Постанова

від 17.05.2022 по справі 640/4035/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2022 року

Київ

справа №640/4035/20

адміністративне провадження № К/9901/29680/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року (Шевченко Н. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року (судді: Мельничук В.П., Лічевецького І.О., Оксененка О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» (далі - ТОВ «Оріон-Ра», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 №1449756/43012014, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві.

- визнати протиправним та скасувати Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.02.2020 № 4023/43012014/2, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «Оріон-Ра» податкову накладну № 5 від 18.12.2019, датою її фактичного надсилання для реєстрації - 27.12.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2021 року провадження у справі за позовом ТОВ «Оріон-Ра» в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДПС з питань розгляду скарги № 4023/43012014/2 від 11.02.2020 закрито.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2021 року в решті позовних вимог адміністративний позов задоволено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 (двадцять одну тисячу) гривень задоволено частково: стягнуто на користь ТОВ «Оріон-Ра» судові витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Суд першої інстанції, висновки якого були підтримані судом апеляційної інстанції, при ухваленні додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу виходив з того, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимог щодо розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що суди не наділені повноваженнями за власною ініціативою зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, наголошуючи на тому, що це суперечить підходам Верховного Суду, викладеним у постановах від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 02.10.2019 у справі №815/1479/18, від 15.07.2020 у справі №640/10548/19, від 03.10.2019 у справі №922/455/19, від 22.04.2020 у справі №440/1757/19, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 15.04.2021 у справі №160/6899/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 13.02.2019 у справі №826/7806/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 03.03.2021 у справі №320/4182/20, від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 28.04.2021 у справі №640/3098/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та від 19.07.2021 у справі №910/16803/19.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Надаючи правову оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо неспівмірності заявлених позивачем до відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, представник позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір про надання правничої допомоги № 41/2020 від 12.02.2020; Рахунок від 17.02.2020 № 207; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2020 за договором про надання правничої допомоги №41/2020 від 12.02.2020; платіжне доручення від 17.02.2020 № 52; виписку по рахунку адвоката з 18.02.2020 по 18.02.2018; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 374 від 08.09.2003; Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА №001702; Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1019695 від 17.02.2020.

Вказані вище документи відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджують факт понесення витрат саме у цій справі.

Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.

Крім того, при вирішенні цього питання колегією суддів ураховується, що 08.06.2021 копію заяви про стягнення судових витрат було отримано представником ГУ ДПС у м. Києві в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва під розписку (а.с. 111), однак жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду не надіслав.

З урахуванням викладеного Верховний Суд доходить висновку про те, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не міг оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум, що також не було враховано і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи, що судами як першої, так і апеляційної інстанції допущено такі порушення норм процесуального права, які привезли до неправильного вирішення питання розподілу судових витрат в цілому, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень в повному обсязі та ухвалення нового про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» щодо розподілу судових витрат.

Ураховуючи відсутність потреби аналізу й оцінки доказів щодо співмірності заявлених витрат (за умови відсутності ініціативи про таке з боку відповідача) та інші наведені аспекти цієї справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність потреби направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції та можливість ухвалення рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу безпосередньо касаційним судом.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» задовольнити частково.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Ра» (01011, вул. Рибальська, 13, оф. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ:43012014) суму витрат на правову допомогу в розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: Н.Є. Блажівська

І.В. Дашутін