ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ С УД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" листопада 2009 р. м. Київ К-5061/08
Вищий адміністрати вний суд України у складі кол егії суддів:
Головуючого Степашка О.І .
Суддів Брайка А.І.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження к асаційну скаргу Державно ї податкової інспекції у Лен інському районі м. Харкова
на постанову Харківсь кого апеляційного адміністр ативного суду від 05.03.2008
у справі №АС-41/523-06
за позовом Держ авної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харков а
до 1.Суб' єкта підп риємницької діяльності - фі зичної особи ОСОБА_1
2.Приватного підпр иємства «Форум»
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова ін спекція у Ленінському районі м. Харкова (далі по тексту поз ивач, ДПІ у Ленінському район і м. Харкова) звернулась до Гос подарського суду Харківсько ї області з позовом до Суб' є кта підприємницької діяльно сті - фізичної особи ОСОБА _1 (далі по тексту - відповід ач 1, СПД ОСОБА_1), Приватног о підприємства «Форум»(далі по тексту - відповідач 2, ПП «Ф орум») про визнання угоди нед ійсною, укладеною на підстав і договору перевезення ванта жів від 15.12.2003 №03/08/03 між СПД ОСОБА _1 та ПП «Форум», та стягнути в дохід держави все одержане відповідачами за оскаржуван ою угодою.
Постановою Господарського суду Харківської області ві д 12.07.2007, позовні вимоги задоволе но повністю.
Постановою Харківського а пеляційного адміністративн ого суду від 05.03.2008 скасовано пос танову Господарського суду Х арківської області від 12.07.2007 та прийнято нове рішення, яким в ідмовлено у задоволені позов них вимог.
В касаційній скарзі ДПІ у Ле нінському районі м. Харкова п осилаючись на порушення судо м апеляційної інстанції норм матеріального права, просит ь скасувати постанову Харків ського апеляційного адмініс тративного суду від 05.03.2008 та залишити в силі рішення пе ршої інстанції.
Колегія суддів Вищого ад міністративного суду Україн и, що касаційна скарга ДПІ у Ле нінському районі м. Харкова п ідлягає частковому задоволе нню, з огляду на слідуюче.
Судами встановлено, що 15.12 .2003 між відповідачами був укла дений договір перевезення ва нтажів №03/08/03, загальна вартіст ь виконаних робіт складає 19292,00 грн. у тому числі податок на д одану вартість у сумі 3298,5 грн.
Вказаний договір було вико нано відповідачами в повному обсязі, про що свідчать подат кові накладні №25 від 30.12.2003, №9 від 29.02.2004, №10 від 31.03.2004.
Задовольняючи позовні вим оги, суд першої інстанції вих одив з того, що отримавши опла ту по наведеній угоді готівк ою, ПП «Форум» не будучи платн иком податку на додану варті сть не нарахувало та не сплат ило до бюджету податкове зоб ов' язання з податку на дода ну вартість, в той же час СПД ОСОБА_1 нарахувала собі под атковий кредит від цієї опер ації з отриманням права на ві дшкодування зазначеної суми податку на додану вартість з бюджету. Таким чином, суд дійш ов до висновку, що при укладан ні договору перевезення вант ажів від 15.12.2003 №03/08/03, в діях відпов ідачів просліджується умисе л на укладання угоди з метою п риховування доходів від опод аткування (недекларування та несплата зазначеного у пода ткові накладній податку на д одану вартість другим відпов ідачем та його віднесення до податкового кредиту та декл арування першим відповідаче м), тобто угода укладена в умов ах незаконного характеру дія льності суб' єктів господар ювання і суперечить інтереса м держави і суспільства.
Також судом встановлено, що рішенням Кіровського районн ого суду м. Донецька від 21.10.2002 ви знано недійсними з моменту р еєстрації установчі докумен ти ПП «Форум»та свідоцтво пл атника податку на додану вар тість №07933787, видане 26.03.2001 - визнано недійсним з моменту видачі.
Суд апеляційної інстанції не погодився із зазначеним в исновком з тих причин, що визн ання недійсним установчих до кументів, свідоцтва платника податку на додану вартість П П «Форум не є підставою для ви знання спірної угоди такої, щ о укладена з метою суперечно ю інтересам держави та суспі льства.
Судом апеляційної інстанц ії зазначено, що на момент укл адання угоди і на час розгляд у справи в суді ПП «Форум»пер ебувало в Єдиному державному реєстрі, на час укладання уго ди мало свідоцтво платника п одатку на додану вартість.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зас тосування наслідків, передба чених статтею 208 Господарсько го Кодексу України, суд апеля ційної інстанції обґрунтова но виходив з того, що позиваче м не доведено наявності у від повідачів умислу на укладенн я спірної угоди з метою супер ечною інтересам держави і су спільства. Також суд вірно вк азав на те, що підстави для виз нання недійсним господарськ ого зобов' язання СПД ОСОБ А_1 та ПП «Форум», яке виникло на підставі правочину, уклад еного згідно з договором від 15.12.2003 №03/08/03, а також стягнення в до хід держави з відповідачів в се одержане (належне їм) по уго ді не наведено.
Однак, вирішуючи питання що до визнання спірного договор у недійсним, судом апеляційн ої інстанції не враховано то го, що вимоги про визнання нед ійсною угоди, яка завідомо су перечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути п редметом позову, а тому колег ія суддів доходить висновку про наявність таких підстав для закриття провадження у с праві в цій частині.
На обґрунтування позову Де ржавної податкової інспекці ї у Ленінському районі м. Харк ова послалась на статті 207, 208 Го сподарського кодексу Україн и.
Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господар ське зобов' язання визнано н едійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, то за наявності намір у в обох сторін - у разі викон ання зобов' язання обома сто ронами - в доход держави за р ішенням суду стягується все одержане ними за зобов' язан ням, а в разі виконання зобов' язання однією стороною з дру гої сторони стягується в дох од держави все одержане нею, а також усе належне з неї перші й стороні на відшкодування о держаного. У разі наявності н аміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бут и повернено другій стороні, а одержане останньою або нале жне їй на відшкодування вико наного стягується за рішення м суду в доход держави.
Наведену норму слід застос овувати з урахуванням того, щ о відповідно до статті 228 Циві льного кодексу України право чин, учинений з метою, яка заві домо суперечить інтересам де ржави і суспільства, водноча с є таким, що порушує публічни й порядок, а отже, - нікчемним . Як зазначено у частині 2 стат ті 215 цього Кодексу визнання с удом такого правочину недійс ним не вимагається. Тому позо ви податкових органів про ви знання такого правочину (уго ди, господарського зобов' яз ання) недійсним судовому роз гляду не підлягають.
Органи державної податков ої служби, вказані в абзаці 1 с татті 10 Закону України від 04.12.199 0 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», можуть на п ідставі пункту 11 цієї статті з вертатись до судів із позова ми про стягнення в доход держ ави коштів, одержаних за прав очинами, вчиненими з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства, по силаючись на їхню нікчемніст ь. Висновок суду стосовно нік чемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині с удового рішення.
Відповідно до статті 157 Коде ксу адміністративного судоч инства України, якщо справу н е належить розглядати в поря дку адміністративного судоч инства, суд закриває провадж ення у ній.
З урахуванням викладено го, постановлені у справі суд ові рішення підлягають скасу ванню в частині відмови у зад оволенні позовних вимог про визнання господарського зоб ов' язання недійсним із закр иттям провадження у справі в цій частині, а в решті судові рішення необхідно залишити б ез змін.
Крім того, колегія суддів за значає, що згідно 250 Господарс ького кодексу України адміні стративно-господарські санк ції можуть бути застосовані до суб' єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не п ізніш як через один рік з дня п орушення цим суб' єктом вста новлених законодавчими акта ми правил здійснення господа рської діяльності, крім випа дків, передбачених законом.
Отже, оскільки позивач пода в адміністративний позов до господарського суду лише 06.12.200 6, тобто майже через 3 роки післ я укладення відповідачами сп ірної угоди, колегія суддів в важає, що позивачем порушено строки, передбачені статтею 250 Господарського кодексу Укр аїни щодо застосування до ві дповідачів адміністративно -господарських санкцій.
З огляду на зазначене та кер уючись статтями 157, 222, 223, 230 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харков а задовольнити частково.
Постанову Харківського ап еляційного адміністративно го суду від 05.03.2008 в частині відм ови у задоволенні позовних в имог про визнання господарсь кого зобов' язання недійсни м скасувати із закриттям про вадження у справі в цій части ні.
В решті постанову Харківсь кого апеляційного адміністр ативного суду від 05.03.2008 залишит и без змін.
Ухвала набирає законної си ли з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки , передбаченими статтею 237 Код ексу адміністративного судо чинства України.
Головуючий (підпис) О.І. Степашко
Судді (підпис) А.І. Брайко
(підпис) Л.В. Ланченко
(підпис) О.М. Нечитайло
(підпис) Н.Г. Пилипчук
Головуючий
Судді О.І. Степ ашко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2009 |
Оприлюднено | 28.11.2011 |
Номер документу | 9013260 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Степашко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні