Постанова

від 03.08.2021 по справі 640/4035/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4035/20 Головуючий у І інстанції - Шевченко Н.М.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 р. № 1449756/43012014, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві.

- визнати протиправним та скасувати Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.02.2020 р. № 4023/43012014/2, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра податкову накладну № 5 від 18.12.2019 р., датою її фактичного надсилання для реєстрації - 27.12.2019 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2021 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДПС з питань розгляду скарги № 4023/43012014/2 від 11.02.2020 закрито.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1449756/43012014 від 05.02.2020.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра № 5 від 18.12.2019 датою її фактичного надходження - 27.12.2019.

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява представника Позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій він просив стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра судові витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні розподілу решти суми відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти вимог щодо розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в суду першої інстанції не було правових підстав самостійно, за власною ініціативою, зменшувати розмір витрат на правничу допомогу.

Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки Позивачем у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні вимог щодо розподілу судових витрат, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість додаткове рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду, Позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу, було подано: договір про надання правничої допомоги № 41/2020 від 12.02.2020 р. на 2 арк.; Рахунок від 17.02.2020 № 207 на 1 арк.; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2020 за договором про надання правничої допомоги № 41/2020 від 12.02.2020 р. на 1 арк.; платіжне доручення від 17.02.2020 № 52 на 1 арк.; виписка по рахунку адвоката з 18.02.2020 по 18.02.2018; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 374 від 08.09.2003; Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА №001702; Ордер на надання правничої (правової-) допомоги серії АА № 1019695 від 17.02.2020.

Як вбачається з акту приймання-передачі робіт від 20.02.2020 адвокатом надана Позивачу наступна правнича допомога:

- з`ясування всіх відомих клієнту обставин, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті. Вивчення та аналіз всіх відповідних документів, які є в розпорядженні клієнта, пов`язаних зі справою, визначення переліку інших доказів, які необхідно зібрати на підтвердження обставин (фактів), що мають значення для справи. Узгодження із клієнтом змісту його доручення - 1 год. (2000 грн.);

- аналіз законодавства України, пошук та дослідження практики застосування судами відповідних норм права у подібних правовідносинах, збір необхідних доказів. Надання клієнту консультації і роз`яснень з правових питань, пов`язаних зі справою, інформування про наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання доручення клієнта, та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. Визначення та узгодження з клієнтом правової позиції у справі та її змісту - 2,5 год. (5000 грн.);

- складення проекту позовної заяви та погодження її змісту із клієнтом. Визначення та узгодження з клієнтом переліку документів, які необхідно додати до позову - 5 год. (10 000 грн.);

- оформлення у відповідності до вимог процесуального закону позовної заяви клієнта, а також документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви - 2 год. (4000 грн.).

Загальна сума за цим актом складає: 21 000,00 гривень, без ПДВ.

На підтвердження сплати наданих правничих послуг Позивачем надано до суду платіжне доручення від 17.02.2020 № 52, з якого вбачається, що 18.02.2020 року на рахунок адвоката Прессера Руслана Владиславовича зараховано суму 21000,00 грн. за призначенням платежу - оплата за надання правничої допомоги, згідно рахунку № 207 від 17.02.2020 р. та договору про надання правничої допомоги № 41/2020 від 12.02.2020 р. без ПДВ.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі Лавентс проти Латвії ( заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу правомірно зазначив, що не вбачає доцільності стягнення з Відповідача судових витрат у сумі 21 000,00 грн., понесених Позивачем під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, оскільки дана сума не співмірна зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява Позивача підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на корить Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-Ра залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко