Постанова

від 10.05.2022 по справі 910/597/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/597/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020

у справі № 910/597/18

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп"

про розірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,1180 га, кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, розташованої на вул. Попудренка, 50-В, м. Київ, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Омега Лайт Груп".

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019, позов задоволено. Розірвано спірний договір оренди земельної ділянки.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 0,1180 га, кадастровий номер 8000000000:62:036:0069, розташованої на вул. Попудренка, 50-В у Деснянському районі міста Києва.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове - про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що рішення місцевого господарського суду ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи (зокрема, щодо використання спірної земельної ділянки відповідно до умов договору оренди, а саме, наявність у відповідача в сукупності: (1) як законно зведеного/набутого/належно підтвердженого та зареєстрованого майнового права щодо об`єкта будівництва (будівлі/споруди) на земельній ділянці, (2) з подальшою реалізацією виду використання наданої земельної ділянки саме для експлуатації та обслуговування такої будівлі), за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (щодо використання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням, зокрема з огляду на умови договору оренди, ст.ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України); висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права (ст.ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України; ст. 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 32 Закону України "Про оренду землі", п.п г) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України) щодо встановлення обставин наявності обумовлених законом підстав для розірвання договору оренди.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 залишено без змін.

Мотивуючи свою постанову суд касаційної інстанції зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи № 910/597/18, оскільки апеляційним судом не встановлено обставин здійснення/набуття відповідачем у встановленому законом порядку в сукупності майнових прав щодо об`єкта будівництва на земельній ділянці, орендодавець не надавав дозволу орендарю на зведення в установленому законодавством порядку будівлі/споруди, фактичне використання земельної ділянки суперечить ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не відповідає проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішенню Київської міської ради, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного господарського суду про використання відповідачем наданої йому в оренду земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання оскаржуваного договору оренди.

Посилаючись на те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.03.2021 було зупинено провадження у справі № 910/597/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/929/19, а висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/929/19 не були враховані при винесенні постанови від 07.09.2021, ТОВ "Омега Лайт Груп" звернулося до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 08.10.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмовив ТОВ "Омега Лайт Груп" у відкритті касаційного провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/597/18, оскільки зазначеною постановою рішення суду апеляційної інстанції не змінювалось і не приймалося нове рішення, тоді як згідно з положеннями ч. 5 ст. 321 ГПК України заява про перегляд за нововиявленими обставинами подається до суду касаційної інстанції лише у випадку, коли ним змінено або ухвалено нове судове рішення. В ухвалі вказано, що з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами належить звертатися до того суду, який першим ухвалив судове рішення без урахування обставин, які заявник вважає нововиявленими.

До Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Омега Лайт Груп" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі №910/597/18, в якій останній просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі №910/597/18 та прийняти нове рішення, яким рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 залишити без змін.

Заява ТОВ "Омега Лайт Груп" мотивована тим, що Верховний Суд ухвалою від 02.03.2021 передав справу № 925/929/19 разом з касаційною скаргою Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2019 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування ст.ст. 31,33-37 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, стосовно того, що зміна виду використання земельної ділянки в межах цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов`язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного порядком, і така зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення є підставою для визнання недійсними відповідних договорів оренди земельної ділянки та скасування наказів, якими затверджено проекти землеустрою.

В своїй постанові, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитись в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Предметом заявленого позову Київської міської ради було розірвання договору оренди укладеного між сторонами з підстав нецільового використання земельної ділянки орендарем. З огляду на вищезазначене, на переконання заявника, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Омега Лайт Груп" не було змінено цільове призначення земельної ділянки, так як використання земельної ділянки в межах її цільового призначення не є зміною такого цільового призначення землі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у задоволенні заяви ТОВ "Омега Лайт Груп" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі №910/597/18 відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 є новою стосовно практики застосування, але не нововиявленою обставиною в контексті поданої заявником заяви в призмі саме даного спору, а тому не може бути підставою для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 910/597/18 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного господарського суду, ТОВ "Омега Лайт Груп" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та прийняти постанову, якою вимоги заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 задовольнити повністю, скасувати вказану постанову Північного апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 236, ч. 2 ст. 320 ГПК України та зазначає про помилковість висновку останнього стосовно того, що визначені ТОВ "Омега Лайт Груп" в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду факти є новими обставинами.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Омега Лайт Груп", призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, надано строк на подання відзиву на скаргу до 10.03.2022 та витребувано матеріали справи (з урахуванням пп. 17.10 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України) з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у визначений в ухвалі від 18.02.2022 строк.

Матеріали справи № 910/597/18 надійшли до Верховного Суду 05.05.2022.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених процесуальним законодавством.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 9901/424/18 (провадження № 11-173заі21), від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а (провадження № 11-126заі20).

Згідно з ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, як убачається з рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі "Праведна проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39; у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Колегія суддів звертає увагу, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Так, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, на яку посилається заявник, як на нововиявлену обставину, викладено правову позицію щодо того, що зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено. Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі № 708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі. Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що наведена позиція Великої Палати Верховного Суду свідчить саме про зміну правової позиції суду, однак не дає підстав для висновку, що така зміна, в розумінні ст. 320 ГПК України, є нововиявленою обставиною.

Окрім того, вище обумовлена правова позиція була висловлена в рамках спору стосовно визнання недійсним договору оренди землі, а у межах справи № 910/597/18 вимоги позивача були заявлені саме про розірвання договору оренди внаслідок порушення його умов орендарем. Верховний Суд зазначає, що зупинення провадження в порядку п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України здійснюється з метою дотримання єдності судової практики задля правильного вирішення спору з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду. Однак вказане не означає, що Верховний Суд, зупинивши провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному Великою Палатою Верховного Суду іншої справи, повинен безальтернативно покладати позицію останньої в свою постанову, оскільки відповідні висновки ВП ВС оцінюються судом в кожному конкретному випадку, як і необхідність їх відображення та покладення в основу прийнятого рішення.

Отже, постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, в якій встановлені, як стверджує заявник, певні матеріально-правові факти, які не могли бути відомі на час розгляду справи, однак є істотними для даної справи, - не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 ГПК України.

До того ж постанова Великої Палати Верховного Суду не існувала під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме на момент прийняття у даній справі відповідної постанови.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що за своєю правовою природою постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 є новою стосовно практики застосування, але не нововиявленою обставиною в контексті поданої заявником заяви щодо даного спору, а тому не може бути підставою для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 910/597/18 за нововиявленими обставинами. Вказаного скаржником у касаційній скарзі не спростовано.

Згідно зі ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає, оскільки визначена ТОВ "Омега Лайт Груп" обставина для перегляду постанови апеляційного суду в якості нововиявленої не є такою в розумінні ст. 320 ГПК України.

З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ТОВ "Омега Лайт Груп" без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Окрім цього, Суд зазначає, що дана постанова винесена в межах розумних строків з урахуванням введення воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, та Указом від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX),

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317, 320 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Лайт Груп" залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/597/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.