Постанова

від 21.07.2022 по справі 380/18376/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/18376/21 пров. № А/857/9182/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Іщук Л.П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 380/18376/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "АГІС", Державне підприємство"Національні інформаційні системи", Акціонерне товариство "Укрпошта" про визнання протиправним та скасування наказу-

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення сторінсуддя у І інстанціїКоморний О.І.дата складання повного тексту рішення18.05.2022ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України у якому просив визнати протиправним та скасувати пункти 2 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021р. за № 3494/5 «Про задоволення скарги».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано пункти 2 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 року № 3494/5 «Про задоволення скарги».

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень, 00 копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач та третя особа - Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На підтвердження доводів апеляційних скарг вказують, що оскаржуваний наказ видано правомірно у межах повноважень відповідача. Зазначають, що повідомлення про час розгляду скарги здійснено у відповідності до вимог Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації. Відповідне повідомлення розміщено на сайті міністерства. На виконання вимог Порядку повідомлення про час розгляду скарги було розміщено на веб-сайті Мінюсту, а тому позивач вважається належним чином повідомлений.

Просять суд урахувати, що скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344 за дорученням Міністра юстиції України від 15.09.2021 за № 463/1/48-21 щодо організації повторного розгляду скарги на засіданні Колегії розглянуто повторно, тому просить поставитися з розумінням до існуючої затримки у розгляді скарги з урахуванням того, що після відновлення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який було повністю зупинено на період дії карантину, робота Колегії є вкрай ускладненою. Наразі Мін`юст працює в умовах дії на території України карантину та в режимі підвищеного навантаження з огляду на велику кількість скарг у сфері державної реєстрації, які надходять, що впливає на строки їх розгляду.

Також зазначають, що вчинення реєстраційної дії державним реєстратором не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, перевірено документи на наявність підстав для відмови у державної реєстрації прав чи порушення вимог закону. Зазначає, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації, видана Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 22.07.2014 № ЛВ 141140531012, сканкопія якої міститься в Державному реєстрі прав відсутня у Єдиному реєстрі документів, не було також надано документу про присвоєння поштової адреси об`єкту забудови. Відтак вважають, що вчинені позивачем реєстраційної дії та реєстрація права власності є протиправною та такою, що порушує права Акціонерного товариства «Укрпошта», оскільки земельна ділянка перебуває у володінні вказаної особи на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на їх електронні адреси та додатково на поштову адресу позивача.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду скарги, що у свою чергу позбавило позивача права взяти участь у розгляді скарги, надання своїх пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Порушення Міністерством юстиції України Порядку № 1128 (в частині не повідомлення позивача про час та дату розгляду скарги, ненадання йому копії скарги з додатками) є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування пунктів 2 та 6 наказу без перевірки їх по суті.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Акціонерне товариство «Укрпошта» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії, проведенні державними реєстраторами № 123-344 від 27.04.2021, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21.

06.07.2021 Південно-Західною регіональною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянувши скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 за № 123-344, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21 на рішення від 21.01.2019 № 45124946 прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, від 29.08.2019 № 48426235 прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківим Володимиром Петровичем, від 27.10.2020 № 54805697, від 04.11.2020 № 54956959 прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яною Геннадіївною, від 04.12.2020 № 55528927 прийняте державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинською Ольгою Русланівною, щодо державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, а саме: прохідну літ. «Г-1» площею 9.1 кв.м, будівлю майстерні літ. «Б-1» площею 68.9 кв.м, навіс літ. «В-1» площею 31.8 кв.м, що розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вулиця В.Навроцького, 8, за результатами якого складено висновок, яким рекомендовано відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень.

Дорученням Міністра юстиції України № 410/1/48-21 від 18.08.2021 повернуто скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 для організації повторного розгляду на засіданні Колегії.

27.09.2021 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, було повторно розглянуто скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21, повернуту по дорученню Міністра юстиції України Дениса Малюськи від 15.09.2021 за № 463/1/48-21 для повторного розгляду на рішення від 21.01.2019 № 45124946 прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, від 29.08.2019 № 48426235 прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківим Володимиром Петровичем, від 27.10.2020 № 54805697, від 04.11.2020 № 54956959 прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яною Геннадіївною, від 04.12.2020 № 55528927 прийняте державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинською Ольгою Русланівною, щодо нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено висновок, яким рекомендовано:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344 задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 21.01.2019 № 45124946, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем.

3. Скасувати рішення від 29.08.2019 № 48426235, прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Львівської області Демківим Володимиром Петровичем.

4. Скасувати рішення від 27.10.2020 № 54805697, від 04.11.2020 № 54956959, прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Бацик Мар`яною Геннадіївною.

5. Скасувати рішення від 04.12.2020 № 55528927, прийняте державним реєстратором Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Лозинською Ольгою Русланівною.

6. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

На підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 01.10.2021 року №3494/5 «Про задоволення скарги», яким серед іншого вирішено:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344 задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 21.01.2019 № 45124946, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем.

6. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

7. Виконання пунктів 2-5 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

8. Виконання пункту 6 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Не погоджуючись з пунктом 2 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 року №3494/5 «Про задоволення скарги», позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № 1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

У відповідності до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Згідно із частиною 2 статті 34 Закону №755-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Частиною 5 статті 34 Закону №755-IV визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника; 3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру; 4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Згідно із частиною 6 статті 34 Закону №755-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; 3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; 5) є рішення цього органу з такого самого питання; 6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Приписами частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Між тим, частиною 3 статті 37 Закону № 1952-IV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

У відповідності до частини 4, 5, 6, 8, 9, 10 статті 37 Закону № 1952-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Процедура розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів врегульована Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Пунктом 9 Порядку № 1128 передбачено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

При цьому, пунктом 11 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Підсумовуючи викладене відповідач зобов`язаний був у визначений спосіб, окрім розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України повідомити позивача за два дні до розгляду скарги додатково телефонограмою або засобами електронної пошти за номером телефону або засобами електронної пошти, отриманої із офіційних джерел, або за номерами за засобами електронної пошти які зазначені скаржником у скарзі, якщо таке має місце.

Отож, наведені норми Порядку не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку.

Окрім того, згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 140/167/19, використання у пункті 9 Порядку прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги запрошення скаржника, суб`єкта оскарження та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Судом встановлено, що за даними веб-сайту https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-27-veresnya-2021-roku має місце розміщення оголошення про засідання Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке призначено на 27/09/2021. Одним з питань порядку денного засідання визначено «Розгляд скарги Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.04.2021 № 123-344, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.04.2021 за № 15919-33-21, поверненої для повторного розгляду дорученням Мін`юсту від 15.09.2021 № 463/1/48-21».

Відповідно до інформації державного підприємства "Національні інформаційні системи", викладеної у листі №4762/14.2-11 від 27.09.2021року про розміщення оголошення на офіційному веб-сайт Міністерства юстиції України про засідання центральної Комісії Міністерства юстиції України, яке відбулося 27.09.2021 року було розміщено на офіційному вебсайті Мінюсту 23.09.2021року.

Відтак, відповідачем забезпечено дотримання вимог пункту 11 Порядку № 1128 щодо строків розміщення оголошення про час і місце засідання колегії на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Проте, публікація вказаного оголошення на сайті відповідача не є належним та достатнім доказом, який свідчив би про дотримання відповідачем встановленої процедури розгляду скарги щодо повідомлення зацікавлених осіб про дату час та місце розгляду скарги, адже приведеними положеннями пункту 11 Порядку № 1128 серед іншого на відповідача покладено додатковий обов`язок щодо персонального повідомлення заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду скарги додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

У скарзі Акціонерного товариства «Укрпошта» засобів зв`язку державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району (телефонів та електронної пошти) зазначено не було, а відтак відповідач зобов`язаний був повідомити вказаного державного реєстратора (як зацікавлену особу) на номер телефону або засобами електронної поштивстановленої із офіційних джерел.

Матеріали справи містять копії актів про неможливість здійснення виклику телефонограмою державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району ОСОБА_1 на засідання центральної Колегії від 26.08.2021 за номером телефону НОМЕР_1 та від 24.09.2021 за номером телефону НОМЕР_2 .

За даними офіційного веб-сайту https://rada.info/rada/04372336/ вказані номери телефонів є офіційними засобами зв`язку Жирівської сільської ради Пустомитівського району.

Проте, згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» від 12 червня 2020 р. № 718-р Жирівська територіальна громада ввійшла до складу Солонківської територіальної громади Пустомитівського району.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб Жирівська сільська рада Пустомитівського району перебуває у стані припинення з 08.12.2020року.

Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII врегульовані відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад.

За однією із основних умов добровільного об`єднання територіальних громад у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування (п.1 ч.1 ст.4 цього Закону).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону № 157-VIII повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

25 жовтня 2020 року відбулись місцеві вибори до Солонківської територіальної громади Пустомитівського району.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону №157-VIII об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Відтак, при визначенні за даними офіційних джерел засобів електронної пошти та номерів телефонів заінтересованих осіб (а в даному випадку позивача) відповідачем не ураховано обставини щодо об`єднання територіальних громад та переходу до об`єднаної територіальної громади прав та обов`язків територіальних громад, які увійшли до її складу.

