Рішення

від 17.05.2022 по справі 380/24729/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

справа №380/24729/21

провадження № П/380/24979/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства МАГІЯ до Львівської митниці ДМС України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування картки відмови, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства МАГІЯ (79070, м. Львів, вул. Гната Хоткевича, 28/53 код ЄДРПОУ 22336775) з вимогами до Львівської митниці ДМС України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ ВП 43971343), в якій позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA20900/2021/000026/2 від 26.10.2021;

- визнати незаконною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2021/09618 від 28.10.2021 Львівської митниці Держмитслужби.

Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків. На виконання вимог ухвали про залишення без руху позивач подав клопотання, яким виправив зазначені судом недоліки. Судом ухвалою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

01.03.2022 відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.03.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ПП «МАГІЯ», від імені якого діяла директор ОСОБА_1 (покупець) та фірмою «ZINICZPLAST SP.Z О . O.SP.K», від імені якої діяв директор по продажу Мацей Горчица (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1/2021 від 06.10.2021, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів (вироби із скла, скляні вази), одиниці вимірювання, кількість згідно рахунків фактури. Загальна вартість контракту 600 000 польських злотих, а ціни на конкретну партію вказуються у рахунках фактурах, які є невід`ємною його частиною. Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу документи, передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Вказані документи не містять розбіжностей, відображають митну вартість товару. Однак, незважаючи на те, що заявлена позивачем митна вартість товарів, імпортованих за контрактом базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, тобто була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товару, який імпортувався (вартість операції), митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Позивач вважає, що поданих ним видаткових накладних та прайс-листа було цілком достатньо для прийняття за основу 1-го методу визначення митної вартості. Крім цього, позивачем додатково було подано копію митної декларації країни відправлення, 21PL402010E1616919 від 21/10/21, а митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом. Позивач зазначає, що у поданій до митного органу рахунку-фактурі FW/003/10/20201/К від 21.10.2021 міститься інформація про: покупця (ПП «МАГІЯ»), продавця («ZINICZPLAST SP.Z О . O.SP.K»,), назву товару, його кількість, контракт 1/2021 від 06.10.2021 тощо, що дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її учасників, та вартість товару. Також зазначає, що аналогічний товар завозився ПП "Магія" від іншого постачальника і оформлений 10.06.2021 за МД№209170/1/045519 за основним методом визначення митної вартості на підставі аналогічних додаткових документів. Позивач зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості Львівською митницею не враховано того факту, що товар задекларований - за кодом УКТЗЕД 940550000, а Законом України ВР №674-ІХ від 04.06.2020 встановлено пільгову ставку ввізного мита в розмірі 10%. Позивач не погоджується із визначенням митної вартості товару Львівською митницею на рівні 3,75$/кг, оскільки за кодом УКТЗЕД 9405500000 - "неелектричні освітлювальні прилади" класифікуються як лампадки в скляних ємностях, так і в пластмасових, а останні значно дешевші за скляні (вартість пластмасових - 1,1 зл/шт, в той час як скляні 6,76 зл/шт,).

Позивач також покликається на норми закону щодо оформлення картки відмови та вважає, що картка відмови UA209190/2021/09618 від 28.10.2021 не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме, митний орган не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

Відповідач позов не визнав, 17.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги відповідач заперечив. Відзив обґрунтований тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у документах згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено, що поданий до митного оформлення прайс-лист не містить відомостей щодо умов поставки, на яких подано ціни. Крім цього, подані до митного оформлення видаткові накладні від 21.10.2021 №47 та від 22.10.2021 №51 не містять найменування покупця, а інвойсні ціни товару перевищують вартість продажу в Україні, що свідчить про збитковість операції. Оскільки неможливо було визначити вартість на базі ціни, встановленої експортером у зв`язку з відсутністю документального підтвердження всіх її складових, тому вартість визначалася за методом 2г) на базі МД №UA209190/2021/28621 від 20.09.2021, де митна вартість товару складала 3,75 дол. США за кг. З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.10.2021 між ПП «МАГІЯ», від імені якого діяла директор Горлай Оксана (покупець) та фірмою «ZINICZPLAST SP.Z О. O.SP.K», від імені якої діяв директор по продажу Мацей Горчица (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1/2021, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів (вироби із скла, скляні вази), одиниці вимірювання, кількість згідно рахунків фактури. Загальна вартість контракту 600 000 польських злотих, а ціни на конкретну партію вказуються у рахунках фактурах, які є невід`ємною його частиною.

Згідно з контрактом ПП «МАГІЯ», придбало товари (відповідно до 31 графи електронної митної декларації): світильники неелектричні в кількості 33166 шт., а саме (згідно рахунку фактури FW/003/10/20201/К від 21.10.2021) лампадки з парафіновими вкладами ритуальні в скляних ємностях в асортименті 18190 шт. та в пластмасових ємностях - 14976 шт. Відповідно до рахунку фактури, вартість товару становила 95448,22 польських злотих (рахунку фактури FW/003/10/20201/K від 21.10.2021). Відправник ZINICZPLAST SP.Z О . O.SP.K». Країна походження Польща.

Згідно умов міжнародної торгівлі Інкотермс умови поставки СРТ передбачають, що продавець зобов`язаний доставити товар перевізнику та витрати за доставку до пункту призначення товару лягають на продавця.

Отримавши придбаний за контрактом товар ПП «МАГІЯ» подано до митного органу електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №209190/2021/033356 від 25.10.2021.

Відповідно до графи 44 ЕМД типу «ІМ 40 ДЕ» №209190/2021/033356 від 25.10.2021, до митного оформлення товару було подано митному органу наступні документи: рахунок-фактура FW/003/10/20201/К від 21.10.2021; сертифікат з перевезення (походження) товару, форми EUR.1 від PL/MF/AR 0158881 від 21.10.2021: банківський платіжний документ про оплату від 18.10.2021; специфікація виробника б/н від 29.09.2021, прямий контракт від виробника 1/2021 від 06.10.2021, договір про надання послуг митного брокера 49М/18 від 07.09.2021, копія митної декларації країни відправлення 21PL402010Е1616919 від 21/10/21 (де вказана ціна товару). Митна вартість товару заявлена ПП «МАГІЯ» за першим методом визначення митної вартості за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товару щодо товарів, що імпортуються (вартість операції).

Львівською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA20900/2021/000026/2 від 26.10.2021. У вказаному рішенні митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та визначив її за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 14.9228 PLN за одиницю.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення митним органом зазначено те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ. Зокрема, на підтвердження митної вартості не надано договір (контракт), інвойс, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- поданий до митного оформлення інвойс від 21.10.2021 № FW/003/10/2021/K внизу аркуша містить напис "Strona 1/2", однак, другий аркуш документа до митного оформлення не подавався, що не дозволяє зробити висновок про загальну фактурну вартість та умови продажу товару.

- у фактурі вказано способом оплати передоплату, до митного оформлення надано документ від 18.10.2021 №100 під назвою "платіжне доручення в іноземній валюті". Надане "платіжне доручення" посилається на контракт та не містить посилання на інвойс, проформу чи інший документ, за яким його можна було б ідентифікувати з конкретною партією товару. Також документ не містить відмітки банку про виконання, тобто не підтверджує факту переказу коштів,

- надісланий контракт від 06.10.2021 №1 не містить підписів однієї з сторін угоди, тобто не є належним документом, що засвідчує договірні відносини між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу декларантом додатково надано: прайс-лист; видаткові накладні.

За результатом вивчення наданих документів встановлено наступне: Прайс-лист не містить відомостей щодо умов поставки, на яких подано ціни. Разом з тим, ціни у прайс-листі відповідають заявленим в інвойсі цінам товарів, які постачаються на умовах СРТ-Львів, тобто з включеною вартістю доставки товару до Львова. З цього випливає, що ціна товару не залежить від місця його поставки, що не відповідає логіці комерційної діяльності. Видаткова накладна від 21.10.2021 №47 не містить найменування покупця. Ціна лампадки Т-20 з ПДВ зазначена як 8,00 грн, тобто 6,67 грн без ПДВ. Інвойсна ціна лампадки Т-20-1,10 польського злотого, що за курсом НБУ на дату подання декларації складає еквівалент 7,32 грн, тобто на 10% більше за вартість продажу в Україні. Така операція є завідомо збитковою. Видаткова накладна від 22.10.2021 №51 не містить найменування покупця. Ціна лампадки Т-40 з ПДВ зазначена як 14,50 грн, тобто 12,08 грн без ПДВ. Інвойсна ціна лампадки Т-20-2,00 польського злотого, що за курсом НБУ на дату подання декларації складає еквівалент 13,31 грн, тобто на 9% більше за вартість продажу в Україні. Така операція є завідомо збитковою. Таким чином, з поданих документів встановлено, що до митного оформлення не подано договір (контракт), інвойс, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а надані додаткові документи заперечують логіку комерційної доцільності операції як з боку продавця (прайс-лист), так і з боку покупця (видаткові накладні).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Зазначено, що для визначення митної вартості товару №1 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209190/2021/28621 від 20.09.2021, де митна вартість товару складала 3,75 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів - 79129,06 грн.

