Постанова

від 21.12.2022 по справі 140/12921/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12921/21 пров. № А/857/9456/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Запотічного І.І.,

Суддів: Довгої О.І., Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року (головуючий суддя Сорока Ю.Ю. ухвалене в м. Луцьку) у справі №140/12921/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2021 позивач звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації Юрія Погуляйко від 04.10.2021 №85-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації або на рівнозначній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 04.10.2021 і до моменту фактичного поновлення на роботі.

Позов обґрунтовує тим, що Розпорядженням голови Волинської ОДА від 04.10.2021 за №82-ос позивача було звільнено з посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської ОДА на підставі п.1 ч.1 ст.87 ЗУ "Про державну службу", у зв`язку з скороченням чисельності або штату державних службовців, реорганізацію державного органу з припиненням державної служби та за погодженням з Міністерством інфраструктури України. Підставою для звільнення позивача в розпорядженні зазначено: розпорядження голови ОДА від 25.08.2021 № 68-ос «Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення», протокол від 25.08.2021 №7 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 , шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, лист Міністерства інфраструктури України від 02.09.2021. Позивач вважає таке звільнення незаконним. Вказує, що її персонально та в письмовій формі не було попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за тридцять календарних днів, а тому оскаржуване позивачем розпорядження не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу», КЗпП України та Конституції України, що є підставою для його скасування. Наголошує, що відповідачем не запропоновано позивачу іншу рівнозначу посаду державної служби або нижчу (за її згодою) посаду державної служби відповідно професійної підготовки та професійних компетентностей.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, а саме, що згідно з п.38 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 08.06.2-18 року № 345 «Про затвердження Інструкції з діловодства у Волинській обласній державній адміністрації (документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну) вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форми їх створення, підготовлені в облдержадміністрації, реєструються в системі електронного документообігу, а тому інформація про вакантні посади в облдержадміністрації, підписана керівником апарату ОСОБА_3 (наявна у матеріалах справи) не є зареєстрованою в системі електронного документообігу та не може бути допустимим доказом у даному провадженні та рішенні від 19 травня 2022 року. Крім того, суд не дослідив, що в інформації з Єдиного порталу вакансій державної служби розміщуються лише оголошені конкурси на заміщення вакантних посад, а не як зазначає суд наявність вакантних посад. Крім того, відповідно до ст.24 Закону України «Про державну службу» вакантні посади державної служби, на які протягом одного року не оголошено конкурс, підлягають скороченню. Звідси слідує, що посада може бути вакантною, навіть у випадку, коли конкурс на неї ще не оголошено, але суд не врахував вказані обставини, при цьому виніс незаконне рішення від 19 травня 2022 року. Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що через мобільний додаток VIBER інформація позивачу доведена не була оскільки не була прочитаною. В матеріалах справи наявний скрін телефону з якого вбачається відсутність номеру телефону позивача та відсутність інформації щодо відкриття позивачем повідомлення, а тому апелянт вважає, що відповідач не повідомив позивача особисто та письмово про наступне звільнення не пізніше ніж за тридцять календарних днів.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає оскаржуване рішення законним та просить залишити його без змін.

Позивач у письмових поясненнях на відзив, наводить доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач з 18.01.2019 працювала у Волинській обласній державній адміністрації на посаді начальника управління транспорту та інфраструктури.

24.03.2020 розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №53-ос, посаду начальника управління транспорту та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації перейменовано на посаду начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 04.10.2021 за №82-ос ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської ОДА на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з скороченням чисельності або штату державних службовців, реорганізацію державного органа з припиненням державної служби та за погодженням з Міністерством інфраструктури України.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 в розпорядженні зазначено: розпорядження голови ОДА від 25.08.2021 року №68-ос «про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення», протокол від 25.08.2021 року №7 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 , шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, лист Міністерства інфраструктури України від 02.09.2021 року.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (Закон №889-VIII).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Порядок припинення державної служби на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889 деталізовано в частині 3 вказаної статті, згідно з якою суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті в письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті в разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також в разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Апеляційний суд вказує, що обов`язковою передумовою виникнення у суб`єкта призначення за його ініціативою права на припинення державної служби державного службовця є, зокрема, скорочення посади державної служби та попередження державного службовця про наступне звільнення в письмовій формі не пізніше як за 30 календарних днів.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає наступне.

Розпорядженням голови Волинської ОДА від 25 серпня 2021 року №512 «Про припинення управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації» припинено управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 13362615) та реорганізовано його шляхом приєднання до департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 42304390), скоротивши чисельність управління.

Як вбачається з розпорядження, має місце скорочення посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації, яку на той момент обіймала ОСОБА_1 .

У пункті 8 Положення про управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 19 березня 2020 року №148, передбачено, що управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Міністерством інфраструктури України в установленому законодавством порядку.

25 серпня 2021 року за №68-ос головою Волинської ОДА видано розпорядження «Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення», відповідно до якого ОСОБА_1 , начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації, попереджено про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності або штату державних службовців, реорганізацією державного органу.

Крім того, до Міністерства інфраструктури України надіслано лист від 25.08.2021 №6565/29/2-21 про погодження звільнення ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого отримано відповідь за вх. №9492/29/1-2 від 03.09.2021 про погодження на звільнення позивача за умови дотримання вимог законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 49-2 КЗпП України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється в порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Крім того, згідно із частинами 2 та 3 статті 5 Закону №889 відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом відносини щодо, зокрема, припинення державної служби регулюються Законом №889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані Законом №889-VIII, який у відношенні до Кодексу законів про працю України є спеціальним законом, що регулює правовідносини, в тому числі щодо припинення державної служби.

Відповідно до частини 3 статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Згідно з статтею 9-1 Закону №889-VIII порядок доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Згідно з частиною першою статті 9-1 Закону №889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1042 затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку (Порядок №1042).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, Порядку №1042, інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі. Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (протокол). Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби.

Отже, законодавцем передбачено можливість доведення до відома державного службовця інформації або документів шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, зокрема, шляхом направлення їх електронною поштою чи за іншими контактними даними.

На виконання частини 3 статті 9-1 Закону №889-VIII та листа облдержадміністрації від 24.12.2019 № 7559/42/2-19 керівниками структурних підрозділів Волинської ОДА управлінню персоналом апарату облдержадміністрації надано інформацію щодо їхніх адрес електронних скриньок та номерів мобільних телефонів з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації та документів.

Листом від 26.12.2019 №967/2.10/2-19 управління транспорту та інфраструктури облдержадміністрації надало інформацію про адресу електронної скриньки та номер мобільного телефону ОСОБА_1 , начальника управління транспорту та інфраструктури облдержадміністрації, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 та НОМЕР_1 , які засвідчені особистим підписом позивача.

Відтак позивач підтвердила, що вказана адреса електронної скриньки та номер мобільного телефону можуть використовуватися для доведення до її відома службової інформації та документів. При цьому, колегія суддів зазначає, що інформацію про будь-яку зміну адреси фактичного місця проживання/перебування, адреси електронної пошти та інших засобів телекомунікаційного зв`язку позивач не повідомляла.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.07.2021 та розпорядження голови Волинської ОДА від 07.07.2021 №51-ос ОСОБА_1 була відсторонена від посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської облдержадміністрації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що 25 серпня 2021 року службою управління персоналом апарату Волинської ОДА о 16.32 з електронної пошти post@voladm.gov.ua (електронна адреса Волинської ОДА) електронним листом на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та о 16.44 з мобільного телефону начальника управління персоналом апарату Волинської ОДА - 050 838 71 93 через мобільний додаток Viber на номер мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток Viber надіслано розпорядження голови облдержадміністрації від 25.08.2021 №68-ос "Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення" та лист-попередження від 25.08.2021 №6564/56/2-21.

З наявного в матеріалах справи Print Screen з екрана телефона на контакт ОСОБА_1 вбачається, що повідомлення містить позначку з двома галочками, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті мобільного додатка Viber (https://www.viber.com/ru/blog/2021-08-25), підтверджує факт доставлення повідомлення на пристрій отримувача.

Крім того, доведення зазначеної вище інформації до відома ОСОБА_1 зафіксовано в протоколі від 25.08.2021 №7 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_1 , начальника управління транспорту та зв`язку облдержадміністрації, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, складеним о 16.55 з дотриманням вимог Порядку №1042.

Отже, доведення інформації про наступне вивільнення до відома ОСОБА_1 відбулося шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, а саме: на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на номер мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток Viber, надані нею особисто управлінню персоналом апарату облдержадміністрації при проходженні державної служби.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вищевказані документи 25.08.2021 о 16:55:14 відправлено з поштового відділення Луцьк-27 цінним листом з описом та повідомленням на ім`я ОСОБА_1 за адресою її фактичного місця проживання, зазначеного власноруч позивачкою в особовій справі: АДРЕСА_1 .

Таким чином, колегія суддів вважає, що надіслані 25 серпня 2021 року електронною поштою та шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку документи, а саме розпорядження голови облдержадміністрації від 25.08.2021 №68-ос "Про попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення" та лист-попередження від 25.08.2021 №6564/56/2-21, вважаються доведені до відома позивача на п`ятий день з моменту їх відправлення - 30 серпня 2021 року, тобто з дотриманням пункту 4 статті 9-1 Закону №889-VIII. Враховуючи направлення відповідачем повідомлення про наступне звільнення позивача на його електронну адресу та мобільний додаток Viber, про що складено відповідний протокол, а також засобами поштового зв`язку, апеляційний суд вважає, що відповідачем повністю дотримано передбаченого законодавством порядку повідомлення позивача про його звільнення в письмовій формі.

Відтак, апеляційний суд вважає, що твердження апелянта щодо неналежного повідомлення позивача персонально та в письмовій формі про наступне вивільнення не пізніше ніж за тридцять календарних днів є безпідставним, оскільки матеріалами справи підтверджено протилежне.

Щодо тверджень апелянта про те, що відповідачем не запропоновано позивачу іншу рівнозначу посаду державної служби або нижчу (за її згодою) посаду державної служби відповідно професійної підготовки та професійних компетентностей, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що станом на час повідомлення позивача про наступне вивільнення Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" від 19.09.2019 №117-ІХ абзац 2 частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» виключено, а саме: виключено норму про те, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті визначається законодавством про працю. Натомість, внесено відповідні зміни, зокрема до статті 87 Закону України «Про державну служб», якою врегульовано питання звільнення державних службовців на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

02.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378-ІХ, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України. Зазначеними законами змінено порядок скорочення державних службовців. Дію законодавства про працю на спірні правовідносини обмежено та врегульовано нормами Закону України «Про державну службу», що виключає необхідність застосування імперативних норм законодавства про працю.

Статтю 40 КЗпП України доповнено частиною 5 (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, Закон №889-VIII), яка визначає, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Статтю 49-2 КЗпП України доповнено частиною 6, відповідно до якої вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється в порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті.

Отже, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього закону).

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Порядок припинення державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889 деталізовано в частині 3 вказаної статті, згідно з якою суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті в письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті в разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також в разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Таким чином, положеннями статті 87 Закону №889-VIII визначено можливість звільнення особи на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті в разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації, наданої керівником апарату Волинської облдержадміністрації Юрієм Судаковим голові Волинської облдержадміністрації Юрію Погуляйку, станом на 25.08.2021 вакантні посади в облдержадміністрації, призначення на які здійснює голова Волинської облдержадміністрації, були відсутні.

Підтвердженням тому, також є інформація з Єдиного порталу вакансій державної служби за інтернет посиланням https://career.gov.ua щодо посад начальника відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Волинської ОДА та начальника управління економічного розвитку та торгівлі Волинської ОДА. Сайт є загальнодоступним.

Таким чином, станом на 25.08.2021 вакантні посади в облдержадміністрації, призначення на які здійснює голова облдержадміністрації, були відсутні.

Відтак, попереджаючи 25.08.2021 позивача про наступне звільнення, врахувавши професійну підготовку та професійні компетентності ОСОБА_1 відповідачем не було запропоновано позивачу вакантні посади державної служби, суб`єктом призначення на які був голова обласної державної адміністрації, у зв`язку з їх відсутністю, про що також було зазначено у повідомленні від 25.08.2021 №6564/56/2-21.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Волинською обласною державною адміністрацією не було порушено вимог чинного законодавства України під час звільнення позивача з посади та вчинено усіх необхідних дій стосовно попередження про майбутнє звільнення та заходів по її можливому працевлаштуванню в результаті скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу. З огляду на вище викладене, звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління транспорту та зв`язку Волинської обласної державної адміністрації здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі № 140/12921/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Н. В. Бруновська