Постанова

від 12.07.2007 по справі ас-41/523-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" липня 2007 р.  16:45              Справа № АС-41/523-06

вх. № 15339/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.

представників сторін :

позивача - Криженко О.М. дов.

1-го відповідача - не з"явився

2-го відповідача - не з"явився

по справі за позовом  ДПІ у

Ленінському районі м. Харкова  

до  СПД ФО ОСОБА_1, м.

Харків

     ПП "Форум" м.

Донецьк 

про визнання недійсною угоди 

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, згідно уточнення

позовних вимог, просить суд визнати недійсною угоду, укладену на підставі

договіру перевезення вантажів від 15.12.2003 р. №03/08/03 між СПД ФО ОСОБА_1,

м. Харків та ПП "Форум", м. Донецьк, та стягнути в доход держави все

одержане відповідачами за оскаржуємою угодою. 

1 відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення на позов

не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений повісткою про

виклик, яка направлялась на юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДР, але

повернулась з відміткою про закінчення терміну зберігання.

2 відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення на позов

не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений повісткою про

виклик, яка направлялась на юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДР, але

повернулась з відміткою про відсутність підприємства за вказаною адресою.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено

установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання

фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших

процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої

кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”,

„адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть

вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо

повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних

процесуальних дій. Таким чином, суд повідомив належним чином відповідача про час

та розгляд даної справи. Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі

представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст. 17, 50, Прикінцевих та перехідних

положень КАС України, справа розглядається за правилами цього кодексу.

Як встановлено з матеріалів справи, СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків, як

суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано виконкомом Ленінської районної

ради,  свідоцтво про державну реєстрацію

від ІНФОРМАЦІЯ_1р. Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) є на

обліку ДПІ Ленінському району м. Харкова з ІНФОРМАЦІЯ_2р., про що було видано

свідоцтво НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Як встановлено з матеріалів справи фахівцями Державної податкової

інспекції у Ленінському районі м. Харкова в ході проведення перевірки повноти,

своєчасності, достовірності сплати податкових зобов'язань СПД ФО ОСОБА_1 було

встановлено, що першим відповідачем було віднесено до складу податкового

кредиту по ПДВ суми ПДВ сплачені ПП „Форум" по договору на перевезення

вантажів від 15 грудня 2003р. № 03/08/03.

За умовами вказаного договору другий відповідач повинен виконати

перевезення вантажу, а перший відповідач оплатити послуги по їх перевезенню.

Загальна вартість виконаних по договору робіт складає 19 292,0 грн. у тому

числі ПДВ у сумі 3 298,5 грн.

На виконання даного договору було складено податкові накладні: від

30.12.03 № 25 на загальну суму 2492,0 грн. у тому числі ПДВ 498,5 грн.; від

29.02.04 № 9 на загальну суму 6000,0 грн. у тому числі ПДВ 1 000,0 грн.; від

31.03.04 № 10 на загальну суму 10 800,0 грн. у тому числі ПДВ 1 800,0 грн.

Проведення  розрахунків  по 

укладеному договору підтверджується наданими квитанціями прибуткового

касового ордеру: від 30.12.03р. №25 на загальну суму 2492,00 грн.; від

29.02.04р. № 9 на загальну суму 6 000,0 грн.; від 31.03.04р. № 25 на загальну

суму 10 800,0 грн.

Позивач наполягає на тому, що оскаржувана угода підлягає визнанню

недійсною на підставі ст. 49 ЦК України 1963р.

Оскільки оскаржувана угода була укладена в період дії Цивільного

кодексу 1963р., була виконана сторонами в період дії Цивільного кодексу 1963р.

та зважаючи на приписи п.4 Перехідних  та

прикінцевих  положень Цивільного кодексу

України (що діє з 01.01.2004р.), суд вважає можливим застосування до

оскаржуваної угоди положення Цивільного кодексу 1963р.

Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу 1963р., якщо угода

укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при

наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в

доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди

однією стороною, з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і

все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж

умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто

другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного

стягується в доход держави.

Таким чином, наявність у юридичної особи умислу на укладення угоди

з  метою, що за відомо суперечить

інтересам держави та суспільства, є основною умовою визнання угоди недійсною на

підставі ст. 49 ЦК України 1963р.

До матеріалів справи позивачем надана копія рішення Кировського

районного суду м. Донецьк від 21.10.2002р., яким визнано недійсними з моменту

реєстрації установчі документи ПП „Форум" (статут зареєстрований Міським

виконавчим комітетом м. Донецька за НОМЕР_2 та рішення власника від

ІНФОРМАЦІЯ_3). Свідоцтво платника податку на додану вартість НОМЕР_3, видане ІНФОРМАЦІЯ_4

- визнано недійсним з моменту видачі. Вказане рішення суду вступило в законну

силу 21.10.02.

Таким чином, факт визнання недійсним установчих документів та

свідоцтва платника ПДВ другого відповідача позбавляє його права на виписування

податкових накладних, а першому відповідачу не дає права віднесення сум ПДВ

підтверджених такими податковими накладними до податкового кредиту.

Позивач наполягає на тому, що оскаржувані угоди підлягають

визнанню недійсними на підставі ст. 49 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України, якщо угода

укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при

наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в

доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди

однією стороною, з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і

все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж

умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто

другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного

стягується в доход держави.

Отримавши сплату по наведеній угоді готівкою, ПП „Форум'" не

будучи платником ПДВ не нарахував та не сплатив до бюджету податкове зобов'язання

з ПДВ, в той же час СПД ФО ОСОБА_1 нарахувала собі податковий кредит від цієї

операції з отриманням права на відшкодування зазначеної суми ПДВ з бюджету.

Таким чином, при укладанні договору перевезення вантажів від 15

грудня 2003р. № 03/08/03 між СПД ФО ОСОБА_1 та ПП „Форум", в діях

відповідачів просліджується умисел відповідачів на укладання угоди з метою

приховування доходів від оподаткування (недекларування та несплата зазначеного

у податковій накладній ПДВ другим відповідачем та його віднесення до податкового

кредиту та декларування першим відповідачем). Тобто угода укладена в умовах

незаконного характеру діяльності суб'єктів господарювання і суперечить

інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 49 ЦК України і п. 6 Постанови Пленуму Верховного

суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від

28.04.78 р. № 3, угода, укладена з метою противної інтересам держави і

товариства признається недійсної. До таких угод відносяться договори,

спрямовані на приховання прибутків від оподатковування фізичними і юридичними

особами.

Згідно п.7.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду

України „Про внесення змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого

господарського суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111” від 26.04.2002р. №

04-5/491 у разі визнання  у  встановленому порядку недійсними установчих

документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної

реєстрації у зв'язку із здійсненням 

відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує

особу, або на  підставну особу -

засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом

підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею

49 Цивільного кодексу України незалежно від часу їх укладення.

Відповідно до пп. 7.3 п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського

суду України “Про заходи для забезпечення однакового і правильного застосування

законодавства про податки” від 25.07.02 р. доказами спрямованості умислу

суб'єкта оспорюваної угоди на приховання від оподатковування прибутків і

доходів   можуть бути надані податковими

органами відомості про відсутність підприємства по юридичній і фактичній

адресі, про визнання недійсними, у встановленому чинним законодавством порядку

установчих документів і ін.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.10.1978р.

№ 3 "Про судову практику про визнання угод недійсними” до угод, укладених

з метою, завідомо суперечних інтересам держави та суспільства, зокрема належать

угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від

оподаткування доходів.

Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України, якщо угода

укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при

наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в

доход держави стягується все одержане ними за угодою. Враховуючи виконання умов

договору обома сторонами та отримавши сплату по наведеній угоді готівкою ПП

„Форум'" не будучи платником ПДВ не нарахував та не сплатив до бюджету

податкове зобов'язання з ПДВ, в той же час СПД ФО ОСОБА_1 нарахувала собі

податковий кредит від цієї операції з отриманням права на відшкодування

зазначеної суми ПДВ з бюджету, повинно бути стягнуто з СПД ФО ОСОБА_1, м.

Харків, та ПП "Форум", м. Донецьк за рішенням суду в доход  держави все одержане ними за угодою.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги є законними,

обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 8, 17, 50, 86, 87, 138, 143, 151-153,160 -

163  Кодексу адміністративного

судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсною договір перевезення вантажів від 15.12.2003 р.

№03/08/03 між СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків та ПП "Форум", м. Донецьк.

Стягнути з СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4) на користь

держави  19292,00 грн.

Стягнути з ПП "Форум", м. Донецьк (м. Донецьк, вул.

Петровського, 99/184, код 31366004) на користь держави 19292,00 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про

апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному

обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія

апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для

подачі

заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 17.07.2007 р.     

Суддя                                                                                           

Мінаєва О.М.