За наведених обставин, приведені номери телефонів у актах про неможливість здійснення виклику позивача телефонограмою не є такими, які на час складання вказаних актів належали Солонківській територіальній громаді Пустомитівського району, як правонаступнику Жирівської територіальної громади.

Як наслідок, відповідачем не забезпечено інформування позивача про дату, час та місце розгляду скарги у встановлений чинним законодавством спосіб. Таким чином, відповідачем не було дотримано встановленого порядку повідомлення позивача, як заінтересованої особи про розгляд скарги поданої Акціонерним товариством «Укрпошта».

Суд апеляційної інстанції наголошує, що безальтернативність щодо вибору виключно єдиного способу повідомлення осіб, запрошених для розгляду скарги шляхом лише оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту без сповіщення за допомогою телефонограми чи засобів електронної пошти, є порушенням приписів Порядку № 1128.

Аналогічна правова позиція знаходить своє відображення в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 420/4037/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 640/843/21.

Ураховуючи приведені положення законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що неповідомлення позивача, як заінтересованої особи (відносно, якої пунктом 6 оскаржуваного наказу тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці) про дату час, та місце розгляду поданої скарги, шляхом направлення сповіщення за допомогою телефонограми чи засобів електронної пошти призвело до позбавлення позивача часу, встановленого Законом, для здійснення заходів, направлених на захист своїх прав. Відповідач позбавив позивача права на можливість особистої участі у засіданні Колегії, права на ознайомлення зі скаргою, подання заперечень на неї і отримання належної правової допомоги, що в свою чергу вказує на порушення відповідачем пп.9 частини 2 статті 2 КАС України.

При цьому, критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень.

Резолюцією (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що порушення Міністерством юстиції України Порядку № 1128 (в частині не повідомлення позивача про час та дату розгляду скарги, ненадання йому копії скарги з додатками) є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування пункту 6 наказу без перевірки їх по суті, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 19.06.2019 у справі № 826/14385/16, в якій зазначено, що: «Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги».

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №820/1063/17, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Стосовно ж доводів скаржника щодо повторного розгляду скарги та значної завантаженості відповідача, то колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, які свідчили б про наявність будь-яких обставин, що об`єктивно перешкоджали розгляду скарги Акціонерного товариства «Укрпошта» у межах встановленого законом строку.

Що стосується оскарження позивачем пункту 2 спірного наказу відповідача №3494/5 від 01.10.2021 року, яким скасоване рішення № 45124946 від 21.01.2019, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, то колегія суддів зазначає таке.

Положеннями частини першої статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України №3494/5 від 01.10.2021 року «Про задоволення скарги», яким серед іншого вирішено скасувати рішення від 21.01.2019 №45124946, прийняте державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Назаром-Павлом Андрійовичем, яке стосується проведення державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі за ПП «Агіс» з відкриттям відповідного розділу у Державному реєстрі прав. Отож вчинені реєстраційні дії стосуються майнових прав третіх осіб.

Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин у державного реєстратора. Тому у частині скасування рішень про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 826/1906/17, від 10 серпня 2021 року у справі № 240/1127/20, №826/9221/17 від 13.01.2022року, і суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

У постанові від 01 липня 2020 року у справі № 9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим позивачу не підлягає роз`ясненню, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом.

З огляду на вищенаведене, державний реєстратор у цих правовідносинах (щодо скасування пунктів 2 спірного наказу) не має права на звернення до суду з метою оскарження вищезазначених пунктів наказу в жодному виді провадження, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі правильно встановлені обставини справи, а судове рішення у вказаній судом апеляційної інстанції частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.

Також, за наслідками апеляційного перегляду справи та часткового задоволення вимог скаржників підлягають перерозподілу судові витрати з урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наслідками часткового задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду у частині стягнення на користь позивача судового збору у розмірі 454 грн підлягає скасуванню з віднесенням вказаних судових витрат за рахунок позивача.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 319, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Акціонерного товариства "Укрпошта" задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 380/18376/21 скасувати у частині визнання протиправними та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 року № 3494/5 «Про задоволення скарги» та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 454 грн.

Прийняти у цій частині постанову, якою закрити провадження у справі №380/18376/21 у частині оскарження пункту 2 наказу Міністерства юстиції України № 3494/5 від 01.10.2021 року «Про задоволення скарги», а понесені судові витрати у розмірі 454 грн віднести за рахунок позивача.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 21 липня 2022 року