Постанова

від 16.05.2022 по справі 438/723/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/723/19 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/811/2503/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Матяш С.І.

розглянувши впорядку спрощеногопровадження вприміщенні Львівськогоапеляційного судуцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 22 червня 2021 року в складі судді Слиша А.Т. в справі за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя-53» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні шляхом знесення огорожі та приведення земельної ділянки у попередній стан, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

У червні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доБориславської міської ради, ОСББ «Затишна оселя-53» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні шляхом знесення огорожі та приведення земельної ділянки у попередній стан, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 04 липня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Оскаржуваною ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 22червня 2021року позов ОСОБА_1 доБориславської міської ради, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя-53» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні шляхом знесення огорожі та приведення земельної ділянки у попередній стан, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.

Роз`яснено, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, а саме: заборону об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя-53» щодо вчинення будь-яких дій, пов`язаних з облаштування огорожі навколо будинку АДРЕСА_1 та заборони закривати на замок натягнутий трос у вигляді шлагбаума, який перекриває доступ до нежитлової будівлі, розташованої у у АДРЕСА_1 , яка знаходиться у власності ОСОБА_1 , у якій здійснюється підприємницька діяльність - скасовано.

Ухвалу суду оскаржила позивачка ОСОБА_1 , не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що суд не звернув увагу на те, що її адвокатом 18.06.2021 було надіслано клопотання про перенесення розгляду справи, яке було направлене рекомендованим листом на адресу суду.

Окремо звертає увагу на те, що згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишення позовної заяви без розгляду є можливим, якщо позивач, який був належним чином повідомлений, повторно не з`явився саме в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадків, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду зазначено лише про одну неявку позивача, без врахування клопотання про перенесення розгляду справи 22.06.2021.

Стверджує, що кожного разу з`являлася на судові засідання, однак такі переносилися у зв`язку з відсутністю судді чи відповідача, при цьому в ухвалах суду причиною відкладення була відсутність сторін, що вважає зловживанням зі сторони суду через відсутність конкретних причин перенесення судових засідань.

Просить скасувати ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 22 червня 2021 року

11.10.2021 на адресу апеляційного суду надійшов відзив Бориславської міської ради Львівської області на апеляційну скаргу, у якому покликаючись на відповідні обставини, просить оскаржувану ухвалу залишити в силі.

Учасники справи позивачка ОСОБА_1 , представники відповідачів Бориславської міської ради, ОСББ «Затишна оселя-53» будучи повідомленими про часта місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.

Частиною третьою статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд справи, 25.05.2021 та 22.06.2021 не з`явилася в судові засідання та не повідомила про причини неявки вчасно.

Зокрема, суд зазначив, що від представника позивачки надійшло до суду клопотання 22.06.2021 о 12 год. 20 хв., при цьому, судове засідання відбулось о 10 год. 00 хв., про що позивачка безпосереднього була повідомлена, що підтверджується її особистим підписом в розписці щодо місця, дати та часу судового засідання, тому дійшов висновку про можливість залишення позову без розгляду.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначеноїнорми закону даєпідстави длявисновку,що умовамизалишення позовноїзаяви безрозгляду увипадку неявкив судовезасідання позивачає:повторна,тобто другапоспіль неявкапозивача всудове засідання;повідомлення позивачапро судовезасідання належнимчином;відсутність поважнихпричин неявкипозивача всудове засідання,або неповідомленняпозивачем пропричини йогонеявки всудове засідання;нез`явленняв судовезасідання позивачаперешкоджає вирішеннюспору;від позивачане надходилазаява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Для правової кваліфікації та підстави залишення позову без розгляду значення мають два останні судові засідання.

Залишення заяви без розгляду є формою закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду.

За правилами ст.211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК Україниучасть особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов`язком, цієї особи.

З матеріалів справи встановлено, що останні два судові засідання були призначені на 25.05.2021 та 22.06.2021, що спростовує інші доводи апеляційної скарги в цій частині.

Згідно ухвал та протоколу судового засідання, на обидва із зазначених судових засідань, ні позивачка, ні її представник не прибули (т. 2 а.с. 18, 24-25).

При цьому, доводи апеляційної скарги в частині явки сторони позивача в інші судові засідання правового значення, в контексті спростування підстав постановлення оскаржуваної ухвали, не мають.

В свою чергу, повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК Україниу спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення завчасно.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Так,про розглядсправи призначенийна 10год.00хв.25.05.2021позивачка ОСОБА_1 ,а такожїї представник ОСОБА_2 були повідомлені під розписку, після судового засідання 19.04.2021 (т. 2 а.с. 15, 16).

При цьому, у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 25.05.2021, таке було відкладено на 10 год. 00 хв. 22.06.2021.

Про розгляд справи 22.06.2021 позивачка ОСОБА_3 також була повідомлена під розписку (т. 2 а.с. 19).

Зазначені вище обставини та наведені норми цивільного процесуального законодавства, навіть за відсутності у матеріалах справи даних з приводу часу складання відповідних розписок, на переконання колегії суддів, свідчать про безумовний факт належного повідомлення позивачки і їїпредставника,зокрема,про часі місцерозгляду справи,а відтакпро дотримання судом першої інстанції вимог ЦПК України в частині повідомлення учасників справи.

Будь які протилежні докази з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Зокрема, позивачка ОСОБА_3 розписуючись кожного разу про повідомлення з приводу наступного судового засідання, не вимагала у суду вручити їй чи надіслати повістку засобами поштового зв`язкку, відтак мала б розуміти про можливі наслідки неявки у судові засідання.

Враховуючи наведене, апеляційний суд виходить з того, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.

Таким чином, колегія суддів приходить переконання, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду, останні два рази на 25.05.2021 та 22.06.2021, а про дату та час розгляду справи позивачка належно повідомлялася судом у порядку, передбаченому ЦПК України.

Так, у статті 131 ЦПК України зазначено про обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання.

Зокрема, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 цієї статті).

Поряд з цим, сам факт лише подання клопотання представником позивачки про відкладення судового засідання, на переконання колегії суддів, не свідчить про належне виконання учасником справи процесуального обов`язку, визначеного ст. 131 ЦПК України, оскільки таке клопотання надійшло до суду (згідно запису дати та часу отримання) після того, як судове засідання відбулося 22.06.2021 (т. 2 а.с. 26).

Іншими словами, надсилаючи суду клопотання поштовим зв`язком, представник позивачки не врахував часу доставки, відтак суд отримав таке після завершення судового засідання та постановлення оскаржуваної ухвали.

У мотивах апеляційної скарги зазначено також про зазначене клопотання про відкладення судового розгляду з відповідних причин, намагаючись у такий спосіб фактично довести те, що сторона позивача не прибула у судове засідання з поважних причин.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що сам законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача у друге засідання, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц.

Враховуючи наведене та повторну неявку позивачки та її представника в судове засідання, неподання заяви про розгляд справи у відсутність сторони позивача, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 22 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 17 травня 2022 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк