Рішення

від 11.05.2022 по справі 718/126/22

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №718/126/22

Провадження №2/718/38/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2022 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Харабара А.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства Ножихіна І.М., Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним договорів оренди землі та визнання незаконними і скасування реєстраційних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Ножихіна І.М., Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним договорів оренди землі та визнання незаконними і скасування реєстраційних дій, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є власником двох земельних ділянок, а саме: 7322584500:01:001:0190 та 7322584500:01:001:0053, площею - 1,5343 га. та 1,0549 га., які знаходяться в адміністративних межах с. Кліводин, Чернівецького району, Чернівецької області. Вказані земельні ділянки належать йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЧВ №076366 від 16 вересня 2004 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку ЧВ №076245 від 14 вересня 2004 року.

Вказує, що 01 березня 2021 року позивачем ОСОБА_3 було оформлено Довіреність у відповідності до якої він уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бути його представником в усіх державних та інших формах власності з усіх питань, в тому числі з питань, що стосуються управління та розпорядження належних йому: земельних ділянок, кадастровий номер 7322581500:01:001:0190, 7322591500:01:001:0053 у межах згідно з планом (планами), що розташовані на території Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області. Коли ОСОБА_3 оформляв довіреність, то у нього з ОСОБА_4 була розмова про те, що він дає йому ці дві ділянки в оренду, а потім можливо продасть їх. Так, в липні 2021 року в Україні стартував ринок земля, тобто він отримав можливість в законний спосіб продати ці дві земельні ділянки. В той час позивачу вже було відомо про те, що в Довіреності, яку він оформив на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було неправильно зазначено кадастрові номери земельних ділянок (було зазначено 7322581500:01:001:0190, 7322591500:01:001:0053, а потрібно було зазначити 7322584500:01:001:0190 та 7322594500:01:001:0053). Він вважав, що ані ОСОБА_4 , ані ОСОБА_5 не зможуть вчинити будь-яких дій з його земельними ділянками.

Так позивачу необхідні були кошти, то він почав шукати покупця на земельні ділянки. Коли ОСОБА_3 знайшов покупця, то йому стало відомо про те, що 1 грудня 2021 року до Центру надання адміністративних послуг Кіцманської міської ради Фермерським господарством ОСОБА_4 було подано дві заяви про реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок на підставі Договорів оренди земельних ділянок які ніби-то було укладено між позивачем та ФГ Ножихіна І. М., а саме: заява №49522441 від 1.12.2021 року та заява №49521139 від 1.12.2021 року. В цих договорах ОСОБА_4 розписався за нього нібито скориставшись довіреністю.

3 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Троянської М. М. про скасування довіреності.ю яку ним було оформлено на ОСОБА_4 та ОСОБА_5

3 грудня 2021 року нотаріусом Троянською М. М. було скасовано зазначену довіреність, надано йому про це Витяг №46400968 про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, а також письмово повідомлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про це.

Також, 7 грудня 2021 року в письмовій формі повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що він скасував довіреність та не має наміру укладати договори оренди землі.

9 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Кіцманської міської ради з листом у якому відповідально заявив, що ці договори оренди землі та акти прийому-передачі укладено поза його волею, вони є фіктивними, він не надавав нікому права на їх укладення та підпис від його імені. Однак, на цей лист йому відповідь не надали, а через деякий час стало відомо, що 17 грудня 2021 року державний реєстратор Кіцманської міської ради Руснак Т. В., діючи в порушення ст. 20, 24 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,прийняла рішення №62379686 про реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_3 та ФГ ОСОБА_4 строком на 10 років на земельну ділянку площею 1,5343 га. кадастровий №7322584500:01:001:0190 та рішення №62371561 про реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_3 та ФГ ОСОБА_4 строком на 10 років на земельну ділянку площею 1,0549 га. кадастровий №7322584500:01:001:0053.

Підписуючи договори оренди землі від 30 листопада 2021 року та акти прийому передачі земельної ділянки на території села Кліводин (за межами населеного пункту) від його імені в графі «Орендодавець» та від ФГ Ножихіна І. М. в графі «Орендар», ОСОБА_4 грубо порушив вимоги ч. 3 ст. 238 ЦКУ, яка передбачає, щопредставник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Наведене вище дає змогу зробити висновок про те, що Договір оренди землі від 30 листопада 2021 року про оренду земельної ділянки кадастровий № 7322581500:01:001:0190 та Акт прийому передачі цієї земельної ділянки від 30 листопада 2021 року між ОСОБА_3 та ФГ Ножихіна І. М., а також Договір оренди землі від 30 листопада 2021 року про оренду земельної ділянки кадастровий № 7322581500:01:001:0053 та Акт прийому передачі цієї земельної ділянки від 30 листопада 2021 року між ОСОБА_3 та ФГ ОСОБА_4 укладені з грубим порушенням вимог ст. 203 ЦК України та у відповідності до ст. 215 ЦК України є недійсними.

Окрім того, як встановлено з відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області Руснак Т.В. 17 грудня 2021 року прийняла рішення індексний №62379686 про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий №7322581500:01:001:0190, яка належить ОСОБА_3 за Фермерським господарством ОСОБА_4 .

Також державний реєстратор Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області Руснак Т.В. 17 грудня 2021 року прийняла рішення індексний №62371561 про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий №7322581500:01:001:0053, яка належить ОСОБА_3 за Фермерським господарством ОСОБА_4 .

Дані реєстраційні дії державний реєстратор ОСОБА_6 здійснила з порушення ст. 20, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 12 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та діяла всупереч закону, чим незаконно та безпідставно обмежила його в здійсненні права власності на спірні земельні ділянки.

На підставі наведеного просив:

-визнати недійсним Договір оренди землі від 30 листопада 2021 року про оренду земельної ділянки площею 1,5343 га., кадастровий №7322584500:01:001:0190, який було укладено між ОСОБА_3 та фермерським господарством Ножихіна І. М.

-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області Руснак Тетяни Василівної індексний №62379686 про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий №7322581500:01:001:0190, яка належить ОСОБА_3 за Фермерським господарством Ножихіна І. М. припинивши при цьому право оренди.

-визнати недійсним Договір оренди землі від 30 листопада 2021 року про оренду земельної ділянки площею 1,0549 га., кадастровий №7322584500:01:001:00053, який було укладено між ОСОБА_3 та фермерським господарством Ножихіна І. М.

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області Руснак Тетяни Василівної індексний №62371561 про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий №7322581500:01:001:0053, яка належить ОСОБА_3 за Фермерським господарством Ножихіна І. М. припинивши при цьому право оренди.

09.02.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.(а.с.43-49)

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив що викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсним, просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки що стосується помилок в кадастрових номерах спірних ділянок вважає, що дані помилки не є суто технічними. Позивач не зміг довести сторонам про укладання договору без його волі. Також, підтримав обставини, які викладені у відзиві.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави.

Частиною першоюст. 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно дост.79 ЦПК УкраїниДостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно позивач ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок, а саме: 7322584500:01:001:0190 та 7322584500:01:001:0053, площею - 1,5343 га. та 1,0549 га., які знаходяться в адміністративних межах с. Кліводин, Чернівецького району, Чернівецької області. Вказані земельні ділянки належать йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЧВ №076366 від 16 вересня 2004 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку ЧВ №076245 від 14 вересня 2004 року. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2021 року. (а.с. 22-23)

01.03.2021 року ОСОБА_3 оформив довіреність, згідно якого уповноважив ОСОБА_7 або ОСОБА_4 бути його представником в усіх державних та інших формах власності з усіх питань, в тому числі з питань, що стосуються управління та розпорядження належних йому: земельних ділянок, кадастровий номер 7322581500:01:001:0190, 7322591500:01:001:0053 у межах згідно з планом (планами), що розташовані на території Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області оформляти та отримувати для цього всі необхідні документи та зареєстрована в реєстрі за № 199, посвідчено приватним нотаріусом Троянською М.М. Довіреність була видана строком на п`ять років і дійсна до 1 березня 2026 року. (а.с.16)

Як вбачається із зави від 03.12.2021 року позивач ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Троянської М.М. про скасування довіреності на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.17)

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 46400968 від 03.12.2022 року вбачається, що приватним нотаріусом Троянською М.М. було припинено дії довіреності та письмово повідомлено про це ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 18)

Відповідно до листа від 07.12.2021 року ОСОБА_3 письмово повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що він скасував довіреність та не має наміру укладати договори оренди землі. (а.с. 19)

Представник позивача адвокат Погурський В.І. звернувся до центру надання адміністративних послуг Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області із заявою-вимогою від 09.12.2021 року, в якій вказав, що ОСОБА_3 заявляє, що договори оренди земельних ділянок укладені поза його волі, він особисто не підписував їх, довіреності на підписання договорів він не оформляв і вимагає відмовити селянському господарству ОСОБА_4 в проведенні державної реєстрації права оренди земельних ділянок 7322584500:01:001:0190 та 7322584500:01:001:0053, площею - 1,5343 га. та 1,0549 га. (а.с.20-21)

30.11.2021 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Ножихін І.М.» укладено договори оренди землі (а. с. 24, 25, 27-28) та акти прийому передач земельних ділянок на території с. Кліводин (за межами населеного пункту (а.с.26, 29)

Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Закон чітко розмежовує наявність окремих реєстраційних дій, які вчиняє державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі державний реєстратор). Так, відповідно до Закону поняття «реєстраційна дія» охоплює як державну реєстрацію прав, так і внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав).

Державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором з метою визнання і підтвердження від імені держави фактів набуття, зміни або припинення речових прав. Тобто така реєстраційна дія як державна реєстрація прав може бути здійснена державним реєстратором виключно у разі наявності факту набуття, зміни або припинення речового права.

В той же час, процедура внесення змін до записів Державного реєстру прав, як окрема реєстраційна дія, та підстави для такого внесення врегульовані виключно статтею 26 Закону.

На відміну від державної реєстрації прав, яка відповідно до Цивільного кодексу України і Закону є обов`язковою умовою виникнення таких прав, щодо процедури внесення змін до записів Державного реєстру прав такої вимоги не встановлено.

Закон України «Про оренду землі» врегульовує відносини щодо пролонгації вже діючих орендних відносин. В такому випадку відбувається не лише зміна зобов`язання, а й зміна самого речового права, бо діяти це право буде інший проміжок часу, ніж це зазначено в договорі оренди землі і безумовно в Державному реєстрі прав.

За таких умов єдиною дією, яку має провести державний реєстратор відповідно до Закону у разі пролонгації орендних відносин чи зміни строку дії договору оренди землі, є державна реєстрація змін права оренди.

Так, відповідач орендував вказані земельні ділянки тривалий термін часу, а тому дані реєстраційні дії вчинені державним реєстратором по своїй суті є державною реєстрацією змін права оренди у зв`язку із фактичною пролангацією орендних відносин.

Оскаржувані позивачем дії були вчинені відповідно до наданої останнім ще не скасованої нотаріальної довіреності за реєстровим №199 від 01.03.2021, де, серед іншого чітко зазначено, що уповноважені мають право від імені позивача вчиняти будь-які дії щодо належними йому земельними ділянками, в тому числі укладати та підписувати від його імені договори оренди.

Відповідно до ст.237 ЦК Українипредставництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч.ч.1,3ст.244 ЦК Українипредставництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з ч. 1ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до положень ст. ст.1003 ЦК Україниу договорі доручення або у виданій на підставі договору доручення довіреності чітко визначаються юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Згідно ст. 238 ЦК Українипредставник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Приписами п.2 ч.1ст.248 ЦК Українипредставництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Дана довіреність була скасована 03.12.2021, а оскаржувані дії вчинені 30.11.2021 (договори оренди) та 01.12.2021 (реєстрація договорів оренди).

З огляду на викладене, суд вважає, що твердження позивача ОСОБА_3 про укладання відповідачем договорів оренди без його відома , є необґрунтованим.

Щодо позовних вимог про визнання недійними договорів оренди від 30.11.2021 року.

Як передбачено ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1ст.215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6ст.203 цьогоКодексу.

Відповідно до ч.3ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ст. ст.232,234 ЦК Україниправочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. п. 19, 22, 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.09 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин вчинений під впливом зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною є оспорюваним.

Для визнання правочину недійсним на підставіст. 232 ЦКУкраїни необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленостіяку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Жодними документами та/або обставинами позивач не довів, що він не мав наміру вчиняти дані правочини, а саме укладати оскаржувані договори оренди та про їх фіктивність.

Крім цього, передача орендарю даних земельних ділянок згідно доданих до договорів Актам, здійснювалася шляхом у відповідності до наданих повноважень нотаріальною довіреністю за реєстровим №199 від 01.03.2021.

Загально відомо, що відповідно дост.387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положеннястатті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Однак, з такими позовними вимогами позивач до суду не звертався.

Далі, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Норми законодавства не забороняють сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, постанові ВС від 04 лютого 2020 року у справа № 915/47/17).

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

В оскаржуваних договорах оренди не передбачено односторонню можливість розірвання договорів.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі: невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки.

В постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 927/762/17 Верховний Суд, вказав, що істотна зміна обставин, як підстава для розірвання договору оренди, додатково повинна відповідати ряду критеріїв.

Так, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17).

Підставою звернення орендодавця до суду із позовом про розірвання договору оренди землі є порушення орендарем умов договору щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

В даному випадку відсутні підстави для розірвання оскаржуваних договорів, так як умови щодо одностороннього розірвання в їх умовах не передбачено, тому твердження Позивача не є підставою для розірвання договорів оренди.

Договір оренди землі може бути розірваний у випадку нецільового її використання, тобто коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення.

За невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування, бо нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (ст. 12 ЦКУ).

Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо наміру відповідача змінити цільове призначення спірних земельних ділянок.

Таким чином, вказаніпозивачем підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок не доведені та не можуть вважатися достатніми правовими підставами в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договорів.

Про невиконання орендарем обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» чи передбачених умовами договору, а також інших підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянки позивачем доведено не було.

Враховуючи підстави заявлених позовних вимог, правові та фактичні підстави для розірвання спірних договорів оренди землі відсутні, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст.. 2, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.4, 76, 79, 80, 258,259,263-265,354 ЦПК України, ст. 202, 203, 215, 232-234, 237, 239, 244, 248, 387, 651, 1000 ЦК України, Закон України «Про оренду землі»,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Фермерського господарства Ножихіна І.М., Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним договорів оренди землі та визнання незаконними і скасування реєстраційних дій відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2022 року.

Суддя: В.М.Мізюк