудні 2021 року був розміщений наявний перелік вакантних посад в облдержадміністрації станом на 01.05.2021 року (останні оновлення 07 липня 2021 року). Перестали оновлювати сайт для того щоб не було відомо позивачу та іншим звільненим працівникам управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації про наявні вакантні посади для можливості скористатися своїм правом звернення до суду.

Що стосується протоколу з додатками № 7 від 25.08.2021 року складеним о 16 год.55 хв. (прошитому, пронумерованому та скріплено печаткою) який, як зазначив відповідач складено в одному примірнику та зберігається в управлінні персоналом апарату Волинської облдержадміністрації, то у наданих на ухвалу суду від 15.11.2021 даний протокол містить 13 аркушів, а у наданих представнику позивача даний протокол містить 12 аркушів, хоча відповідач зазначає, що даний протокол прошитий, пронумерований та скріплено печаткою та складено в одному примірнику.

Вчергове вважає протокол №7 від 25.08.2021, як такий що не відповідає дійсності та є недопустимим доказом. Також, зазначила, що не змінювала адреси електронної скриньки, номер мобільного телефону, а також адресу проживання про що і зазначено на самій позовній заяві, а тому повідомляти управління персоналом апарату Волинської обласної державної адміністрації позивач не мала.

26.01.2022 представником відповідача подано додаткове пояснення до заперечення від 25.01.2022 №529/54/2-22 у якому пояснила, що ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської облдержадміністрації.

Дана посада була передбачена саме у штатному розписі управління транспорту та зв`язку Волинської облдержадміністрації та відповідно до якої, за рахунок фонду оплати праці даного управління, позивач отримувала заробітну плату.

Тобто, ОСОБА_1 не перебувала в трудових відносинах з Волинською облдержадміністрацією, не була та не повинна була бути згідно з чинним законодавством в штатному розписі Волинської облдержадміністрації, а її призначення та звільнення з посади регламентовано Законами України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про державну службу".

Правонаступником зобов`язань, прав та обов`язків управління транспорту та зв`язку Волинської облдержадміністрації визначено департамент інфраструктури Волинської облдержадміністрації.

Тому вважаємо, що лише з департаменту інфраструктури Волинської облдержадміністрації можливе стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку, оскільки саме він у повній мірі в даній ситуації функціонально та структурно є правонаступником управління транспорту та зв`язку Волинської облдержадміністрації.

Позивач у поясненнях від 28.01.2022 стверджує, що з письмових доказів, долучених до матеріалів справи вбачається, що вона, як державний службовець, перебувала у трудових відносинах з Волинською ОДА, а інформація щодо штатного розпису Волинської ОДА не відповідає дійсності так як відповідачем не надано до пояснення штатного розпису, а також вказаний штатний розпис відсутній на офіційному сайті Волинської ОДА.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 18.01.2019 працювала у Волинській обласній державній адміністрації на посаді начальника управління транспорту та інфраструктури.

24.03.2020 розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №53-ос, посаду начальника управління транспорту та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації перейменовано на посаду начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 04.10.2021 за №82-ос ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської ОДА на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з скороченням чисельності або штату державних службовців, реорганізацію державного органа з припиненням державної служби та за погодженням з Міністерством інфраструктури України.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 в розпорядженні зазначено: розпорядження голови ОДА від 25.08.2021 року №68-ос «про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення», протокол від 25.08.2021 року №7 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 , шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, лист Міністерства інфраструктури України від 02.09.2021 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Приписами пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Порядок припинення державної служби на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889 деталізовано в частині 3 вказаної статті, згідно з якою суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті в письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті в разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також в разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Отже, обов`язковою передумовою виникнення у суб`єкта призначення за його ініціативою права на припинення державної служби державного службовця є, зокрема, скорочення посади державної служби та попередження державного службовця про наступне звільнення в письмовій формі не пізніше як за 30 календарних днів.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Волинської ОДА від 25 серпня 2021 року №512 "Про припинення управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації" припинено управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 13362615) та реорганізовано його шляхом приєднання до департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 42304390), скоротивши чисельність управління.(а.с.56-58)

Як вбачається з розпорядження, має місце скорочення посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації, яку на той момент обіймала ОСОБА_1 .

У пункті 8 Положення про управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 19 березня 2020 року №148, передбачено, що управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Міністерством інфраструктури України в установленому законодавством порядку.

25 серпня 2021 року за №68-ос головою Волинської ОДА видано розпорядження "Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення", відповідно до якого ОСОБА_1 , начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації, попереджено про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності або штату державних службовців, реорганізацією державного органу.(а.с.68)

Водночас до Міністерства інфраструктури України надіслано лист від 25.08.2021 №6565/29/2-21 про погодження звільнення ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого отримано відповідь за вх. №9492/29/1-2 від 03.09.2021 про погодження на звільнення позивача за умови дотримання вимог законодавства.(а.с.71, 73)

Частина 6 статті 49-2 КЗпП України передбачає, що вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється в порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

Разом з тим, згідно із частинами 2 та 3 статті 5 Закону №889 відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Отже, за загальним правилом відносини щодо, зокрема, припинення державної служби регулюються Законом №889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані Законом №889-VIII, який у відношенні до Кодексу законів про працю України є спеціальним законом, що регулює правовідносини, в тому числі щодо припинення державної служби.

Так, відповідно до частини 3 статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Статтею 9-1 Закону №889-VIII регламентовано, що порядок доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1042 затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку (далі - Порядок №1042).

Пунктами 2, 3, 4, Порядку №1042 визначено, що інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.

Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби.

Отже, законодавцем передбачено можливість доведення до відома державного службовця інформації або документів шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, зокрема, шляхом направлення їх електронною поштою чи за іншими контактними даними.

На виконання частини 3 статті 9-1 Закону №889-VIII та листа облдержадміністрації від 24.12.2019 № 7559/42/2-19 керівниками структурних підрозділів Волинської ОДА управлінню персоналом апарату облдержадміністрації надано інформацію щодо їхніх адрес електронних скриньок та номерів мобільних телефонів з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації та документів.

Листом від 26.12.2019 №967/2.10/2-19 управління транспорту та інфраструктури облдержадміністрації надало інформацію про адресу електронної скриньки

та номер мобільного телефону ОСОБА_1 , начальника управління транспорту та інфраструктури облдержадміністрації, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 та НОМЕР_1 , які засвідчені особистим підписом позивача.

Тим самим ОСОБА_1 підтвердила, що вказана адреса електронної скриньки та номер мобільного телефону можуть використовуватися для доведення до її відома службової інформації та документів.

При цьому, судом встановлено, що інформацію про будь-яку зміну адреси фактичного місця проживання/перебування, адреси електронної пошти та інших засобів телекомунікаційного зв`язку позивачка не повідомляла.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.07.2021 та розпорядження голови Волинської ОДА від 07.07.2021 №51-ос ОСОБА_1 була відсторонена від посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської облдержадміністрації.

Судом встановлено, що 25 серпня 2021 року службою управління персоналом апарату Волинської ОДА о 16.32 з електронної пошти post@voladm.gov.ua (електронна адреса Волинської ОДА) електронним листом на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та о 16.44 з мобільного телефону начальника управління персоналом апарату Волинської ОДА - 050 838 71 93 через мобільний додаток Viber на номер мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток Viber надіслано розпорядження голови облдержадміністрації від 25.08.2021 №68-ос "Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення" та лист-попередження від 25.08.2021 №6564/56/2-21.

З наявного в матеріалах справи Print Screen з екрана телефона на контакт ОСОБА_1 вбачається, що повідомлення містить позначку з двома галочками, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті мобільного додатка Viber (https://www.viber.com/ru/blog/2021-08-25), підтверджує факт доставлення повідомлення на пристрій отримувача.

Крім того, доведення зазначеної вище інформації до відома ОСОБА_1 зафіксовано в протоколі від 25.08.2021 №7 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 , начальника управління транспорту та зв`язку облдержадміністрації, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, складеним о 16.55 з дотриманням вимог Порядку №1042.

Отже, доведення інформації про наступне вивільнення до відома ОСОБА_1 відбулося шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, а саме: на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на номер мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток Viber, надані нею особисто управлінню персоналом апарату облдержадміністрації при проходженні державної служби.

Водночас, судом встановлено, що вищевказані документи 25.08.2021 о 16:55:14 відправлено з поштового відділення Луцьк-27 цінним листом з описом та повідомленням на ім`я ОСОБА_1 за адресою її фактичного місця проживання, зазначеного власноруч позивачкою в особовій справі: АДРЕСА_1 .

Таким чином, надіслані 25 серпня 2021 року електронною поштою та шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку документи, а саме розпорядження голови облдержадміністрації від 25.08.2021 №68-ос "Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення" та лист-попередження від 25.08.2021 №6564/56/2-21, вважаються доведені до відома ОСОБА_1 на п`ятий день з моменту їх відправлення - 30 серпня 2021 року, тобто з дотриманням пункту 4 статті 9-1 Закону №889-VIII.

Враховуючи направлення відповідачем повідомлення про наступне звільнення позивача на його електронну адресу та мобільний додаток Viber, про що складено відповідний протокол, а також засобами поштового зв`язку, суд вважає, що відповідачем повністю дотримано передбаченого законодавством порядку повідомлення позивача про його звільнення в письмовій формі.

Відтак, суд критично відноситься до тверджень позивача та представника позивача у позовній заяві та письмових заявах у справі щодо неналежного повідомлення позивача персонально та в письмовій формі про наступне вивільнення не пізніше ніж за тридцять календарних днів, оскільки матеріалами справи підтверджено протилежне.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем не запропоновано позивачу іншу рівнозначу посаду державної служби або нижчу (за її згодою) посаду державної служби відповідно професійної підготовки та професійних компетентностей, судом встановлено наступне.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що станом на час повідомлення ОСОБА_1 про наступне вивільнення Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" від 19.09.2019 №117-ІХ абзац 2 частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" виключено, а саме: виключено норму про те, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті визначається законодавством про працю.

Натомість, внесено відповідні зміни, зокрема до статті 87 Закону України "Про державну служб", якою врегульовано питання звільнення державних службовців на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

При цьому, 02.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378-ІХ, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України. Зазначеними законами змінено порядок скорочення державних службовців. Наразі, дію законодавства про працю на спірні правовідносини обмежено та врегульовано нормами Закону України "Про державну службу", що виключає необхідність застосування імперативних норм законодавства про працю.

Так, статтю 40 КЗпП України доповнено частиною 5 (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - Закон №889-VIII), яка визначає, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Статтю 49-2 КЗпП України доповнено частиною 6, відповідно до якої вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється в порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті.

Отже, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Приписами пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Порядок припинення державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889 деталізовано в частині 3 вказаної статті, згідно з якою суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті в письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті в разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також в разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Таким чином, положеннями статті 87 Закону №889-VIII визначено можливість звільнення особи на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті в разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади.

Згідно інформації, наданої керівником апарату Волинської облдержадміністрації Юрієм Судаковим голові Волинської облдержадміністрації Юрію Погуляйку, судом встановлено, що станом на 25.08.2021 вакантні посади в облдержадміністрації, призначення на які здійснює голова Волинської облдержадміністрації, були відсутні.

Підтвердженням тому, також є інформація з Єдиного порталу вакансій державної служби за інтернет посиланням https://career.gov.ua щодо посад начальника відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Волинської ОДА та начальника управління економічного розвитку та торгівлі Волинської ОДА. Сайт є загальнодоступним.

Отже, станом на 25.08.2021 вакантні посади в облдержадміністрації, призначення на які здійснює голова облдержадміністрації, були відсутні.

Тому, попереджаючи 25.08.2021 позивача про наступне звільнення, врахувавши професійну підготовку та професійні компетентності ОСОБА_1 відповідачем не було запропоновано позивачу вакантні посади державної служби, суб`єктом призначення на які був голова обласної державної адміністрації, у зв`язку з їх відсутністю, про що також було зазначено у повідомленні від 25.08.2021 №6564/56/2-21.

Отже, враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що Волинською обласною державною адміністрацією не було порушено вимог чинного законодавства України під час звільнення позивача з посади та вчинено усіх необхідних дій стосовно попередження про майбутнє звільнення та заходів по її можливому працевлаштуванню в результаті скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд, також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З огляду на вище викладене, звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації Юрія Погуляйко від 04.10.2021 №85-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на посаді начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації або на рівнозначній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про державну службу", суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Волинська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 13366926, адреса: 43027, м. Луцьк, Київський майдан, 9.

Суддя Ю.Ю. Сорока