За результатами перевірки митної декларації і поданих документів Львівська митниця Держмитслужби винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України UA209190/2021/09618 від 28.10.2021. Після відмови декларантом було подано декларацію із врахованим коригуванням митної вартості серії UA209190/2021/033573 з метою розмитнення товару.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно; в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №209190/2021/033356, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Судом встановлено, що коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з наявними сумнівами у правильності визначення митної вартості товару, оскільки заявлена вартість товару не підтверджена документально.

Разом з тим, визначеними ст. 51-58 МК України правилами визначення митної вартості товарів та її коригування встановлено необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Митним органом відмовлено в прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості від 26.10.2021 №UA209000/2021/00026/2 з підстав того, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у документах згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п. 1. ч.4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, зокрема, відсутній другий аркуш інвойса від 21.10.2021 № FW/003/10/2021/K, що не дозволяє зробити висновок про загальну фактурну вартість та умови продажу товару; у платіжному дорученні від 18.10.2021 №100 відсутнє посилання на інвойс, проформу чи інший документ, за яким його можна було б ідентифікувати з конкретною партією товару, а також відмітка банку про виконання; контракт від 06.10.2021 №1 не містить підписів однієї з сторін угоди, тобто не є належним документом, що засвідчує договірні відносини між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Судом встановлено, що на вимогу митного органу декларантом надано: прайс-лист; видаткові накладні.

За результатом опрацювання поданих декларантом документів митним органом встановлено наступне: Прайс-лист не містить відомостей щодо умов поставки, на яких подано ціни. Разом з тим, ціни у прайс-листі відповідають заявленим в інвойсі цінам товарів, які постачаються на умовах СРТ-Львів, тобто з включеною вартістю доставки товару до Львова. З цього випливає, що ціна товару не залежить від місця його поставки, що не відповідає логіці комерційної діяльності. Видаткова накладна від 21.10.2021 №47 не містить найменування покупця. Ціна лампадки Т-20 з ПДВ зазначена як 8,00 грн, тобто 6,67 грн без ПДВ. Інвойсна ціна лампадки Т-20-1,10 польського злотого, що за курсом НБУ на дату подання декларації складає еквівалент 7,32 грн, тобто на 10% більше за вартість продажу в Україні. Така операція є завідомо збитковою. Видаткова накладна від 22.10.2021 №51 не містить найменування покупця. Ціна лампадки Т-40 з ПДВ зазначена як 14,50 грн, тобто 12,08 грн без ПДВ. Інвойсна ціна лампадки Т-20-2,00 польського злотого, що за курсом НБУ на дату подання декларації складає еквівалент 13,31 грн, тобто на 9% більше за вартість продажу в Україні. Така операція є завідомо збитковою. Таким чином, з поданих документів встановлено, що до митного оформлення не подано договір (контракт), інвойс, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а надані додаткові документи заперечують логіку комерційної доцільності операції як з боку продавця (прайс-лист), так і з боку покупця (видаткові накладні).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Зазначено, що для визначення митної вартості товару №1 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209190/2021/28621 від 20.09.2021, де митна вартість товару складала 3,75 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів - 79129,06 грн

Як встановлено з матеріалів справи, декларантом подано до митного контролю електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №209190/2021/033356 від 25.10.2021. Митна вартість товару заявлена за першим методом визначення митної вартості за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товару щодо товарів, що імпортуються (вартість операції) та на підтвердження обґрунтованості митної вартості товару також надано зокрема:

рахунок-фактуру FW/003/10/20201/К від 21.10.2021;

сертифікат з перевезення (походження) товару, форми EUR.1 від PL/MF/AR 0158881 від 21.10.2021:

банківський платіжний документ, що стосується оплати 100% від 18.10.2021;

специфікація виробника б/н від 29.09.2021,

контракт від виробника 1/2021 від 06.10.2021,

договір про надання послуг митного брокера 49М/18 від 07.09.2021,

копію митної декларації країни відправлення 21PL402010Е1616919 від 21/10/21, де вказана ціна товару.

Аналіз наведених документів спростовує доводи відповідача про те, що заявлена вартість не підтверджена документально, оскільки позивачем долучено до поданої електронної митної декларації документи відповідно до визначеного ст.52, 368 МК України переліку, які підтверджують цю вартість, рахунок фактура відповідає вимогам і містить вартість ввезеного товару, що збігається із договором, зазначеною вартістю у декларації країни відправлення.

Рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України №31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка- фактури, що в даному випадку відображено. Зокрема, у наданому до митного органу (рахунку-фактурі) FW/003/10/20201/К від 21.10.2021 міститься інформація про: покупця (ПП «МАГІЯ»), продавця («ZINICZPLAST SP.Z О. O.SP.K»,), назву товару, його кількість, контракт 1/2021 від 06.10.2021 тощо, що дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її учасників, та вартість товару.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості Львівською митницею не враховано того факту, що товар задекларований - за кодом УКТЗЕД 940550000, а Законом України ВР №674-ІХ від 04.06.2020 встановлено пільгову ставку ввізного мита в розмірі 10%. ПП "МАГІЯ" подала до митного оформлення преференційний сертифікат форми EUR.1, відповідно до якого ставка ввізного мита, на товари, що походять з країн Евросоюзу, зменшується по даному коду товару до 0%. За таких обставин в даному випадку збільшення чи зменшення суми митної вартості не впливає на суму мита. Також відповідачем визначено митну вартість товару на рівні 3,75$/кг для всього товару без врахування того, що за кодом УКТЗЕД 9405500000 - "неелектричні освітлювальні прилади" класифікуються як лампадки в скляних ємностях, так і в пластмасових, а останні значно дешевші за скляні (вартість пластмасових - 1,1 зл/шт, в той час як скляні 6,76 зл/шт,).

Окрім цього, ПП «МАГІЯ» до митного органу подано копію митної декларації країни відправлення, 21PL402010E1616919 від 21/10/21, як додатковий документ, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та яка оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 вказує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №810/4296/16 та у справі №815/143/17, у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №814/1647/16, у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Окрім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того, чи іншого показника, з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019 у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А). Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (постанова Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307).

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі № 815/4256/16.

Надані ПП «МАГІЯ» документи не містять розбіжностей або ознак підробки. Крім цього, позивачем здійснюється ввезення даного товару від даного постачальника не вперше і митна вартість до останнього оформлення митницею визначалась за першим методом, а відтак не здійснювалось її коригування, що підтверджується наявною в матеріалах справи МД №209170/0/071919. Також аналогічний товар завозився ПП "Магія" від іншого постачальника і оформлений 10.06.2021 за МД№209170/1/045519 за основним методом визначення митної вартості на підставі аналогічних документів.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.

Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого ч. 5 ст.54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у ч.ч.1 і 2 ст. 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

По друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

Також, суду не надано будь-яких підтверджень щодо виявлених митним органом ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів позивачем. В ході судового розгляду не здобуто доказів і щодо підставності виникнення сумніву у правильності визначення задекларованої вартості товару.

Суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого ПП «МАГІЯ» товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження ним митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст. ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Крім того, суд , проаналізувавши норми Митного кодексу України зазначає, що:

1. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

2. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

3. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

4. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

5. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 815/5398/17 від 25.01.2019 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржуване рішення відповідача прийняте не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п.7.1 та п.7.2. «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Картка відмови UA209190/2021/09618 28.10.2021 не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме, митний орган не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також, які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997, набула чинності для України 11.09.1997) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява № 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Згідно статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997, набув чинності для України 11.09.1997) "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Україна - Тюмень" проти України" (№ 22603/02 §55) зазначено, "… що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи ... Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності".

У даному випадку коригування митної вартості товарів створило ситуацію, в якій позивач, без жодних правових на те підстав, змушений зазнавати фінансового тиску на свою господарську діяльність, що є недопустимим. До того ж доводи відповідача покладені в основу його правової позиції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про протиправність дій Львівської митниці ДМС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність рішень Львівської митниці ДМС про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДМС України.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов Приватного підприємства МАГІЯ (79070, м. Львів, вул. Гната Хоткевича, 28/53 код ЄДРПОУ 22336775) до Львівської митниці ДМС України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ ВП 43971343) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA20900/2021/000026/2 від 26.10.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2021/09618 28.10.2021 Львівської митниці Держмитслужби.

Стягнути з Львівської митниці ДМС України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ ВП 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства МАГІЯ (79070, м. Львів, вул. Гната Хоткевича, 28/53 код ЄДРПОУ 22336775) сплачений судовий збір в сумі 5963 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 17 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.