ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 826/7463/18
адміністративне провадження № К/9901/17867/21
Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 , Адвокатського бюро Миколи Гордова до Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Рада адвокатів міста Києва, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 , Адвокатського бюро Миколи Гордова на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року (суддя - Пащенко К.С.), на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді: Земляна Г.В., Файдюк В.В.,)
І. СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та Адвокатське бюро Миколи Гордова (далі - Адвокатське бюро) звернулись до суду із позовом до Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (далі - відповідач, Недержавна комерційна професійна організація), у якому просили:
- визнати протиправними дії відповідача в особі Ради адвокатів України щодо унеможливлення відкритого перегляду інформації (відомостей) про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті відповідача;
- зобов`язати відповідача в особі Ради адвокатів України забезпечити відкритий перегляд актуальної інформації (актуальних відомостей) про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті відповідача.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року залучено Раду адвокатів міста Києва у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
4. В обґрунтування позовних вимог вказано про протиправність дій відповідача, які полягають у не відображенні актуальних відомостей про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті відповідача.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 30 червня 2016 року № 51, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 14 липня 2016 року.
6. Водночас, на офіційному веб-сайті відповідача не відображаються актуальні відомості про ОСОБА_1 , зокрема про організаційну форму його адвокатської діяльності - адвокатське бюро Миколи Гордова.
7. Вважаючи, що неможливість перегляду зазначених відомостей спричинена діями відповідача, позивачі звернулись до суду.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 було видано вже після видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що прямо суперечить приписам статей 6, 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими закріплено порядок набуття статусу адвоката. У свою чергу, документи, які подані позивачами про виправлення описок у свідоцтві про складання кваліфікаційного іспиту, визнані судами першої та апеляційної інстанцій неналежними та недопустимими доказами.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
6. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивачі звернулись із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просили скасувати оскаржувані судові рішення.
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу).
8. На думку скаржників, суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не врахував, викладені у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/10717/18, від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18, від 10 вересня 2020 року у справі №826/2079/18 та від 25 лютого 2021 року у справі №826/16008/18, висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норм статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 17, 45, 46, 55 Закону України від 05 липня 2012 року №507-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підпунктів 1.1-1.4, 2.1, 2.8, 2.9, 2.13-2.15, 3.2, 3.6 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №26, пункту 1 рішення Ради адвокатів України №156.
9. У касаційній скарзі скаржники вказали про неповне встановлення обставин справи. На думку позивачів, судами не встановлено факту внесення відомостей про адвоката ОСОБА_1 до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРА).
10. Скаржники наголосили про порушення судом першої інстанції вимог частини четвертої статті 78, пунктів 1, 2 частини четвертої статті 246 КАС України. Суд вибірково застосував частину четверту статті 78 КАС України: не врахував, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року у справі №826/24/18, встановлено обставину про внесення відомостей про ОСОБА_1 як адвоката в ЄРА, однак, враховано обставину про наявність у ОСОБА_1 статусу адвоката, що встановлено цим же рішенням. Вказані порушення не усунув суд апеляційної інстанції, не навів мотивів неприйняття зазначеного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі, всупереч підп. «в» пункту 3 частини першої статті 322 КАС України.
11. На думку скаржників, суди попередніх інстанцій протиправно визнали неналежними та недопустимими докази, які подані позивачами, а саме: документи про виправлення описок у свідоцтві про складання кваліфікаційного іспиту. Встановлена судом у справі №640/1593/19 обставина про «нелегітимність КДКА міста Києва», на думку позивачів, не може мати преюдиційного значення при розгляді цієї справи.
12. У касаційній скарзі наголошено, що суд першої інстанції не дослідив та не надав жодної оцінки рішенню кваліфікаційної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 вересня 2015 року №22-2.9-20, яке стало підставою для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не було виправлено зазначену помилку, суд апеляційної інстанції порушив пункт 4 частини третьої статті 2, частини першу, четверту статті 9, частину першу статті 211 КАС України.
13. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
16. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
17. Приписами частини третьої статті 9 Закону № 5076-VI передбачено, що особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
18. Статтею 12 Закону № 5076-VI визначено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими; зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.
19. Статтею 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.
Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
20. Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.
21. Статтею 15 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокати наділені правом створювати шляхом об`єднання (два або більше) юридичні особи - адвокатські об`єднання. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об`єднання, зміну складу його учасників адвокатське об`єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.
22. Відповідно до статті 17 Закону № 5076-VI з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: прізвище, ім`я та по батькові адвоката; номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.
Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
23. Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №26 (далі- Порядок № 26) Єдиний реєстр адвокатів України (далі - ЄРА) - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули право на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРА, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРА та надання витягів з нього згідно цього Порядку.
Внесення відомостей до ЄРА здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.
Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРА, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРА, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРА, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цим Порядком.
24. Пунктом 2.1. Порядку № 26 обумовлено, що відомості до ЄРА вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРА забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРА забезпечується Радою адвокатів України.
25. За приписами пунктів 2.8, 2.9 Порядку № 26 відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРА ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішеннями Ради адвокатів України.
Інформація, внесена до ЄРА у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРА ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
26. Пунктом 2.13. Порядку № 26 обумовлено, що адміністратори бази даних ЄРА Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.
27. Пунктом 2.14. Порядку № 26 передбачено, що у випадку сумнівів щодо достовірності чи неточності відомостей (інформації), внесених до бази даних ЄРАУ Першим рівнем, а також виявлення адміністратором Другого рівня її неповноти, адміністратор Другого рівня може витребувати додаткове підтвердження таких відомостей у раді адвокатів регіону, які остання зобов`язана надати адміністратору Другого рівня невідкладно. Додаткові відомості надаються згідно процедури взаємодії між Першим та Другим рівнем, передбаченої п.2.13 цього Порядку.
28. Відповідно до пункту 2.15. Порядку № 26 у момент затвердження адміністратором ЄРА Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРА Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.
29. Згідно з пунктом 3.6 Порядку № 26 дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносяться. Не вносяться до ЄРАУ також відомості, які оформлені та подані з порушенням вимог закону та актів НААУ. У разі виявлення фактів включення до ЄРА таких відомостей, інформація про них скеровується Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення. У випадку виявлення таких відомостей, вони підлягають негайному вилученню з ЄРАУ адміністратором Першого рівня відповідно до процедури, передбаченої цим Порядком, або адміністратором Другого рівня з обов`язковим повідомлення про таке видалення адміністратора першого рівня. У разі виявлення фактів неправомірного включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них може скеровуватись Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
31. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в межах касаційної скарги.
32. Предметом спору у цій справі є дії Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, які полягають у не забезпеченні відкритого перегляду актуальних відомостей про адвоката на офіційному веб-сайті.
33. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку про законність оспорюваних дій відповідача та відсутності порушених прав та законних інтересів адвоката ОСОБА_1 з боку відповідача.
34. Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.
35. Згідно із вимогами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
36. Частиною четвертою статті 246 КАС України визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
37. Оскаржувані судові рішення не відповідають принципам, встановленим у статтях 242 та 246 КАС України.
38. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення вказав про наявність у ОСОБА_1 статусу адвоката. Дана обставина встановлена судовим рішенням (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року у справі №826/24/18, набрало законної сили 14 липня 2018 року) та, відповідно до приписів статті 78 КАС України, не підлягала доказуванню. Також вказаним судовим рішенням встановлено факт видачі адвокату ОСОБА_1 витяг з ЄРА, однак суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки вказаній обставині.
39. Відповідно до приписів статті 17 Закону № 5076-VI та пунктів 1.1.-1.4 Порядку №26 після набуття особою права на зайняття адвокатською діяльністю відомості щодо такої особи вносяться до ЄРА.
40. З положень Порядку №26 та Закону № 5076-VI вбачається, що перегляду інформації (відомостей) на офіційному веб-сайті відповідача передує процедура внесення такої інформації до ЄРА. Відомості до вказаного реєстру вносяться за дворівневим принципом: спочатку радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Радою адвокатів міста Києва було внесено інформацію до ЄРА щодо позивача.
42. Проте, на другому рівні Рада адвокатів України, відповідно до наданих повноважень, здійснюючи перевірку внесення достовірної інформації, виявила, що серед поданих та прикріплених документів є документ, що викликає сумніви у достовірності, а саме: свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту позивачем датовано 10 жовтня 2015 року, видане ОСОБА_1 на підставі рішення КМДКА від 30 вересня 2016 року, в той час як свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 14 липня 2016 року видане на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 30 червня 2016 року.
43. Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що 22 серпня 2018 року №1-РЗ рішенням кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва виправлено допущені у свідоцтві позивача описки. Вказане рішення підписано головою КДКА міста Києва - ОСОБА_2 , головою Кваліфікаційної палати КДКА міста Києва - ОСОБА_3 , секретарем Кваліфікаційної палати КДКА міста Києва - ОСОБА_4 .
44. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/1593/19, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року було встановлено, що всупереч законних рішень Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 153, від 17 листопада 2016 року № 267 та від 23 вересня 2017 року № 211, ОСОБА_4 на зібранні 07 жовтня 2017 року подав свою кандидатуру та був обраний до складу нелегітимної КДКА міста Києва. Таким чином, всупереч рішень конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року, якими сформовано новий склад КДКА міста Києва, останнім було безпідставно привласнені повноваження члена КДКА міста Києва, тобто вчинялися дії, які свідчать про втручання у діяльність та блокування роботи органів адвокатського самоврядування міста Києва.
45. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення, яким виправлено описки в свідоцтві позивача не має юридичних наслідків.
46. Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши статус ОСОБА_1 як адвоката, визнали неможливість відображення відомостей щодо нього у ЄРА, внаслідок допущення описок у його свідоцтві.
47. Суд апеляційної інстанції вказав у своєму рішенні про недоцільність застосування правових висновків, викладених у справах №826/16008/18, №826/10717/18 та №826/1765/18 та на які посилались позивачі у своїй апеляційній скарзі. Зазначено, що між позивачем та відповідачами у вказаних справах та у спорі, що розглядається, з урахуванням предмету позову і меж заявлених позовних вимог, виникли різні правовідносини.
48. Проте, Верховний Суд вважає не вмотивованим відхилення такого аргументу скаржників.
49. У постанові від 25 лютого 2021 року у справі №826/16008/18 Верховний Суд вказав, що особа, яка у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом №5076-VІ набула право на зайняття адвокатською діяльністю, отримала відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРА та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.
50. Отже, після отримання особою права на зайняття адвокатською діяльністю чинним законодавством встановлено обов`язок для, зокрема, Ради адвокатів України, включити до ЄРА інформацію для реалізації адвокатом його повноважень. Підстави не включення чи виключення такої інформації з ЄРА встановлені чинним законодавством.
51. Однак, Законом № 5076-VІ чи Порядком № 26 не передбачено такої підстави для відмови у включенні до ЄРА чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у ЄРА, як допущення адміністратором Першого рівня описок.
52. У постанові від 06 листопада 2019 року у справі №826/16500/17 Велика Палата Верховного Суду встановила, що 23 квітня 2016 року рішенням Ради адвокатів України №101 утворено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону №5076-VI та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.
53. Рішенням Ради адвокатів України №156 від 11 червня 2016 року "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядуванням. Києва" Раді адвокатів м. Києва було заборонено вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року. Цим рішенням Ради адвокатів України, яке у відповідності до частини першої статті 57 Закону № 5076-VІ є обов`язковими до виконання всіма адвокатами, встановлено безпосередньо Раді адвокатів м. Києва відповідну заборону.
54. Також Верховний Суд вказав, що присяга адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов`язань щодо належного виконання своїх службових обов`язків за такою посадою.
55. Аналізуючи правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року (справа №826/10717/18), від 11 червня 2020 року (справа №826/1765/18), від 10 вересня 2020 року (справа №826/2079/18) та від 25 лютого 2021 року(справа №826/16008/18), колегія суддів приходить до висновку про важливість встановлення у цій категорії справ факту набуття статусу адвоката та права на зайняття адвокатською діяльністю до прийняття рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року №156. Для цього суду необхідно встановити: дату складання іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, проходження стажування, отримання свідоцтва, складення присяги адвоката. Однак, судами попередніх інстанцій не було встановлено усіх зазначених обставин.
56. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши право особи на зайняття адвокатською діяльністю, дійшли висновку про неможливість відображення даних щодо нього у ЄРА, що позбавляє особу реалізації отриманого права. Такий висновок суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 02 червня 2020 року у справі №826/10717/18, від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18, від 10 вересня 2020 року у справі №826/2079/18 та від 25 лютого 2021 року у справі №826/16008/18, оскільки при законності отримання статусу адвоката особа не може бути позбавлена права на оприлюднення даних щодо неї, шляхом розміщення у ЄРА. Пунктом 3.6 Порядку №26 передбачено, що дані до ЄРА не вносяться у разі отримання адвокатом свідоцтва з порушенням чинного законодавства України та у разі оформлення та подання відомостей щодо адвоката з порушенням вимог законодавства.
57. Також судами попередніх інстанцій проігноровано факт видачі витягу з ЄРА щодо адвоката ОСОБА_1, встановлений у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року у справі №826/24/18, що, у свою чергу, підтверджує факт розміщення даних про позивача у ЄРА.
58. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яка унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
59. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
60. Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.
61. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
62. Під час нового розгляду справи судам необхідно надати юридичну оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
VII.СУДОВІ ВИТРАТИ
63. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , Адвокатського бюро Миколи Гордова задовольнити частково.
Рішення від 23 серпня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №826/7463/18 скасувати.
Справу №826/7463/18 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104383808 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері адвокатури |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Калашнікова О.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні