Рішення

від 17.05.2022 по справі 380/18376/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18376/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Приватне підприємство «АГІС», на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Акціонерне товариство «Укрпошта».

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій просить визнати протиправним та скасування пункти 2 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021р. за № 3494/5 «Про задоволення скарги», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Приватне підприємство «АГІС», на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Акціонерне товариство «Укрпошта».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.10.2021р. за №3494/5 Міністерство юстиції України видано наказ «Про задоволення скарги», яким задоволено скаргу AT «Укрпошта» від 27.04.2021 p., та скасовано рішення від 21.01.2019р. №45124946, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем і тимчасово блоковано доступ державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Наказ видано на підставі Висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.09.2021р., за результатами розгляду скарги AT «Укрпошта» від 27.04.2021р.

Зазначає, що загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Скарга зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.04.2021р. за №15919-33-21 мала б бути розглянута не пізніше 45 календарних днів, тобто в термін до 14.06.2021р. Однак Висновок центральної Колегії МЮУ датований 27.09.2021р., а оскаржуваний Наказ взагалі датований 01.10.2021р.

Згідно п. 10 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) (п.11 Порядку №1128). Відповідно до п.12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Позивач не був повідомлений в жодний належний спосіб щодо: надходження скарги до Міністерства юстиції України, про дату, час та місце засідання колегії. Як наслідок, позбавлений можливості та свого права на подання письмових пояснень по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Розміщення відомостей про дату, час та місце засідання колегії на офіційному сайті Міністерства юстиції України не є належним способом повідомлення позивача в силу вимог п. 10 та 11 Порядку №1128. Більш того, в позивача відсутній обов`язок здійснення постійного моніторингу відомостей, які розміщуються на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Відтак, Міністерством юстиції України прийнято оскаржуваний наказ з грубим порушенням строку на його прийняття - більш ніж на 3 календарних місяця та порушенням процедури повідомлення позивача про надходження скарги та дати розгляду зазначеної скарги.

Вважає пункти 2 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021р. за №3494/5 необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року у справі ЗД/380/42/21 заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена частково. Зупинено дію пунктів 2 та 6 Наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 за №3494/5 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 за №3494/5 «Про задоволення скарги».

Ухвалою від 01 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 травня 2022 року у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про перехід в загальне позовне провадження та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 18 травня 2022 року в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укрпошта» про залучення до участі у справі третьої особи відмовлено.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що наказ видано ним правомірно. Зазначив, що повідомлення про час розгляду скарги здійснено у відповідності до вимог Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації. Відповідне повідомлення розміщено на сайті міністерства. На виконання вимог Порядку повідомлення про час розгляду скарги було розміщено на веб-сайті Мінюсту, а тому позивач вважається належним чином повідомлений.

Зазначає, що скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344 за дорученням Міністра юстиції України від 15.09.2021 за № 463/1/48-21 щодо організації повторного розгляду скарги на засіданні Колегії розглянуто повторно, тому просить поставитися з розумінням до існуючої затримки у розгляді скарги з урахуванням того, що після відновлення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який було повністю зупинено на період дії карантину, робота Колегії є вкрай ускладненою. Наразі Мін`юст працює в умовах дії на території України карантину та в режимі підвищеного навантаження з огляду на велику кількість скарг у сфері у сфері державної реєстрації, які надходять, що впливає на строки їх розгляду.

Вчинення реєстраційної дії та реєстрацію права власності скаржник вважає протиправною та такою, що порушує його права, оскільки земельна ділянка перебуває у власності на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. При вчиненні реєстраційної дії державним реєстратором не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, перевірено документи на наявність підстав для відмови у державної реєстрації прав чи порушення вимог закону. Зазначає, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації, видана Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 22.07.2014 № ЛВ 141140531012, сканкопія якої міститься в Державному реєстрі прав відсутня у Єдиному реєстрі документів.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» надало письмові пояснення, щодо заявленого позову, в яких зазначає, що ДП «НАІС» визначено адміністратором Єдиних Державних реєстрів, у тому числі і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У день надходження рішення про блокування доступу до реєстру технічний адміністратор забезпечує його негайне виконання на виконання наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 щодо блокування доступу до реєстру ОСОБА_1 .

ДП «НАІС» є технічним адміністратором реєстру та не має повноважень приймати владно-управлінські рішення, також не наділений правом надавати оцінку законності наказів Міністерства юстиції України. Вважає, що права позивача не порушив, просить у задоволенні позову відмовити.

Акціонерне товариство «Укрпошта» надало письмові пояснення, щодо заявленого позову, в яких зазначає, що будівля столярної майстерні (інвентарний номер 8009) за адресою: АДРЕСА_1 перебувала у державній власності та на праві господарського відання закріплювалась за УДППЗ «Укрпошта». Наказом № 240 від 05.07.2017 Міністерства інфраструктури України затверджено акт передавання майна до статутного капіталу ПАТ «Укрпошта» (після перейменування АТ «Укрпошта») відповідно до якого будівлю з 01.03.2017 року передано у власність АТ «Укрпошта» як внесок до статутного капіталу.

Будівля столярної майстерні розташована на земельній ділянці площею 4296 м2, кадастровий номер 4610136800:02:004:0014, яка перебуває в постійному користуванні у АТ «Укрпошта» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №189400 від 03.03.2005, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:05:438:00407кн.03-1 та обліковується на балансі Львівської дирекції АТ «Укрпошта», цільове призначення земельної ділянки: 13.02 Для розміщення та експлуатації будівель та споруд об`єктів поштового зв`язку обслуговування будівель і споруд майстерень Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Право постійного користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 31.03.2021, індексний номер витягу: 250742427, що свідчить про перебування у приватній власності АТ «Укрпошта» як внесок до статутного капіталу з 01.03.2017, а земельна ділянка перебуває у законному користуванні товариства.

Разом з тим, між АТ «Укрпошта» та ПП «Агіс» були укладені договори оренди нерухомого майна: від 07.11.2014 № 146 зі строком дії до 06.10.2017 та від 16.02.2018 № 17.3-373 зі строком дії до 31.01.2021, метою яких є передача в оренду нерухомого майна для розміщення складів.

20.03.2021 АТ «Укрпошта» звернулося до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та стало відомо, що за цією ж адресою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, а саме: прохідна літ. «Г-1», загальною площею (кв.м): 9.1, будівля майстерні літ. «Б-1», загальною площею (кв.м): 68.9, навіс літ. «В-1» загальною площею (кв.м): 31.8, власником яких, станом на 18.01.2019 (перша реєстрація на це майно та відкриття розділу), значиться Приватне підприємство «Агіс», код ЄДРПОУ (19140442), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1746046846101, проте, АТ «Укрпошта» не надавала своєї згоди на використання земельної ділянки з метою будівництва будь-яким іншим особам, зокрема і ПП «Агіс».

Наголошує, що державним реєстратором з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», без відома АТ «Укрпошта» проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, що начебто збудовані ПП «Агіс», а також інші реєстраційні дії, що були проведені з вказаним майном після його державної реєстрації.

Враховуючи наведене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

ОСОБА_1 є державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Акціонерне товариство «Укрпошта» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії, проведенні державними реєстраторами № 123-344 від 27.04.2021, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21.

06.07.2021 Південно-Західною регіональною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянувши скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 за № 123-344, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21 на рішення від 21.01.2019 № 45124946 прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, від 29.08.2019 № 48426235 прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківим Володимиром Петровичем, від 27.10.2020 № 54805697, від 04.11.2020 № 54956959 прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яною Геннадіївною, від 04.12.2020 № 55528927 прийняте державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинською Ольгою Русланівною, щодо державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, а саме: прохідну літ. «Г-1» площею 9.1 кв.м, будівлю майстерні літ. «Б-1» площею 68.9 кв.м, навіс літ. «В-1» площею 31.8 кв.м, що розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вулиця В.Навроцького, 8, за результатами якого складено висновок, яким рекомендовано відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень.

Дорученням Міністра юстиції України № 410/1/48-21 від 18.08.2021 повернуто скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 для організації повторного розгляду на засіданні Колегії.

27.09.2021 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, було повторно розглянуто скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21, повернуту по дорученню Міністра юстиції України Дениса Малюськи від 15.09.2021 за № 463/1/48-21 для повторного розгляду на рішення від 21.01.2019 № 45124946 прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, від 29.08.2019 № 48426235 прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківим Володимиром Петровичем, від 27.10.2020 № 54805697, від 04.11.2020 № 54956959 прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яною Геннадіївною, від 04.12.2020 № 55528927 прийняте державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинською Ольгою Русланівною, щодо нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено висновок, яким рекомендовано:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344 задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 21.01.2019 № 45124946, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем.

3. Скасувати рішення від 29.08.2019 № 48426235, прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківим Володимиром Петровичем.

4. Скасувати рішення від 27.10.2020 № 54805697, від 04.11.2020 № 54956959, прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яною Геннадіївною.

5. Скасувати рішення від 04.12.2020 № 55528927, прийняте державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинською Ольгою Русланівною.

6. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

На підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 01.10.2021 року №3494/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344 задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 21.01.2019 № 45124946, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем.

3. Скасувати рішення від 29.08.2019 № 48426235, прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківим Володимиром Петровичем.

4. Скасувати рішення від 27.10.2020 № 54805697, від 04.11.2020 № 54956959, прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яною Геннадіївною.

5. Скасувати рішення від 04.12.2020 № 55528927, прийняте державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинською Ольгою Русланівною.

6. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

7. Виконання пунктів 2-5 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

8. Виконання пункту 6 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 01.10.2021 року №3494/5 «Про задоволення скарги», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № 1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

У відповідності до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Згідно із частиною 2 статті 34 Закону №755-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Частиною 5 статті 34 Закону №755-IV визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника; 3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру; 4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Згідно із частиною 6 статті 34 Закону №755-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; 3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; 5) є рішення цього органу з такого самого питання; 6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Приписами частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Між тим, частиною 3 статті 37 Закону № 1952-IV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

В той же час, частини 4, 5, 6, 8, 9, 10 статті 37 Закону № 1952-IV передбачають наступне.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Процедура розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів врегульована Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

У даному контексті суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За приписами п. 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Аналізуючи приписи зазначеної вище норми, слід дійти висновку, що при прийнятті висновку Колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За наслідками такої перевірки Колегія повинна об`єктивно встановити, чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

При цьому, пунктом 11 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно даних веб-сайту https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-27-veresnya-2021-roku судом встановлено розміщення оголошення про засідання Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке призначено на 27/09/2021. Одним з питань порядку денного засідання визначено «Розгляд скарги Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21, поверненої для повторного розгляду дорученням Мін`юсту від 15.09.2021 № 463/1/48-21».

Разом з тим, дані вказаного веб-сайту не дають можливості встановити дотримання визначених Порядком № 1128 строків розміщення оголошення - не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації.

Більше того, п. 12 Порядку № 1128 визначено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

З огляду на вказані пункти 10 та 11 Порядку № 1128, суд вважає, що відповідач зобов`язаний був у визначений спосіб, крім шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України додатково або телефонограмою або засобами електронної пошти повідомити позивача за два дні до розгляду скарги. Вказану інформацію Мін`юст міг отримати з особової справи реєстратора чи інших офіційних джерел, мережі Інтернет.

При цьому, суд зазначає, що позивач не зобов`язаний був здійснювати щоденний моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому інформації щодо розгляду скарги, оскільки відповідно до вимог ч. 1 статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, позивачем не були подані письмові пояснення по суті скарги, адже останні й не могли бути подані, оскільки ні скарг, ні додатків до них позивач взагалі не отримував, бо не був повідомлений про дату та час розгляду скарги.

Суд не бере до уваги складені акти про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання центральної Колегії від 26.08.2021 за номером телефону НОМЕР_1 та від 24.09.2021 за номером телефону НОМЕР_2 , оскільки, Міністерством юстиції України не надано докази, що зазначені номери телефонів є робочими за якими можливо зв`язатися з ОСОБА_1 . Більш того, не надано докази, що зазначені номера телефонів зазначено у скарзі поданої Акціонерним товариством «Укрпошта» або встановлені з офіційних джерел.

Також, не надано жодних доказів того, що Колегією Мінюсту України було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про час і місце засідання колегії засобами електронної пошти.

Більш того, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про належне повідомлення інших сторін, а саме: Приватного підприємства «Агіс», державного реєстратора Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківа Володимира Петровича, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яни Геннадіївни, державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинської Ольги Русланівни.

Складені акти про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання центральної Колегії від 26.08.2021 та від 24.09.2021, не містять відомостей, що зазначені номери телефонів зазначено у скарзі поданої Акціонерним товариством «Укрпошта» або встановлені з офіційних джерел.

Суд наголошує, що скарга від 27.04.2021р подана Акціонерним товариством «Укрпошта» на реєстраційні дії позивача не містить засобів зв`язку (номеру телефону або адресу електронної пошти) ОСОБА_1 та інших сторін.

Суд також зазначає що скарга надійшла до відповідача 29.04.2021, а засідання відбулося 27.09.2021, однак впродовж майже 5 місяців відповідач не вжив належних заходів для повідомлення позивача про надходження такої скарги та не повідомляв про її розгляд.

За таких обставин, відповідач належним чином не повідомив позивача про розгляд скарги, що у свою чергу позбавило останнього права взяти участь у розгляді скарги, надання своїх пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Порушення Міністерством юстиції України Порядку № 1128 (в частині не повідомлення позивача про час та дату розгляду скарги, ненадання йому копії скарги з додатками) є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування пунктів 2 та 6 наказу без перевірки їх по суті, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 19.06.2019 у справі № 826/14385/16, в якій зазначено, що: «Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги».

Як зазначив Верховний Суд, використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку №1128 слово «обов`язково» для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Мін`юст має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Недотримання порядку розгляду скарги не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Крім того, як зазначив Верховний Суду в постанові від 18.06.2020 у справі №820/1063/17, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

У контексті норми п. 11 Порядку №1128 Верховний Суд в постанові від 18.06.2020 у справі №820/1063/17 дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги. З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №822/1874/17 (провадження №К/9901/15719/18).

Таким чином, Мінюст України повинне вдаватись до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги і забезпечення прав учасників реєстраційних відносин.

Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 826/9791/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 24.12.2019 у справі № 826/13305/17, від 18.06.2020 у справі №820/1063/17.

Як вже зазначалось, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем заінтересованої особи (позивача у даній справі) про розгляд відповідної скарги.

Тому, оскаржуваний наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги, оскільки позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що не повідомлення ОСОБА_1 щодо розгляду скарги та не витребування (не перевірення) всіх доказів призвело до того, що відповідачем не було належним чином встановлено всі фактичні обставини та, відповідно, прийнято передчасне рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку закінчення встановленого законом строку подачі скарги є однією з підстав для відмови у її задоволенні. Відповідно до пункту 6 Порядку якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

З наведених норм вбачається, що обов`язок з`ясування чи не було скаржником порушено строки звернення зі скаргою покладено на Міністерство юстиції України. Аналогічні висновки неодноразово висловлені Верховним Судом у постановах за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах. Зокрема у справі у постанові 19 червня 2019 року справа №826/9614/17 (адміністративне провадження №К/9901/8135/19, К/9901/6837/19) суд дійшов висновку про наявність такого обов`язку у Міністерства юстиції України як особи, що розглядає скаргу, а також про наявність підстав для скасування наказу за результатами розгляду скарги у випадку встановлення факту закінчення строку на оскарження на момент звернення зі скаргою.

Як було зазначено, скарга Акціонерним товариством «Укрпошта» була подана 27.04.2021. Відповідно до п. 4 Порядку розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до ст. 20 закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Наказ, що оскаржується, видано відповідачем 01.10.2021, тобто за межами 45 денного строку від дати отримання скарг.

Суд наголошує, що відповідачем не повідомлено про наявність будь-яких обставин, що об`єктивно перешкоджали розгляду скарги Акціонерного товариства «Укрпошта» у межах встановленого законом строку. Такий тривалий час розгляду скарг створює невизначеність у правовідносинах. Суд вважає, що такими діями та прийняттям рішення за межами встановленого законом строку відповідач порушив права позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду скарги відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимоги пунктів 9-12 Порядку № 1128, а тому наказ підлягає скасуванню повністю, оскільки відповідачем його було прийнято із порушенням процедури, визначеної чинним законодавством.

Рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

При цьому особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до рішення Верховного Суду від 19.03.2018 справа № 9901/414/18, провадження № П/9901/414/18 завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття «належне урядування».

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Також суд зазначає про необхідність дотримання таких принципів права як «законні очікування» та «юридична визначеність», які знайшли своє відображення в практиці Суду Європейського Союзу (European Court of Justice, ECJ), який виступає останньою інстанцією у справах про застосування acquis communautaire - права Європейського Союзу (ЄС) - та забезпечує єдність застосування права ЄС в державах-членах.

Виходячи з системного аналізу адміністративно-правових принципів суд зазначає, що у випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб`єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб`єктом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення прав позивача, як заінтересованої особи, яка не була належним чином повідомлена про розгляд скарги, за результатом розгляду якої, прийнято оскаржуване рішення, яке потягнуло за собою юридичні наслідки у вигляді зміни прав та обов`язків позивача.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пунктів 2 та 6 наказу Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Приватне підприємство «АГІС», на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Акціонерне товариство «Укрпошта» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 року № 3494/5 «Про задоволення скарги».

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень, 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 18.05.2022.

Суддя Коморний О.І.